Маленька книга хюге. Як жити добре по-данськи
Мiк Вiкiнг


І все це завдяки хюге. Особлива життева фiлософiя, що допомагае створити атмосферу спокою, тепла й гармонii та вчить радiти життю, навiть коли за вiкном жахлива погода, день неймовiрно короткий, а на роботi нескiнченний потiк завдань. Як тiльки не тлумачили хюге: вiд «мистецтва створення затишку», «душевностi», «насолоди вiд речей, що заспокоюють» до «какао пiд запаленi свiчки». Та хто може стати кращим провiдником у всьому, що пов’язане з хюге, нiж Мiк Вiкiнг? Мiк – засновник i керiвник Дослiдного iнституту щастя в Копенгагенi, який роками вивчае данське життя. У чому ж секрет цього магiчного iнгредiента, який робить данцiв найщасливiшою нацiею в свiтi? Як пов’язанi хюге i щастя? Пояснити суть особливого життевого тренду безтурботних данцiв – завдання, що пiд силу лише Мiку Вiкiнгу…





Вiкiнг Мiк

Маленька книга хюге. Як жити добре по-данськи























© Meik Wiking, 2016

© Hemiro Ltd, видання украiнською мовою, 2017

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад i художне оформлення, 2017


* * *




Вступ



«Гуга?» «Хуга?» «Гюгi?» Не важить, як саме ви вимовлятимете слово hygge, – можете просто казати по буквах. Перефразуймо одного з найвидатнiших фiлософiв нашого часу Вiннi- Пуха, який, коли його запитали, як правильно називаеться та чи ця емоцiя, вiдповiдае: «Емоцiя не називаеться, вона вiдчуваеться».



Утiм, домовитися про написання й вимову слова hygge досить легко. Складнiше – пояснити конкретно, що воно означае. Цим словом називаеться геть усе – вiд «мистецтва створювати iнтимну атмосферу», «затишку душi» та «вiдсутностi подразникiв» до «втiхи вiд наявностi певних речей», «приемного перебування разом» i – мiй персональний улюбленець – «какао при свiчках».

Хюге – це щось радше про атмосферу та досвiд, анiж про речi. Це i про перебування з людьми, яких ми любимо, i про вiдчуття дому, i про те, коли почуваешся в безпецi, захищеним вiд цiлого свiту, нiби в мушлi, тож можеш послабити всi своi захиснi механiзми. Хюге може стати нескiнченна бесiда про малозначнi (або й видатнi) речi, чи навпаки – насолода вiд чиеiсь мовчазноi присутностi, а чи просто можливiсть побути самим собою за чашкою чаю.

Одного разу в груднi, якраз перед Рiздвом, я проводив вихiднi зi своiми друзями в старiй тiснiй хатинi. Був найкоротший день року, осяяний снiжною ковдрою, що вкрила всi довколишнi краевиди. Сонце сiло десь близько четвертоi пополуднi, i ми знали, що не побачимо його свiтла ще сiмнадцять годин, отож заходилися поратися всерединi хатини, розпалюючи вогонь.








А потiм, дуже змученi й напiвсоннi пiсля прогулянок, ми всiлися врештi пiвколом бiля камiна, вбранi в широкi светри й вовнянi шкарпетки. Чути було лише, як булькае гаряча печеня, потрiскують iскри, вилiтаючи з полум’я, i ще як хтось сьорбае глiнтвейн. Тишу порушив один з моiх друзiв:

– Чи могло б тут бути ще бiльше хюге? – спитав вiн, радше задля годиться.

– Так, – вiдгукнулася пiсля паузи одна з дiвчат, – якби надворi ще й лютувала завiрюха.

І ми всi погодилися.




Ключ до щастя


У мене найкраща в свiтi робота. Я студiюю, що саме робить людей щасливими. Інститут дослiдження щастя е незалежним мозковим центром, який зосереджуеться на добробутi, щастi та якостi життя, тут ми вивчаемо причини й наслiдки людського щастя i працюемо над покращенням якостi життя людей по всьому свiтi.



Інститут розташовано в Данii. І так, у нашому офiсi горять свiчки з понедiлка по п’ятницю. І так, офiс було обрано частково саме з огляду на хюге-чинник. Щоправда, камiна в нас немае. Поки що. Також наш iнститут заснували й розмiстили в Данii ще й тому, що данцi незмiнно присутнi в перелiку найщасливiших нацiй свiту. Данiя в жодному разi не е досконалою утопiею, i так само, як iншi держави, вона мае своi виклики й труднощi, але я вiрю в те, що Данiя може бути натхненним прикладом того, як краiна здатна пiдвищувати якiсть життя мешканцiв.

Позицiювання Данii як однiеi з найщасливiших краiн у свiтi спричинюе величезну цiкавiсть медiа. Щотижня журналiсти з The New York Times, BBC, The Guardian, China Daily, The Washington Post та iнших ЗМІ запитують мене, наприклад, «чому данцi такi щасливi?» й «чого ми можемо навчитися вiд данцiв про щастя?» Опрiч того, делегацii мерiв, дослiдникiв i полiтикiв з усiх куточкiв свiту часто навiдуються до Інституту дослiдження щастя в гонитвi за… ну… за щастям – чи принаймнi за причинами щастя, добробуту та якостi життя, котрими люди насолоджуються в Данii. Для багатьох це дуже загадкове явище, адже крiм жахливоi погоди, данцям ще й випало платити чи не найвищi у свiтi податки.

Цiкавим е й те, що люди загалом пiдтримують таку орiентовану на добробут модель. Пiдтримка грунтуеться на усвiдомленнi того, що колективний достаток спiльнот перетворюеться на загальнодержавний добробут. Ми не платимо податкiв – ми iнвестуемо в наше суспiльство. Ми купуемо якiсть життя. Ключ до розумiння високого рiвня добробуту в Данii полягае в тому, що така модель спроможна знизити ризики, непевнiсть i тривожнiсть серед населення та, як наслiдок, запобiгти загальному нещастю.

Одначе нещодавно я збагнув, що ми, можливо, випускаемо з уваги ще один важливий складник данського рецепту щастя – хюге. Саме? це слово походить з норвезькоi та означае «добробут». Упродовж майже п’яти столiть Норвегiя та Данiя були одним королiвством – ми втратили Норвегiю 1814 року. «Хюге» в писемних згадках данською знаходимо на початку дев’ятнадцятого столiття, i можливо, зв’язок цього слова з фактичним добробутом i щастям не е простим збiгом.

