Кам'яне обличчя, чорне серце Чин-Нiнг Чу Фiлософiя стародавнiх воiнiв для досягнення успiху в усiх сферах життя. «Ми так часто турбуемося про те, що робить нас хорошими, що забуваемо про те, що робить нас великими». Кам’яне обличчя, чорне серце» описуе таемний закон природи, що керуе успiшною поведiнкою в кожному аспектi життя. Вiд стародавнiх часiв i дотепер усi успiшнi люди користуються цим секретом. Цей закон дае вигоду i в бiзнесi, i в особистому життi. Не шукайте тут порад, як виробити специфiчнi вмiння й особливi навички. Сила «кам’яного обличчя, чорного серця» вже всерединi вас. Це внутрiшня сила та природний стан справжнього «я», де повне задоволення, яснiсть, стiйкiсть i спiвчуття невiддiльнi вiд вас. Найбiльшою мiрою, з’еднавшись iз цiею силою всерединi себе, ви досягнете нездоланноi чiткостi та зосередження, щоб вiдкрити й реалiзувати омрiяну долю. Чин-Нiнг Чу Чин-НiнгЧу «Кам’яне обличчя, чорне серце» Вiдгуки ВІД МИСЛИТЕЛІВ МИНУЛОГО – ВАМ. ВНУТРІШНЯ СИЛА – ЧЕСНИЙ ШЛЯХ ДО СПРАВЖНЬОЇ ВИНАГОРОДИ. Чу Чин-Нiнг запропонувала натхненнi уроки формування внутрiшньоi сили. Захопливi оповiдi та принципи простягаються вiд таемниць китайськоi iсторii до сучасноi пiдприемницькоi Америки. Мiстична та практична водночас, ця книжка переверне вашу уяву й запалить душу.     Дункан Андерсон, редактор журналу «Success» Приголомшливо… 100 стратегiй досягнення успiху у вашому особистому й дiловому життi. Цю книжку потрiбно поглинати, а не просто читати!     Докторка Соня Фрiдман, ведуча програми «Sonya Live», CNN Це прекрасна книжка, сповнена практичних порад щодо перетворення негараздiв на перемогу. Мусите прочитати ii!     Джордж «Іскра» Андерсон, легенда бейсболу Для домогосподарок i генеральних директорiв, боксера пiсля поразки й непереможного головнокомандувача. Вона хижа й нiжна, фiзична й ментальна, а головне – сповнена невичерпного духу. Якщо ви шукали насiння, щоб вирощувати пристрасть, милосердя й успiх на щодень i в будь-якому вiцi, читайте цю книжку.     Том Каландра, «San Francisco Examiner» Збудлива книжка, яка може впливати на все: вiд дiлових рiшень до кохання. Вона породжуе глибокi думки, надаючи водночас конкретнi приклади.     «Seattle Times» Мае бути спiвчутливий, реалiстичний, дуже практичний пiдхiд [до бiзнесу й життя], i я думаю, що остання книжка Чу Чин-Нiнг допоможе багатьом по цей бiк Тихого океану, включно з багатьма тими, хто вважав, що не потребуе таких урокiв.     Джон Чарлтон, директор-розпорядник «Chase Manhattan Bank» Ця приваблива книжка висвiтлюе принципи, гiднi уваги будь-якого вдумливого менеджера.     Джордж Фон Петерфлай, президент «North American Holdings» i колишнiй помiчник Державного секретаря Суть усесвiтньоi мудростi, що стае ключем до успiху й порятунком у майбутньому. Написана чiтко й методично, яскравий твiр, який варто читати й перечитувати.     Ч. Я. Лi, автор «Flower Drum Song», «China Saga» та «Lover’s Point» Дивовижний вияв рiвноваги. Прониклива, вiдверта й динамiчна – путiвник для тих, хто прагне змiн.     Тед Р. Вiнновскi, голова й генеральний директор «Key Bank of Oregon» Чудова книжка, з якоi кожен може дiзнатися про секрети перемоги з азiйськоi фiлософii.     Джо Каппо, видавець «Advertising Age» Зводить вiчну мудрiсть Сходу до рiвня практичноi й корисноi ясностi, типовоi для захiдноi дiловоi ментальностi. Справжнiй посiбник «як робити» для людей бiзнесу в усьому свiту.     Двейн Л. Бовенс, виконавчий директор «American Pacific Operations», «Tektronix» «Кам’яне обличчя, чорне серце» змусила мене багато що осмислювати, вказала новi напрямки дослiдження, нове розумiння сили потенцiалу. Прекрасне досягнення.     Марч Фонг Ю, держсекретар штату Калiфорнiя Пропонуе мудрiсть, щоб розвинути внутрiшню силу, покликану пiдтримувати себе та здобувати перемогу на полях життевих битв. Якщо е iнструкцiя для власника життя, то це «Кам’яне обличчя, чорне серце».     Майкл К. Сiкора, колишнiй директор проекту «SOCRATES», «Defense Intelligence Agency» Це переможець.     Джен Арнет, старший вiце-президент «The Asia Society» Очолюе перелiк книжок про самопомiч. Авторка Чу Чин-Нiнг на шляху до слави зi своiм яскравим та унiкальним мотивацiйним твором.     «Minneapolis Star Tribune» Свiжий погляд на зусилля, потрiбнi, щоб усунути бар’ери на шляху до успiху.     «Orange County Register» Дiйсно неймовiрна. Чу заглибилася в це чорне серце, вийшовши звiдти з унiверсальними уроками й застосунками для решти свiту.     «Shambhala Star» Книжкою мають користуватися всi студенти коледжу незалежно вiд спецiальностi, щоб отримати допомогу в розвитку своеi кар’ери та свого життя.     Мiло Шепард, судовий виконавець «Jack London Estate» Нам дуже пощастило отримати таку чудову працю… Вона надихатиме читачiв досягати успiху у своiх справах й отримувати насолоду вiд досягнутого.     Вун-Ю Чен, винахiдник кавуна без зернят Давня азiйська фiлософiя, що пропонуе неймовiрно чiтку картину сучасноi ефективностi Азii… Книжка дуже, дуже неймовiрна… переможець.     Воррен І. От, адмiрал Вiйськово-морського флоту США у вiдставцi Книжка для тих, хто вiрить, що життя – це сума успiхiв у всiх його елементах, особистих, соцiальних чи економiчних.     Майкл Павелл, власник «Powell’s Books» Якби я добiгав кiнця з останнiми книжками в руцi, то це були б Бiблiя, «Мистецтво вiйни» Сунь-цзи й «Кам’яне обличчя, чорне серце».     Сем Дж. Себастьянi, власник/винороб Сповнена важливоi iнформацii. Для тих, хто хоче навчитися досягати успiху й виживати, вона пропонуе незвичайне сприйняття життя… Ця книжка для кожного.     «Earth News» Одним «Кам’яне обличчя, чорне серце» дасть потрiбну рiвновагу. Для iнших вона – усе.     «NAPRA Trade Journal» Всевишньому Отцю, якому я завдячую всiм. Вiчним воiнам, пiдприемцям свiту. Вони – наша надiя й наше майбутне. Куртовi, моему найкращому другу Я вдячна всiм, хто пройшов крiзь мое життя, байдуже – позитивно чи негативно. Усi вони якось вплинули на змiст цiеi книжки. Дякую: Карiн М. Дiбблi, без внеску якоi ця книжка не була б такою. Гейл Врла, моiй подрузi, яка завжди приходить на допомогу. Доттi Волтерс, за ii незламний дух i пiдтримку. Дж. Дж. Лю Цай, моiй колишнiй однокласницi, за ii любов i дружбу Особлива подяка бiблiографiчному вiддiлу Бiблiотеки округу Марiн у штатi Калiфорнiя й Бiблiотецi округу Малтнома в штатi Орегон. Усiм, кому я зобов’язана за те, що без iхньоi командноi роботи ця книжка була б неможлива. До читача Упродовж усiеi книжки загальний термiн «бiзнесмен» i займенник «вiн» уживанi для скорочення. У будь-якому разi авторка намiрялася застосувати iх однаково для чоловiкiв i жiнок. Вступ У 1949 роцi трирiчною дитиною, тримаючись за мамину спiдницю, я