Плуг
Павло Тичина


«Плуг» Павла Тичини – поетична збiрка, у якiй з великою силою духа звучать громадянськi мотиви***. Як i для iнших поетичних книг, для неi характерна яскрава образнiсть, символiзм i наявнiсть авторських неологiзмiв. Свiтову славу авторовi принесли поетичнi збiрки «Сонячнi кларнети», «Замiсть сонетiв i октав», «В космiчному оркестрi», «Плуг», «Вiтер з Украiни», публiцистичнi видання «З минулого – в майбутне», «Читаю, думаю, нотую», поеми «Шабля Котовського», «Сковорода», «Похорон друга», «З щоденникових записiв». Павло Тичина – поет i перекладач, майстер украiнського символiзму, який створив свiй унiкальний поетичний стиль – кларнетизм.





Павло Тичина

ПЛУГ





Плуг


Євгену Тичинi


		Вiтер.
		Не вiтер – буря!
		Трощить, ламае, з землi виривае…
		За чорними хмарами (з блиском! ударами!),
		за чорними хмарами мiльйон мiльйонiв
		мускулястих рук…
		Котить. У землю врiзае
		(чи то мiсто, дорога, чи луг),
		у землю плуг.
		А на землi люди, звiрi й сади,
		а на землi боги i храми:
		О пройди, пройди над нами, розсуди!
		Й були такi, що тiкали.
		В печери, озера, лiси.
		– Що ти за сило еси? —
		питали.
		І нiхто з них не радiв, не спiвав.
		(Огняного коня вiтер гнав – огняного коня —
		в ночi —)
		І тiльки iх мертвi, розплющенi очi
		вiдбили всю красу нового дня!
		Очi.

1919




Сiйте…


		Сiйте в рахманний чорнозем
		з пiснею, грою…
		Над долиною низом —
		сонце горою!
		Робiте – прокинувся вулик.
		Тверезить земля: од вас я,
		од вас тiльки волi —
		жодних кривлянь!
		Будьте безумнi – не зимнi.
		Новi, по новi марсельези!
		Направо, налiво мечi —
		ставте дiези в ключi!
		Ударте у мiдь, обезхмарте!
		Вiрте (не лiрте!), iдiть,
		фанфарами крикнiть вночi:
		дiези, дiези в ключi!

1919




І белий, i блок…


		І Белий, i Блок, i Єсенiн, i Клюев:
		Росiе, Росiе, Росiе моя!
		…Стоiть сторозтерзаний Киiв,
		i двiстiрозiп'ятий я.
		Там скрiзь уже: сонце! – спiвають: Месiя!
		Тумани, долини, болотяна путь…
		Воздвигне Вкраiна свойого Мойсея,—
		не може ж так буть!
		Не може ж так буть, о, я чую, я знаю.
		Пiд регiт i бурю, пiд грiм од повстань
		од всiх своiх нервiв у степ посилаю —
		поете, устань!
		Чорнозем пiдвiвся i дивиться в вiчi,
		i кривить обличчя в кривавий свiй смiх.
		Поете, любити свiй край не е злочин,
		коли це для всiх!

1919




На майданi…


		На майданi коло церкви
		революцiя iде.
		– Хай чабан! – усi гукнули,
		за отамана буде.




Конец ознакомительного фрагмента.


  
Текст предоставлен ООО «ИТ»
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию:https://tellnovel.com/tichina_pavlo/plug