Згiдно з Європейським соцiальним анкетуванням, данцi е найщасливiшими в Європi людьми. Саме вони найчастiше зустрiчаються зi своею родиною, друзями, а також почуваються найбiльш миролюбно i спокiйно. Тож е поважнi причини, чому ми спостерiгаемо зростання цiкавостi до данського трибу життя. Журналiсти приiздять до Данii в пошуках хюге; один британський коледж запровадив хюге до своеi навчальноi програми; усюди по свiтi з’являються заснованi на уявленнi про хюге пекарнi, кафе й крамнички. Проте як створити хюге? Як воно пов’язане зi щастям? І що це взагалi таке – хюге? Ось лише кiлька запитань, на якi шукае вiдповiдi ця книжка.




Роздiл перший. Свiтло











Миттеве хюге: свiчки


Жоден рецепт хюге не е вичерпним без свiчок. Якщо спитати данцiв, що вони найдужче асоцiюють з хюге, аж 85 вiдсоткiв назвуть свiчки.



Данцi мають термiн на позначення того, хто псуе задоволення iншим, – lyseslukker, дослiвно це означае «той, хто гасить свiчки», i це не просто так. Немае швидшого способу створити в примiщеннi хюге, анiж засвiтити кiлька свiчок, чи, як iх називають у Данii, levende lys – «живих свiтел». Американський посол у Данii, Руфус Гiффорд, каже про данську любов до свiчок таке: «Розумiете, вони не тiльки у вiтальнi – вони всюди. У класах, у залах засiдань. І от ти американець, i ти думаеш: а як же пожежна безпека? Хiба можна тримати вiдкритий вогонь у класi? А для данцiв це щастя, емоцiйний комфорт».








Американський посол таки щось знае. Згiдно з даними Європейськоi асоцiацii свiчок, Данiя спалюе бiльше свiчок на душу населення, нiж будь-яка iнша краiна Європи. Кожен данець спалюе приблизно шiсть кiло свiчкового воску щороку. До порiвняння, щороку один данець з’iдае лише три кiло бекону (так, у Данii ми зазвичай мiряемо все за споживанням бекону). Данцi – европейськi рекордсмени з використання свiчок. Друге мiсце посiдае Австрiя, що спалюе вдвiчi менше свiчкового воску – приблизно 3,16 кiлограма на душу населення щороку. Ароматизованi свiчки, однак, не надто популярнi. Компанiя ASP-Holmblad, найстарiший виробник свiчок у Данii, навiть не включила ароматизованi свiчки до своеi продуктовоi лiнiйки. Ароматизованi свiчки вважають за штучнi, а данцi дають перевагу натуральнiй та органiчнiй продукцii. Крiм спалювання свiчок, данцi також попереду всiеi Європи в купуваннi органiчних товарiв.








Понад половину мешканцiв Данii засвiчують свiчки майже щодня восени та взимку, i тiльки 4 вiдсотки данцiв кажуть, що зовсiм не палять свiчок – цi данi спираються на опитування однiеi з провiдних газет краiни. У груднi споживання свiчок стрiмко зростае втричi. І це також пора, коли можна побачити особливу свiчку, котру засвiчують тiльки напередоднi Рiздва, буквально kalenderlys – рiздвяну свiчку. Двадцять чотири позначки, кожна на один день грудня перед Рiздвом, перетворюють ii на найповiльнiший годинник зворотного вiдлiку в свiтi.

Інший особливий свiчковий день – 4 травня. Його ще знають як lysfest, свято свiтла. Надвечiр 4 травня 1945 року BBC оголосило, що Нiмеччина, пiд окупацiею якоi Данiя перебувала з 1940-го, капiтулювала. Як i в багатьох iнших краiнах пiд час Другоi свiтовоi вiйни, в Данii мусили притлумлювати вогнi, щоб перешкодити ворожим лiтакам орiентуватися на свiтло мiст та осель. Тож дотепер данцi цього дня вiдзначають повернення свiтла, виставляючи ввечерi свiчки у вiкнах.

Хоча свiчки являють собою неодмiнний складник хюге, е лиш один недолiк у цьому загальному свiчковому божевiллi – кiптява. Дослiдження твердять, що одна засвiчена свiчка забруднюе повiтря бiльшою кiлькiстю шкiдливих мiкрочастинок, анiж цiла вулиця з напруженим рухом транспорту.

Данський iнститут дослiджень будiвництва, вивчивши це питання, довiв, що свiчки викидають у повiтря бiльше забруднювальних часток, анiж це вiдбуваеться пiд час готування iжi чи курiння цигарок. Але попри те, що Данiя е краiною, надзвичайно керованою правилами, спецiальнi застережнi налiпки на свiчках iще тiльки попереду. Нiхто не хоче мати справу з фанатами хюге. Натомiсть данцi чимраз бiльше усвiдомлюють, як важливо провiтрювати оселю пiсля спалювання свiчок. Утiм, незважаючи на потенцiйну загрозу здоров’ю, данцi й далi споживають непристойну кiлькiсть свiчок.









Лампи


Освiтлення – це не лише свiчки. Данцi одержимi свiтлом у принципi. Якось я зi своею тодiшньою дiвчиною двi години гуляв Римом, шукаючи ресторан, де освiтлення достатньою мiрою вiдповiдало би принципам хюге.



Данцi ретельно добирають лампи i розташовують iх у стратегiчних мiсцях, волiючи створити острiвцi м’якого свiтла. Це певний вид мистецтва, наука й iндустрiя. Найпрекраснiшi дизайнерськi лампи свiту походять iз золотоi пори данського дизайну, як-от лампи Пола Геннiнгсена, Арне Якобсена та Вернера Пантона. Зайдiть на гостину до вбогоi студентки – i в закутку ii тридцятидвометровоi квартирки ви таки побачите лампу Вернера Пантона за 1000 евро.








Основне правило успiху: що нижча температура свiтла – то бiльше вiд нього хюге. Спалах фотокамери мае температуру близько 5500 кельвiнiв (К), лампа денного свiтла – 5000 К, лампа розжарювання – 3000 К. Натомiсть захiд сонця, полум’я вiд спалюваного дерева i свiтло свiчки – приблизно 1800 К. Ось вiн – секретний компонент хюге.

Якщо ви хочете побачити, як вампiри згоряють при денному свiтлi, то просто запросiть гурт данцiв на затишну вечерю i посадiть iх пiд лампу денного свiтла на 5000 К. Вони спершу скоса поглядатимуть на вас, намагаючись з’ясувати, що за пристрiй для тортур ви почепили на стелi. Потiм розпочинайте вечерю i спостерiгайте, як вони незручно соватимуться на своiх стiльцях та нав’язливо чухатимуться, намагаючись угамувати посмикування й судоми.

