Розпали вогонь! Поради для тих, хто шукае свiй шлях
Данiелла Лапорт


Ми захоплюемося тими, хто здiйснив своi мрii. Тими, хто знайшов власний шлях та впевнено крокуе ним. Люди-дороговкази. Особистостi, яких хочеться наслiдувати. Але таким Прометеем може стати кожен з нас. Головне – вiднайти всерединi своеi душi вогонь, свiтло якого вкаже шлях. Власний, а не шлях iнших.





Данiелла Лапорт

Розпали вогонь! Поради для тих, хто шукае свiй шлях





Вiдгуки про книжку «Розпали вогонь»


Мудра, захоплива i, головне, не схожа на iншi.



    Майкл Бангей Стенье, автор «Do More Great Work» («Робiть бiльше серйозних справ»)

Робота Данiелли мiстить безлiч проникливих спостережень i могутню енергiю, що виштовхуе вас на неймовiрнi шляхи. Книжка мiстить практичнi поради та запалюе ваш розум вогнем, спроможним змiнити кар’еру й життя.



    Скотт Бельскi, автор «Making Ideas Happen» («Втiлення iдей»)

Вона говорить правду, вона вiдверта. Грошi, невдачi, сила, оцiнка – «Розпали вогонь» не залишае поза увагою жодного питання. До цього Данiелла додае неймовiрну пiдтримку та конструктивнi iдеi.



    Барбара Стеннi, авторка «Overcoming Underearning» («Як заробляти бiльше»)

Данiелла ЛаПорт надзвичайно розумна i водночас настiльки доброзичлива й проста, що вогонь, який вона розпалюе у вашiй душi, не обпiкае. Вона знае, як вам досягти успiху. Влаштовуйтеся зручнiше та прислухайтеся до ii порад. Вона говорить саме те, що нашiй душi необхiдно почути.



    Марта Бек, авторка «Steering by Starlight» («Шлях, осяяний зiрками»)

Данiелла – справжня Розпалювачка Вогню, i ви теж набудете такого вмiння, прочитавши цю чудову книжку. Щоб краще побачити результат, сiдайте з книжкою в iглу – ви вийдете звiдти засмаглими.



    Крiс Гiльбо, автор «The Art of Non-Conformity» («Мистецтво нонконформiзму»)

Пристрасть Данiелли сягае далеко за межi сторiнок – коли ви прочитаете кiлька роздiлiв цiеi книжки, вони розпалять у вас жагу до дiй.



    Гретхен Рубiн, авторка книжки «Проект щастя»

Сучасний шедевр, що змiнить мiльйони життiв заради прийдешнiх поколiнь. Вiн шалено надихае, вiн сповнений мудростi та мiстить практичнi поради. Вiн перевершить усi моi схвальнi вiдгуки. Приготуйтеся до захопливих почуттiв. Ви закохаетеся в цю книжку.



    Марi Форлео, www.MarieForleo.com (http://www.marieforleo.com/)

Це та революцiя, на яку ви чекаете. Вона сколихне та розбурхае ваше життя в усiх його проявах. Данiелла ЛаПорт пропонуе щирi та мудрi поради, якi допоможуть окреслити свiй шлях магнатам, одухотвореним рок-зiркам i всiм тим, хто любить життя. Скидайте одяг i з головою занурюйтесь у цю бурхливу й дивовижну книжку. Смiливiше!



    Крiс Карр, автор книжки «Crazy Sexy Diet» («Божевiльно сексуальна дiета»)

Новий, крутий варiант «Шляху митця»[1 - «Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчостi» – книжка американськоi письменницi Джулii Кемерон про саморозвиток творчих здiбностей. (Тут i далi прим. перекл., якщо не зазначено iнше.)].



    Лiнда Сiвертсен, авторка «Generation Green» («Зелена генерацiя»)


		Не потрясiння та перевороти
		Звiльняють шлях для кращого життя…
		Це роблять одкровення та щедроти —
		Душi палаючоi вiдбиття.

    Борис Пастернак






Корисна iнформацiя


Усе про книжку та багато iншоi важливоi iнформацii шукайте на сайтi:

TheFireStarterSessions.com

Приеднуйтеся до мого всесвiту на DanielleLaPorte.com

Знаходьте мене та iнших Розпалювачiв Вогню у мережi Facebook:

www.daniellelaporte.com/facebook

Обожнюю Twitter: @daniellelaporte

Хештег для «Розпали вогонь» у Twitter: #FireSS

Збагатiть свiй досвiд разом зi мною – адже це бiльше нiж книжка.

TheFireStarterSessions.com – це додатковi можливостi. Тут ви знайдете такi матерiали:

• The Workbook o’Fire («Збiрник завдань iз розпалювання вогню») – доступний для безкоштовного завантаження буклет iз запитаннями та завданнями для самостiйноi роботи вiдповiдно до книжки.

• The Camp Fire Guide («Як розпалити багаття») – безкоштовний посiбник з органiзацii книжкового клубу чи групових дискусiй.

• Супровiдна вiдеопрограма, онлайн-спiльнота,списки ресурсiв… а також багато iнших цiкавих матерiалiв i справдi корисних iнструментiв.




Застереження + зiзнання


1. Усе, що я можу вам дати, насправдi ви вже маете. Багатьом iз вас така заява здасться надзвичайно приемною: «Авжеж!» В iнших вона викличе миттеве роздратування: «І це книжка про саморозвиток?» Не хвилюйтеся. Ми освiтимо все те добре, що притаманне вам вiд народження, – а його чимало!

2. Зрештою, все зводиться до такоi думки: ви стаете новатором завдяки тому, що залишаетеся собою. Це рiч проста – i найсуттевiша.

3. Визнаю: я хочу бути вашою улюбленою пiроманкою, чий вогонь робить усе навколо чiтким i зрозумiлим, розпалюе любов, живить бажання, допомагае досягти результатiв.

4. Я, можливо, не знаю вас, але я вас уже люблю. Ось я й зiзналася.



    З любов’ю,
    







Пiдходьте, сiдайте бiля вогню…


Коли вiрнiсть собi стане вашим прiоритетом, ви почнете насолоджуватися своiм життям у всiх його проявах. Ви будуватимете свою кар’еру, роблячи дiйсно улюблену справу; ваша вiтальня буде саме такою, про яку ви мрiяли; ви матимете спорiднених духом друзiв; а ваш добробут – визначити його можна по-рiзному – почне вiдповiдати вашому уявленню про свободу. Інодi смiливiсть бути вiрним собi виявляеться у формi публiчноi заяви, бунту чи обiтницi, пройнятоi любов’ю. В iнших випадках це мовчазна впевненiсть, яку можна прочитати у ваших очах. Вiрнiсть собi, хоч яка вона – гучна та рiшуча або стримана та обережна, – це та сила, що допомагае вам грунтовно переглянути своi переконання, дii та обмеження й надае мужностi робити те, що, на думку декого, зробити неможливо. Здатнiсть бути справжнiм е основою цiлiсностi. І хай iнколи це незручно й не завжди безболiсно, та це единий спосiб жити справжнiм, повним життям.


БУТИ ВІРНИМ СОБІ – ЦЕ НАЙЕФЕКТИВНІША У СВІТІ ФОРМУЛА УСПІХУ

У бiльшостi шкiл чи на семiнарах iз тайм-менеджменту нам про це не розповiдають. Та й iнструкцii для спiвробiтникiв навряд чи навчать вас, як



вибудовувати стратегiю реалiзацii бажань;

знаходити баланс мiж суперечностями;

казати «нi» образi i «так» натхненню;

зробити легкiсть критерiем успiху.



Цi правила розпалюють вогонь у вашiй душi, вказують шлях до ваших справжнiх мрiй. Саме завдяки iм з’явилася ця книжка.



Вогонь душi



Вогонь палае в наших душах з давнiх-давен i е невiд’емною частиною кожного з нас – вiн незгасимий, але часто слабшае та стае непомiтним. Вiн може ледве жеврiти через нашу надмiрну невпевненiсть у собi. Ми беремо пiд сумнiв доцiльнiсть ентузiазму та свое право на душевнi пориви. Ми боiмося, що порушення правил не дозволить нам отримати пiдвищення зарплатнi, а звернення вiд першоi особи вiдлякае потрiбних клiентiв. Ми непокоiмося, що наше сяйво розтлумачать як хизування та вiдмовлять нам. А якщо ми таки смiливо висловимо свою думку, то спалимо мости, якi колись, можливо, знову знадобляться.

Невпевненiсть у собi е настiльки пiдступною рисою, що не лише змушуе нас загрузнути у звичному життi, а й фактично послаблюе нашу здатнiсть мрiяти про можливiсть вивiльнитися з тiеi рутини. Проте рiч у тiм, що мрiя сама по собi е життедайною, життествердною силою. Помiчено, що застосування уяви надзвичайно сприяе зростанню добробуту. Ейнштейн вважав, що уява навiть важливiша за саме знання.

Уявiть свое iдеальне життя у виглядi гори скарбiв, що височiе перед вами. Вона поряд, до неi можна прогулятися пiшки пiд час обiдньоi перерви. Складiть у цю гору захоплень усе, що забажаете: золотi зливки, плаский живiт, усмiхнених друзiв, гарно проведений у родинному колi час, цiкаву роботу, що даруе вам задоволення, кохання всього життя, аплодисменти й пошану, вiтальнi крики вболiвальникiв, якi зустрiчають вас на фiнiшi, екологiчно чисте довкiлля, участь у гуманiтарних акцiях, мiцне здоров’я, кабрiолет iз п’ятиступеневою коробкою передач, подорож до Монако першим класом, свiтло та спокiй, якi ви випромiнюете i якi приваблюють симпатикiв або коханих (а можливо, i тих, i iнших). Докиньте до купи ще кiлька множинних оргазмiв i солiдну премiю в кiнцi року, якщо це вас потiшить (а це ж вас потiшить, правда?).

Ви стоiте на роздорiжжi. Припустiмо, що обидвi дороги ведуть до вашого iдеального життя. Ви бачите два дороговкази, якi визначають напрямок.



На одному написано: «ВАШ ШЛЯХ».На другому написано: «ЇХНІЙ ШЛЯХ».


Якою стежкою, на вашу думку, буде веселiше йти? Хай вас не хвилюють зараз освiченiсть i пiдняття вашого авторитету. На якiй стежцi ви станете не надто перейматися через падiння, бiльше смiятися, ризикувати, а ваше серце частiше калататиме?

Якщо ви вважаете, що привабливi переваги зустрiнуться на ЇХНЬОМУ ШЛЯХУ, ви маете рацiю: це дiйсно так. І я не знущаюсь iз вас. ЇХНІЙ ШЛЯХ випробуваний. А «випробуваний» може зекономити чимало вашого часу й уберегти вас вiд душевного болю. Перемоги та провали людей, якi е моiми зразками для наслiдування – у фiнансовому i духовному планах, – запобiгли серйозним помилкам у моему життi та зробили шлях пiзнання рiвнiшим. Спосiб життя моiх сестер по духу глибоко впливае на мiй життевий вибiр. Вам коли-небудь доводилося вiдверто казати приятелю: «Ой, менi шкода, що ти мусив це пережити, та тепер я вже маю твiй досвiд i менi не доведеться проходити через подiбне. Дякую, друже»? Коли ми справжнi друзi, ми переймаемо одне в одного досвiд, захищаемо одне одного вiд болю, вiдпрацьовуючи певну карму разом.

Ви здатнi скеровувати свою долю. Ви здатнi побудувати життя, про яке мрiете – до найменших подробиць, – але вам не до снаги зробити це самотужки. ЇХНІЙ ШЛЯХ може бути надзвичайно повчальним i втiшним. А втiха дуже цiнна, коли доводиться всiм ризикувати.

Проте ЇХНІЙ ШЛЯХ – це минуле. Це вже iсторiя, хоча й потенцiйно корисна. Це мiф про досвiд, якому ми можемо довiряти чи нi. Будьте розсудливими. Вiзьмiть собi з архiвiв випробуваних i надiйних шляхiв те, що хочете, а решту облиште. Зрештою, рiшення суто ваше. Навiть коли ви втрачаете контроль над ситуацiею, саме вам вирiшувати, як вiдповiдати чи реагувати, хоч там що.

ВАШ ШЛЯХ. Дещо нерозсудливий, абсолютно зухвалий, не позначений на картi, iнтуiтивний, непередбачений, який не витримуе жодноi критики та й навряд чи сподобаеться вашiй мамi. Ви можете зазнати невдачi. Чи досягти такого успiху, що неабияк здивуете своiх знайомих. (Вашi справжнi друзi завжди знали, що вам таке до снаги.) Ви можете здiйснити прорив.


ВАШ ШЛЯХ

Шлях вогню, що горить у вашiй душi.

Палка пристрасть.

Пристрасть, яку неможливо вдати.

Пристрасть, яку свiт не в змозi заперечити.



Прагнiть бiльшого



Цей досвiд – я маю на увазi книжку та всi матерiали, розмiщенi на сайтi, – мае на метi допомогти вам витягти своi мрii на поверхню, оживити чи пiднести iх на вищий щабель.

Я хочу, щоб удосконалення мрiй стало для вас звичайною практикою. Користуйтеся зубною ниткою, робiть вправи на розтяжку, iжте достатньо зелених овочiв i мрiйте. Знову i знову.

Вашi бажання якнайточнiше вiдображають вашу внутрiшню сутнiсть. Якщо ваша теперiшня реальнiсть аж надто далека вiд бажаного життя, вашi мрii стануть паливом, завдяки якому ви рухатиметеся вперед. Якщо ви хочете повною мiрою скористатися своею потужнiстю, то пориньте у мрii про iдеальне життя. Вашi пiдсвiдомi та проголошенi мрii – то золотоноснi жили, що ведуть до успiху.

Не мае значення, хто ви в життi: пiдприемець, чий бiзнес iде вгору, чи виконавець, якого поглинае рутина, студент, який кидаеться рятувати планету, чи матуся-домогосподарка, яка переживае особистiсну кризу, мандрiвний шаман чи добре облаштований на мiсцi городянин – вам необхiдно свiдомо зрощувати своi мрii. Ми маемо доглядати своi бажання так само пильно, як доглядали би багаття, що дае нам змогу приготувати iжу, зiгрiтися вночi та вiдлякуе вовкiв. Звiсно, турбота про потаемнi бажання – не питання життя чи смертi. Якщо ви не палаете пристрастю, ви все одно здатнi сплачувати за оренду, бути хорошою людиною i плестися життевою стежкою, як це робить багато хто з нас. Ви виживете. Та ми тут не для того, щоб поговорити про виживання чи виправдати просте iснування. Ця книжка – пошук шляху до вашого успiху.



Ідеалiсти, еднайтеся!



