Циган
Пантелеймон Олександрович Кулiш




Пантелеймон Кулiш

ЦИГАН





Циган



(Уривок з казки)

Був собi колись якийсь-то циган, та такий же то прогiркий п’яниця, що й не приведи господи! Чи е у його яка копiйчина, так i несе ii у шинок, чи яка жупанина — вiн i ii туди ж пре!

А жiнка з дiтьми, голi й босi, пропадають без хлiба. Танцюють-танцюють халяндри, пiшовши у Воронiж (бо вони стояли шатром бiля Воронiжа), так що ж бо? Народ не дуже заглядуеться на iх танцi, бо вже вони нiкому не в дивовижу.

А батько, я ж кажу, волочиться по шинках та п’е, та гайнуе, та б’еться навкулачки з мужиками. Поб’ють йому усю пику, попiдставляють окуляри, порозривають на ньому одежу, спакостять нiнащо чоловiка; от тодi вже вiн i тягне до господи та й лежить пiд шатром, як той кабан у берлозi, поки йому одлигне там трохи на серцi.

Такий-то вдався собi навiжений циган!

Отак раз пiзно iшов вiн з шинку додому. Чи йшов вiн, чи рачки лiз, сього вам не скажу, бо вже давно смерклось, чути тiльки було, що дуже кректав i спотикавсь, далi впав, здихнув разiв зо два та й захрiп на усе поле. На той час довелось iхати тим шляхом якомусь пановi. Аж ось конi — хвить набiк, аж трохи воза йому не перекинули.

— Стiй! Що там таке?




Конец ознакомительного фрагмента.


  
Текст предоставлен ООО «ИТ»
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию:https://tellnovel.com/ru/kul-sh_panteleymon/cigan