Одержимiсть освiтленням спричинена браком природного свiтла в перiод вiд жовтня до березня. У цю пору единий ресурс, доступний данцям у необмеженiй кiлькостi, – це темрява. Лiто в Данii прекрасне. З першими променями данцi прокидаються вiд зимовоi сплячки i висипають на вулицi шукати мiсце на осоннi. Я обожнюю данське лiто. Це моя улюблена пора року. І якщо вам здаеться не досить кепським те, що зими тут холоднi й темнi, а лiто коротке, – то в Данii дощ iде аж 179 днiв на рiк. Шанувальникам «Гри престолiв»[1 - Американський драматичний телесерiал у жанрi фентезi, створений за мотивами циклу романiв «Пiсня Криги i Вогню» американського письменника Джорджа Мартiна. (Тут i далi прим. ред., якщо не зазначено iнше.)], либонь, одразу спаде на думку мiсто Вiнтерфел.

Ось через що данцi вдосконалили хюге до нинiшнього рiвня, ось чому воно е частиною нацiональноi iдентичностi та культури Данii. Хюге iснуе на противагу холоднiй зимi, дощовим дням i покрову темряви. Його можна собi влаштовувати впродовж цiлого року, але от узимку це навiть не просто доконечна потреба – це стратегiя, необхiдна для виживання. Ось чому данцi мають репутацiю хюге-фундаменталiстiв i говорять про хюге… забагато.

Для мене улюбленим мiсцем у моiй квартирi в Копенгагенi е пiдвiконня кухнi-iдальнi. Воно досить широке, там можна сидiти, i я поклав туди кiлька подушок i ковдрочку, щоб створити собi хюге-мiсце (див. словник хюге-термiнiв на сторiнцi 42). Батарея прямо пiд пiдвiконням перетворюе його на найкраще мiсце, де можна насолодитися чашкою чаю в холодну зимову нiч. Та найдужче менi подобаеться те, що я бачу м’якi бурштиновi вiдблиски з кожноi квартири на подвiр’i. Ця мозаiка свiтла постiйно змiнюеться залежно вiд того, як люди приходять додому чи йдуть звiдти. Частково я зобов’язаний цим видовищем Половi Геннiнгсену, бо кожна добре освiтлена кiмната в Данii скорше за все мае лампу, створену дизайнером, котрого вся краiна знае просто як PH.

Вiн став для свiтильникiв тим, чим Едiсон – для лампочок. PH був, як i бiльшiсть данцiв, одержимий свiтлом. Часом його називають першим у свiтi архiтектором свiтла, тому що вiн присвятив свою кар’еру дослiдженню важливостi освiтлення для нашого добробуту, прагнув створити лампу, котра сяятиме, не дратуючи людей своею яскравiстю.

Пол Геннiнгсен народився 1894 року, тож вирiс не при електричному свiтлi, а в м’якому сяйвi гасових ламп. Це й було джерелом його нат-хнення. Його дизайни оформлюють i вдосконалюють силу електрики, зберiгаючи, втiм, м’якiсть свiтла отих ламп iз його дитинства.



Облаштувати в кiмнатi правильне освiтлення недорого, але це потребуе певноi культури. З вiсiмнадцяти рокiв, коли я розпочав експериментувати зi свiтлом, я перебуваю в пошуках гармонii в освiтленнi. Люди – вони як дiти. Отримавши новi iграшки, вони забувають про свое виховання – i починаеться оргiя. Електрика дала нам змогу купатися в свiтлi.

Коли вночi з вагона трамвая ти зазираеш у вiкна першого поверху, то здригаешся вiд гнiтючоi атмосфери, що пануе в оселях. Меблi, стиль, килими – все в домiвцi е неважливим, порiвняно з мiсцем розташування джерела свiтла.

    Пол Геннiнгсен (1894–1967), «Про свiтло»


Три канонiчнi данськi лампи






1. PH-lamp



Пiсля десяти рокiв експериментiв з лампами та освiтленням на своему горищi, Пол Геннiнгсен (PH) 1925 року представив свою першу лампу. Вона давала бiльш м’яке та розсiяне свiтло завдяки кiльком шарам абажурiв, якi затiнювали свiтло, не цiлком затуляючи саму лампочку. На додачу до цього, щоб посунути слiпучо-бiле свiтло трошки до червоного краю спектра, PH зробив внутрiшнiй бiк одного з абажурiв червоним. Його найбiльшим успiхом залишаеться PH-5, з металевими абажурами, випущена 1958 року, але загалом ламп PH iснувало понад тисячу з рiзними варiацiями дизайну. Деякi тепер знято з виробництва, i найрiдкiснiшi з ламп iнколи йдуть з молотка за 20 000 евро.








2. Le Klint



У 1943-му родина Клiнт почала виробляти абажури зi згинiв та складочок, хоча насправдi цю модель за сорок рокiв до того данський архiтектор Вiльгельм Єнсен-Клiнт придумав для власного використання: вiн змайстрував гасову лампу i йому потрiбен був абажур. Сини й доньки Клiнта продовжили працювати з дизайном та новацiями, перетворивши цю справу на бiзнес.








3. VP Globe



VP Globe – пiдвiсний свiтильник, що випромiнюе розсiяне, заспокiйливе свiтло. У 1969 роцi його створив Вернер Пантон – enfant terrible[2 - Дослiвно – «жахливе дитя» (фр.). Крилатий вислiв, що вживаеться на позначення дорослого, який шокуе iнших своею поведiнкою.] данського дизайну. Вiн любив працювати з модерними матерiалами, як-от пластик або сталь. Пантон вiдвiдував Данську королiвську академiю образотворчих мистецтв – передову iнституцiю, яка тепер мае навiть лабораторiю, де дослiджують денне свiтло та штучне освiтлення, а також школи архiтектури, дизайну й реставрацii.




Краще за фотошоп


Є професiя, представники якоi одержимi освiтленням так само, як данцi. Це фотографи. Фотографiя наче писання за допомогою свiтла, тож коли цим захоплюешся – здатнiсть розумiти свiтло, бачити та цiнувати його зростае.