бiгла разом iз батьками та двома молодшими братами через злiтну смугу шанхайського аеропорту. Серед вибухiв бомб ми сiли на останнiй комерцiйний рейс iз Китаю. Пiсля багатого та привiлейованого життя моя сiм’я опинилася у становищi непримiтних iммiгрантiв помiж мiльйонiв тайванцiв, якi втекли вiд завоювання комунiстами. Усе майно, що ми спромоглися врятувати вiд життевого краху, вмiщували валiзи, якi несли моi батьки. У 1969 роцi, коли менi було двадцять два роки, я вирушила з Тайваню до нового життя в Америцi. Знову ставши безлицьою iммiгранткою, я прибула в Лос-Анджелес iз двома валiзами, у яких лежало деяке майно, що його я привезла до нового дому: мiй особистий одяг, кiлька особистих речей i двi книжки. На той час я вже прочитала сотнi книжок i багато з них купила собi, однак до Сполучених Штатiв привезла лише двi: Сунь-цзи «Мистецтво вiйни» й тоненьку, у чорнiй обкладинцi книжку, яку написав Лi Чжун Ву i яка мала назву «Теорiя кам’яного обличчя, чорного серця». «Мистецтво вiйни», старовинна книжка про стратегiю й мудрiсть, добре вiдома на Заходi. Натомiсть «Теорiя кам’яного обличчя, чорного серця» досить свiжа i ще й досi фактично невiдома за межами Китаю. Хоч я й не можу точно сказати, чому взяла iз собою «Теорiю кам’яного обличчя, чорного серця», тодi в мене було сильне iнтуiтивне вiдчуття, що ця книжка виявиться дуже важливою. За своею внутрiшньою формою це дивна та складна книжка. Текст Лi туманний. Його аргументи мiстили великi iнтуiтивнi стрибки, що часто вибивали мене з рiвноваги. Однак, уперше прочитавши «Теорiю кам’яного обличчя, чорного серця», я зрозумiла, що вона мае велику глибину. За останнi двадцять рокiв я поверталася до цiеi книжки раз по раз, не знаючи навiть, чому, крiм, можливо, потужного та тривожного вiдчуття, що в нiй е ключ до загадки, яку я намагалася розгадати. Вона внесла кольори в моi роздуми про життевий досвiд. Я залишила на Тайванi багато цiнних для мене речей, однак спромоглася привезти безцiнну книжку Лi до Америки. Лi вперше опублiкував своi iдеi 1911 року, у часи хаосу та глибинних змiн у Китаi. Це був рiк падiння династii Цiн, останньоi в довгiй вервечцi iмперських династiй, що простягалася до початкiв людськоi цивiлiзацii. «Теорiя кам’яного обличчя, чорного серця» так i не була перекладена чи опублiкована поза Китаем. Навiть у Китаi чесне обговорення автором того, як використовувати безжальнiсть i лицемiрство, так стурбувало безжальних i лицемiрних осiб, що книжку заборонили майже одразу пiсля виходу у свiт. Навiть якби «Теорiю кам’яного обличчя, чорного серця» ретельно переклали, усе одно навряд чи ii осягнула б бiльшiсть некитайцiв. Китайська мова вельми контекстуальна. Основнi складники мови – це короткi три-або чотириiероглiфнi фрази, якi мають розширене значення проти буквального значення iероглiфiв, що формують фразу, – щось на зразок iдiоматичних висловiв в англiйськiй мовi. Це розширене значення походить з iсторii, стародавньоi лiтератури, народних казок i безлiчi iнших джерел. Тож кiлькома iероглiфами китайський письменник може виразити дуже складну iдею, майстерно поеднуючи цi взаемозв’язки. Іноземцi, яких вважають знавцями китайськоi мови, не мають внутрiшнього знання китайськоi культури, тому часто розумiють слова, однак не усвiдомлюють тих рiвнiв iхнiх значень, якi вони криють у собi. У творi Лi ця складнiсть ще бiльша. Його хаотичний стиль утруднюе розумiння автора навiть для освiчених китайцiв. Вiн пише короткими, розiрваними епiграмами, що не мають сенсу для кожного, хто не заглиблений у китайську лiтературу. У своiй оригiнальнiй формi книжка Лi дасть мало користi захiдним людям. Однак у мене завжди було вiдчуття, що його глибоке й украй чесне бачення свiту, що становить суть фiлософii Лi, матиме велике значення для кожного, хто прагне контролювати свое життя. Саме це бачення, це ставлення, ця сутнiсть i е тим, що я називаю просто «кам’яне обличчя, чорне серце». За оцiнками Лi, потрiбно три роки наполегливо навчатися, щоб умiти використовувати його iдеi. Ідеi Лi запалили iскри в менi, змусивши дуже глибоко дослiджувати впродовж останнiх двадцяти рокiв незвiдану реальнiсть нашого щоденного життя у його зв’язку з «кам’яним обличчям, чорним серцем». У цих дослiдженнях я виявила, що е два рiзнi рiвнi розумiння. Є поверховий аспект: вивчення методiв i практик, за допомогою яких ви можете дiстати все, що заманеться, нав’язуючи свою волю iншим. Однак е й глибше, духовне розумiння «кам’яного обличчя, чорного серця» як природного та правильного стану вашоi душi. Вихована в Китаi, я вже заглибилася в буддизм, даосизм i конфуцiанство, хоч була католичкою. Принципи цих релiгiй так глибоко вкорiненi в китайськiй культурi, що не потрiбно формально осягати будь-яку з них, щоб вiдчути iхнiй вплив. Постiйне прагнення розумiти свiт приводило мене в рiзнi його куточки. Я вивчала манускрипти iндуiстiв i християнську мiстику. У певну мить свого життя я полишила успiшну бiзнес-кар’еру в Лос-Анджелесi й перебралася до вiддаленоi гiрськоi мiсцевостi Орегонських Каскадiв на тривалий перiод медитацii й пошуку душi. Розширюючи свiтогляд, я повернулася до китайських коренiв iз новим баченням. Я звернулася до буддизму, даосизму, конфуцiанства та iхнього японського «екстракту» – дзен-буддизму. Менi ставало дедалi зрозумiлiше, що цi рiзнi релiгii та фiлософii подiляли один i той самий головний принцип, i якщо я зможу зрозумiти й видiлити цей принцип, то це дасть менi владу й контроль над власним життям, якого я прагнула. У боротьбi за формулювання цього принципу я й далi поверталася до Лi Чжун Ву i фрази «кам’яне обличчя, чорне серце». Не вiрю, що Лi, пишучи свою книжку, чiтко розумiв усю ширину та глибину цiеi теми. Утiм, тепер я розумiю, що цiннiсть твору Лi полягала в накладаннi секулярноi подоби на принцип, який ранiше завжди обговорювали в абстрактних, релiгiйних чи фiлософських термiнах. Роками я безуспiшно намагалася написати про «Теорiю кам’яного обличчя, чорного серця». Нарештi я вiдвернулася вiд цього твору й написала своi першi двi книжки «Китайськi розумовi iгри» («The Chinese Mind Game») та «Азiйськi розумовi iгри» («The Asian Mind Game»). Тепер я можу писати «Кам’яне обличчя, чорне серце». Ідеi, якi я висловлювала, були моiми особисто, однак я мала вiддати належне Лi. Проте моя книжка – це не iнтерпретацiя його працi. Для мене книжка Лi була не так джерелом знання, як способом дивитися на речi, вiдправним пунктом, щоб розгортати своi думки, та еталоном, щоб перевiрити новi iдеi й вiдчуття. Результатом мого дослiдження е те, що з цiеi книжки ви можете отримати безпосередню користь вiд того, що знатимете «Кам’яне обличчя, чорне серце» як концентрований потужний заряд. Знання, розкрите в цiй книжцi, вiддзеркалить досвiд вашого життя, який знайомий вам, але який ви не можете вербалiзувати. Завдяки новiтнiм iдеям цiеi книжки вiдкриття у вашому розумiннi може настати за одну мить. Пожертвуйте чеснотами, вiдмовтеся вiд мудростi; Людям тисячу разiв це буде вигiдно. Пожертвуйте добротою, вiдмовтеся вiд моралi, Люди вiтатимуть любов i батькiвську шану. Пожертвуйте розумом, вiдмовтеся вiд жадоби, Бандити та злодii згинуть.     