Думи моi, думи
Тарас Григорьевич Шевченко


Поезii Тараса Шевченка «Три шляхи», «Думи моi, думи», «Менi однаково», «Минають днi, минають ночi» – це медитативнi лiричнi роздуми над власною нещасливою долею та над долею Украiни. У цих творах найкраще вiдображено iндивiдуальний стиль Тараса Шевченка. Рiдна земля – найбiльший бiль для поета: «Та не однаково менi, / Як Украiну злii люди / Присплять, лукавi…». Немае нiчого гiршого, анiж туга на чужинi за милими серцю мiсцями – такий лейтмотив поезiй Тараса Шевченка.





Тарас Шевченко

ДУМИ МОЇ, ДУМИ





Три шляхи


		Ой три шляхи широкii
		Докупи зiйшлися.
		На чужину з Украiни
		Брати розiйшлися.
		Покинули стару матiр.
		Той жiнку покинув,
		А той – сестру, а найменший —
		Молоду дiвчину.
		Посадила стара мати
		Три ясени в полi,
		А невiстка посадила
		Високу тополю.
		Три явори посадила
		Сестра при долинi…
		А дiвчина заручена —
		Червону калину.
		Не прийнялись три ясени,
		Тополя всихала;
		Повсихали три явори,
		Калина зов’яла.
		Не вертаються три брати,
		Плаче стара мати,
		Плаче жiнка з дiточками
		В потопленiй хатi.
		Сестра плаче, йде шукати
		Братiв на чужину…
		А дiвчину заручену
		Кладуть в домовину.
		Не вертаються три брати,




Конец ознакомительного фрагмента.


  
Текст предоставлен ООО «ИТ»
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию:https://tellnovel.com/shevchenko_taras/dumi-mo-dumi