Це частково пояснюе, чому я так люблю фотографiю, чому зробив десятки тисяч свiтлин упродовж останнiх десяти рокiв i чому мое улюблене освiтлення – це золота година. Золота година являе собою, грубо кажучи, першу годину пiсля свiтанку й останню годину перед заходом сонця. Тодi сонце ще низько в небi, свiтло проходить крiзь найглибшi шари атмосфери й дiстаеться нас уже теплим, м’яким та розсiяним. Інколи цю пору доби називають також «чарiвна година», i гадаю, що бодай на 1/250 секунди я закохувався в кожну жiнку, фото якоi робив у такому освiтленнi. Оце i е те свiтло, що його ви прагнете досягти, коли йдеться про хюгну атмосферу в примiщеннi.




МАЛЕНЬКІ ХЮГЕ-ПОРАДИ: СТВОРЕННЯ ХЮГНОГО ОСВІТЛЕННЯ

Ну, ви мали б уже здогадатися: несiть свiчки. Тiльки не забудьте провiтрити кiмнату. Якщо ж ви маете на метi створити особливу атмосферу, використовуючи електричне свiтло, то пам’ятайте: зазвичай кiлька менших свiтильникiв по всiй кiмнатi створюють бiльш хюгне освiтлення, нiж одна велика лампа на стелi. Спробуйте розташувати по всiй кiмнатi невеличкi заплави свiтла.





Роздiл другий. Нам треба поговорити про хюге











Синдром Туретта


Про данську мову говорять багато рiзного, але рiдко кажуть, що вона гарна. Загуглiть «Данська звучить як…»[3 - Маеться на увазi вiдповiдний вислiв англiйською – «Danish sounds like…»] – i першi два варiанти продовження фрази, котрi запропонуе вам пошуковик, будуть «…нiмецька» i «…картопля». Для iноземцiв данська звучить так, нiби хтось розмовляе нiмецькою, тримаючи в ротi гарячу картоплину.



Якщо чесно, дехто навiть каже, що данська звучить так, нiби задихаеться хворий тюлень. Та хай там як, данська мова надзвичайно багата на слова, що описують хюге.








Вiд слова «хюге» можна утворювати прислiвники, дiеслова та прик-метники. Скажiмо, щось може бути дуже хюгним: «Яка хюгна у вас вiтальня!» «Дуже хюгно з вами зустрiтися!» «Бажаю вам хюгного дня!»

Ми, данцi, так часто розкидаемося словом «хюге» та його похiдними, що iноземцевi може здатися, нiби це якась незагрозлива форма синдрому Туретта[4 - Розлад центральноi нервовоi системи, одним iз симптомiв якого е мимовiльне вживання непристойних слiв.]. Але ми маемо сказати, наскiльки все навкруги хюгне. Ми мусимо говорити про це весь час. Не тiльки в момент, коли вiдчуваемо хюге, нi. Ми обговорюемо, як хюгно буде зiбратися всiм разом у п’ятницю, а в понедiлок нагадуемо одне одному, яка хюгна видалася п’ятниця.

Хюге являе собою основний показник, що визначае данськi соцiальнi взаемодii: «Любий, як гадаеш, нашi гостi захюгились одне з одним?» (Це форма минулого часу вiд дiеслова «хюге» – навiть не намагайтеся таке вимовити.)

Що кiлька тижнiв ми з приятелями збираемося, щоб пограти в покер. У нас досить iнтернацiональний склад: е люди з Мексики, зi США, з Туреччини, з Францii, з Англii, з Індii та Данii. За роки ми вже розмовляли про все – вiд жiнок i аж до того, як оптимiзувати гармату, що стрiляе помаранчами. Оскiльки нацiональний склад нашого товариства е розмаiтим, ми завжди говоримо англiйською. Проте е данське слово, яке постiйно звучить за нашим покерним столом. Так, ви правильно здогадалися. Зокрема, часто його вживае Деннi з Мексики, коли програе багато: «Ох, та байдуже, я все одно тут головним чином заради хюге».








Хюге-чинник е не тiльки основним показником, що визначае нашi соцiальнi взаемодii, це також ключовий iнструмент продажу для кафе та ресторанiв. Загуглiть «прекрасний ресторан» данською, i пошуковик видасть вам понад 7000 результатiв. Загуглiть «якiсний ресторан» – 9600 опцiй. А 30 600 результатiв запропонуе вам Гугл, якщо ви шукатимете «дешевий ресторан». «Хюгний ресторан» вiдобразиться в Гуглi 88 900 разiв. Як завважують путiвники Lonely Planet: «Данцi одержимi затишком. Усi до одного. Навiть найбрутальнiший байкер у косусi порадить вам бар, спираючись на його хюге-чинник».

Це означае, що все, що ви вчили про маркетинг, виявилося хибним. Цiна, продукт, мiсце i промо можуть у зад мене поцiлувати. Усе вирiшуе «хюге». Я живу в Копенгагенi. Кав’ярень тут дуже багато, одна е просто через дорогу вiд мене. Кава в них огидна. Вона на смак як риба (так, я теж здивувався) i коштуе 5 евро. Однак я все одно туди часом ходжу: там е камiн, це так хюгно.








Камiни е не тiльки в Данii. Не лише в Данii е свiчки, затишнi компанii друзiв, не тiльки в Данii негожоi ночi можна загорнутися в плед на пiдвiконнi i випити чаю. Данцi, втiм, наполягають що хюге – явище винятково данське. Третина данцiв заперечуе, що це слово може бути адекватно перекладене на iншi мови, i вiрить, що хюге практикують лише в Данii.

Я з цим не погоджуюся. Данцi не единi, хто може пiзнати хюге й насолоджуватися ним, i в iнших мовах також е слова на позначення схожого явища. Голландцi називають це gezelligheid, а нiмцi Gem?tli-chkeit – вiдчуття задоволення вiд гарноi iжi та приемноi компанii. Канадцi кажуть про hominess – домашнiсть. Так, iще багато мов мають схожi iменники та прикметники, але данцi, здаеться, единi, хто зробив з хюге дiеслово: «Чому б тобi не завiтати сьогоднi ввечерi в гостi й не похюгитися з нами?» У цьому ми, може, i справдi унiкальнi.

Винятково данським також е те, як багато ми говоримо про хюге, зосереджуемося на ньому й визначаемо його як чiльну рису нашоi культурноi iдентичностi та елемент, наявний у нашiй ДНК. Іншими словами, хюге для нас являе собою те саме, що для американцiв свобода, для нiмцiв – ретельнiсть, а для британцiв – тверда лiнiя губ.

Завдяки важливостi хюге для данськоi культури та iдентичностi мова данцiв ряснiе словами, що походять вiд «хюге».