Лао-цзи «Дао де цзин» Роздiл 1 Суть «кам’яного обличчя, чорного серця» Коли ви ховаете свою волю вiд iнших – це «кам’яне». Коли ви нав’язуете свою волю iншим – це «чорне».     Лi Чжун Ву «Кам’яне обличчя, чорне серце» описуе таемний закон природи, що керуе успiшною поведiнкою в кожному аспектi життя. Вiн був в американських першопоселенцiв. Азiйськi бiзнесмени використовують це. Вiд стародавнiх часiв i донинi всi успiшнi люди користуються цим секретом. «Кам’яне обличчя, чорне серце» – мудрiсть душi, яка не знае подiлу на нацiональностi, раси чи релiгii. Застосування цього закону приносить людям зиск i в iхньому бiзнесi, i в особистому життi. Дотримання цього закону природи в нашiй щоденнiй дiяльностi вивiльнюе найбiльший потенцiал усерединi й навколо нас, тим самим даючи нам змогу повнiстю пiзнати свою долю. Використовуючи силу «кам’яного обличчя, чорного серця», кожен iз нас вiдкрие свою iстинну долю. Американцiв через засоби масовоi iнформацii постiйно бомбардують образами успiху та щастя. Успiх часто визначае наш статус: марка авто, яким ми iздимо, дизайнерський годинник на руцi або найновiша мода, якою ми огортаемо своi тiла. І все-таки успiшне життя – те, яке прожив, розумiючи свiй шлях i дотримуючись його, не збиваючись через мрii й не вiдповiдаючи на очiкування iнших. Багато людей так поглинутi прагненням до фальшивоi ейфорii, що намагаються заперечувати життевi труднощi. Позитивне ставлення важливе, однак воно – лише частина оповiдi. Розумiння того, як подолати бiль, сумнiви й поразку, – неймовiрно важливий складник перемоги в життевiй грi. Ми так часто турбуемося про те, що робить нас хорошими, що забуваемо про те, що робить нас великими. Характер сформований не з сонця i троянд. Подiбно до сталi, його загартовують у вогнi, мiж молотом i ковадлом. Долучивши силу «кам’яного обличчя, чорного серця», ви здобудете нову свiдомiсть. Одним iз результатiв прочитання цiеi книжки буде руйнування ваших традицiйних уявлень про жорстокiсть. «Кам’яне обличчя, чорне серце» – про жорстокiсть i не лише. Ви дiзнаетеся, що, адаптуючи та набуваючи форми недеструктивноi жорстокостi, збiльшите свободу, потрiбну, щоб ефективно виконувати завдання вашого життя. «Кам’яне обличчя, чорне серце» – не про вироблення специфiчних умiнь, i я не збираюся щось давати вам. Сила «кам’яного обличчя, чорного серця» вже всерединi вас. Це ваша внутрiшня сила та природний стан вашого справжнього «я», де повне задоволення, яснiсть, стiйкiсть i спiвчуття невiддiльнi вiд вас. Опанувавши цю силу так, як зможете, ви не втратите виграшу. Сила «кам’яного обличчя, чорного серця» вчитиме вас бути ефективними у своiх дiях i вестиме до бажаних результатiв. Найбiльшою мiрою, з’еднавшись iз цiею силою всерединi себе, ви досягнете нездоланноi чiткостi й зосередження, щоб вiдкрити й реалiзувати свою вимрiяну долю. Внутрiшнiй стан «Кам’яне обличчя, чорне серце» – це не сама собою доктрина. Радше вона мiстить елемент, спiльний для багатьох доктрин. На своему практичному, менш фiлософському рiвнi «кам’яне обличчя, чорне серце» стосуеться дiй та iхньоi ефективностi. Ось приклад iз сучасноi Америки: щороку публiкують десятки книжок, якi намагаються вчити вас, як стати ефективнiшими у своiх дiях, краще продавати й загалом бути щасливiшими та динамiчнiшими особами. У цих книжках автор прописуе певну послiдовнiсть дiй, що приведуть вас до бажаного результату. Зазвичай це план, який спрацював у випадку самого автора й декого iз його студентiв. Однак вiн не обов’язково добре працюватиме у випадку багатьох читачiв, навiть якщо вони ретельно виконуватимуть авторськi вказiвки. Наприклад, двое прочитають одну й ту саму книжку про приборкання левiв. Вони можуть увiйти до клiтки в однаковому одязi. Вони можуть використовувати однаковi жести та слова, наказуючи левовi. Однак результати можуть бути неоднаковi. Один змусить лева стрибнути крiзь обруч, а iнший – перетвориться на жахливу купу кiсток на пiдлозi клiтки. Схоже, цi автори не усвiдомлюють, що е внутрiшнiй стан, якого потрiбно досягти, щоб слова й дii були ефективнi. Експерти, якi пишуть такi книжки, успiшнi в тому, що роблять, бо iм вдалося досягти цього стану iнтуiтивно чи несвiдомо. Напевно, вони не зрозумiли проблем тих, кому так не поталанило. «Кам’яне обличчя, чорне серце» – це теорiя з величезним практичним застосуванням. Їi можна використати в будь-яких заходах i як для доброi, так i для лихоi мети. Перша поверхова зустрiч iз «кам’яним обличчям, чорним серцем» часто шокуе, спричиняючи вiдразу, бо може допомогти i злочинцю, i святому. Вона видаеться егоiстичною, жорстокою й абсолютно аморальною концепцiею. Однак я стверджую, що це мають бути не обов’язково деструктивнi властивостi. Як свiдчить назва, у цьому внутрiшньому станi е два елементи: «кам’яне обличчя» й «чорне серце». «Кам’яне обличчя» – щит Розгляньмо азiйську концепцiю обличчя. Вона стосуеться того, що iншi люди думають про вас i як ставляться до вас. Бiльшiсть азiйцiв неймовiрно турбуються про те, щоб iншi думали про них добре, а особливо – щоб поважали iхню особисту гiднiсть. Порiвняйте цю iдею iз захiдним уявленням про те, що найкраще бути товстошкiрим i нечутливим до критики та негативноi думки iнших. Разом цi двi iдеi приблизно передають поняття «кам’яного обличчя» – щита, покликаного захистити нашу гiднiсть вiд поганоi думки iнших. Особа, мистецьки створюючи «кам’яне обличчя», створюе власний позитивний iмiдж, не зважаючи на критику iнших. Коли рухаешся до якоiсь мети, завжди можуть виникнути сумнiви щодо здатностi досягти ii, мотивiв досягнення чи заслуженостi зиску вiд цього досягнення. Часто ми вiдчуваемо потребу спочатку справдити своi мрii. Людина з «кам’яним обличчям» здатна позбутися своiх сумнiвiв. Вона вiдмовляеться визнати обмеження, що iх намагаються накласти на неi iншi, а ще важливiше, вона вiдкидае будь-якi обмеження, якi ми накладаемо самi на себе. Вона не сумнiваеться у своiх здiбностях чи заслуженостi винагороди. У власних очах вона досконала. Свiт схильний сприймати нашi власнi судження про самих себе. Завдяки абсолютнiй впевненостi в собi людинi з «кам’яним обличчям» довiряють iншi. Вони бачать ii як успiшну й дають дорогу