Нiщо не зрiвняеться з одержимiстю людини, в якоi е мрiя i смiливiсть вiдповiсти на телефонний дзвiнок. Мрiяти надзвичайно важливо, та це лише частина рiвняння. Ви повиннi втiлити стратегiю в дiю (читачi, котрi звикли домагатися успiху наполегливою працею, мабуть, говорять: «Ще б пак! Головне – етапи, народ, етапи!»). Пристрасть – це вiтер, що розпинае вашi вiтрила, а практичнiсть – стерно. Щоб дiстатися пункту призначення, вам потрiбно i те, i те.

Як кажуть, «правильне те, що дiе». Ви можете розпоряджатися своiм часом iз вправнiстю нiндзя, малювати на дошцi своi мрii, визначати квартальнi цiлi, доки майбутне не стане таким яскравим, що вам доведеться надiти сонцезахиснi окуляри. Та якщо всi цi методики не дiють, тодi щось не те. Ви можете медитувати до посинiння, молитися, брати участь у процесiях, тренуватися, повторювати певнi самонавiювання, мислити позитивно, вiдвiдувати сеанси психотерапii. Та коли ви не стаете спокiйнiшою, доброзичливiшою людиною, яка люб’язно розмовляе з офiцiантом i не втрачае рiвноваги через затори на дорогах, тодi, мабуть, вам варто переглянути критерii результативностi ваших шукань.

Якщо вогонь у вашiй душi досi нагадуе проблиски, якi мерехтять далеко вiд вас, тодi час обмiркувати, що здатне розпалити вас тут i зараз. І, можливо, для цього доведеться застосувати радикальний пiдхiд.

Директор компанii вартiстю в мiльярд доларiв, яка працюе у сферi розваг, одного разу сказав менi:

– Є еволюцiя i революцiя. Еволюцiя – вихiд на iнший рiвень, а революцiя змiнюе все. Вiзьмiть, наприклад, Starbucks. Вони здiйснили революцiю в кавовому бiзнесi. Будь-чиi наступнi кроки будуть звичайною еволюцiею. І еволюцiя – це добре, бо надiйно; вона може вас цiлком задовольняти. Та революцiя! О… Це дiйсно збуджуе. Хто не волiе бути революцiонером?! Ким би ти радше стала?

Я – за революцiю, дякую. Я не за тепло, а за спеку. Не яскраву – палаючу.

Ознакою будь-якоi революцiйноi змiни е неможливiсть згасити ii променi; вона змiнюе тих, кому випало стати ii свiдками чи учасниками. Революцii всерединi нас i зовнi трапляються щодня. Вам не обов’язково ставати на чолi боротьби свого народу за незалежнiсть або воювати з представниками профспiлок (хоча чому б i нi, якщо маете до цього потяг). Революцiею може бути цiлковито новий погляд, що змiнюе ваше бачення кар’ери, шляхiв змiцнення здоров’я, побудови успiшних стосункiв. Революцiя – це спосiб буття, який перетворюеться на значно лiпший спосiб дiй. Вона зрушуе людей, якi оточують вас, зi звичних мiсць i пiднiмае iх разом iз вами на вищий рiвень, вона максимально розширюе межi всесвiту. Книжка «A Course in Miracles»[2 - «Курс чудес» – книжка, що обiцяе читачам допомогу в духовному перетвореннi; видана у США 1976 року.] визначае чудо як «змiну в сприйняттi». Революцiя може здаватися чудом.



Коли важко скинути тягар iз серця



Розпалення багать i революцiй потребуе завзятостi та вiри. А iх набути дуже важко, коли ви не рухаетеся вперед i душа ваша зморена. Душевна втома – це нездужання, що мае багато назв. Це може бути апатiя. Чи пригнiченiсть. Або безперервна образа. Хронiчнi сумнiви. Зацiпенiння. Вiдчуття приниження. Постiйний страх перед втратами. Додайте важкий розрив стосункiв, порушення обмiну речовин, звiльнення через скорочення штату, нещасний випадок, надлишок напiвфабрикатiв у рацiонi та просякнутi страхом заголовки, вiдомi нам як щоденнi новини, – i ось ми вже на шляху до гнiтючоi втоми.

Коли ви зазнаете фiзичноi травми, здорова решта органiзму пристосовуеться та намагаеться компенсувати послаблену дiлянку. Вона приймае на себе головний удар, намагаючись вистояти й дiяти далi так, аби ви навiть не вiдчули, що якась частина вашого тiла постраждала та виснажена. Коли йдеться про психiку, з болем у серцi й душевними муками ми можемо роками шкандибати життевим шляхом, у змозi забезпечити собi лише буденне iснування. Якщо ваша душа вже тривалий час вiдчувае втому, ви поринаете в стан несвiдомоi терплячостi. Ви зносите сумнiви, сiрiсть, iзольованiсть. І у вас з’являеться думка: якщо бiльшiсть iз нас так сильно й довго страждае, то це, мабуть, нормально. Ви починаете коригувати своi бажання. Ви вносите поправки до своiх сподiвань. Ви знову i знову iгноруете своi прагнення.

Коли виснажена наша душа, ми схильнi приймати слабкi рiшення. Ми йдемо на компромiси. Я не маю на увазi компромiси доброго самаритянина, коли ви робите щось корисне не для себе, а для iнших. Я говорю про компромiси на шкоду вам. Наприклад, коли ви запевняете себе, що не заслуговуете на те, чого прагнете («Я забагато хочу»). Що слiд бути поступливiшими до iнших («Люб’язнiсть – ознака вищоi духовностi»). Що насправдi ви повиннi бути розсудливiшими («Люди, якi керуються логiкою, успiшнiшi за тих, хто керуеться емоцiями»). Й оця вбивча концепцiя: «Краще вже не буде».

Саме такi погляди, що ховають ваше справжне внутрiшне свiтло, й утримують вас вiд ваших найпалкiших бажань.



Пригальмуйте, щоб заспокоiтися

		Я бiгла, обливаючись потом, усе життя,
		Квапилась перетнути фiнiшну лiнiю.
		І весь час позбавляла себе вiдчуття
		Захоплення довiчною недосконалiстю.

    Аланiс Морiссетт[3 - Аланiс Морiссетт – вiдома канадська спiвачка, актриса та продюсерка; спiвавторка та виконавиця пiснi «Incomplete» («Недосконала»).], «Incomplete»
Стежка. Шлях. Формула. Таемниця. Пояснення. Пояснення Таемницi. Абсолютно новий Шлях до Стежки, що приводить до Таемноi Формули… за десять крокiв або двадцять один день – залежно вiд того, що минае швидше. Бiльшiсть iз нас невпинно рухаеться вперед, сподiваючись нарештi дiстатися спокою, непохитноi впевненостi, опинитися якнайдалi вiд хвилювань. У цьому й полягае iронiя полювання за спокоем – ми намагаемося всiх обiйти й ризикуемо вибути з гри. Чи iронiя самовдосконалення – зрештою ми можемо прийти до сприйняття себе такими, якими ми е. Це виснажуе.

Людям властива чудова якiсть – рiшучiсть у досягненнi бажаного. Ми до смiшного ненаситнi. Ми схильнi безперестанно чогось палко прагнути. Буддисти, якi завжди намагаються вiдiйти вiд цiеi круговертi страждань, погодилися б, що постiйне прагнення чогось – це мука. Та в жаги е й позитивний бiк:


ВАША ЖАГА ПРИВЕДЕ ВАС ДО ДУШЕВНОГО ЗАТИШКУ

Щастя – це творча напруга



Ця книжка нагадуе компакт-диск, де разом iз проповiдями, що мають на метi розвiяти апатiю, записано пронизанi любов’ю запитання. Ми розглянемо суперечностi, якi роблять вас надзвичайно багатогранними, але якi не так просто узгодити. Вашi «родзинки», примхи, несприйняття. Саме в цiй напрузi мiж суперечливими якостями криються вашi творчi здiбностi. Це напруга, що сприяе творчостi.

Якщо ми прагнемо жити смiливо, повним життям, то маемо йти в майбутне з усiм своiм багажем. Нiчого не можна покинути чи приховати, бо запорука нашого розвитку – в поеднаннi всiх аспектiв нашоi сутностi. Всеосяжна любов i дрiб’язковi амбiцii, сумлiння i грошi, високi стандарти i спiвчуття – тут усе поеднуеться. І скажу вам одразу – це насправдi прихована кампанiя на користь щедростi. Бажання щедро подiлитись усiм, чим можете, й тiшитися з цього. Коли йдеш життям як цiлiсна особистiсть, не вiдрiзняеш безкорисливостi вiд корисливостi, бо так приемно дарувати… чи отримувати?

Треба бути твердим i гнучким водночас. Успiх – це не лад, а безлад. Кар’ернi плани перемiшуються з вибором стилю життя, з духовнiстю, i врештi все тiсно вплiтаеться в нашi стосунки. Все це пов’язане, все це парадоксальне. І все це дае сподiвання на краще.

Мудрiсть – результат досвiду, набутого в протилежних ситуацiях. Удача i невтомна бiганина в пошуках роботи. Переможна серiя i душевна скрута. Зрадництво i тверда позицiя. Прагнення всього i вiдступ.

Якщо мудрiсть – результат iнтеграцii досвiду злетiв i падiнь, то самореалiзацiя – результат ваших дiй як цiлiсноi особистостi з усiма вашими чеснотами й недолiками. Мова не лише про суспiльно прийнятнi якостi та вмiння гiдно поводитися. Не лише про ваш ступiнь магiстра та iншi свiдоцтва. І не лише про вашу нестримну пристрасть – адже вам доведеться добряче напружити свiй мозок, аби спрямувати ту пристрасть у потрiбне русло.



ЦІЛІСНІСТЬ (ІМ.)

1. Дотримання етичних принципiв; поряднiсть; чеснiсть.

2. Стан едностi, повноти, неподiльностi.


ЯКЩО ВИ УНИКАЄТЕ ЗГАДОК ПРО СВОЇ НАЙЗАПОВІТНІШІ АМБІЦІЇ, ПЛАНУЮЧИ РОЗКЛАД СПРАВ НА ТИЖДЕНЬ, І НЕ ВКАЗУЄТЕ СВОЇ НАЙЩИРІШІ РИСИ В РЕЗЮМЕ, ВИ ВТРАЧАЄТЕ СИЛУ, ЯКУ ДАЄ СПРАВЖНЯ ЦІЛІСНІСТЬ

Джерело тепла



У цiй книжцi питання кар’ери та творчостi розглядаються для того, щоб допомогти вам краще все зрозумiти. На мою думку, неможливо вести розмову про свiдомiсть, не говорячи про те, як ви поводитеся щодня у свiтi, де заробляють грошi, надають i отримують послуги. Активна дiяльнiсть е порталом до нашого особистого й колективного росту. Те, як ми працюемо, творимо мистецтво, зводимо кiнцi з кiнцями. Скiльки заробляемо i як себе цiнуемо. Робота. Праця. Любов. Ремесло. Покликання.

У ролi креативного та бiзнес-стратега я працювала з сотнями й сотнями людей, щоб допомогти iм вийти на вищий рiвень у планах на майбутне. Я проводила груповi зустрiчi на тему «Як розпалити Вогонь» у театрах, залах засiдань, на пляжi, у вiтальнях i навiть в однiй студii танцю на пiлонi в Лос-Анджелесi. Серед людей, яких я там зустрiла, – авторка бестселерiв, якiй здаеться, що вона досi перебувае в тiнi свого батька, популярного письменника; буддист-мiнiмалiст, який прагне заробляти за рiк мiльйони; свiтський лев i бiржовий брокер в однiй особi, який хоче написати великий роман i заявити про те, що вiн гей (не обов’язково в цiй послiдовностi). Я працювала з матусями-домогосподарками, якi страждають вiд почуття провини, бо iм кортить повернутися на роботу; з дипломованими менеджерами, якi мрiють кинути кар’еру та завести дiтей. Я працювала з бiологами-маринiстами, якi хочуть наблизити науку до людей, а людей до полiтикiв; iз саксофонiстом, з яким ми обговорювали тонкощi комерцii в мистецтвi; з хiрургом, який бажае стати мiжнародним iнтернет-iнструктором зi здорового способу життя; з генеральними директорами компанiй, якi мають намiр почати все спочатку.

Я стала свiдком переосмислення життя, радiсного звiльнення вiд офiсних перегородок i потрiйних прибуткiв. Я вiтала рiшення полишити довготривалi стосунки – професiйнi й особистi – та розiбратися з горами емоцiйного та матерiального мотлоху. Я пiдбадьорювала людей, аби вони протрималися ще трохи.

Я бачила, як люди пiддавалися страху i намагалися пояснити це небажанням ризикувати. Врештi-решт вони поверталися до вогню.

Безлiч разiв я чула одкровення на кшталт: «Так, чорт забирай! Я вартий значно бiльшого!» Подiбнi прозрiння щодо самооцiнки е для мене дуже важливими, як i свiдомi кроки людини, яка йде назустрiч щастю, вiддаляючись вiд обов’язкiв та iлюзiй, що стримують ii сокровеннi бажання.

Я знаю: правда в тому, що ми прагнемо бiльшого масштабу, глибини, блиску.

		Будь-яка рiч або людина,
		не здатна вдихнути у вас життя,
		для вас надто дрiбна.

    Девiд Вайт, поет
Отже, моi дорогi Розпалювачi Вогню, моi шукачi свободи та приборкувачi страху! З метою зберегти вогонь у душi й чудово провести час ми зiбралися тут з’ясувати, в чому полягае справжнiй успiх для вас. Роздмухаймо те полум’я у вашому серцi за допомогою глобальних i зовсiм несуттевих запитань! Прокладiмо новi шляхи у ваших синапсах, обмiркувавши можливостi та надихнувшись iсторiями про виправдану смiливiсть! Ще бiльше розпалiмо вогонь ваших бажань! Бо коли ви вивiльняете свiтло, що живе у вашiй душi, ви набуваете справжньоi сили природи.




Частина 1. Замовляння



ДАЙТЕ СОБІ ВИЗНАЧЕННЯ САМІ.


Я зрозумiв: якщо робити все по-своему, обмежень не надто багато.

    Джоннi Кеш[4 - Джоннi Кеш (1932—2003) – вiдомий американський спiвак i композитор.]

Правда розставляе акценти



Не слiд прислухатися до порад людей, яких ви добре не знаете, якi не мають великих мрiй або зовсiм не страждали. Чи з якими ви не вiдсвяткували бодай одне важливе релiгiйне свято. А ця книжка повна правил i порад. Тож ми з вами маемо познайомитися ближче. І перш нiж братися до справи – розкривати душу й остаточно з’ясовувати своi бажання, а також сприймати моi слова щодо цього на вiру, – дозвольте менi вiдрекомендуватися, розповiвши вам про визначальний момент мого життя.