Данська мова – це безкiнечний перелiк скомпонованих слiв, наприклад, маемо слово speciallaegepraksisplanelaegningsstabiliseringsperiodes (фах – лiкар – практика – планування – стабiлiзацiя – перiод). П’ятдесят одна лiтера. Золота мрiя гравця в скрабл!

Хюге дуже добре вписуеться в цю парадигму. Ви можете додати його до кожного данського слова. Ви можете бути хюге-поширювачем (тим, хто поширюе хюге), вечiр п’ятницi ви залишите для того, щоб родинохюгитися (затишно провести його з родиною), а шкарпетки можна назвати хюге-шкарпетками. У нас в Інститутi дослiдження щастя висить оголошення:



Не соромтеся взяти собi вовнянi хюге-шкарпетки, якщо змерзли ноги!





Та що iм’я?


«Та що iм’я? – вiдомi слова Шекспiра з “Ромео i Джульетти”. – Назви хоч як троянду, не змiниться в нiй аромат солодкий». Гадаю, так само можна сказати i про хюге.



Данцi не единi в свiтi насолоджуються атмосферою й комфортом, сидячи бiля вогню в доброму товариствi i смакуючи глiнтвейн. Переклад слова «хюге» як «затишок» створюе багато проблем, адже втрачаються важливi асоцiацii, по всьому свiтi можемо знайти розмаiтi поняття, якi значно ближчi до хюге, нiж просто затишок.












GEZELLIGHEID – НІДЕРЛАНДИ

Словники кажуть нам, що gezelligheid – це щось затишне, вишукане й миле, але для голландцiв gezelligheid означае набагато бiльше. Якщо хочете легко здобути доброзичливiсть голландцiв, можна вчинити, як президент Обама, коли був там з вiзитом 2014 року: «Менi сказали, е голландське слово, котре втiлюе сам тутешнiй дух. Слово це не можна буквально перекласти англiйською, тож дозвольте менi сказати, що мiй вiзит до Нiдерландiв був справдi гезелiжний».

Голландцi вживають слово gezellig на всi смаки: п’ють каву в гезелiжнiй кав’ярнi (читай: кафе з iнтер’ером у теплих тонах, там iще горять свiчки i спить кiт). Знайти притулок пiд час зливи в гезелiжному барi, де подають тiльки вiнтажнi сорти пива та крутять старi платiвки, – це найвища форма гезелiжностi. Очiкування в бездушнiй приймальнi дантиста на свою чергу назвуть чим завгодно, але не гезелiжним, хiба що з вами там сидить дуже гезелiжний друг. Бачите цi подiбностi мiж гезелiгом та хюге?

Цi два поняття е дуже подiбними, але не тотожними: слiд пiдкреслити, що gezelligheid – поняття бiльш соцiальне, нiж хюге. Волiючи перевiрити, чи то правда, ми провели невеличке опитування серед голландцiв, i його результати пiдтверджують цю теорiю.

У бiльшостi випадкiв данцi мають досвiд у хюге так само, як голландцi – у gezelligheid. В обох культурах цi поняття е дуже важливими, а свiчки, камiн та Рiздво становлять засадничi елементи i в хюге, i в gezelligheid. Утiм, з огляду на данi, що iх ми зiбрали, gezelligheid значно бiльшою мiрою стосуеться виходу в люди, нiж хюге. Бiльшiсть голландцiв (57 вiдсоткiв) погоджуються на тому, що найчастiше gezelligheid вони вiдчувають поза домiвкою, тодi як тiльки 27 данцiв вважають, що хюгно може бути за межами iхньоi оселi. На додачу до того, 62 вiдсотки голландцiв кажуть, що найбiльш gezellig бувае влiтку, тодi як для данцiв саме осiнь е часом хюге.


KOSELIG – НОРВЕГІЯ

Для норвежцiв усе в iдеалi мусить бути koselig. Одначе не плутайте це слово iз затишком – так принаймнi кажуть норвежцi.

Koselig – це насамперед вiдчуття теплоти, близькостi й компанii. Ідеальний koselig-вечiр створюють смачна iжа на столi, теплi кольори довкола, хорошi друзi, ну i камiн чи принаймнi кiлька засвiчених свiчок.


HOMINESS – КАНАДА

Канадцi вживають слово hominess, щоб описати стан вiдмежування вiд зовнiшнього свiту. Це означае i почуття еднання, i теплоту вiд перебування разом, але hominess позначуе також речi, котрi нагадують дiм чи вiдтворюють вiдчуття дому. Отже, це водночас i фiзичний, i символiчний вимiр: щось матерiальне може бути дуже хомним, коли воно справжне та автентичне, але й ситуацiя може бути такою, якщо вона в якийсь спосiб навiюе нам думки чи вiдчуття прихистку та вiдгороджуе нас вiд зовнiшнього свiту. Достоту як хюге, хомнiсть приховуе в собi вiдчуття справжностi, автентичностi, теплоти й перебування разом.


GEMUTLICHKEIT – НІМЕЧЧИНА

Нiмцi послуговуються словом Gemutlichkeit з метою описати стан теплоi приязнi, приналежностi, а ще часто для того, щоб передати атмосферу в нiмецькому пивному саду. Вiдвiдуючи Октоберфест, ви, ймовiрно, почуете пiсню «Ein Prost der Gemutlichkeit» («Вип’емо за затишок»).









Хюге для всiх


Наведений вище перелiк понять пiдтверджуе, що й iншi люди, не самi лише данцi, не тiльки можуть вiдчути хюге, а вже мають це вiдчуття.



Важливо зазначити, що цi поняття в рiзних краiнах не е цiлком тотожнi, але спiльним постае те, що всi вони розвинулись i сформувалися навколо вiдчуття затишку, теплоти та спiльностi. Розмаiтi слова позначають рiзнi заняття й умови, котрi, однак, генерують подiбнi та навзаем пов’язанi вiдчуття, що й перетворилися на мовнi концепти.

Данське hygge та голландське gezelligheid, може, трохи вiдрiзняються вiд iнших схожих понять, оскiльки вони надмiру iнтегрованi в розмовну мову та побут. «Яка ж iз цього користь?» – спитаете ви. Складно вiдповiсти на це запитання. Проте, згiдно з Європейським соцiальним анкетуванням, Данiя i Нiдерланди – краiни, чиi мешканцi найчастiше насолоджуються життям i почуваються спокiйними та вiдпочилими. Також цi двi краiни посiдають першi позицii в рейтингах щастя, складених ООН.