до успiху. Чудовим прикладом «кам’яного обличчя видаеться колишнiй президент США Рональд Рейган, чиi адмiнiстративнi здiбностi були вельми обмеженi. Найважливiшою справою його помiчникiв було запобiгти необдуманим висловам президента зi складних питань. Щоразу, коли вiн робив це, незмiнно демонстрував жахливе невiгластво. Однак мiстер Рейган мав непорушний iмiдж великого державного мужа, що дiе рiшуче, навiть якщо цiлком не розумiе проблеми. Його простi вiдповiдi породжували в американцiв вiдчуття довiри. Пiсля рокiв соцiальних заворушень удома i принижень за кордоном американцi знову почувалися добре, вiдчуваючи, що контроль над справами повернувся. Американцi подiляли особисту думку Рональда Рейгана, тому вiн закiнчив свiй термiн перебування на посадi як найпопулярнiший президент у новiтнiй iсторii. З другого боку, ще один колишнiй президент Джиммi Картер краще розумiв широкi можливостi своеi посади, однак був геть переповнений ними. Вiн надто добре розумiв власнi обмеженi можливостi, а отже, мав великi сумнiви щодо важливих питань. Американцi сприймали його сумнiви як некомпетентнiсть i скинули з посади великою кiлькiстю голосiв. Справдi розумiючи труднощi, з якими мала справу нацiя, i дозволяючи громадянам подiляти з ним небезпеку, Картер поширював вiдчуття безсилого розпачу. Якби полковник Олiвер Норт вiдчував хоч краплю провини за злочини в Ірангейтi, в участi в якому вiн зiзнався, то був би зараз у в’язницi. Натомiсть вiн – вiльна людина, символ патрiотизму для мiльйонiв i спiкер, який збирае величезнi гонорари. Вiн жодного разу не покаявся у своiх злочинних дiях. Олiвер Норт так сильно вiрив у свiй патрiотизм, що передав героiчний образ мiльйонам людей. Людина, менш переконана у своiй правотi, отримала б серйозне покарання за злочини й остракiзм вiд громадськостi. «Кам’яне обличчя» не мусить бути переконливе чи агресивне. Воно може бути смиренне й покiрне. «Кам’яне обличчя» – це здатнiсть набувати будь-якого виразу, якого потребуе ситуацiя, незалежно вiд того, що про це думають iншi люди. Є старовинна китайська оповiдка про молодика на iм’я Хан Сiн, який мав репутацiю вмiлого бiйця кунг-фу. Якось Хан Сiн прогулювався вулицями свого мiста й зустрiв двох чоловiкiв, що чули про його майстернiсть. Та пара викликала молодика на смертний двобiй. Хан намагався вiдхилити виклик, однак чоловiки не дали йому пiти. Вони змушували його битися або проповзти по-собачому мiж розставленими ногами. Хоч для китайця це невимовне приниження, Хан Сiн погодився повзти, а не битися. Звiстка про його приниження й боягузтво швидко ширилася всiм мiстом. З нього вiдкрито смiялися, однак Хан жодного разу не вибачився й не пояснив своеi начебто безхарактерноi поведiнки. Пiзнiше вiн показав себе одним iз наймiцнiших i найбезстрашнiших бiйцiв у китайськiй iсторii. Для Хана пара недосвiдчених розбишак не становила жодноi загрози. Просто вони не були гiднi змагатися з ним. У душi Хан знав, що вiн безстрашний воiн. Його не хвилювало, що про нього думають iншi. «Кам’яне обличчя» Хана було скромним i малодушним фасадом, яким вiн скористався, щоб убезпечити себе вiд потреби вбивати двох таких незначних вiдморозкiв. Протилежнiстю до внутрiшньоi гiдностi Хан Сiна е приклад мого друга, що тепер працюе помiчником лiкаря, розробляючи й патентуючи прототипи медичного обладнання. Спочатку мiж ним та його керiвником вiдбулася тривала й нерiшуча дискусiя щодо спiвавторства пiд час створення апарата в обмiн на технiчнi знання й умiння мого друга. Вiдтак вiн невтомно працював, однак не йшлося про спiвавторство чи якусь iншу форму компенсацii. Мiй друг соромиться порушувати цю тему, бо в нього немае нормального прототипу й вiн не вiдчувае себе гiдним компенсацii. Вiн не просив моеi поради, тож я й не давала ii. Думаю, йому було б краще набути «кам’яного обличчя» людини iз сильним вiдчуттям власноi гiдностi. Мiй друг отримав би спiвавторство просто з тiеi причини, яку вiн сам визначив як привiд не сперечатися з лiкарем: пристрiй усе ще не готовий. Вiн усе ще потрiбен. Коли мiй друг доведе пристрiй до такого функцiйного стану, щоб iти до лiкаря за компенсацiею, хтозна, що вiн отримае? У цю мить вiн опиниться в дуже невигiдному становищi. Лiкар уже досяг своеi мети й далi може його не потребувати. «Чорне серце» – спис «Чорне серце» – здатнiсть дiяти, попри наслiдки, що впливатимуть на iнших. «Чорне серце» безжальне, але не обов’язково зле. До винаходiв сучасноi медицини хiрург оперував, не маючи змоги знеболити хворого. Вiн мав умiти рiзати швидко й рiшуче, не зважаючи на стогони та крики свого пацiента. Заради ефективностi вiн мусив бути геть незворушним та емоцiйно вiдчуженим вiд болю, якого завдавав. І навпаки, генерал, сповнений спiвчуття до людей настiльки, що стережеться вiддавати наказ солдатам пожертвувати життям, не мае жодноi користi для своеi краiни. Вiн зазнае поразки, а його люди потраплять у полон; водночас генерал iз «чорним серцем» може викинути зi свiдомостi жахи битви й повнiстю зосередитися на потрiбному результатi – перемозi. Пiдприемець мае вмiти приймати складнi рiшення щодо невигiдних операцiй. Якщо вiн цього не вмiе, його компанiя зазнае невдачi. Кiнцевим результатом короткочасного спiвчуття до частини працiвникiв стане повне припинення iхньоi дiяльностi – i всi вони будуть звiльненi. Особа з чорним серцем пiдiймаеться над короткочасним спiвчуттям. Вона зосереджуе свою увагу на метi, iгноруючи витрати. Особа з чорним серцем смiливо йде на невдачi. Ефективнi дii завжди криють у собi ризик невдачi. Хiрург, маючи перед собою жертву аварii, яка потребуе потенцiйно небезпечноi операцii, знае, що найбезпечнiший пiдхiд – не оперувати. Хоч пацiент, iмовiрно, помре, хiрург ризикуе певною доганою. Якщо вiн оперуе, а пацiент помирае, то ризик для хiрурга – бути звинуваченим у завданнi смертi. Двi сторони однiеi медалi «Кам’яне обличчя» й «чорне серце» – це двi сторони однiеi медалi. Коли хтось мае силу «кам’яного обличчя», вiн здатен iгнорувати критику й незгоду мас. Ця сама сила також е джерелом чорного серця – вона дае йому змогу ефективно використовувати спис, щоб прорватися крiзь невiгластво й упередженi iдеi людей. Не можна використовувати кам’яне обличчя без чорного серця так само, як не можна дiяти з чорним серцем без кам’яного обличчя. Носiй «кам’яного обличчя, чорного серця» мусить докладати зусиль, щоб iгнорувати критику, насмiшки й обливання брудом iз боку iнших, водночас виконуючи обов’язки так, як вiн вмiе. У будь-яку мить вiн може вiльно використовувати бiльшою мiрою силу кам’яного обличчя й меншою силу чорного серця або навпаки залежно вiд диктату ситуацii. Три фази «кам’яного обличчя, чорного серця» Завоювання iнших потребуе сили. Завоювання себе потребуе мiцностi.     