Ми сидiли за столиком у кутку кав’ярнi JJ Bean на розi Комершел-драйв i Шостоi авеню у Ванкуверi. Бiля моеi чашки з м’ятним чаем лежала купа кредитних квитанцiй, папери з перелiком умов кредитування та список питань для обговорення. Я сподiвалася, що Ланс, мiй iнвестор i наставник, дасть менi вiдверту, мудру пораду. Мою компанiю розривали на частини суперечливi намiри та мотиви. Ситуацiя була кепська. Пiд удар було поставлено все: сотнi тисяч доларiв, п’ять рокiв кропiткоi та пристрасноi працi, тривалi стосунки, репутацiя – словом, моя велика мрiя. У мене був юрист (навiть двое). Був бiзнес-тренер. Був психотерапевт-буддист. Кого менi бракувало – це друга iз залiзною дiловою хваткою, який би добре знав усi входи й виходи, а також мене.

На моему лобi залягла глибока зморшка, що свiдчила про вiдчай i безвихiдь. Я наполегливо шукала вiдповiдi на питання «Що менi робити?», кидаючись вiд сценарiю А до Б, потiм до… – i так аж до Я. Ланс усе пояснив, хитро примруживши очi. Вiн сказав:


«ТИ ВІЛЬНІША ЛЮДИНА, НІЖ ТИ ВВАЖАЄШ»

«Ви, певно, жартуете», – подумала я. Я вiльна? Та я нiколи в життi не почувалася такою загнаною в пастку. Моя нервова система зазнавала невiдомого досi тиску. Банкiри телефонували менi на мобiльний, iнвестори зустрiчалися таемно вiд мене. Я вже кiлька мiсяцiв не розмовляла зi своiм бiзнес-партнером, якого колись обожнювала…



Випробовування вогнем: як я тут опинилась



«Удавай, що ти та, ким хочеш бути, доки не станеш нею!» – цього я добре навчилась. Навчилась, а потiм затялась. 2000 року в мене було класичне каре, я носила чорний костюм i м’якi шкiрянi черевики. Я була виконавчим директором розташованого у Вашингтонi аналiтичного центру, де працювали футурологи свiтового класу, i вiдправляла iнформацiйнi бюлетенi до Пентагону та Свiтового банку. Я скеровувала роботу неймовiрноi команди дивакiв-iнтелектуалiв з IQ не нижчим, нiж у членiв Mensa[5 - Mensa – мiжнародна органiзацiя, що об’еднуе людей iз надзвичайно високим коефiцiентом iнтелекту.]. Вони прогнозували й аналiзували потенцiйнi наслiдки епiдемii СНІДу в Африцi, можливоi нестачi води на планетi, хаотичних соцiальних криз i подiбних явищ. Про такий аналiтичний центр було годi навiть мрiяти. Ефективне управлiння, динамiчнiсть, належне фiнансування. Ледве не щодня мене запитували, в якому унiверситетi я вчилася (нi в якому), та просили пiдписати чергову угоду про нерозголошення конфiденцiйноi iнформацii (що я й робила). З дев’ятоi до п’ятоi я читала про зброю масового знищення та сценарне планування, а по вихiдних – поезiю Рiльке, богословськi твори Джидду Крiшнамуртi[6 - Джiдду Крiшнамуртi (1895—1986) – iндiйський фiлософ.] та свiжий номер журналу Rolling Stone.

Джеймс Карвiлл[7 - Джеймс Карвiлл (нар. 1944) – американський полiтолог, письменник, актор.] якось сказав: «Округ Колумбiя[8 - Округ Колумбiя – федеральний столичний округ, на територii якого розташований Вашингтон.] – це Голлiвуд для потвор». Аналiтичнi центри – це свого роду гламурнi мiсця у Вашингтонi. Та, незважаючи на свою посаду та перепустку до Бiлого дому, я постiйно намагалася вгамувати шалений комплекс самозванки. Я тужила за поп-культурою та мiстицизмом. Моi, так би мовити, прогресивнi погляди суперечили принципам i правилам, якi е основою полiтики. У перший мiсяць свого перебування в столицi я з’явилася на збори в Бiлому домi з пурпуровими пасмами у волоссi. Так само я могла б помахати перед зборами посвiдченням КДБ. Пiзнiше голова зборiв вiдвiв мене вбiк i запитав, пiдморгнувши: «Ви тут новенька, так?»

Я наполегливо вчилася, та все бiльше занепадала духом. Урештi-решт я звiльнилася. Точнiше, втекла, повернулася на батькiвщину, змучена та спантеличена. Я поглянула на своi черевики й подумала: «Хто в бiса купив таке?» Я вiднесла своi костюми до комiсiйного магазину, пофарбувала волосся в яскраво-червоний колiр, зробила пiрсинг у носi та кiлька нових татуювань. Чого й слiд було чекати.

Потiм настали неминуча криза особистостi та пошуки власного «я». Я деякий час провела в Індii й особисто зустрiчалась iз Далай-ламою, жила в ашрамах i релiгiйних центрах, чаювала з Екгартом Толле[9 - Екгарт Толле (нар. 1948) – нiмецький письменник i фiлософ, один iз духовних лiдерiв Заходу.]. Щоб сплачувати за житло, я вiдновила своi старi зв’язки та рекламну агенцiю «для фантастичних людей i проектiв» i почала робити те, що клялася нiколи бiльше не робити: збувала чужi iдеi пересиченим телевiзiйним продюсерам i ведучим радiопередач. А тим часом разом iз друзями обмiрковувала, як зiбрати мiльйон баксiв на вiдкриття мiського центру, який об’еднав би спа-салон, студiю йоги, громадський центр, ресторан органiчноi iжi та бутик (i ми могли би надавати франшизу!). Потiм я чiтко усвiдомила той факт, що я не хочу займатися жодною справою, де треба мати зв’язку унiверсальних ключiв i давати оцiнку роботi персоналу. Я спробувала вступити до школи мистецтв. У мене досi е той лист-вiдмова.

А потiм з’явилася нова можливiсть. Пiсля кiлькох мiсяцiв блукання та невдалих спроб налагодити зв’язки я об’еднала своi зусилля з працьовитою приятелькою, у якоi була чудова iдея. Вона мала натхненний задум, а я – достатньо мiзкiв, аби вмовити людину купити мiй товар, i в нас обох було вiдмiнне почуття стилю. Ми швидко й успiшно вiдкрили справу, яку найпростiше було б назвати консалтинговою компанiею… з душею.

То був крихiтний крок у напрямку мого справжнього покликання. Я носила ллянi тунiки та скручувала волосся у дреди. Ми залучили сотнi тисяч доларiв iнвестицiйного капiталу та найняли хвацького виконавчого директора керувати парадом. Я написала найкращу книжку про наш бiзнес, а художне оформлення взяла на себе моя компаньйонка. Нам телефонували продюсери «Шоу Опри Вiнфрi». Журнали присилали фотографiв, щоб зробити з нами свiтлини. Ми отримували пропозицii вiд провiдних телевiзiйних мереж. Трафiк на нашому сайтi зростав у геометричнiй прогресii – як ми мрiяли. Ми ставали такими, якими й хотiли бути – багатими та знаменитими, – до того ж доволi швидко. Та прибуток i статус вийшли на перше мiсце, а наш девiз «Надихай справжнiсть» став катастрофiчно… несправжнiм.

Щодня, перш нiж увiйти до офiсу нашоi стайлiнг-студii з блискучими бiлими стiнами та високим абстрактним мистецтвом, я мусила внутрiшньо налаштуватися на креативну напругу, що чекала на мене, та на чвари, якi зрештою мали зруйнувати нашу маленьку iмперiю. Понедiлок. Сонячний ранок. Моя рука – на двернiй ручцi, поряд iз табличкою з моiм iм’ям. Я глибоко вдихаю й вiдчиняю дверi. «Ти можеш це зробити!» – кажу я собi. Й одразу виникае думка: «Як це огидно!» Залишаеться усмiхнутись i вийти на сцену: «Всiм доброго ранку!» Ця вимушена усмiшка на початку дня стала для мене звичною.

До мiшанини думок стосовно шляхiв розвитку нашоi компанii додавалися новi, i я поволi ставала спокiйнiшою. На кону були великi грошi. Грошi багатьох людей: друзiв, якi вiддали свою мiсячну зарплатню, аби стати нашими iнвесторами; венчурних компанiй, якi виписали нам чеки з шестизначними числами. То була грандiозна мрiя, i я не збиралася здiймати тривогу лише через своi численнi малозрозумiлi побоювання, що в нашому бiзнесi, здаеться, щось не так. Я гадала, що брак смiху в офiсi навряд чи буде вагомим аргументом для iнвесторiв. Того дня, коли я передавала право пiдпису на документах, пов’язаних iз банкiвськими операцiями компанii, менi хотiлося кричати: «Це неправильно. Абсолютно неправильно! Хай Богиня Творчого Правосуддя виявить свiй гнiв i вгамуе сум’яття в глибинах моеi душi!» Утiм, то було б, як ви розумiете, надто пафосно. Натомiсть я промовчала. Тепер у нас були зобов’язання, i я мала намiр бути демократичною, вiдповiдальною, розважливою та в усiх розумiннях гнучкою, аби виконати тi обiцянки.

Незадовго до нашого краху моя компаньйонка i я дали вiдеоiнтерв’ю авторитетному сайту, присвяченому питанням бiзнесу. Ми нахабно брехали: «Так, дякуемо. Це так чудово, адже щотижня ми надихаемо тисячi жiнок жити щирiшим життям». А потiм, здаеться, ми несли якусь маячню про те, як захоплюе пiдприемництво i що iншого життя ми б не хотiли. Коли ми завершили зйомку, я кинулася вiдчiпляти мiкрофон, нiби то була змiя, що обвивала мою шию.

Другого дня зателефонував технiчний спецiалiст сайту. Вiн не скупився на вибачення:

– Менi надзвичайно прикро. Такого нiколи не траплялося ранiше, та вiдеофайл якимось чином було пошкоджено. Нам дуже незручно через цю технiчну недбалiсть. Чи не могли б ми перезняти матерiал?

«Таки е Бог на свiтi!» – зiтхнула я, бо вiдчула неабияке полегшення, що мою зухвалу брехню не буде увiчнено на YouTube. Я запропонувала продюсеру зустрiтися за кiлька мiсяцiв. Просто тягнула час. Я вiдчувала: щось мае статися. Наступного тижня для мене все закiнчилося.

Наш виконавчий директор запросив нас до кав’ярнi на розi на планову оперативну нараду. Для мене та нарада стала особливою, бо я бачилась iз ним тодi востанне. Очевидно, було ухвалено рiшення (я кажу «очевидно», бо рiшення ухвалювали без мене та моеi партнерки), що для компанii нова бiзнес-модель буде вигiднiшою. Вигляд це мало приблизно такий.

Менi давали можливiсть отримувати невеликий вiдсоток вiд моеi зарплатнi (щедро!) та писати для блогу один-два пости на тиждень iз дому (дуже класно!). Не було потреби повiдомляти менi, що бiзнес залишае собi всi моi доробки. Я перетворилася на звичайну спiвробiтницю компанii – i ця компанiя вже не була моею. Усi моi фотографii, усi до одноi статтi, якi я розмiщувала на сайтi, гонорари за книжку, яку я написала, права на iнтелектуальну власнiсть iз консультацiйних послуг i навiть мiй профiль на Twitter – усе це менi не належало. Мое iм’я на дверях чи на сайтi вже нiчого не означало. Було зрозумiло: мене звiльняли. Моя компаньйонка отримала подiбну пропозицiю, i, здогадуюсь, вона на неi пристала (кажу «здогадуюсь», бо приблизно тодi пiсля кiлькох рокiв щоденних розмов ми припинили спiлкуватися).

Я не здригнулася, слухаючи цi новини. Гнiв спричинив у моему органiзмi такий викид ендорфiнiв, що я зацiпенiла, й тiльки це врятувало мене вiд нестримного тремтiння та завадило кинутися через стiл на директора, який сидiв навпроти. Пригадую, подумала, чи немае часом пiд рукою якогось гострого предмета. Я зцiпила зуби й втупила погляд в одну точку. Свiдомо сповiльнила свое дихання, щоб охолодити обличчя та груди, якi буквально кипiли. Своi останнi слова в тiй кав’ярнi я вимовила з крижаним спокоем:

– Дякую за iнформацiю. Я знаю все, що менi треба.

Я помчала назад до студii, схопила свiй ноутбук i на шаленiй швидкостi вилетiла з паркiнгу. Того дня дорогою додому я так верещала в автiвцi, що ввiйшла до будинку вже охриплою. Туш була розмазана по обличчю, я вся тремтiла.

І все ж… навiть у шоковому станi, з розбитим серцем я почула свiй приглушений, та живий внутрiшнiй голос. І вiн промовив: «Нарештi!»



Ваш органiзм усе знае



Я чула про одного японського магната, який ухвалюе рiшення щодо бiзнесу, керуючись своiм вибором iжi. За вечерею вiн обмiрковуе чи обговорюе дiлову пропозицiю, що надiйшла того дня. Коли iжа добре перетравлюеться, вiн приймае ii. Якщо органiзм не сприймае страву, то бiзнесмен не приймае й пропозицiю.

Мiй шлунок увесь час давав менi пiдказки. Правду видавала пауза, що наставала, коли я прикушувала язика й не висловлювала своеi думки. Та я не зважала на постiйнi шпиняння оголених нервiв i важкiсть у головi. Я уклала угоду зi своiми почуттям обурення та палкими бажаннями. І, зробивши так, я зрадила собi. Виявом цього був театральний обман моiх приятелiв-акторiв. Дякувати Боговi, все закiнчилось одним махом. Незалежно вiд того, чи довго доводиться чекати на звiльнення, завжди здаеться, що приходить воно швидко й милосердно.

Тож повернiмося до столика в кутку кав’ярнi JJBean’s iз м’ятним чаем, Лансом i рятувальною мiсiею…

– Послухай, ти в джунглях. Тому просто грай за правилами джунглiв. – Ланс нахилився ближче. – Час подбати про себе, Данiелло. Ти втрапила в цю халепу, тому що вiддала свою владу. Ти отримала шанс засвоiти урок. Я хочу, аби ти скористалася ним i нiколи бiльше не припускалася такоi помилки. Закон джунглiв. Закон сили.

Вам, мабуть, знайомi такi прикрi уроки – вони повторюються знову i знову, доки iх не засвоiш.

Я зрозумiла. Я вiльна. В джунглях. Нряяяв! Цей досвiд був для мене важливiшим, нiж мiй покровитель i наставник мiг собi уявити.

– Я розумiю, насправдi, – сказала я. – Я розумiю: те, що менi пропонують, жалюгiдне. Вони намагаються залякати мене. Це лайно, якого в джунглях до бiса. Я знаю це, знаю.