То що ж iм’я? З одного боку, спецiальна назва не мае в собi особливоi цiнностi, hygge нiчим не краще за hominess чи gezelligheid. А з другого – ми використали поняття, щоб охопити вiдчуття затишку, тепла, спiльностi й оформити iх у бiльш сталий концепт, i зрештою ми створили феномен, який позначае нашу культурну неповторнiсть.




Чому мови мають унiкальнi слова


Фiн та iноземець гуляють у фiнському лiсi.

Фiн: Обережно, позаду вас tokka!

Іноземець: Позаду мене що? (Хр-р-ясь!)

Фiн: Tokka! (Хр-р-ясь!)



Не знаю, чи це точно фiнський жарт, але мае бути щось таке. Слово tokka перекладаеться як велетенське стадо пiвнiчних оленiв. В iнших мовах, наскiльки я розумiю, нема великоi потреби в тому, щоб на-зивати «велетенське стадо пiвнiчних оленiв» окремим словом, досить i того, що е слово «олень», але фiни, очевидно, таку потребу мають.

Наша мова вiдображае наш свiт. Ми даемо назви речам, якi бачимо i якi мають для нас значення. Це не новина. Ще в 1880-х роках антрополог Франц Боас, вивчаючи побут iнуiтiв, котрi живуть на пiвночi Канади, був заiнтригований, дiзнавшись, що iхня мова мае спецiальне слово aqilokoq на позначення «снiгу, що м’яко падае», та piegnartoq – для снiгу, що добре годиться, аби iхати по ньому на гринджолах.

Слiдом за цими вiдкриттями з’явилася гiпотеза Сапiра – Ворфа, що твердить: мова людей i вiдображае те, що вони роблять у цьому свiтi, i впливае на це. Чи ми й надалi вiдчували б любов, якби не мали для неi слова? Звiсно. Але що сталося б зi свiтом, якби в нас не було слова для шлюбу? Нашi слова формують нашi мрii та надii на майбутне – а нашi мрii й надii на майбутне формують те, що ми робимо сьогоднi.

Словесне розрiзнення свiжого снiгу i снiгу старого веде до того, що iнуiти по-рiзному поводяться з рiзним снiгом, тимчасом як европейцi, мабуть, реагують однаково на будь-який снiг. Це вiдображае потребу розрiзняти види снiгу, яка вплинула на будову мови.

Одна з версiй вiдповiдi на запитання, навiщо ми створюемо унiкальнi слова, котрi не мають перекладу, е такою: ми, будучи частиною специфiчноi культури, маемо специфiчнi традицii та моделi поведiнки. І для них нам потрiбнi слова. Деякi слова перекласти легко – особливо тi, що окреслюють поняття, котрi можна побачити, доторкнутися до них.

Ми можемо показати на пса i сказати – «пес», «dog», «perro» або «hund». Пес – це пес, не залежно вiд того, у Британii ви, Гватемалi чи Данii. Є, однак, безлiч оцих «неперекладних» слiв у всьому свiтi. Деякi з них порiвняно легко пояснити – наприклад, словосполученням або коротким реченням, як-от «велетенське стадо пiвнiчних оленiв».

Утiм, коли слово позначае абстрактне поняття, концепт, стае дедалi складнiше пояснити його й перекласти. Із цим явищем я дуже часто стикаюсь як дослiдник щастя. І саме так стоiть справа з поняттям «хюге». У цiй книжцi я спробую вказати на речi, досвiди та моменти, якi стосуються «хюге», i таким чином ви зрозумiете, що воно собою являе.














Словник хюге


Нашi слова визначають нашу поведiнку. Тож ось кiлька нових слiв, якi допоможуть вам улаштувати собi хюге.



Хюге-п’ятниця/хюге-недiля

Це хюге по п’ятницях та недiлях. Пiсля тривалого тижня хюге-п’ятниця зазвичай означае, що геть уся родина затишно вмощуеться на диванi дивитися телевiзор. Хюге-недiля передбачае неквапливий день iз чашкою чаю, книжками, музикою, ковдрами та можливiстю прогулятися, якщо вже потягне на шаленi розваги.











Традицiйними для хюге-п’ятниць сiм’i були цукерки та перегляд дiснеевських мультикiв.



Хюге-штани

Це штани, в яких ви на люди не з’явитеся, звiсно, але вони такi зручнi, що, скажемо по секрету, е вашими улюбленими.











Їй потрiбен був час на себе, тож вона залишилася вдома у своiх хюге-штанах, без макiяжу i весь день дивилася вiдик.



Хюгетичний

Це коли ви маете настрiй для хюге.











Я зараз такий хюгетичний!



Хюге-мiсце

Затишний куточок у кухнi чи вiтальнi, де можна хюгно провести час. Буквально слово означае «куточок хюге».











Посидьмо у хюге-мiсцi.



Дядечко Хюге

Хтось, хто любить бавитися з дiтьми та е дуже поблажливим.











Ой, вiн увесь такий дядечко Хюге!



Хюге-бесiда

Невимушена розмова чи бесiда, яка не торкаеться неприемних тем.











Ми хюге-бесiдували протягом кiлькох годин.



Хюге-мить

Мить хюге.











Вiн налив собi кави й присiв на хюге-мить бiля вiкна.



Нехюгний



Якщо слова «хюге» i «хюгний» складно достеменно перекласти, то з антонiмом до цих слiв значно простiше. Це слово означае щось жаске, здатне викликати страх. Завдяки йому ми розумiемо, як багато важить для хюге вiдчуття безпеки.











Коли сам iдеш уночi лiсом, дуже нехюгно почути, як вие вовк.



Як колись завважила моя подруга в тiй хатинi у Швецii, вечiр був би значно бiльш хюгним, якби надворi лютувала заметiль. Можливо, хюге стае ще вагомiшим, якщо е контрольований складник небезпеки – нехюгнiсть. Примiром, гроза, буря, страшне кiно.




Звiдки походить хюге


Перша писемна згадка про хюге данською мовою датована початком дев’ятнадцятого столiття, але з походження це норвезьке слово.



Вiд 1397 до 1814 року Данiя i Норвегiя були одним королiвством. Данцi та норвежцi розумiють мову одне одного й дотепер.

Норвезькою це слово означае «добробут». Утiм, «хюге» може походити вiд слова hug. Hug бере початок вiд hugge другоi половини XVI столiття й означае «обiймати». Походження слова hugge невiдоме – можливо, воно виникло вiд давньоскандинавського hugga, яке означае «втiшати» й народжене вiд hugr, що перекладаеться як «настрiй». Своею чергою, це слово походить з германського hugjan, яке мае стосунок до староанглiйського hycgan, котре означае «думати, мiркувати». Цiкаво, що слова «мiркувати», «настрiй», «комфорт», «обiйми» та «добробут» укупi е тими елементами, що створюють хюге сьогоднi.