Лао-цзи «Дао де цзин» Перша фаза: виграти за будь-яку цiну «Кам’яне обличчя, чорне серце» у своему найгрубiшому виявi не мае моральних основ. Воно суто шукае способiв, як отримати те, чого хоче: iнакше кажучи, виграти за будь-яку цiну. На цьому рiвнi «кам’яному обличчю» повнiстю бракуе свiдомостi, а «чорне серце» абсолютно безжальне. У своiй найгрубiшiй, найвiдвертiшiй формi «кам’яне обличчя, чорне серце» нiяк не пов’язане з етикою – воно вдаеться до ефективноi дii. Приклади можна знайти, якщо поглянути на газету: працiвникiв великоi авiакомпанii схопили за руку, коли вони фальсифiкували звiти про обслуговування й перевiрку систем безпеки, щоб зменшити операцiйнi витрати. Керiвники, якi наказали робити цi фальсифiкацii, чiтко розумiли, що наражають життя своiх пасажирiв, пiлотiв та екiпажу на величезний ризик, цiлком непропорцiйний зекономленим грошам. Спис – корисний iнструмент для замирення, але водночас знаряддя смертi. «Кам’яне обличчя, чорне серце» подiбно до списа не несе в собi зла, однак хтось може застосувати стратегiю «кам’яного обличчя, чорного серця», щоб досягти своеi вигоди за будь-яку цiну. Деякi люди iнтуiтивно здатнi скористатися «кам’яним обличчям, чорним серцем» як знаряддям, щоб задовольнити своi егоiстичнi мотиви. Для таких людей жодна цiна не буде зависока для перемоги, адже ту досягають чужим коштом. Вiд доiсторичних часiв i до сьогодення, вiд Сходу до Заходу знайдеться сила-силенна людей, якi збагатилися, здiйснивши першу фазу «кам’яного обличчя, чорного серця». Погляньте на крах американських iнституцiй заощадження та кредитування, а також на незаконнi дii Мiжнародного банку кредитiв i комерцii. Усi «престижнi» особи, якi ховаються за лаштунками цих iнституцiй, – майстри в застосуваннi стратегii «кам’яного обличчя, чорного серця» в ii найпримiтивнiшому виглядi. Їхне обличчя непроникно байдуже й захищае вiд будь-якоi критики ззовнi й вiд власноi совiстi. Їхнi серця такi чорнi, що, коли вони пiдняли своi списи проти довiрливоi безтурботноi людськоi громади, невиннi вкладники були приреченi повiльно вмирати, втративши фiнансову кров. Мета цих осiб – самозбагачення, а «кам’яне обличчя, чорне серце» – засiб досягти його. Перша фаза «кам’яного обличчя, чорного серця» забезпечуе нам виграш, хоча наша перемога часто не солодка. Переважно життя завдяки своiм мiстичним силам зробить так, що нашi темнi справи йтимуть за нами. Подолати iнших грубою силою не складно – потрiбно лише погодитися продати свою душу дияволу. На рiвнi першоi фази видiляють три стадii: Перша: непроникна, як фортечний мур, вугiльна чорнота. Це рiвень дрiбного кишенькового злодiя, шахрая й афериста. Хоч шкiра в них – як у бегемота, ii можна пробити. Їхня чорнота помiтна всiм, хто iх бачить. Вони огиднi й мерзеннi в очах кожного. Друга: кам’яна та тверда шкiра, чорнота й мерехтливiсть. Це практики вищого рiвня. Вони змiцнили свое обличчя, зробивши його закам’янiлим, вiдполiрували свое чорне серце, зробивши його привабливiшим. Це вже не дрiбнi кишеньковi злодюжки. Їхня показна зовнiшнiсть поважна. Вам здаеться, що цим людям можна довiряти, i лише пiзнiше ви зрозумiете, як помилялися. Третя стадiя: закам’янiлiсть аж до втрати форми, чорнота до втрати кольору – найвищий рiвень. Це рiвень позiрно вiртуозних людей, якi можуть безжально йти до своеi мети, тодi як iхнi жертви прославляють iхнi чесноти. Цiеi стадii досягли деякi нашi полiтики минулого й сучасностi. Друга фаза: самоаналiз Пiсля першоi фази настае глибша сутнiсть «кам’яного обличчя, чорного серця». Коли дехто застосовуе «кам’яне обличчя, чорне серце», то може подумати, що воно вiдразливе навiть для нього самого. І тому вiн починае процес самоаналiзу. Самоаналiз – це духовний процес. Ми не можемо чесно чи вповнi звернутися до «кам’яного обличчя, чорного серця», не згадавши духовного аспекту життя, адже цей аспект прикрашае реалii нашоi бiзнес-дiяльностi й особистi справи. Люди вносять у бiзнес свое ество й зазвичай поводяться в бiзнесi так само, як i будь-де. Схiдна людина не розрiзнюе бiзнес, мистецтво вiйни, фiлософiю та духовнiсть. Мудрiсть духовностi – корiнь щоденного життя. Хоч мудрiсть одна, ii застосувань безлiч. Натомiсть на Заходi загалом роздiляють життевi знання на окремi шматочки, а потiм розкладають в окремi роздiли. Тi, хто культивуе першу фазу «кам’яного обличчя, чорного серця», не культивуючи другоi фази, можуть виявитися небезпечними людьми. На стадii самоаналiзу людина часто стае вразливою, вiдкинувши потужну аморальну поведiнку першоi фази й почавши шукати свiт невiдомого. Їi дух також потребуе бiльшого задоволення вiд своеi поведiнки. Вiн перебувае у станi невизначеностi, непевностi, iнколи болю й гнiву. Вiн сповнений новим вiдкриттям, побачивши, що багато ворогiв у ньому – це недолiки його характеру: жадiбнiсть, гнiв, внутрiшнi сумнiви, самообмеження, ревнощi, заздрiсть, боязкiсть, сором, тривоги, вузький свiтогляд, огида, iлюзii, прагнення, самолюбство, лiнощi, лицемiрство та претензiйнiсть. Вiн виявляе, що його розум стае джерелом високого й низького, гордостi й образ, задоволення й жалю, тодi як ворогiв безлiч, а здатнiсть подолати всi цi недолiки мiзерна. На цiй стадii, навiть попри те, що вiн може мати розтерзаний вигляд та iншi сприйматимуть його як розгублену людину, усерединi самого себе вiн проходить через потужну трансформацiю. Третя фаза: воiн Ця кiнцева фаза поеднуе попереднi двi. Тут ви зможете створити грунт, щоб сполучити величне й жорстоке. Нижче наведенi риси воiна. Безстрашнiсть i вiдчуженiсть Пiсля другоi фази особа стае iндиферентною й хороброю. Вона стае в позицiю воiна – безстрашного й вiдчуженого. Воiн бачить життя як битву, яку вiн мусить вести. Виходу немае. Перемога – едина мета. Воiн безстрашно б’еться з ворожими зовнiшнiми елементами, водночас хоробро виступаючи проти своiх внутрiшнiх ворогiв. Потiм вiн може вiдчужитися вiд них, тож iхня наявнiсть бiльше не заважае йому. Саме завдяки цiй силi безстрашностi й вiдчуженостi воiн може зустрiчати життевi виклики спокiйно та прихильно. Індiйський фiлософ ХІІІ столiття Шанкарачар’я зазначав, що навiть найвидатнiший воiн, стоячи посеред поля битви, упрiвае вiд страху. Хоч його тiло й розум сповненi страху, дух його безстрашний. Вiн може вiддiлитися вiд страху тiла й розуму, тримаючись замiсть цього безстрашностi свого духу. Нещодавно я переглядала старий кiнофiльм, iсторiю про хоробрiсть i кохання американських першопоселенцiв. Було очевидно, що вони розумiли пiднесений стан спокiйного вiдчуження. Вони були байдужi до страждань, дiяли попри страх, вiдчуваючи самотнiсть, спокiйно сприймали