Я наполегливо продовжувала. Зморшка на лобi глибшала – як так пiде, то незабаром доведеться колоти ботокс.

– Та якщо я скористаюся своiми законними правами – а я знаю, що маю пiд собою дуже мiцний грунт, – якщо вирiшу застосувати в цiй ситуацii прийоми кунг-фу, тодi хтось може втратити свiй дiм або зiпсувати собi репутацiю. Я знаю, що «чесна» гра коштуватиме менi купу грошей – грошей, яких у мене немае. Поки що.

Я машинально намалювала кiлька закарлючок на папiрцi, що лежав передi мною, й повела далi:

– Хай поцiлують мене в дупу, та я не бажаю руйнувати будь-чие життя. Мае бути спосiб…

Мiй голос завмер. Я визирнула у вiкно й побачила растамана[10 - Растаман – послiдовник молодiжноi субкультури, що виникла на основi растафарiанства.], що проiздив повз на велосипедi. «Цiкаво, чи мае цей хлопець вiдповiдь», – подумала я.

А потiм мiй наставник перервав мовчання. Його слова прозвучали м’яко й водночас категорично; доброзичливо, проте страшенно серйозно:

– Ви пiдприемець чи хто?

То було запитання, не критика. І воно повисло в повiтрi, нiби меч над вiвтарем. Здаеться, я навiть чула, як десь далеко б’ють барабани племенi. Я мала пройти випробування. Дверi №1: Самоповага. Розрахунок на власнi сили. Самовизначення. Дверi № 2: Збереження поваги дуже багатого, високоiнтелектуального iнвестора, який щиро прагне допомогти. А дуже багатi, високоiнтелектуальнi, щиро готовi допомогти iнвестори – не тi люди, у стосунках з якими варто спалювати мости. До того ж я була безмежно вдячна йому за все. Я була просто вимушена правильно вiдповiсти на його запитання.

Закон джунглiв. Їсти, аби не з’iли тебе. Кусати, якщо вкусили тебе. Бути безжальним.

Уся кар’ера промайнула передi мною за мить – нiби поворот з автостради, повз який ти проносишся на високiй швидкостi. Коли менi було вiсiм, я продавала лимонад за стiйкою – i мала прибуток, до речi. Потiм я органiзовувала продаж квиткiв на шкiльний карнавал (батьки мали сплачувати подвiйну цiну). Я вмовляла банкiрiв надати кредити пiд вигiднiшi вiдсотки, а iнвесторiв – вкладати своi грошi («Ми станемо справжнiм проривом!»). Мое iм’я було на розгортках найвпливовiших журналiв i в тисячах пошукових запитiв користувачiв iнтернету. Я наймала спiвробiтникiв i звiльняла, потiм наймала ще бiльше. IP[11 - IP (скор. вiд Intellectual Property) – iнтелектуальна власнiсть.], CEO[12 - CEO (скор. вiд Chief Executive Officer) – головний виконавчий директор.], COO[13 - COO (скор. вiд Chief Operating Officer) – головний операцiйний директор.]. Я встигала творити дива до COB[14 - COB (скор. вiд Close of Business) – закриття робочого дня.], щоб отримати ROI[15 - ROI (скор. вiд Return on Investment) – коефiцiент рiвня прибутковостi чи збитковостi бiзнесу.]. Звiсно, я… пiдприемець. Чи нi?

		Я не людина, яка спiвае.
		Я мовчазна в душi.
		Я не мiй будинок, моя автiвка, моi пiснi.
		То лише зупинки на моему шляху.

    Пола Коул[16 - Пола Коул (нар. 1968) – американська спiвачка, авторка пiсень.], «Me» («Я»)
І тут до мене дiйшло. Я неправильно дала собi визначення – тобто не зовсiм правильно. Я глибоко вдихнула й витримала паузу. Я була готова до того, що Ланс пiднiметься з-за столу й пiде, назвавши мене безнадiйним романтиком, не здатним керувати жодною династiею. «Було приемно познайомитися, тюхтiйко!» Нарештi я усвiдомила беззаперечну правду.

Тож я визнала:

– Я гуманiстка.

І уточнила:

– Яка волею обставин е пiдприемцем.

А потiм прямо заявила:

– І вважаю, що можу захистити себе, нiкого не кинувши.

От i полегшення. У той момент я вже не хвилювалася, раптом Ланс кине мене, бо щось усерединi нiби стало на свое мiсце: безжальне спiвчуття. Так, менi набридло терпляче зносити дурнiв. Нi, я бiльше не терпiтиму мило та натхненно чиюсь негiдну поведiнку, в тому числi власну. Спочатку я одягну свою кисневу маску. Я застосовуватиму свою владу на повну. І домагатимуся цього без помсти, образ, iз вдячнiстю за все, що маю. У душi я муркотала, мов пантера на своему деревi. І всмiхалася.

Я, напевне, пройшла випробування, бо Ланс усмiхнувся у вiдповiдь.

– Що ж, чудово. Це все, що нам необхiдно було знати, – сказав вiн iз радiсним полегшенням. – Тож ось що мае робити пiдприемець-гуманiст…

І виходячи з того, ми спланували мое майбутне. Любов, закон джунглiв i решта.

А як щодо моеi колишньоi компанii? Вони почали друкувати статтi про антицелюлiтнi креми та вагiтних наречених (нiчого не маю проти вагiтних наречених – моя мати була однiею з них). І невдовзi збанкрутували. Карма. Дхарма. Ще б пак! Кожен пiшов дорогою, яка йому судилася.

Я стала Розпалювачкою Вогню.



Дух творчостi звiльнено



У Вашингтонi я користувалася метро протягом трьох рокiв, але тижня тисняви серед пригнiчених i виснажених держслужбовцiв (якi щодня iхали на роботу з передмiстя, були вдягненi в затiснi дешевi костюми й поганенькi краватки, iли якiсь батончики та розсiяно поглядали в темний тунель), було достатньо, аби зробити висновок: «Так, робота з дев’ятоi до п’ятоi може бути ще тим пеклом».

У той перiод менi часто доводилось у службових справах спiлкуватися з вiйськовими та спiвробiтниками Пентагону. Вегетарiанка, аполiтична канадiйка, в бюстгальтерi з лiкувальними кристалами та з законом притягнення[17 - Згiдно iз законом притягнення, зосереджуючись на позитивних або негативних думках, люди притягують у свое життя вiдповiдно позитивнi чи негативнi подii.] як секретною зброею, тодi я не надто тiшилася вiд зустрiчей iз полковниками. Я дивилася на них з неприхованим осудом. Але зараз я можу сказати з власного досвiду, що в Пентагонi повно освiчених людей, для яких найважливiше – дiйсно змiцнити мир у свiтi. Вони вiрять у свiтовий розум, i вони на диво неупередженi. Тож я помилялась. Дух людяностi здатний розквiтнути всюди.

Дух пiдприемництва теж здатний розквiтнути всюди – навiть у лабiринтах офiсних кубиклiв i на заводських конвеерах.

Ще до початку моеi спiвпрацi з Пентагоном я почала розмахувати прапором великоi свободи, яку давала робота на себе: «Тiкайте!», «Знищте обмеження!», «Царство творчостi чи смерть!» Я повитуха там, де народжуються стратегii втiлення в життя мрiй про свободу – i я пишаюсь цим не менше за будь-якого баптиста чи морського пiхотинця. Правота – прекрасна, та небезпечна штука.

Завдяки соцiальним медiа серед нас е чимало крутих хлопцiв i дiвчат, якi кажуть: «До бiса систему!» – i пропагують своi погляди серед безлiчi пiдписникiв на сторiнках популярних блогiв, видають бестселери, беруть участь у популярних ток-шоу. А це спричиняе появу почуття переваги одного над iншим i протистояння. Робота проти кар’ери. Нiндзя проти безжальних топ-менеджерiв. Митцi проти держслужбовцiв.

Невже той, хто працюе в ABC Tool & Die i виготовляе форсунки, позбавлений можливостi жити щасливим життям? Невже тi, хто працюе за конвеером або в офiсi, менш смiливi, менш вiльнi, менш… пiдприемливi? Я знаю вiце-президентiв з маркетингу, якi почуваються абсолютно вiльними, проявляючи своi таланти та вмiння. Я також знаю багато людей, над якими нiхто не стоiть, та в нещадному ставленнi до себе вони самi не поступаються якнайсуворiшому босу.

Рiч не в обгортцi. Не у формi. Ми маемо бачити суть речей.

Я прагну заохочувати дух творчостi. У системi та поза ii межами. Всюди.

Майк Роу, ведучий програми «Брудна робота» на каналi Discovery, резюмував це на щорiчнiй конференцii TED[18 - TED (скор. вiд Technology, Entertainment, Design) – щорiчна конференцiя, що мае на метi поширення iнновацiйних iдей. Вiдома лекцiями на теми науки, культури, мистецтва, розвитку суспiльства тощо. Проводиться американським некомерцiйним приватним фондом.] у своему легендарному виступi, присвяченому вiйнi проти роботи. Вiн починае свою майстерно побудовану лекцiю з розповiдi про кастрацiю овець, потiм торкаеться давньогрецькоi фiлософii та закiнчуе глибоким висновком: «Чистота i бруд не е протилежностями, це двi сторони тiеi самоi монети. Так само як iнновацiя та iмiтацiя, ризик i надiйнiсть».

Коли ми вiдкинемо всi ярлики, назви посад, забудемо про престижнiсть, ми побачимо, що будь-який вид роботи чи мистецтва – це можливiсть звiльнитися та зробити свiй внесок.

Насправдi не мае значення, низький у вас рiвень пiдприемницькоi активностi чи високий, перебуваете ви в джунглях iз мачете чи ножем для масла. Ви можете називати це хобi, улюбленою роботою чи планом панування над свiтом. Ви можете змагатися за першiсть. Ви можете пливти за течiею.

Ви можете називати це амбiцiями, пристрастю, натхненням, спонуканням, покликанням або способом заробити на хлiб. Ви можете пробиватися вперед, вiдтiсняючи конкурентiв, можете об’еднувати людей або змiнити життя лише однiеi людини. Ви можете вагатися.

Суть така: коли ви прагнете, щоб у вашому життi сталося багато дiйсно доброго, то це чудово – для всiх нас. Якщо ви хочете заробляти на життя, роблячи значущi справи, то це пiднiмае вас на неабиякий рiвень.

Істина абсолютно очевидна: у пошуках свободи ми звiльнюемо наш потенцiал i здiйснюемо неймовiрнi звершення.


ОХОПЛЕНІ ДУХОМ ТВОРЧОСТІ, МИ ОДЕРЖИМІ МОЖЛИВОСТЯМИ. МИ ЖИВЕМО ЗАРАДИ НАСОЛОДИ ВІД ПЕРЕТВОРЕННЯ ДУМКИ – АБСТРАКТНОЇ ІДЕЇ – НА ЩОСЬ РЕАЛЬНЕ, МАТЕРІАЛЬНЕ, ДОТИЧНЕ, ЧІТКЕ, ДІЄВЕ, ПРИБУТКОВЕ. СТАЮЧИ НА ШЛЯХ ТВОРЧОСТІ, МИ ПОЧУВАЄМОСЯ СИЛЬНИМИ Й ВЕЛИКОДУШНИМИ. ПОСЕРЕДНІСТЬ ВИКЛИКАЄ В НАС НЕПІДРОБНЕ ОБУРЕННЯ. МИ ОБОЖНЮЄМО ДОСЯГАТИ МЕТИ




зона первiсногодруга натуранадприродневроджений дарвiддавати себе




Зустрiч 1. Виявiть своi надможливостi!


		Забудьте про хороше.
		Хороше всiм вiдоме.
		З хорошим ми всi погоджуемося.
		Доки ви спиратиметеся на хороше,
		ви нiколи не розвиватиметеся по-справжньому.

    Брюс Мау, дизайнер

Компетентнiсть як омана



Ви можете бути неймовiрно, глибоко компетентними в низцi питань. Купуючи авiаквитки, ви знаходите найвигiднiшi пропозицii; ви знаете, як приготувати iндичку; всi вашi цифровi фотознiмки систематизованi; ваш рiвень iспанськоi дозволяе вам розпитати шлях путiвцями в Оахацi[19 - Оахака – штат у Мексицi.]. І взагалi, ви знаете, як правильно вимовляеться «Оахака». Ви наймаете та звiльняете працiвникiв, заворожуете кредитних iнспекторiв i мiняете картриджi в принтерi швидше, нiж бiльшiсть устигае додати вершкiв до ранковоi кави. Ви тут неперевершенi.

Я часто говорила своiм спiвробiтникам: «Будьте обережнi з тим, що вам добре вдаеться: це може стати вашим заняттям на довгi роки». Вiзьмiмо, наприклад, Джинджер. Вона почала працювати в мене бухгалтеркою. Перед ii появою потертi конверти розбухали вiд квитанцiй, загрозливо наближався термiн сплати податкiв, i я сплачувала борги, перекидаючи кошти з однiеi кредитноi картки на iншу (що саме по собi е цiлою наукою – це пiдтвердить бiльшiсть засновникiв стартапiв).

Джинджер була надзвичайно компетентна, а ще винятково чесна та вiддана. Вона розгребла всi завали, встановила зручнi в користуваннi системи, навiть приносила в офiс тюльпани. З часом стало цiлком зрозумiло, що за калькулятором Джинджер ховаеться неабиякий творчий розум. Вона висувала iдеi для статей, пропонувала доти невiдомi для нас способи просування бренда на ринок. Вона вмiла розгледiти новi можливостi в застосуваннi мультимедiйних технологiй та в переорiентацii бiзнесу. Вона вiдзначалася на мозкових штурмах, до яких ми ii залучали.

Урештi-решт наш бiзнес перерiс ii бухгалтерськi можливостi, й ми мали передати цей шмат роботи аутсорсинговiй компанii, що надавала ширший пакет послуг (i працювала швидше – Джинджер нiколи надто не поспiшала). Тодi нашi грошовi надходження вже дозволяли оплачувати ii творчий внесок у роботу компанii. Як людина вiдповiдальна, на час перехiдного перiоду вона зголосилася продовжувати вести розрахунки, доки ми знайдемо пiдхожу кандидатуру на посаду фiнансового менеджера.

– Нi! – випалила я. – Те, що ти вмiеш це робити, не означае, що ти повинна робити це!

Я запитала ii:

– А як би ти почувалася, коли б тобi нiколи бiльше не довелося й торкатися платiжних документiв?

– Та це круто! – сказала вона.

І справу було вирiшено. Наважуся стверджувати, що день, коли Джинджер попрощалася з тим, у чому вона була компетентна, i почала отримувати зарплатню за свiй природний дар, став, мабуть, найщасливiшим днем ii професiйноi бiографii.