МАЛЕНЬКІ ХЮГЕ-ПОРАДИ: РОЗМОВЛЯЙТЕ ДАНСЬКОЮ

Починайте вставляти цi хюге-слова вряди-годи. Запросiть друзiв на хюгну вечерю й витворюйте складенi слова без угаву, хай там що. Також можна повiсити хюге-манiфест собi на холодильник, щоб нагадувати про хюге щодня!





Що говорять у свiтi про хюге


Здаеться, про хюге зараз говорять тут i там по всьому свiтi.



«Хюге: урок теплосердечностi вiд данцiв», – пише BBC. «Улаштуйтеся затишно: чому ми всi мусимо перейняти данське мистецтво хюге», – розповiдае The Telegrahp, а коледж Морлi в Лондонi тепер навчае цього своiх студентiв. Хюге-пекарня в Лос-Анжелесi пропонуе клiентам данськi ромовi кульки, маленькi смаколики iз шоколадом i ромовою начинкою, що iх данськi пекарi приготували, використавши залишки тiста. У книжцi «Данський спосiб бути батьками» ви зможете знайти цiлi роздiли про те, як багато важить хюге для виховання найщасливiших у свiтi дiтей.







МАНІФЕСТ ХЮГЕ



























Роздiл третiй. Єднiсть











Обiйми без дотику


Щороку ми з друзями iздимо в Альпи кататися на лижах (минулого разу хтось навiть узяв iз собою свiчки).



Ми всi насолоджуемося швидкiстю, передчуттями, спусками та пiдкоренням схилiв, але, як на мене, найкраща частина дня – та пора, коли ми повертаемося до свого будиночка.



Ноги болять, тiло зморене i виснажене, ти знаходиш стiлець на балконi, а звук, з яким апельсиновий лiкер виливаеться з пляшки, дае знати про те, що кава готова. На балкон приходять iншi, i ви всi й досi в своiх лижних костюмах, занадто стомленi, щоб переодягатися, надто змученi, щоб розмовляти, надто знеможенi для всього на свiтi – крiм нагоди тiшитися мовчазним товариством одне одного, поглинаючи очима краевид i вдихаючи гiрське повiтря.

Читаючи лекцii про дослiдження щастя, я завжди прошу слухачiв заплющити очi й згадати мить, коли вони востанне почувалися дуже щасливими. Інодi людям незручно, але я запевняю, що не змушу iх дiлитися спогадами з рештою аудиторii. Ви можете практично з точнiстю до секунди вiдстежити, коли щасливий спогад спадае людинi на думку, завдяки тому, як лагiднi усмiшки осяюють кiмнату. Коли я прошу слухачiв пiднести руку, якщо в спогадах вони не самi, а ще з кимось, це роблять, як правило, дев’ять з десяти.

Звiсно, це не науковий метод, а отже, вiн нiчого не доводить, але дозволяе людям поеднати спогад та емоцiю з сухою статистикою, яку я повiдомляю iм пiзнiше. І ось задля чого я прошу iх це зробити: в усiх моiх дослiдженнях щастя я найдужче певен того, що саме нашi соцiальнi взаемини найкраще демонструють, щасливi ми чи нi. Це найпростiша i найчастiше повторювана формула для намагання зрозумiти, чому хтось е щасливiшим, анiж iншi.

Питання, отже, полягае в тому, як упорядкувати своi взаемодii та життя таким чином, аби нашi стосунки процвiтали. Одна вiдповiдь – це, звiсно, сфокусуватися на рiвновазi мiж життям та роботою. Коли йдеться про це, до речi, на Данiю багато хто дивиться iз заздрiстю. «Ми не були здивованi, коли минулого тижня прочитали, що данцi очолили рейтинг щастя вiд ООН», – пише Кетi Стронгмен у The Guardian. Вона разом iз чоловiком та донькою переiхала з Фiнсберi-парку в Лондонi до Копенгагена три роки тому.








Якiсть нашого життя хутко зросла, i нашiй колись стiйкiй лояльностi до всього лондонського прийшов на замiну майже приголомшливий ентузiазм стосовно всього данського. Найбiльше змiн, звiсно, вiдбулося в рiвновазi мiж життям та роботою. Якщо колись ми могли перехопити щось на вечерю, коли Дункановi щастило вирватися з роботи близько дев’ятоi, то тепер вiн звiльняеться о п’ятiй. Працювати в офiсi довше нiж до 17:30 – це вже пиха. А якщо працювати у вихiдний – данцi подумають, що ти взагалi псих. Сенс у тому, щоб родини мали час розважатися та гуртом вечеряти щодня. І це дiе. Дункан купае i вкладае спати нашу пiвторарiчну донечку Лiв майже щовечора. Вони тепер найлiпшi друзяки – а ранiше були незнайомцями, котрi мусили заново пiзнавати одне одного на вихiдних.

    Кетi Стронгмен, The Guardian











Можна сказати, що праця по-данськи схожа на початковий титр до мультика про Флiнстоунiв. Настае п’ята вечора – i всi розбiгаються ще до того, як устигнеш гукнути: «Раз, два, три, чотири, п’ять – я йду шукать!» Люди, якi мають дiтей, як правило, йдуть о четвертiй, тi, хто не мае, – лишаються до п’ятоi. Усi iдуть додому готувати вечерю. Якщо в колективi е працiвники, що мають дiтей, я, як керiвник, старався б не планувати зустрiчей та нарад, якi закiнчуються по четвертiй, – щоб моi пiдлеглi могли забрати дiтей iз садка чи школи у звичний час.

Загалом 60 вiдсоткiв европейцiв зустрiчаються з друзями, збираються всiею сiм’ею та бачаться поза роботою з колегами щонайменше раз на тиждень. А от у Данii так чинять 78 вiдсоткiв мешканцiв. Можна насолоджуватися хюге й наодинцi, але краще тiшитися ним у невеличких групах iз близьких друзiв чи з родиною.

А ще хюге передбачае багато розслабленоi задуми. Нiхто не е центром бесiди i не домiнуе над iншими. Рiвнiсть постае важливим елементом хюге. Ця риса глибоко закорiнена в данськiй культурi, рiвнiсть також оприявнюе себе тим, що кожен бере участь в органiзацii хюгного вечора. Буде значно бiльш хюгно допомогти господаревi приготувати вечерю, нiж залишити його на кухнi самого.