й долали нещастя, однак нiколи не втрачали своеi мети з поля зору. Споглядання на iхню, подiбну до воiнiв смiливiсть i впевненiсть у собi багато разiв протягом фiльму змушувало мене плакати. Ідеться не про те, щоб ви не реагували на виклики та зберiгали байдужiсть у такому станi вiдчуженостi. Радше вами не керують вашi емоцii, тож ви можете наполегливо дiяти з бiльшою смiливiстю й поновленою енергiею. Пристосування до величi Я зустрiчала багатьох людей, якi постарiли, але не змужнiли. Їхнi очi випромiнюють бiль i розчарування. Їх побило життя, у них було так багато розбитих мрiй. Надii й очiкування юностi минули, тож лишилося чекати тiльки смертi. Помилка, якоi вони припустилися, полягае в тому, що вони не пiдготувалися до суворих урокiв, якi визначив iм Творець на життевому шляху, – урокiв, потрiбних, щоб змiцнити свiй дух i пiдготуватися до величi. На вiдмiну вiд воiна, який визнае сувору дисциплiну за привiлей i честь, цi люди схожi на зерна, кинутi пiд жорна та змеленi колесом життя в сумнiвах i стражданнях. Як i бiльшiсть людей, я молюся за добрi часи й добру долю. Слова молитви «Нехай буде воля Твоя» колись до смертi лякали мене. Насправдi, однак, свiт, у якому ми живемо, крихкий i неперервно змiнний, а наше iснування й виживання обережно прив’язане невидимою ниточкою Божого благоволiння. Здобутки та втрати – постiйна умова людського життя. Спостерiгаючи за пожежею на пагорбах Окленда й Берклi поблизу бухти Сан-Франциско, у якiй згорiли сiмсот фешенебельних будинкiв, я ще раз переконалася, що, хай як ми не iгнорували можливi негативнi й неприемнi аспекти життя, наш Творець пише власну iсторiю нашого життя. Тепер, коли я молюся, то прошу непорушноi внутрiшньоi сили й сили воiна, щоб визнати цi суворi уроки й навчитися з них, а не бути зруйнованою. Поеднання духовного й матерiального свiтiв У цiй книжцi ми матимемо справу здебiльшого iз третьою фазою. Ми вчитимемося, як жити в цьому свiтi й не бути його жертвою i як не завдавати несправедливого болю та втрат тим, хто цього не заслуговуе. Ми застосовуватимемо «кам’яне обличчя, чорне серце», щоб захистити себе вiд чиеiсь агресii. У такий спосiб ми стаемо воiнами, однак не у традицiйному захiдному розумiннi «машин-убивць». Зовнiшня здатнiсть воiна ефективно вразити свою цiль спрямована внутрiшньою мудрiстю, культивованою через сприйняття життевих викликiв i пошук духовноi рiвноваги. Японський майстер меча XVI столiття Мiйомото Мусасi казав: «Воiн – це той, хто використовуе перо й меч однаково вмiло». Отже, щоб бути справдi великим воiном, ви маете майстерно володiти чимось бiльшим, нiж ваша зброя. Великий воiн – це врiвноважена особа, яка, розумiючи життя, здатна опанувати переваги своеi зброi. Те, як самурай вправляеться зi своiм мечем, метафорично еквiвалентне тому, як ми вправляемося зi своiми щоденними завданнями, особливо iз завданням вижити. Мусасi сказав також: «Шлях умiнь воiна – це шлях природи. Коли ти йдеш за силою природи, знаючи ритм усiх ситуацiй, то природно зможеш зарубати й ударити ворога». Використовуючи «кам’яне обличчя, чорне серце», поступово ви побачите, що духовний i щоденний свiти не роздiленi. Ваша духовна мiць стане важливим iнструментом, що мае на метi подолати щоденнi реалii. Коли ми введемо витончене духовне розумiння в безжальний свiт бiзнесу, то отримаемо переваги обох цих свiтiв. Справжнiй носiй «кам’яного обличчя, чорного серця» Коли забутий великий шлях Дао, Чеснота й мораль виникае. Коли знання та iнтелект народженi, Починаеться велика iлюзiя. Коли немае гармонii в сiм’i, Шана батькiв i вiдданiсть виникае. Коли краiна в безладi й хаосi, З’являються лояльнi посадовцi.     Лао-цзи «Дао де цзин» У кожнiй дii е два аспекти – внутрiшнiй i зовнiшнiй. Внутрiшнiй – це сила, що мотивуе чиюсь дiю. Їi не видно. Зовнiшнiй – вияв внутрiшнього стану. Його бачать усi. На противагу загальнiй думцi, дii доброi людини не завжди обережнi. Вони можуть бути жорстокi, холоднi й байдужi. Мiй друг якось висловив дуже глибоку думку, кажучи: «Коли люди дiють надмiрно добре, я завжди сумнiваюся в iхнiх мотивах». Колись жив майстер, який мав багатьох учнiв. Усi вони покладали великi сподiвання, прагнучи отримати вiд нього мудрiсть, однак кожен мусив боротися з його неконтрольованими бажаннями. Здавалося, майстер не зважав на iхнi неправильнi дii й дозволяв iм самим виправдовувати своi невдачi, а потiм як блискавка завдавав удару. Вiн суворо карав винуватцiв, iнодi навiть батогом, щоб учнi нiколи не забували його урокiв. Свiдок цього може вважати такi дii вчителя насильством i жорстокiстю. Однак учнi вiдчували до вчителя лише любов i були вдячнi йому за навчання. У християнськiй Бiблii Євангелiст Марк оповiдае про мiняйл: коли Ісус Христос приходить до ерусалимського храму й розгнiвано перекидае всi столи та ослони, кажучи, що Божий храм призначений для молитви й не мае бути «печерою розбiйникiв». Хоч це зовнi скидалося на Ісусiв гнiв, воно не вплинуло на його мирний внутрiшнiй стан. Навпаки, деякi люди мають постiйнi пластиковi усмiшки на обличчi, щоб iх сприймали як позитивних осiб. Для бiльшостi цiлком зрозумiло, що така усмiшка лише поверхова, однак цi люди вкладають всю конструктивну енергiю в солодку зовнiшнiсть, залишаючись порожнiми й безсилими всерединi. Зовнiшнiсть i дii доброi людини часом можуть здаватися жорстокими й насильницькими, а ii поведiнка – егоiстичною, однак людина ця мае чисте серце. З другого боку, фальшивий проповiдник може виражати очевидну сумирнiсть i нiжнiсть назовнi, хоч усерединi його единою метою е самозбагачення. Фальшивий проповiдник, який прагне процвiтати, залежить вiд схвалення публiки, тодi як добра людина живе в гармонii iз собою – вона не прагне й не потребуе зовнiшнього схвалення. Природний шлях «кам’яного обличчя, чорного серця» розташований поза людською манiпуляцiею, поза дрiб’язковими стандартами людського судження. Коли хтось дiе в гармонii iз Загальною волею, його дii гармонують iз благом для всiх i користю для всiх. Ви не лицемiрите й не прагнете хвали, та й не шукаете схвалення. Вашi дii стрiмкi, компетентнi й незворушнi. Досягаючи чогось, ви незворушнi й не переймаетеся через судження iнших. У пiдкореннi ви ефективнi й можете бути безжальнi. У дii й бездiяльностi ви незмiннi. Ви – справжнiй носiй «кам’яного обличчя, чорного серця». Пiдсумок ключових моментiв Правильна функцiя людини – жити, а не iснувати.     