Якщо робота вас не надихае, вона вам не пiдходить.

Легендарний хореограф Твайла Тарп[20 - Твайла Тарп (нар. 1941) – американська танцiвниця, хореограф; володарка численних премiй i Нацiональноi медалi мистецтв США.] говорить про те, як серед багатьох схожих стежок побачити свою, на прикладi спортсмена. Талановитий атлет мае зважити на багато факторiв: що даеться йому легко, що йому найбiльше до душi, у яких видах спорту вiн мае переваги вiд природи? Та остаточний вибiр слiд робити, грунтуючись виключно на iнстинктах i на знаннi себе. На який вид спорту вiдгукуеться кожний його м’яз i кожна кiстка? Для якого виду спорту вiн народжений?



Що ви обрали б: компетентнiсть чи майстернiсть?

Що ви обрали б: бути просто яскравою зiркою чи палаючою надновою?

Що ви обрали б: бути всебiчно розвиненою людиноючи зосередитися на тому, до чого маете особливий хист?


НАЙВИГІДНІША ДЛЯ ВАС ВАЛЮТА – ЦЕ ТЕ, ЩО ДАЄТЬСЯ ВАМ НАЙПРИРОДНІШЕ. КОРИСТУЙТЕСЯ НЕЮ

Чистий iнстинкт i знання себе. Якщо ми беремо iх за орiентири, то мiцно тримаемося за справу, що несе нам радiсть, i таким чином ми самi починаемо нести радiсть iншим. У «Ї Цзiн»[21 - «Ї Цзiн» («Канон Змiн») – стародавнiй китайський фiлософсько-окультний трактат.] це викладено так: «Іти шляхом творчостi значить завойовувати серця людей, слiдуючи за iстиною, що живе всерединi нас». За щирiсть i хоробрiсть даеться один бал.



Привiлей усього життя



Якщо поезiя не народжуеться так само природно, як листя на деревi, тодi iй краще не народжуватися взагалi.

    Джон Кiтс

Я завжди пам’ятатиму iнтерв’ю з Брюсом Спрiнгстiном, яке подивилася на MTV у вiсiмдесятi. Бос[22 - Бос – прiзвисько Брюса Спрiнгстiна.] був у зенiтi слави. Його альбом «Born in the USA» безупинно крутили на радiо. Люди днями стояли в чергах, аби заздалегiдь купити квитки на його концерт. В iнтерв’ю ведучий розпитував Брюса про шаленi продажi альбому та його дедалi бiльшi статки. Надзвичайно спокiйний i, як завжди, скромний, той лише похитав головою:

– Розумiеш, приятелю, я просто не можу повiрити, що отримую грошi за те, що виходить у мене так легко, – вiн зробив паузу, – i з такою любов’ю.

«Я теж так хочу! – подумала я. – Я хочу, щоб менi випала доля бути тим, ким я е. Я хочу, щоб це було так само легко».

Саме такого успiху – життевого циклу, в основi якого талант i вiддача, – я й домагаюся впродовж усiеi своеi кар’ери. Я хочу мати «привiлеем усього життя» – як його називав Джозеф Кемпбелл[23 - Джозеф Джон Кемпбелл (1904—1987) – вiдомий американський дослiдник мiфологii.] – привiлей «бути собою».

Колись я вважала, що головне – стати всебiчно розвиненою особистiстю. Я волiла бути здатною впоратися з будь-якою посадою, бути номером один у списку кандидатiв до будь-якоi команди, бути достатньо освiченою, щоб справити враження на того, з ким сидiтиму поряд у лiтаку в бiзнес-класi чи опинюся в однiй компанii на вечiрцi. Я змушувала себе слiдкувати за подiями на Близькому Сходi та за нью-йоркським Тижнем моди. Коли мiй бос зауважив, що менi слiд удосконалити навички володiння бухгалтерською системою QuickBooks, аби стати цiннiшим членом команди, я ночами не спала, розбираючись у нiй. Інший бос зауважив, що менi варто бути стриманiшою, проте вiдвертiшою. (Ха! Таке можливо?)

А ще один начальник узагалi сказав (нiби звинувачуючи мене у викраденнi автiвки):

– Знаете, Данiелло, ви хочете робити лише те, що вам добре вдаеться!

Яка зухвалiсть iз мого боку! Замкнiть мене без доступу до вай-фаю! Ще кiлька рокiв у цiй безглуздiй бiзнес-системi – i я позбудуся цього огидного бажання отримувати задоволення вiд того, що роблю, це точно! Я постiйно зважувала кожну свою думку й ретельно розраховувала час, коли можна вступити в розмову. Я опинилася в облозi. Мене зiгнули.

		Я не хочу згинатися,
		Бо там, де я згинаюся,
		Я не справжнiй.

    Р. М. Рiльке
Я намагалася бути чудовим бухгалтером, навчитися майстерно куховарити й шити. (Спочатку я хотiла стати модельером, аж доки помiтила: щоразу, коли я бралася за викрiйку чи шиття, в мене починала страшенно болiти голова. Я обожнювала моду i ненавидiла конструювання.) Я намагалася освiжити в пам’ятi своi знання про вина, нову фiзику, прогнозування мiжособистiсних стосункiв у командах. Я щосили намагалася догодити людям, i це викликало в мене тривогу. То була цiла програма пiд умовною назвою «Як догодити людям». Я згадала курс «Вступ до корекцii розвитку особистостi». У мене почалася легка панiка.

Урештi-решт я припинила своi намагання опанувати те, що викликало в мене неприемнi почуття. Не тому що стала розумнiшою чи смiливiшою, а тому що я втомилася. Поступово – завдання за завданням – я мiняла свое ставлення до того, що робила.

Менi ставало все важче опиратися роботi, яка була цiкавою й тiшила мене, – вона благала про бiльшу увагу до себе. Я зрозумiла, що «обирати свою битву» означае берегти сили для важливiшого, але не витримувала боротьби з власними iнстинктами. Я хотiла почуватися на однiй хвилi з Силою, а не протистояти iй. Гасло «Завжди готовий прийняти виклик» вже не здавалося таким крутим, а викликало переважно труднощi. Я припинила докоряти собi за небажання вчитися певних речей. Як виявилося, вдячностi вiд керiвництва чекати не варто в жодному випадку, тож я зрештою знову стала сама собi босом.

Щоразу, коли я визнавала свою нелюбов до того чи iншого завдання, я нiби робила величезний крок уперед заради всiх людей iз великими амбiцiями.

До бiса Excel! Потворна, негнучка програма. Я радше навчуся заробляти тисячi доларiв, нiж рахуватиму центи. Я волiю вести людей за собою, а не керувати ними. Бiльшiсть нарад е нудними й непродуктивними. Я пас.

Звiсно, я мала сумнiви, та це природно на порозi змiн. Насправдi я доволi пристойно розбиралася з IT-системами та налагоджувала iхню роботу. Менi добре вдавалося мотивувати спiвробiтникiв i домагатися вiд них найлiпших результатiв. Я непогано виконувала роль голови на нарадах i могла визначити прiоритети з блискавичною швидкiстю. Взагалi я була надзвичайно компетентною, красно дякую. Хiба компетентнiсть не може компенсувати тьмянiсть почуттiв? Хiба одноманiтна, нудна робота не е невiд’емною частиною дорослого життя?

Я почала помiчати, що мене приваблюють ексцентричнi особистостi, божевiльнi, одержимi фанати, якi занурювались у свiт своеi творчостi. Менi по-справжньому подобалися люди, якi не боялися визнати свою необiзнанiсть у чомусь: «Це менi не по зубах, навiть уявлення не маю». Яка потiшно правдива вiдповiдь на вiдмiну вiд брехливих, заяложених запевнень у своему всезнайствi та вдаванiй зацiкавленостi! Я захоплювалася спецiалiстами. Була в захватi вiд ентузiастiв. Хотiла потрапити до когорти тих пристрасних людей. До когорти «божевiльних» Керуака[24 - Джек Керуак (1922—1969) – американський письменник, провiдний представник лiтератури бiтникiв.] – «тих, хто… прагне всього одночасно, хто нiколи не нудьгуе та не проголошуе банальнi фрази, натомiсть горить, горить, горить, немов жовтий феерверк, що вибухае вогняними павуками на тлi зоряного неба…» Сильно. Поезiя!

Спокiйний, але наполегливий голос не втомлювався нагадувати менi: «Ти не бажала бути непоганою в цьому життi, ти бажала бути приголомшливою». Так. Я зрозумiла. Приголомшливою. І я спритно дiйшла висновку:


БУТИ ВСЕБІЧНО РОЗВИНЕНИМ НЕ ТАК ВАЖЛИВО, ЯК ВВАЖАЄТЬСЯ

На кого ви намагаетеся справити враження?

До чого вам доводиться себе примушувати?

Чого ви нiколи в життi не хотiли б робити знову?



Позитивно оцiнiть своi слабкi мiсця



Коли вам стае сили й самолюбства нести свiй прапор супергероя, тодi вам стане й мужностi визнати своi слабкi мiсця. Такi зiзнання мають тривалу вигоду.

ВИЗНАЮЧИ СВОЇ ХИБИ,

• ви стаете ближчими до людей, ваша людянiсть зачаровуе: «Що, ви не суперлюдина? Чудово, тодi будьмо друзями!»;

• ви створюете простiр для iнших, аби вони могли показати себе, засяяти, виявити своi справжнi переваги – ви iх надихаете;

• ви розвиваете спiвпрацю й командний дух;

• ви виграете вiд величi iнших;

• ви будуете щирi стосунки;

• ви отримуете вiд людей допомогу та пiдтримку;

• ви, власне, взагалi не мусите робити все (спробуйте!);

• ви даете собi дозвiл iти за своiм талантом.

Au naturel[25 - Au naturel (фр.) – Природне.]



Джонатан Лiвiнгстон […] був незвичайним птахом. Бiльшостi мартинiв вистачае знання лише базових речей про польоти: як вiдлетiти вiд берега, дiстатися iжi й повернутися назад. Для бiльшостi мартинiв важливий не полiт, а пожива. Для Джонатана ж важливим було не поiсти, а полiтати. Понад усе на свiтi мартин Джонатан Лiвiнгстон любив лiтати.

    Рiчард Бах, «Джонатан Лiвiнгстон, мартин»[26 - Переклад украiнською Д. Шостака.]

Коли ви зосереджуетеся на розвитку своiх природних переваг i робите те, що даеться вам найлегше, ви отримуете iмпульс, який даруе вам вiдчуття успiшностi, захоплення та пристрастi. Пристрастi, подiбноi до нестримного сексуального потягу; до душевного пiднесення, що живить нас глибоко зсередини; до полум’я, що охоплюе ваше серце. Пристрастi, яку ми всi прагнемо вiдчувати. Ви зi мною?

Реальна перевага не обов’язково стосуеться вмiнь або знань. Ідеться про життеву силу. Такий погляд на переваги людини змiнюе все, моi любi. І повертае нас до моеi головноi життевоi теорii – про те, що нашими дiями керують нашi пристрастi. Це означае одне: все, що вам добре вдаеться, та не захоплюе по-справжньому, ви полишаете… майже завжди. Не треба бiльше вдавати, нiби воно вам подобаеться.

У своiх книжках «Now, Discover Your Strengths» («А тепер вiдкрий своi переваги») та «The Truth About You» («Правда про вас») Маркус Бакiнгем[27 - Маркус Бакiнгем (нар. 1966) – британський соцiолог, учений, бiзнес-тренер, автор бестселерiв.] виявляе фанатичну прихильнiсть до справжнiх переваг у вдачi людини. Вiн каже так: «Ваша перевага – це та ваша дiяльнiсть, що змiцнюе вашi сили». Ось так! Тобто не обов’язково те, на чому ви знаетесь або в чому вправнi, мае дарувати вам неймовiрнi вiдчуття. За логiкою, слабкiсть людини – це те, що послаблюе силу. Оманливо простий висновок. І революцiйний.

Вiдповiдно до Бакiнгема – i я погоджуюся з ним на сто вiдсоткiв, – ми нiколи не досягнемо великого успiху у справах, вправнiсть у яких потребуе вiд нас чималих зусиль. Однак можемо стати неймовiрними майстрами у сферах, де легко досягаемо вагомих результатiв. Я вiддаю свiй голос за неймовiрних. Можна надати слово свiдку?

Коли моему дивовижному синовi було рочкiв чотири, ми пiшли до мiсцевого кафе-морозива поласувати смаколиками. Був теплий лiтнiй вечiр, просто iдеальний. Ми сидiли в садочку кав’ярнi, пiд мерехтливими лiхтариками, iли морозиво i майже не розмовляли.

– То що, мавпочко, – запитала я, не вiдриваючись вiд шоколадного рiжка, – як почуваешся, як твое життя?

Не замислившись анi на секунду, нiби наспiвуючи веслу ковбойську пiсеньку, вiн вiдповiв:

– Ой, мамусю! Все пре-е-ечудо-ово! Був би я телефоном, я б увесь час дзвенiв!

Молодець!



ЗАРАДИ ЛЕГКОСТІ

Коли ви почуваетеся пре-е-ечудо-ово?

Що змушуе вас дзвенiти?

Якi види дiяльностi дозволяють вам почуватися успiшною, енергiйною людиною, кращою, нiж ранiше?

Коли у вас з’являеться вiдчуття, що вашi можливостi не вичерпанi, ви здатнi зробити набагато бiльше?

Що вам вiддавати настiльки легко й приемно, що ви щедро цим дiлитеся?

Яка дiяльнiсть даруе вам вiдчуття надзвичайного пiднесення й водночас найкраще вдаеться?

Що розпалюе ваш вогонь?


Залучiть свою пристрасть



Майстри зосереджуються на тому, що вони роблять найкраще. Саме так вони стають майстрами. Вони залишаються у своiй стихii, а своя стихiя – це коло занять, що викликають приемнi почуття. Надзвичайно приемнi.

То як щодо доброго старого правила про важку працю та наполегливiсть? Воно, звiсно, важливе. Проте гарувати у вiдповiдь на високi вимоги i прагнення досягти чогось надзвичайного – то геть рiзнi речi. Є необхiднiсть бiгти щодуху i е протилежне – бажання бiгти щодуху. Є обов’язок i е пристрасть. Пристрасть не можна вдавати.

Пристрасть завжди рухатиме вас у напрямку вашого справжнього «я».

