Наша любов
Артем Чех


«Моя любов почалася у третьому класi. Я любив Іру Іванченко. Хоча нi, не я. Ми. У мене був друг Костя Коберiдзе. Хороший, справжнiй, чесний i сильний товариш. Такого можна було брати у розвiдку i бути впевненим у тому, що якщо тебе ранить, то Костiк без зайвих слiв винесе тебе на своiх дужих грузинських плечах i вприсне тобi протиправцеву сироватку зi своеi власноi аптечки…»





Артем Чех

Наша любов



Моя любов почалася у третьому класi. Я любив Іру Іванченко. Хоча нi, не я. Ми. У мене був друг Костя Коберiдзе. Хороший, справжнiй, чесний i сильний товариш. Такого можна було брати у розвiдку i бути впевненим у тому, що якщо тебе ранить пригорща вражоi шрапнелi, то Костiк без зайвих слiв винесе тебе на своiх дужих грузинських плечах i вприсне тобi протиправцеву сироватку зi своеi власноi аптечки.

Щодня ми приходили до нього додому i поiдали лобiо, яке готувала його надзвичайно вродлива мама-мегрелка, потiм сiдали за письмовий стiл i готували уроки.

Костiк пiдтягував мене у математицi, я пiдтягував його у читаннi. Ми були найкращими у свiтi друзями, якi можуть бути тiльки у радянських книжках для молодшого шкiльного вiку. Я був його Павлушею Завгороднiм, а вiн був моiм Явою Ренем. Але у кожного з нас була своя таемниця, яким у найближчому майбутньому судилося стати таемницею спiльною. Справжньою, чистою i по-дитячому наiвною. Цю таемницю звали Іра Іванченко.

На однiй з великих перерв ми, висячи на турнiках, розповiли один одному про потаемне, про те, що гнiтило нас обох уже пiвроку, вiдтодi, коли до нашого класу з iншоi школи потрапила ця несказанноi вроди дiвчина, цей люцифер сердечних справ, Ісус Христос нашого дитячого захоплення.




Конец ознакомительного фрагмента.


  
Текст предоставлен ООО «ИТ»
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию:https://tellnovel.com/cheh_artem/nasha-lyubov