Джек Лондон «Кам’яне обличчя, чорне серце» – таемний закон природи, що визначае успiшну поведiнку в усiх аспектах життя. Часто ми такi зосередженi на тому, що дае нам добре самопочуття, що забуваемо про те, що робить нас великими. Розумiння того, як подолати бiль, сумнiви й поразку, е важливим аспектом гри на перемогу в життi. Особистiсть сформовано не iз сонця i троянд. Як сталь, ii загартовано у вогнi, мiж молотом i ковадлом. Успiшно жити – це жити, дотримуючись свого шляху, i не змiнюватися вiдповiдно до мрiй iнших людей. «Кам’яне обличчя, чорне серце» стосуеться й не стосуеться безжальностi, однак ви навчитеся того, що, визнаючи та пристосовуючи неруйнiвну безжальнiсть, розширите свободу дiй, щоб досягти ефективностi у виконаннi завдання свого життя. Звертаючись до цiеi сили всерединi вас, ви досягатимете незворушноi ясностi й зосередженостi, що допоможе виявити омрiяне майбутне й досягти його. «Кам’яне обличчя» як щит дае змогу захистити себе вiд критики й негативних думок iнших. Особа з «кам’яним обличчям» здатна позбутися внутрiшнiх сумнiвiв. Вона вiдмовляеться визнати обмеження, якi намагаються накласти на неi iншi. Ще важливiше, що вона не визнае жодних обмежень, якi ми самi накладаемо на себе. У своiх очах вона досконала. «Чорне серце» як спис мае вести битву з iншими i з собою. Чорне серце безжальне, однак не обов’язково зле. Особа з чорним серцем вища за недалекоглядне спiвчуття. Вона зосереджуе увагу на своiй метi, iгноруючи втрати. Особа з чорним серцем мае смiливiсть зазнавати поразки. Носiй «кам’яного обличчя, чорного серця» мае тренувати здатнiсть iгнорувати критику, насмiшки та зневагу iнших, водночас виконуючи своi обов’язки так, як вважае за правильне. «Кам’яне обличчя, чорне серце» на найменш зрiлому рiвнi не мае моральних рефлексiв. Воно прагне отримати тiльки те, чого хоче. «Кам’яне обличчя» на цьому рiвнi геть безсовiсне, «чорне серце» – геть безжальне. Мудрiсть духовностi – корiнь повсякденного життя. Здатнiсть вiдрiзнити добро вiд зла iстотна для носiiв «кам’яного обличчя, чорного серця». Поза нами нема кого долати. Коли ви успiшно подолаете себе, свiт лежатиме у вас пiд ногами. Найвищою смiливiстю воiна з «кам’яним обличчям, чорним серцем» е незворушнiсть. Це означае, що вiн мае смiливiсть битися, а не боятися, може вiдчужитися вiд емоцiй, пов’язаних iз поразкою, щоб вони не заважали. Поеднуючи духовний i матерiальний свiти, ви зможете створити основу, щоб сполучити витончений духовний свiт i безжальний свiт бiзнесу. Зрештою ви не побачите жодних подiлiв чи конфлiктiв мiж духовним свiтом i свiтом бiзнесу. Ваш витончений духовний свiт стане важливим iнструментом, призначеним долати щоденнi реалii. Коли хтось дiе в гармонii iз Загальною волею, його дii узгодженi з благом i користю для всiх. Ви не лицемiрите й не прагнете хвали, але й не шукаете схвалення. Вашi дii стрiмкi, компетентнi й незворушнi. Досягаючи чогось, ви незворушнi й не переймаетеся через судження iнших. У пiдкореннi ви ефективнi й можете бути безжальнi. У дii й бездiяльностi ви незмiннi. Ви – справжнiй носiй «кам’яного обличчя, чорного серця». Роздiл 2 Пiдготовка до «кам’яного обличчя, чорного серця»: одинадцять принципiв забути вивчене Квiтка, що живе одна, Не мае заздрити штурпакам, Яких багато.     Рабiндранат Тагор «Кам’яне обличчя, чорне серце» – це не просто розумний спосiб манiпулювати свiтом для вашоi особистоi вигоди. Це природний стан нашого буття. Цей стан ми втратили через сповнених найкращими намiрами людей, якi втовкмачили нам усi правила того, як ми маемо поводитись i вiдчувати. Вiн втрачений для нас через внутрiшнiй образ, який ми створили для себе з очiкувань i вiрувань iнших. Досягти «кам’яного обличчя, чорного серця» передусiм означае повернути природний стан нашого справжнього «я». I. Зруйнуйте обмеження внутрiшнiх образiв i зовнiшнiх стандартiв Мiй друг майже у п’ятдесят рокiв мав приблизно 45 кг зайвоi ваги впродовж усього дорослого життя. Хоч вiн принаймнi сiм разiв втрачав вагу, однак завжди набирав ii знову. Пiд час психологiчноi консультацii вiн виявив корiнь своеi проблеми. Мiй друг збагнув, що, худнучи, вiн дiяв набагато агресивнiше та ставав зовсiм не «приязним i добрим» до iнших. Змалку сiм’я вчила його, що найбiльша цiннiсть – бути «добрим» до людей, тож вiн починав iсти, щоб вгамувати свою надмiрну енергiю. У дитинствi бiльшiсть iз нас вчать того, що найвищою нагородою у свiтi е визнання з боку iнших. Може, це не висловлюють надто красномовно, однак воно приховано звучить у всьому, що нам подають як правильне й хороше. Ми слухнянi, адже хочемо зробити приемне нашим батькам. Ми стараннi та слухнянi, адже прагнемо зробити приемне нашим учителям. Ми дiлимося iграшками, щоб нашi друзi у дворi любили нас. Коли ми намагаемося вибрати свiй шлях, нам кажуть, що ми егоiсти й поганi. Якимось трибом уявлення про те, «що таке добре i що таке погане», перемiшалися в нашiй головi з потребою отримати схвалення вiд iнших. Насправдi тi люди, якi вчать нас, як правильно дiяти, самi е жертвами цiеi плутанини. Коли ми дорослiшаемо, стае дедалi очевиднiше, що, постiйно оглядаючись на iнших i шукаючи iхнього схвалення, ми вiдхиляемося вiд найефективнiшого шляху свого розвитку. Однак абсолютна бiльшiсть iз нас i далi так поводиться. Часом ми експериментуемо з егоцентричнiстю, однак зазвичай виявляемо, що це погiршуе нашi внутрiшнi вiдчуття внаслiдок попереднього виховання. «Позитивнi» люди не мають бути егоiстами дуже часто. Навiть коли ми знаемо, що успiх наших починiв потребуе певноi дози егоцентричностi, ми й далi намагаемося бути приязними. Єдина винагорода за це – наша внутрiшня впевненiсть у своiх високих «чеснотах». Те саме стосуеться й багатьох iнших «неегоiстичних» чеснот. Однак фактично це пафосна та прихована поведiнка. Часто ми маскуемо нашу зосередженiсть на собi, подаючи ii як турботу про iнших, i далi здобуваемо схвалення iнших людей, забуваючи про право на свiй шлях. Ми часто дозволяемо iншим несправедливо трактувати нас, бо не хочемо конфлiктувати з ними або збуджувати своi глибоко вкорiненi уявлення про правильне й неправильне. Замiсть цього ми заспокоюемо себе, вiдчуваючи моральну вищiсть. Ми кажемо собi, що ми вищi за суперечку навколо неважливих справ. Однак, попри всi нашi думки, фактично ми пiдставляемо другу щоку. Не тому, що це краще, а тому, що так легше. Урок вартiстю тридцять три тисячi доларiв Я отримала урок про те, що «намагатися бути хорошим» може стати не найкращою поведiнкою, сплативши тридцять три тисячi доларiв за це навчання. Джим – успiшний бiзнесмен iз Вашингтона, округ Колумбiя. Вiн – один iз найшанованiших у свiтi учасникiв полiтичних форумiв. Джим наймае промовцiв для полiтичних мiтингiв та конференцiй i публiкуе щотижневий полiтичний бюлетень. Зустрiвшись, ми з першого погляду сподобалися одне одному. Вiн дуже приязна людина й позитивно ставиться до азiйськоi культури. Одного разу Джим приiхав у Портленд, штат