Пристрасть гарантуе вам мiсце в таборi пiдготовки до «подорожi героя»[28 - «Подорож героя» – термiн, який набув популярностi з публiкацiею книжки Джозефа Кемпбелла «Герой iз тисячею облич». Вiдтодi широко використовуеться в лiтературi, кiно, вiдеоiграх. Як правило, головний персонаж, подiбно до героя мiфу, чуе заклик до мандрiв, виходить за межi звичного середовища, потрапляе в невiдомий свiт i мусить проходити там важке випробування. Як винагороду за здiйснене вiн отримуе якийсь дар, з яким i повертаеться героем додому.]. Вона допомагае вам визначитися, на що погоджуватись i вiд чого вiдмовлятись. Бiльше не треба вдавати з себе генiя маркетингу, коли вам найлiпше вдаеться домовлятися з постачальниками чи надихати команду вiддiлу продажiв, – наймiть генiя пiару. Бiльше не треба вдавати, що ви обожнюете куховарити, – адже тодi ви будете виглядати кращою матiр’ю чи дружиною. Дозвольте собi задовольнятися простою iжею. (Я так i роблю. Найзвичнiше харчування в нашому домi – це пiкнiки у вiтальнi.) Бiльше не треба намагатися складати надуманi п’ятирiчнi плани, коли вам властиво детально бачити ситуацiю в короткiй перспективi, – знайдiть консультанта чи приятеля-провидця, який допоможе вам розгледiти великi можливостi.

І, до речi, пристрасть не повинна постiйно бути палаючою та всеосяжною. Це може бути незмiнна допитливiсть i вiдданiсть. Ви не мусите прагнути померти за свое покликання чи прикувати себе ланцюгом до дерева заради своеi справи. Щирi допитливiсть i iнтерес – це тi жарини, що здатнi зiгрiвати й тiшити вас протягом тривалого часу.

Ваша допитливiсть – це ваша точка росту. Завжди.



Найбiльше ви розвиваетесь у сферах, якi е вашими сильними рисами. Ви вдосконалитеся найбiльше, будете найбiльш креативними, допитливими, найшвидше оговтуватиметеся в тих сферах, де ви вже виявили певну природну перевагу над усiма iншими – своi сильнi риси. Це не означае, що слiд iгнорувати своi вади. Це означае лише, що найбiльшого розвитку ви досягнете там, де ви вже сильнi.

    Маркус Бакiнгем, «Now, Discover Your Strengths»

Це подiбне до того, що Стiвен Ковi у своiй добрiй старiй книжцi «7 звичок надзвичайно ефективних людей»[29 - Стiвен Р. Ковi. 7 звичок надзвичайно ефективних людей. – Харкiв: Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля» (https://www.bookclub.ua/ukr/catalog/books/?listmode=2&f_dbookv57=9744), 2012.] називав «загострюванням своеi пилки». Я обожнюю цю iдею: «Стань кращим у тому, що тобi найкраще вдаеться».

Зануртеся глибше. Коли ви поглиблюете своi iнтереси й розвиваете таланти, свiт здаеться бiльшим, повним нових перспектив. Ви зможете бiльше бачити й усвiдомлювати, зрозумiете тонкощi своеi психiки, усвiдомите свiй зв’язок зi свiтом. Коли ви шануете свiй внутрiшнiй потяг, то сповнюетеся бiльшим спiвчуттям. І, за iронiею долi, прагнучи досягти майстерностi, стаете чутливiшими. Прагнення до чогось великого завжди робить людину вразливiшою. І саме така вiдкритiсть дозволяе вам учитися.

Я намагаюся спiвпрацювати з людьми, якi застосовують дарованi iм природою сильнi риси, бо хочу навчатися в найкращих – у людей, якi дiйсно якнайлiпше користуються своiми задатками. А вони, у свою чергу, помiчають, коли я вiдступаю, симулюю чи вагаюсь, приводять мене до тями, пiдказують i допомагають.



ЯК УПІЗНАТИ ТИХ, ХТО ВИКОРИСТОВУЄ СВОЇ ВРОДЖЕНІ ПЕРЕВАГИ?

Вони видiляються, бо змушенi – вони ледве здатнi опиратися своему потягу.

Вони ставлять по-справжньому глибокi запитання, бо завжди шукають те, що пiдходить iм найлiпше.

Вони почуваються впевнено, вiдмовляючись вiд усього, що вiдволiкае iх вiд улюбленоi справи.

Вони неймовiрно великодушнi.

Вони дивляться прямо в очi.



Інвестуйте у свою другу натуру



Ви надiленi своiм первозданним «я» з усiма його чудовими задатками з дня вашого народження.

Юнгiанський аналiтик Джеймс Гiллман[30 - Джеймс Гiллман (1926—2011) – американський психолог, психотерапевт, дослiдник. Прихильник аналiтичноi психологii К. Г. Юнга.] називае це «теорiею жолудя». Ідея полягае в тому, що ми народжуемося з душею, яка визначае нашу долю, що весь наш потенцiал закладено в нас вiд народження. Той потенцiал схожий на жолудь, який залишаеться в станi спокою, доки в середовищi не складуться iдеальнi умови, – вiдтак вiн починае проростати… Тобто ваш потенцiал залишатиметься прихованим i не реалiзовуватиметься, доки, наприклад, ви не досягнете певного вiку, щоб узяти участь у забiгу, чи не збагатите свiй словниковий запас, аби переконливiше вiдстоювати свою точку зору, чи не зустрiнете пiдхожого вчителя, який допоможе вам повнiше розвинути ваш iнтелект.

У життi декого з нас обставини, що сприяють росту, складаються в дитинствi завдяки вiдповiдностi внутрiшнього таланту зовнiшньому оточенню. Важко сказати, що суттевiше – талант чи умови. Згадайте Венус та Серену Вiльямс. Батько мрiяв про головнi трофеi Вiмблдону для своiх доньок, вiдколи вони були немовлятами, а ледве дiвчата навчилися ходити, вiн дав iм у руки ракетки. Для iнших момент, коли iхнiй потенцiал спалахуе яскравим свiтлом, настае значно пiзнiше. Даяна Кролл[31 - Даяна Кролл (нар. 1964) – канадська джазова спiвачка та пiанiстка.], одна з найпопулярнiших у свiтi джазових спiвачок, почала спiвати, коли iй було вже двадцять шiсть рокiв. Вiртуозна лiтераторка Колетт[32 - Сiдонi Габрiель Колетт (1873—1954) – французька письменниця, визнаний класик французькоi лiтератури.] стала писати художнi твори, вже подолавши п’ятдесятирiчний рубiж.

Гiллман пояснюе: «Теорiя жолудя показуе ту притаманну лише нам неповторнiсть, яку ми несемо у свiт». Вона пов’язана з нашим «даймоном»[33 - «Даймон» – вiд грец. ??????  – «божественне».]. Це грецьке слово дуже рiдко використовуеться в нашiй культурi. Приблизно його можна перекласти як «внутрiшнiй голос». Римляни вживали слово genius, а християни кажуть «янгол-охоронець». А що, коли замiсть брати до уваги нашi гени, соцiальний статус, вплив родини, уся наша система освiти поставила б собi за мету розкрити в кожнiй дитинi ii унiкального «даймона»? Така освiтня модель пробуджувала би потенцiал учнiв, а не намагалася б утиснути iх у стандартнi рамки. А що, коли до кожноi дитини ставилися б як до загадки, яку слiд помiтити й пiдтримати, а не як до посудини, яку необхiдно наповнити зовнiшньою iнформацiею?

Чи здатнi ви пригадати, ким були, перш нiж свiт напутив вас, ким ви маете бути?



Бути нормальним нудно



Необхiднiсть бути нормальним – домiнантний тривожний розлад у сучасному життi.

    Томас Мур, «Первiсне Я»[34 - Томас Мур (нар. 1940) – американський психотерапевт, автор популярних книжок про духовний розвиток.]

Виняткова майстернiсть, якою рухае природний талант, не е «нормальною», до речi. Бiльшiсть видатних людей – якоюсь мiрою ексцентрики чи одержимi. Трохи не в собi. Захопленi. (Жоден словник не визначае «захоплений» як «збалансований», «помiрний», «нормальний».) Видатнi диваки – володарi не ледь помiтних задаткiв, а яскравих талантiв i нахилiв; iм властивi фанатична захопленiсть, шалений ентузiазм у тому, що iм так добре вдаеться.

Хоча явний, незалежний вияв неординарностi е в нашому суспiльствi радше винятком, нiж нормою, – чемпiони з вiрностi своему «я» зустрiчаються в будь-якiй професii чи заняттi. Пекарi, вихователi дитсадкiв, технологи, активiсти – кожен вражае певним талантом. А коли ви пускаете свiй талант у полiт, це виглядае так природно! Бо так воно i е.



МІСТЕРІЯ

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Вашi справжнi переваги живуть прямо тут.

Що викликае у вас сильний iнтерес? Цього разу включiть до перелiку i те, що викликае у вас помiрну зацiкавленiсть.

Ви запрошенi на найдивовижнiшу коктейльну вечiрку. Це вирiшальна подiя у вашому життi, бо там на вас чекають зустрiчi з найпрогресивнiшими, найцiкавiшими, найвпливовiшими людьми, i кожен з них може певним чином допомогти вам iз кар’ерою чи захопленням… Хто там був? Якою iнформацiею вони з вами подiлилися? Яку допомогу запропонували?



Якби ви мали можливiсть цього року вiдвiдати п’ять конференцiй, на якi б ви пiшли, яким темам вони були б присвяченi?

Про що ви б розмовляли з однодумцем до пiзньоi ночi, а теми для розмов усе б не вичерпувалися?

Якi види дiяльностi дозволяють вам почуватися по-справжньому корисною, енергiйною, сильною людиною? Коли ви почуваетеся рок-зiркою, талановитим спiвробiтником, неймовiрно сучасною та цiлеспрямованою особою? Виконуючи яку справу, ви найбiльше почуваетеся собою?

Завдяки чому ви бажаете стати вiдомим?



БУДЬТЕ СОБОЮ, БУДЬТЕ СПРАВЖНІМИ, БУДЬТЕ СИЛЬНИМИ

Кiлька слiв про життеву мету



Так багато людей шукають ii – Велику ЖиттевуМету.

Ваша мета – стати СОБОЮ.

Саме ВИ е метою вашого iснування. Усвiдомити, що розпалюе ваш вогонь i несе ваш човен життевим морем, – ось ваша мета. Що ж iще?

Якщо вам даруе справжню втiху (не примарний,швидкоплинний захват, а реальне, незмiнне задоволення) можливiсть грати на гiтарi, смiшити людей, вiдкривати свiт, робити все, що трапляеться на вашому шляху, трохи чарiвнiшим, когось пiдтримувати, щось органiзовувати, щось прибирати, реалiзовувати конкретний план, класти грошi на банкiвський рахунок, бути спiвчутливим громадянином, безупинно займатися дослiдженнями чи просто розважатися… – тодi це i е вашою життевою метою!

Вашу життеву мету можете визначити лише ви.

Навряд чи знайдеться той, хто не погодиться з цим.


невимушена легкiстьнадзвичайна простотамiнiмальний опiрзрозумiлi дiiлегка реалiзацiярозслабленiстьдовiратак




Зустрiч 2

Показники легкостi


Цiлiсна iстота знае, не вивчаючи, бачить, не дивлячись, досягае, не роблячи.

    Лао-цзи[35 - Лао-цзи – давньокитайський фiлософ, письменник; уважаеться засновником даосизму.]

		Я дрiмаю —
		Хай гiрський потiк
		Товче мiй рис.

    Кобаясi Ісса[36 - Кобаясi Ісса (1763—1827) – вiдомий японський поет, майстер хайку.]

Яким було б ваше життя, якби ви робили лиш те, що даеться вам легко?

Дозвольте повторити запитання:


ЯКИМ БУЛО Б ВАШЕ ЖИТТЯ, ЯКБИ ВИ РОБИЛИ ЛИШ ТЕ, ЩО ДАЄТЬСЯ ВАМ ЛЕГКО?

Це запитання викликае якусь тривогу, чи не так? Коли я сама намагаюся дати на нього вiдповiдь, менi стае трохи нiяково. Лiнива аматорка. Гаразд, припустiмо. Як би я розпорядилася тим часом, що звiльнився б, якби я робила лише легкi справи? Хммм… Можливо, я мала би бiльше часу насолоджуватися тим, що маю, та отримувати бiльше того, чого бажаю. Можливо, все було б… легше.

Легкiсть. Ця iдея бентежить багатьох iз нас. І ось чому.

Заробляй усе важкою працею. Не жалiй свого часу. Доведи, що ти чогось вартий. Зроби правильний вибiр. Тримайся курсу. Виправдай сподiвання. Не вiдступай. Нiчого путнього легко не даеться. Усе добре приходить до тих, хто вмiе чекати. Синiй комiрець ти чи бiлий[37 - На Заходi бiлий комiрець асоцiюеться з розумовою працею, синiй – з фiзичною.] – неважливо, важку працю цiнують будь-де. Пiд лежачий камiнь i вода не тече. Томас Едiсон говорив про це так: «Важку працю нiщо не замiнить».

Назвiмо все разом «мiфом про стiйкiсть»: ви можете вiрити в цю концепцiю повнiстю або частково чи й не вiрити зовсiм. «Легкiсть» – iще одна концепцiя, i вона може так само стати вам у пригодi. Легкий шлях – це той напрямок, що виводить вас на широкий простiр.

Вибираючи легке, ви робите вибiр на користь розуму, доцiльностi та простоти. Це фантастична форма самоспiвчуття. Ви дозволяете собi перепочити й звiльнитися вiд того, що вам заважае. Обираючи легке, ви берете натхнення за компас. Обираючи легке, ви дозволяете тому, про що мрiяли, увiйти у ваше життя.

А тепер уточнiмо: е два види легкостi. Якiсна легкiсть i дешева легкiсть. Нам потрiбна Якiсна, з великоi букви «Я».



Якiсна легкiсть



Якiснiй легкостi властива плиннiсть. У нiй наявний рух уперед. Якiсна легкiсть покладаеться на свою внутрiшню силу. Якiсна легкiсть виявляе до себе незмiнну повагу.

Якiсна легкiсть плануе коротший список справ i блискуче вмiе iх делегувати. Якiсна легкiсть вважае, що правильно визначити час для кожноi справи дуже важливо. Вона краще почекае на слушний момент, анiж потiм розгрiбатиме неприемностi, що навалилися внаслiдок невигiдного компромiсу. Варто пiд час виконання завдання з’явитися бодай тiнi обурення та роздратування – Якiсна легкiсть уже в станi бойовоi готовностi. Вона уникае гнiву, роздратування, нескiнченних страждань. З часом Якiсна легкiсть звикае спокiйно говорити «нi, дякую» речам, якi надто складнi чи надто далекi вiд того, чого вона дiйсно бажае. Вона волiе забути про них, не перейматися ними, бо мае цiкавiшi справи, що потребують ii життевоi енергii. Здебiльшого це так просто!