Час, проведений з iншими людьми, створюе теплу, невимушену, дружню, близьку й комфортну атмосферу гостинностi та затишку. Це неабияк нагадуе добрi обiйми – тiльки без фiзичного контакту. Саме в такiй ситуацii можна розслабитись i бути собою на 100 %. Отже, мистецтво хюге також передбачае розширення зони комфорту й залучення до неi iнших людей.




Що спiльного мiж любов’ю та окситоцином


Хтось кладе вам на плече руку, цiлуе вас чи гладить по щоцi – i ви одразу почуваетеся спокiйним i щасливим. Так працюе наше тiло, i це дивовижно. Дотики змушують вироблятися гормон окситоцин, завдяки якому ми почуваемося щасливими. Вiн зменшуе стрес, вiдчуття болю та страху.








Коли ж ми переживаемо цi напливи окситоцину в нашому тiлi? Поширеною е думка, що обiйми роблять нас щасливiшими, i це правда – окситоцин виробляеться в такi iнтимнi моменти. Саме це допомагае нам прив’язуватись одне до одного. Саме через це його називають «гормоном обiйманцiв» i «гормоном кохання». Окситоцин виробляеться, коли ми фiзично близькi з кимось, i може називатися «соцiальним клеем», тому що це вiн тримае спiльноту в спiвпрацi, довiрi та любовi. Мабуть, саме через це данцi аж так довiряють абсолютно незнайомим людям: вони мають багато хюге i хюгне проведення часу стимулюе вироблення окситоцину, який зменшуе ворожiсть та змiцнюе суспiльнi зв’язки. Також цей самий гормон видiляеться тодi, коли ми в теплi та ситi. Хороша iжа, камiн, свiчки, ковдри завжди супроводжують хюге – тож хюге щiльно пов’язане з окситоцином. Невже це так просто? Мабуть, не випадково все, що стосуеться хюге, робить нас щасливими, спокiйними та умиротвореними.




Щасливi разом


Перебування з iншими людьми е ключовим елементом хюге, але, як дослiдник щастя, мушу засвiдчити, що воно постае також найважливiшим складником власне щастя. І дослiдники щастя, i науковцi погоджуються на тому, що соцiальнi взаемодii е засадничими для можливостi бути щасливими.



Згiдно зi Всесвiтнiм звiтом про щастя вiд ООН, «базовi матерiальнi цiнностi е обов’язковими для щастя, але щойно досягнуто цiеi грунтовноi межi, якiсть людських взаемин починае вiдiгравати поважнiшу роль, анiж матерiальнi здобутки».

Важливiсть наших стосункiв призвела навiть до того, що iх спробували оцiнювати в грошовому еквiвалентi. «Налiплювання цiнника на друзiв, родичiв та сусiдiв: використання опитувань про задоволенiсть життям з метою поцiнувати соцiальнi взаемодii» – так називаеться дослiдження, проведене у Великiй Британii 2008 року, i це дослiдження твердить, що зростання соцiальноi причетностi та залучення вiдповiдно збiльшить утiху вiд життя достоту, як його збiльшив би додатковий прибуток у розмiрi 85 000 фунтiв стерлiнгiв на рiк.

Я бачу зв’язок мiж взаеминами та щастям знову й знову – i у свiтових, i в данських дослiдженнях та опитуваннях. Один iз прикладiв – мiське дослiдження, що його наш iнститут провiв кiлька рокiв тому в Драгарi, мiстi-супутнику Копенгагена.

Ми працювали з мунiципальною радою, прагнучи з’ясувати рiвень щастя та задоволення життям серед мешканцiв, i потiм усi гуртом виробили рекомендацii щодо того, як полiпшити якiсть життя в мiстi. Частиною дослiдження було опитування щодо того, наскiльки люди задоволенi своiми соцiальними взаеминами – на додачу до того, що ми розпитували, наскiльки вони в принципi е щасливим. Аж тут ми виявили – як i завжди, – сталий взаемозв’язок. Що дужче люди задоволенi своiми стосунками, то бiльшою мiрою вони щасливi. Як я вже казав ранiше, чинник взаемин е найкращим показником того, чи особа загалом щаслива. Якщо я не можу запитати людину прямо, чи вона щаслива – я питаю про те, наскiльки вона задоволена своiми соцiальними взаемодiями, i це дае менi вiдповiдь.













Загальне задоволення нашими взаеминами – це одне, але геть iншим е щоденна радiсть вiд гарноi компанii. Тут трошки свiтла на вплив хюге кидае метод реконструкцii дня вiд нобелiвського лауреата психолога Денiела Канемана. Метод заохочуе людей переживати свiй звичайний день, занотовуючи, наскiльки вони задоволенi, роздратованi чи засмученi пiд час рiзних видiв дiяльностi.

Група науковцiв iз Принстонського унiверситету, очолювана доктором Канеманом, 2004 року провела дослiдження, що стало вже класикою. У ньому взяли участь 909 жiнок з Техасу. Випробуванi заповнювали довгий i докладний щоденник та опитувальник: вони оцiнювали свiй день за семибальною шкалою – усе, що робили, о котрiй годинi, з ким вони були i як почувалися пiд час тих чи тих справ. Нiкого не здивуе, що серед найменш приемних занять ученi виявили поiздку на роботу, хатнi клопоти i викликання до начальника, тодi як секс, спiлкування, iжа та вiдпочинок давали жiнкам найбiльшу втiху. Звiсно, спiлкування, iжа i вiдпочинок також е основними складниками хюге.




Конец ознакомительного фрагмента.



notes


Сноски





1


Американський драматичний телесерiал у жанрi фентезi, створений за мотивами циклу романiв «Пiсня Криги i Вогню» американського письменника Джорджа Мартiна. (Тут i далi прим. ред., якщо не зазначено iнше.)




2


Дослiвно – «жахливе дитя» (фр.). Крилатий вислiв, що вживаеться на позначення дорослого, який шокуе iнших своею поведiнкою.




3


Маеться на увазi вiдповiдний вислiв англiйською – «Danish sounds like…»




4


Розлад центральноi нервовоi системи, одним iз симптомiв якого е мимовiльне вживання непристойних слiв.


  
Текст предоставлен ООО «ИТ»
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию:https://tellnovel.com/ru/v-k-ng_m-k/malen-ka-kniga-hyu-e-yak-zhiti-dobre-po-dans-ki