Орегон, де я тодi мешкала. Його супроводжував полiтик, який вiв передвиборчу кампанiю. Ми зустрiлися за вечерею. Пiд час тiеi розмови я запитала, як продають його щойно надруковану книжку. Джим вiдповiв, що найняв рекламну агенцiю, пiдписавши угоду на десять мiсяцiв; хоч це й коштувало кiлькох тисяч доларiв на мiсяць, вiн отримав багато запрошень на теле-та радiопрограми саме завдяки цiй рекламнiй агенцii. Джим гордо дав менi п’ять-шiсть сторiнок надрукованого тексту. На них були зазначенi телевiзiйнi програми й радiошоу, на яких вiн виступав. Вражена, я поглянула на той список уважнiше. Крiм однiеi появи на KABC-TV[1 - Один iз найпопулярнiших телевiзiйних каналiв у Лос-Анджелесi, штат Калiфорнiя. (Тут i далi прим. перекл.)], решту становили лише другоряднi радiостанцii! Я не могла повiрити своiм очам. Я дивувалася, чому вони не вивели його на якiсь популярнiшi радiо-й телевiзiйнi ток-шоу. Що робили цi рекламники за його грошi? Коли ми попрощалися, я подумала, що Джимовi, можливо, потрiбна моя допомога. Я сама рекламувала себе останнi три роки, тож навчилася дечого про цей бiзнес. Наприклад, я дiзналася, що бути запрошеним на одне популярне шоу у сто разiв краще, нiж узяти участь у безлiчi незначних передач. Я також знала, що деякi рекламнi агенти намагаються привабити своiх клiентiв, наповнюючи iхнiй графiк багатьма дрiбними виступами, часто в радiопрограмах, якi слухае дуже мало людей. Я подумала, що менi зовсiм нескладно допомогти йому. У мене були численнi контакти осiб, якi сприйняли б мою рекомендацiю серйозно. Наступного дня я зателефонувала Джиму. Я сказала, що хочу допомогти йому й надам деякi своi контакти, тож вiн може посилатися на мене. Джим був дуже щасливий, красно дякував, а потiм додав: – Я хочу опублiкувати в наступному бюлетенi огляд твоеi новоi книжки «Азiйськi розумовi iгри». Наступного ранку я отримала телефонний дзвiнок. Джим ввiчливо сказав: – Ще раз дякую за тi контакти, що ти дала вчора. – Прошу, – вiдповiла я. – Жодних проблем. Вiн вiв далi: – Моя компанiя публiкуе бюлетень iз перелiком усiх органiзацiй, якi наймають полiтичних промовцiв. – Знаю. У мене е такий, – вiдповiла я. Джим додав: – І ми його щомiсяця оновлюемо. Тепер вiн мiстить понад триста позицiй. Я не могла зрозумiти, куди вiн хилить зi своею розмовою. Може, хоче вiддячити за допомогу, подарувавши оновлений бюлетень? Однак Джим не вгавав: – Моя секретарка сказала, що ти не продовжила своеi передплати. – Так, бо переiжджала, тож багато чого втратила в тiй метушнi. Я намагалася брехати, щоб показати себе в позитивному свiтлi. Насправдi я назбирала за шiсть мiсяцiв купу цих бюлетенiв, якi забирали мiсце в кабiнетi, чекаючи, поки я iх прочитаю, тому й не прагнула продовжувати свою передплату. Повнiстю iгноруючи моi слова, Джим приголомшив мене та сказав: – Як ти збираешся платити – кредиткою чи чеком? – Можеш надiслати менi рахунок? Я зараз працюю й не хочу вiдриватися, – пробурмотiла я. Менi було дуже незручно вiдчувати його тиск щодо поновлення передплати, адже я цього не хотiла. Я намагалася бути максимально ввiчливою та прагнула якнайшвидше позбутися Джима, забувши про нього взагалi. Однак Джим почав тиснути ще сильнiше: – Ми не публiкуемо оглядiв книжок тих людей, якi не е нашими передплатниками. Вiн хотiв грошей i негайно. Усе ще намагаючись бути хорошою, я погодилася: – Гаразд, пiду по свою кредитку. Отже, я сплатила йому триста доларiв. Я витратила тисячi доларiв, щоб створити тi контакти. Телефоннi дзвiнки, факси, реклама, подорожi – усе це великi iнвестицii. А я вiддала йому iх просто з люб’язностi. Вiн зрозумiв це? Джим просто попросив, щоб я сплатила триста доларiв за передплату як вдячнiсть! Звiсно, я зустрiлася з майстром «кам’яного обличчя, чорного серця». Це було «кам’яне обличчя», бо вiн геть не зважав на те, що я думаю про нього. Його очi були спрямованi на мету. Хоч я не сказала вiдкрито, що мене не цiкавить передплата, але дала кiлька месиджiв. Вiн або не чув iх, або не зважав на них. Це був майстер чорного серця, який хотiв, щоб я залiзла у свiй гаманець i пiдтримала його бюлетень навiть пiсля того, як дала йому iнформацiю, варту тисяч доларiв. Джим усе робив правильно згiдно з концепцiею «кам’яного обличчя, чорного серця». Моею помилкою було те, що я не мала жодноi бiзнесовоi мети, прагнучи лише допомогти йому. Ще гiрше те, що я не встановила цiни для моiх рекомендацiй. Я вiддала йому це так, нiби воно було нiчого не варте. Я вiддала Джиму контакти, вважаючи, що «ввiчливi» люди роблять одне одному приемнi речi. Джим мав лише свою мету – iти вперед. З другого боку, якби я щиро вiддала iнформацiю, не висуваючи жодних умов, тодi те, що вiн зробив, нiчим не загрожувало б менi. Насправдi моя приязнiсть була фальшивим жестом, покликаним отримати Джимове схвалення. Ми можемо легко потрапити в таку пастку. Нас iдеалiстично вчать давати й не очiкувати нiчого навзаем, однак насправдi бiльшiсть iз нас звикла вiддавати, маючи певнi очiкування. У цьому зiткненнi iз Джимом у глибинi мого мозку вiдбувалися певнi розрахунки. Наша розмова мала вiдбуватися приблизно так: «Джиме, хочеш, щоб я ввела тебе в деякi вiдомi шоу, у яких брала участь? Вони справдi дуже вплинули на рекламу та продаж моiх книжок». Звiсно, Джим погодився б. Тодi я мала сказати: «За останнi три роки я дуже активно рекламувала своi книжки на телебаченнi та радiо й накопичила великий досвiд. Ти можеш продати бiльше книжок, узявши участь у вiдомому шоу, а не виступати на сотнi маловiдомих станцiй чи непопулярних шоу. Я можу сама зателефонувати на цi шоу, щоб порекомендувати тебе та твою книжку. Скiльки це тобi коштувало б?» Щойно я поставила б Джиму умови, вiн мiг би сказати щось на зразок того, що не збирався платити менi, або спитати, скiльки я хочу за своi послуги. Тодi я сказала б: «Джиме, я не хочу, щоб ти платив менi грiшми. Пропоную укласти угоду на обмiн послугами. Пропозицiя така: цi зв’язки е наслiдком трирiчних iнвестицiй у рекламу. Я маю дуже добрi вiдносини з ведучими ток-шоу. Лише витрати часу еквiвалентнi iнвестицii тисяч доларiв. Я продала свою першу книжку «Китайськi розумовi iгри», видану власним коштом, беручи активну участь у мас-медiа й не використовуючи системи дистрибуцii. Унаслiдок цього за рiк я заробила шестизначну суму. Думаю, визначити вартiсть бартеру в розмiрi десяти тисяч доларiв буде чесно. Як гадаеш?» Конец ознакомительного фрагмента. notes 1 Один iз найпопулярнiших телевiзiйних каналiв у Лос-Анджелесi, штат Калiфорнiя. (Тут i далi прим. перекл.) Текст предоставлен ООО «ИТ» Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию:https://tellnovel.com/chu_ch-n-n-ng/kam-yane-oblichchya-chorne-serce