Якiсна легкiсть несе вiдчуття зростання. Якiсна легкiсть приваблюе – адже коли ти приймаеш невимушенiсть, ти приймаеш природний плин життя. Ти пiднiмаеш обличчя до божественного, подiбно до квiтiв, якi тягнуться до свiтла.



Дешева легкiсть



Дешева легкiсть полюе на знижки. Дешева легкiсть не розумiе, що iнколи втрати е насправдi здобутками. Дешева легкiсть не поспiшае розривати стосунки, якi ii гнiтять, бо iй простiше залишити все як е, нiж краяти серце й дiлити меблi. Дешева легкiсть часто метушлива, iнколи безрозсудна й весь час вiдчайдушно шукае варiанти. Дешева легкiсть може трохи прибрехати, щоб урятуватись у складнiй ситуацii.

Шлях найменшого спротиву не мае нiчого спiльного з пошуком шляху навпростець, зрiзанням кутiв абоспритнiстю. І, звiсно, йдеться не проперетворення посередностi на норму. Йдетьсяпро оптимiзацiю правди. Йдеться про те, щоб кинути насiння в найродючiшу землю та отримати найлiпшi шанси на успiх.

Починайте з легкого

Легкiсть – це чиста логiка. З огляду на те, як багато всього вам хочеться створити, виготовити, досягти, дати свiтовi й пережити, – перед вам безлiч дорiг до задоволення. Почнiть iз найлегшого проекту (чи окремого його елемента). Про що ви вже найбiльше знаете? Де вже встановили зв’язки та маете союзникiв? Про що вас уже розпитують люди?

Так само й зi створенням особистих стосункiв, якi приносили б вам задоволення. Що вже складаеться вдало, на що можна зробити ставку? Що вас захоплюе в iншiй людинi, на чому ви можете зосередитися? Легкi завдання у вас просто перед очима, вони абсолютно реальнi: це невеликi добрi послуги щодня. Почнiть iз них – тодi вам легше буде братися за великi, складнi справи.

Миттеве задоволення зазнае сувороi критики. Я ж за нього обома руками. Навiщо вiдкладати задоволення? Ви маете робити все, що миттево даруе вам радiсть, лише дотримуйтеся моральних принципiв i будьте вiдповiдальними. Можливо, це якась дрiбничка – наприклад, зупинитися на бiльш позитивнiй думцi чи нагадати собi всмiхнутися. Можливо, посидiти в машинi чи за столом хвилини зо двi без дiла, щоб просто вiдчути пульс дня. Можливо, миттеве задоволення для вас – отримати приплив адреналiну пiсля п’ятдесяти присiдань, почати обiд iз десерту, несподiвано когось обiйняти, пiдписати договiр про оренду чи сказати начальниковi, аби той iшов до бiса. Можна залишатися вiдповiдальним у стосунках iз оточенням i водночас дозволяти собi миттевi радостi.

Задоволення полегшуе будь-яку роботу. Отримана насолода створюе новий iмпульс, пiдвищуе мотивацiю, дае сили для вибору завдання, що потребуватиме бiльше терпiння та життевоi енергii. Вона зiгрiвае вас, аби ви засяяли.

Мiй креативний коуч i подруга Даяна Валентайн – завзята популяризаторка легкого шляху. Вона каже: «Якщо завдання не здаеться вам легким i привабливим, ваша ефективнiсть автоматично падае до 70—80 вiдсоткiв». І вона на 100 вiдсоткiв мае рацiю.


ЛЕГКІСТЬ ПРОДУКТИВНА



ОБИРАЙТЕ ЛЕГКИЙ ШЛЯХ НАГОРУ

Є дивовижна карикатура, на якiй маленький чоловiчок стоiть бiля пiднiжжя Евересту. Вiн у захватi, широко розплющеними очима дивиться на потаемнi сходинки зi зворотного боку гори. Вони пiднiмаються прямо до вершини. А поряд напис: «Маловiдомий хiд».


Менше тертя = вища швидкiсть. Коли ви починаете з легкого, це додае вам оптимiзму. Ви вiдчуваете менше стресу i бiльше наснаги. Менше примусу i бiльше вiдданостi. Ви бiльше встигаете зробити. Коли щось даеться вам легко, ви стаете значно послужливiшим для людей, якi вас оточують.



Зволiкання може бути на користь



Зволiкати легко – з цим не посперечаешся. Навiть люди амбiцiйнi та продуктивнi вiдкладають справи. Утiм, те, що ми осудливо вважаемо зволiканням, може насправдi виявитись iнтуiцiею.

Одним iз наслiдкiв життя в сучасному суспiльствi, яке вимагае постiйних високих результатiв, е той факт, що iнтуiтивний спротив може сприйматися як зволiкання.

Однак те, що на перший погляд здаеться спробою ухилитися вiд справи, може бути пiдказкою вiд iнтуiцii: слушний час для дii ще не настав.

Вагання може виявитися формою мудростi. Зрозумiлiшими стають мотиви, з’являеться нова iнформацiя. Вiддаючи перевагу внутрiшньому чуттю, а не зовнiшньому тиску, ви отримуете шанс пережити дивовижну благодать.



Ентузiазм рятуе життя



Знаете, що найлегше робити? Мрiяти. Спiлкуватися з тими, з ким ви почуваетеся невимушено. Смiятися. Вiдпочивати. Бути пристрасним.


НЕМАЄ НІЧОГО ЛЕГШОГО ЗА НАТХНЕННІСТЬ

Інодi доводиться згрiбати кiнське лайно, щоб здiйснити своi мрii. Та зрештою жодна мрiя не стане вам на користь, коли ви змушуватимете себе ii реалiзувати.

Ентузiазм – дивовижний iндикатор виявлення вашоi справжньоi сили. Це миттева реакцiя: «Я таке обожнюю!» Гра, в яку ви занурюетеся. Шлях, iз якого ви не в змозi зiйти. Ідея, що змушуе вас замислитись, а потiм кивнути: «Так, це чудово, дiйсно чудово». Ентузiазм породжуе беззастережну рiшучiсть. Вiн будить нас посеред ночi, пропонуючи новi iдеi. Ентузiазм сприяе появi безлiчi знайомств i чудових подiй, якi часто починаються з потужноi короткоi фрази: «А що, якби…»

Ентузiазм – це пiднесений стан свiдомостi, одне з найкращих можливих почуттiв.



Там, де е ентузiазм, вiдбуваеться потужний розвиток творчих здiбностей, вони сягають далеко за межi того, на що здатна звичайна людина.

    Екгарт Толле, «A New Earth»

Слово «ентузiазм» походить вiд грецького кореня entheos — «який мае в собi бога». Екгарт Толле припускае, що ентузiазм е найвищою формою «пробудженого дiяння».

Екгарт окреслюе три можливi форми пробудженого дiяння: прийняття, насолода й ентузiазм. Прийняття означае, що ми перебуваемо в певнiй ситуацii й охоче робимо все, що вiд нас вимагаеться. Насолода з’являеться тодi, коли ви вiддаетеся справi цiлком i повнiстю, а не сприймаете ii виконання лише як засiб досягнення мети. Суть не в тому, що` ви робите, а я?к ви це робите. Ентузiазм передбачае вiдчуття глибокого задоволення вiд того, що ви робите, плюс усвiдомлення мети чи перспективи, задля якоi працюете. Ентузiазм знае, куди вiн рухаеться. Усе на диво гармонiйно. Так елегантно та просто. І, безсумнiвно, так необхiдно для цiлiсного життя.

Звiсно, постiйно перебувати в станi сильного душевного запалу неможливо. Інакше цей вогонь вас обпече, ви ослабнете й утратите своi позицii. Та перед тим, як ви берете на себе певнi зобов’язання, ставите десь свiй пiдпис, виходите на сцену, зустрiчаетесь iз кимось, вирушаете на зустрiч, влаштовуетеся на роботу, намагаетеся зробити свое життя повноцiнним, ентузiазм неодмiнно мае бути присутнiм. В iдеалi. А ми прагнемо iдеалу, так?

Моя чудова подруга Марi Форлео[38 - Марi Форлео (нар. 1975) – американська мотивацiйна спiкерка, лайф-коуч (тренер з особистiсного чи професiйного розвитку), авторка i ведуча каналу на YouTube.], засновниця бренда Rich Happy & Hot[39 - Rich Happy & Hot – проект, мета якого – навчити жiнок будувати свiй фiнансовий, духовний, емоцiйний добробут. Охоплюе проведення тренiнгiв з особистiсного розвитку, мотивацiйних зустрiчей у режимi онлайн, самоосвiтнi програми, блоги тощо.], у виборi своiх проектiв керуеться власним пiдходом до ентузiазму: якщо це не «авжеж, однозначно!» – тодi це «нi». Ентузiазм – це щире «так!», вiн випускае на волю вашого генiя, подае сигнал вашим музам, аби вони спустилися з небес, i притягуе всi ресурси, що мають бути у вас пiд рукою. Ентузiазм – це прекрасний початок великих змiн.



Наповнiться осяйною вiрою



Для позначення особливоi форми ентузiазму, яка супроводжуе новi iдеi та подii, буддисти використовують термiн «осяйна вiра». Це не фундаментальнi принципи, що е основою вашоi психологii, духовностi, релiгiйностi. Це не вiра-переконання чи вiра-гарантiя, яка дае нам надiю чи вселяе впевненiсть, що наше життя складеться успiшно.

Це та вiра, коли хочеться вигукнути: «Боже мiй! Передi мною ось-ось вiдкриються такi шаленi можливостi, що менi хочеться скинути з себе весь одяг i зануритися в цей шанс, спiваючи арii з рок-опери…» Така вiра змушуе вас недоумкувато всмiхатись i вдаватись до iмпульсивних, божевiльних учинкiв, якi вам не властивi. Осяйна вiра п’янить.

Буддiйська вчителька Шарон Зальцберг[40 - Шарон Зальцберг (нар. 1952) – американська буддiйська вчителька, письменниця.] пояснюе: «Це стан сповненого любовi захоплення можливостями й нетерплячого захвату вiд перспектив iх реалiзацii. Осяйна вiра дозволяе вам не просто претендувати на цю можливiсть, а й зануритися в неi… Ентузiазм, енергiя та мужнiсть, яких ми потребуемо, щоб залишити безпечну стежку, вийти за межi знайомого та зручного оточення, народжуються з осяйноi вiри».

Осяйна вiра – головна умова творчостi. Без осяйноi вiри неможливо закохатись – у людину, у справу, у власне бездоганно iдеальне «я». Осяйна вiра може позбавляти вас спокою, бентежити, змушувати нiяковiти. Нас привчають опиратися iй, i ми опираемося, вiдмовляючись вiд новацiй i пристрастi, яких прагнемо.



Яснiсть, яку несе божевiлля



Пропоную заголовок до резюме: «У захопленнях розбiрливий, але несамовитий». Обожнюю надзвичайно запальних людей. Вони проникливi – адже не за кожну можливiсть варто хапатися, насправдi щасливi шанси трапляються рiдко. Та коли вони бачать те, що вабить своею унiкальнiстю чи вiдповiдае сенсу iхнього життя, вони не в змозi всидiти на мiсцi.

Ось як вiдбуваеться мозковий штурм у головi людини, сповненоi осяйноi вiри: «Хммм. Ха! Н-нi. Нi-i-i. Нi. Н-нi. Н-нi. Н-нi. Н-нi. Ух! Ах! Секундочку! Боже мiй, так, так, так! О Господи, ми б могли… А ще ми могли б… І це було б так… І, звiсно, так, i… Я все продам, коли доведеться… А що я вдягну на церемонiю нагородження?! Кого ми запросимо на весiлля? Як ви гадаете, наскiльки великим ми можемо його побудувати? Перепрошую, менi негайно треба зателефонувати!»

І вони зриваються з мiсця.

Їхнi вчинки нелогiчнi, вражають своiм розмахом, божевiльнi, майже завжди романтичнi. Вони грунтуються на вiрi. Проте лише в такий спосiб можна перемогти посереднiсть i зневагу. Осяйна вiра – це божевiлля в своему етимологiчному значеннi: щось божественне; якщо ми ii приймаемо, вона даруе велику втiху. Чого не збагнуть цi затятi реалiсти – це того, що хаотичнi спалахи осяйноi вiри випалюють стежку до ясностi розуму.

У формулi створення прекрасного – хоч матерiального предмета, хоч людських стосункiв – першим складником е пристрасть, а другим – розбiрливiсть. І так, це небезпечно.



«Стриманий» означае «нудний»



Якщо менi доведеться обирати мiж двома постачальниками послуг зi схожими пропозицiями та однаковими цiнами, я завжди оберу того, хто вiльно висловлюе свое захоплення. Я уклала угоду зi спiвробiтницею, яка вигукнула: «О Боже мiй, я в такому захватi вiд можливостi працювати з Вами! Пiсля розмови танцюватиму вiд щастя!» Вона жодною мiрою не стримувала себе. Нiякоi претензiйностi – лише радiсть i осяйна вiра в те, як цiкаво ми могли б спiвпрацювати. Тодi я сказала: «Я теж! Тепер i я захопилася. Я теж весело танцюватиму, щойно договоримо. Зробiмо це!»

Моi найкращi в стратегiчному планi зустрiчi завжди найнестриманiшi. Чи то пiдрядники будiвництва, чи видавцi, чи флористи – вони всi розкутi та завзятi. Їх запалюе перебування на таких зустрiчах, i вони не приховують цього.

Осяйна вiра з’являеться вiд самого початку – в той надзвичайно важливий i нетривалий промiжок часу, коли вам треба якомога бiльше свiтла, щоб розгледiти шлях, яким ви хочете рухатися. Що бiльше можливостей ви осяете, то яскравiше засяете ви, розкриваючи свiй внутрiшнiй потенцiал, i то яснiшим i проникливiшим буде ваш розум. Це ж так просто!



ЛЕГКІ ПРІОРИТЕТИ

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Що взагалi необхiдно зробити вам для життя та добробуту? Тобто що мае статися, аби все йшло гладко?

2. Як ви оцiнюете власний рiвень компетентностi в кожнiй сферi? Недостатнiй, достатнiй, високий, найвищий? (Мова не про те, чи подобаеться вам щось або чи е необхiднiсть вам там працювати.)

3. З вашого списку того, що «необхiдно зробити», виконання яких справ дiйсно надiляе вас вiдчуттям сили, бадьоростi, додае енергii?

4. З вашого списку того, що «необхiдно зробити», якi справи не розпалюють у вас вогню, ба навiть вiдверто дратують?

5. Перегляньте свiй список, прислухаючись до голосу серця i розуму. Можливо, ви не досягаете висот у певнiй справi, та з нею зможете вiдчувати справжне натхнення. Чи вам здаеться, що справа недостатньо «гiдна» вас, а вона надае вам сил. Що ви здатнi зробити для розвитку цих сильних сторiн та iнтересiв? Вiдвiдувати семiнари, заняття, курси, тренiнги, брати участь у рiзноманiтних заходах, читати книжки, зустрiчатися з людьми, йти всюди за наставником i перш за все пожертвувати найсвятiшим – часом?

6. Якi три кроки ви здiйсните цього тижня, щоб сприяти прояву та живленню ваших справжнiх переваг?

7. Якi три кроки ви здiйсните цього тижня, щоб скоротити час, який витрачаеться на справи, що наганяють нудьгу й не дозволяють живитися вашим сильним якостям?



жадоба бажанняпрагнути домагатисяпотреба вибiрщепристрасть




Зустрiч 3. Стратегiя бажання


Прагнення щастя та свободи вiд страждань виражае величезний природний потенцiал духу.

    Дзiгар Конгтрул Рiнпоче, тибетський буддiйський лама

Ось, мабуть, найважливiше, що варто винести з цiеi книжки:


ЯК ВИ ХОЧЕТЕ ПОЧУВАТИСЯ?

Як ви хочете почуватися, коли дивитеся на свiй тижневий розклад? Коли вдягаетеся вранцi? Коли заходите у дверi своеi студii чи офiсу? Коли вiдповiдаете на телефонний дзвiнок? Коли сплачуете за чеком, приймаете нагороду, завершуете свiй шедевр, укладаете торговельну угоду чи закохуетеся?..

Як ви хочете почуватися?


ЗНАННЯ ТОГО, ЯК САМЕ ВИ ХОЧЕТЕ ПОЧУВАТИСЯ, – НАЙПЕРЕКОНЛИВІША ФОРМА ЯСНОСТІ, ЯКУ ВИ МОЖЕТЕ ОТРИМАТИ


ГЕНЕРУВАННЯ В СОБІ ТАКИХ ПОЧУТТІВ – ЦЕ НАЙЛІПШИЙ ТВОРЧИЙ ВНЕСОК У ВЛАСНЕ ЖИТТЯ

Ви маете список справ, так? Цiлi на наступнi три мiсяцi? Пiднiмiть руку, якщо визначились iз цiлями на рiк. А на п’ять рокiв? Тепер скажiть, хто мае список почуттiв, якi ви хочете переживати? Коли я ставлю слухачам це запитання, в натовпi здiймаеться лише кiлька рук. (На Захiдному узбережжi дещо бiльше.)

Ми перевернули алгоритм досягнення мети. Ми запалюемося бажанням мати гарного хлопця, яхту, грошi. Ми отримуемо iх. Інодi. Вони роблять нас щасливими. Інодi. Ми ставимо мету, досягаемо ii, почуваемося чудово. Якщо, звiсно, не вiдчуемо спустошенiсть, розгубленiсть, тривогу, бо те, що ми робимо, не здатне заповнити порожнечу в нашiй душi.

Висловлюсь iнакше. Зазвичай ми складаемо списки справ, списки передсмертних бажань, розробляемо стратегiчнi плани – що волiемо мати, чого досягти, який досвiд пережити. Усiма цими прагненнями керуе наше вроджене бажання вiдчувати певнi емоцii. А якщо спочатку з’ясувати, яких саме почуттiв ми жадаемо, i вже потiм складати тi списки?

Припустiмо, ви волiете почуватись «енергiйно» та «радiсно». Протягом довгих рокiв ви гадали, що вам потрiбнi будинок площею триста тисяч квадратних футiв i посада вiце-президента. Ви повиннi хотiти мати бiльший будинок i вищу посаду, правда ж? Бiльше й вище – це ж рух уперед, чи не так?

Та можливо, що досягнення такоi мети нiяк не сповнюватиме вас енергiею чи радiстю. Можливо, вам доведеться працювати шiстдесят годин на тиждень лише для того, щоб сплачувати iпотеку. А чи не почувалися б ви енергiйно й радiсно, якби мали невеличку стильну квартирку, а решту грошей щороку витрачали б на подорож до якогось европейського мiста й допомогли отримати освiту своему племiнниковi? А чи так вам потрiбна посада, що тiшитиме ваше самолюбство, й додатковi кiлька тисяч до рiчноi зарплатнi? Можливо, чинна посада та якесь нове захоплення поза роботою – або можливiсть обмiнятися завданнями з колегою – давали б вам нескiнченно бiльше енергii та радостi?

Не всi з нас мрiють вiдчувати, як душу охоплюють шаленi почуття, а вiтер розвiюе волосся. Стабiльнiсть, затишок, безпека, фiнансова незалежнiсть – подiбну систему цiнностей можуть сповiдувати i тi, хто стриманий у своiх почуттях, i вiдчайдухи. Вашi основнi бажанi почуття не обов’язково повиннi бути радикальними… Ви просто маете визначити iх, аби перетворити бажане на реальне.

Коли ви чiтко розумiете, як хочете почуватись, у прийняттi рiшень ви керуетесь тим, що для вас дiйсно суттеве.

Інодi, коли ви дiстаетеся важливоi вiхи на своему шляху, раптом з’ясовуеться, що ваше досягнення не таке, яким ви його уявляли ранiше. Нам необхiдно ретельно обмiрковувати тi «логiчнi наступнi кроки» – наприклад, чи варто виходити замiж пiсля того, як пожили разом, лише тому що це логiчно. Чи пiднiматися кар’ерними сходинками. Чи накопичувати бiльше майна.

Звiдки ви знаете, що рухаетеся до мети, яка цiлком вас задовольнить, коли ви ii досягнете? Не знаете. Це неможливо передбачити. Проте можливо повернути всi перешкоди на шляху до мети на свою користь – адже справа не в красунчику, яхтi та грошах. Справа у вiдчуттях, яких ви шукаете.

Спершу з’ясуйте, як ви хочете почуватися.

Потiм робiть те, що викличе у вас тi почуття.

Усi без винятку пункти у списках справ, якi ми маемо виконати, досвiду, якого волiемо набути, виникають iз бажаних нами вiдчуттiв. Ви iсте певну iжу, робите певнi речi, спiлкуетеся з певними людьми, промовляете певнi слова, бо вважаете, що в такий спосiб отримаете сприятливу внутрiшню реакцiю. Усi нашi дii спрямованi на те, щоб почуватися добре.

Навiть коли ми робимо те, що для нас «погано» (iмо глазурованi пончики, коли треба дотримуватися дiети, чи розтринькуемо грошi, маючи обмежений бюджет), ми так само живимо ту частину нашоi натури, яка говорить: «Прямо зараз дiя X викликае в мене почуття Y. А почуття Y дозволить менi почуватися добре, ще краще, спокiйно, безпечно, бадьоро…» Поглинаючи пончик, почуваешся приемно. Тiеi митi помилковi рiшення видаються найлiпшими.

Почуття мають магнетичну силу.

Ви можете називати це силою позитивного мислення, самоздiйснюваним пророцтвом або законом притягнення. Позицiя визначаеться емоцiями, а емоцii – це дороговказнi зiрки. Вдячнiсть створюе ще бiльше приводiв для вдячностi. Щедрiсть породжуе щедрiсть у вiдповiдь. Мiць пробуджуе силу. Те, що опиняеться в центрi нашоi уваги, збiльшуеться та посилюеться. Отже, зосередившись на бажаних вiдчуттях, ми маемо кращi шанси пережити те, що прагнемо пережити.



Прагнiть того, чого дiйсно бажаете



З’ясувавши, як саме ви хочете почуватися, ви опиняетеся на пiвдорозi до звiльнення. Та в процесi визначення бажаних вiдчуттiв часто трапляеться кумедна рiч. Ми з’ясовуемо, як хочемо почуватись, а потiм усе псуемо, вдаючись до самобичування. Як приклад – така iсторiя.

Я спiлкувалася з клiенткою, якою захоплююсь. Вона добра, охоче визнае своi хиби i надбання, а також блискуче виконуе свою роботу.

– Бути успiшною – як це, на твою думку, почуватися? – запитала я ii.

– Я… я хочу вiдчувати себе важливою особою,– сказала вона, наче на сповiдi. Та потiм дала заднiй хiд, придушивши свое бажання: – Утiм, хiба це правильно – мрiяти про такi вiдчуття? Схоже на пихатiсть. Я, мабуть, повинна прагнути почуватися iнакше?

Стоп! Бажання почуватися певним чином не е неправильним. Ви хочете того, чого ви хочете. Це не означае, що ваше бажання здiйсниться, та його заперечення не пiде вам на користь.

Але повернiмося до розмови.

– Хiба це правильно – мрiяти про вiдчуття важливостi? – повторила я ii запитання. – Що ж, мабуть, деякi психотерапевти вважали б це неправильним. Але тодi мова йшла би про ображену дитину, що живе у твоiй душi, й усе таке. Розгляньмо ситуацiю, що е тут i зараз. Якщо взяти твiй бiзнес, що могло б дати тобi вiдчуття власноi важливостi?

– Наприклад, та актриса, про яку я вам розповiдала, сфотографувалася б у моiй продукцii. А редактор того популярного журналу вирiшив би розмiстити мою свiтлину на обкладинцi наступного випуску. На галузевих урочистостях мене б садовили за стiл для високих гостей. Моi скупi клiенти бiльше не набридали б менi, намагаючись купити мiй товар якнайдешевше. Я мала би справу з людьми, якi гiдно оцiнюють мою працю. – На неi зiйшло натхнення. Їi голос звучав виразно й упевнено. Вона сидiла, випроставши спину.

– Ха! Як на мене, на твiй бiзнес чекае успiх. То що ж тобi необхiдно зробити, щоб гарантовано почуватися важливою особою? – поцiкавилась я.

І тут iз ii вуст злетiв дуже чiткий список конкретних дiй. Фур! Фур! Фур! Вона точно знала, що робити.

– Знаете, навiть розмова про те, що я робитиму, аби вiдчувати власну значущiсть, уже змушуе мене вiдчувати… власну значущiсть, – завершила вона.

От що бувае, коли ми беремо пiд контроль своi бажання. Потяг до вдячностi допомагае нам вiдчувати вдячнiсть. Прагнення могутностi запалюе вашi внутрiшнi сили. Мрii про кохання дають нам вiдчуття привабливостi. І так далi.

Годi винити себе за бажання почуватися так, як вам хочеться. Будьте вiрними почуттю, якого ви прагнете. Не треба надто глибоко його аналiзувати. Хай повируе трохи. Можливо, воно покликане вгамувати вас, розкрити, зцiлити, здивувати чи допомогти вам реалiзуватися в iншiй справi. У будь-якому разi на те iснуе Божа воля.



Почуття + управлiння часом



Якщо ви маете список цiлей чи дошку бажань, додайте туди своi омрiянi почуття. Помiстiть iх на початку списку чи в центрi дошки. Прикрiпiть аркушик iз перелiком основних почуттiв у дiловому щоденнику.

У моему щоденнику Moleskine е стiкер зi словами «ПРИЧЕТНІСТЬ. ДОБРОБУТ. БОЖЕСТВЕННА ЖІНОЧІСТЬ. НОВАТОРСТВО».

І ця малесенька записочка, цi декiлька слiв – стерно мого корабля. Девiд Аллен[41 - Девiд Аллен (нар. 1945 (https://uk.wikipedia.org/wiki/1945)) – американський спецiалiст i консультант з питань особистоi продуктивностi, автор популярноi методики управлiння часом, письменник, блогер.], король прiоритизацii та управлiння часом, дае найкумеднiшу вiдповiдь на питання «Як визначати прiоритети?»:

«Я дотримуюсь радикальноi точки зору: вчiться слухати свое серце й довiряти йому. Чи своему нюховi, своему нутру, своiй дупi – будь-якiй частинi свого тiла, яка е джерелом таемничо чудового, тихого, слабкого голосу, що якимсь дивом знае вас краще за вас самих i краще за вас самих знае, що для вас краще».

Керуватися своiми почуттями в управлiннi часом? Дiйсно радикальна думка.

Вiдкрийте свое серце та душу.

Коли ви спираетеся на бажанi почуття, вам легше прислухатися до свого серця. Ви звертаете бiльшу увагу на те, який внутрiшнiй вiдгук знаходить у вас нова ситуацiя, нiж на те, як вона виглядае зовнi.

Скажiмо, вам нагодився бiзнес-проект. Ви миттево знаходите спiльну мову з усiма, хто над ним працюе, – вiдчуваете повну гармонiю. Коли ви уявляете свою роботу над проектом, вас охоплюе ентузiазм, творче натхнення, готовнiсть бути корисними – тi почуття, якими ви волiете наповнити свое життя. Але! Проект не схожий на iдеальну роботу, якою ви ii собi уявляли. Ви нiколи не планували працювати в тiй сферi. Тож ви могли б негайно дати очiкувану вiдповiдь: «Вибачте, та я не працюю в текстильнiй галузi (чи з харчовими компанiями). Я присвячую себе дiтям i роботi в некомерцiйних органiзацiях».

Утiм, ви не можете заперечити, що той проект викликав у вас приемнi почуття. Ви почуваетеся чудово. Ви погоджуетеся. Ви розвиваетеся.

Ця теорiя стосуеться й кохання. Ви завжди змальовували свого обранця високим, iз солiдними заощадженнями на банкiвському рахунку. А тому, хто змушуе вас смiятися до упаду й почуватися бадьоро, бракуе кiлька дюймiв зросту i грошей. Почуття не брешуть.

«Насамперед – почуття». Цей принцип – зосередження на найважливiшому – е квiнтесенцiею справжнього життя.



Головне – дiяти



Ось що я маю на увазi. Що ви можете зробити сьогоднi, власне зараз, аби почуватися так, як бажаете? Для того щоб викликати бажанi почуття, замало прилiпити до дзеркала у ваннiй кiмнатi позитивнi фрази-твердження чи сидiти в позi лотоса й повторювати «оммм», намагаючись досягти стану змiненоi свiдомостi. Уважнiсть i споглядання – лише половина рiвняння. Ти маеш дiяти, Джексоне![42 - Фраза (англ. «You’ve got to take some action, Jackson») асоцiюеться з полiцейським детективом на прiзвисько Action Jackson з однойменного американського бойовика. Автор використовуе гру слiв: action можна перекласти як дiя i як бойовик.]

Невеликi, поступовi, майже непомiтнi рухи – аби лише протистояти гнiтючим думкам i нападам вiдчаю. Зробiть це! Дiйте смiливо, помiтно, яскраво, життествердно! Хай цi дii викличуть у вас жаданi вiдчуття та спрямують ваше життя вперед. Несуттево, як ви рухатиметеся – крихiтними кроками чи велетенським стрибками. Усю увагу зосереджуйте на своiх почуттях.

Одне з головних омрiяних мною почуттiв – добробут. Для мене добробут асоцiюеться з достатком i припливом. Я прагну припливу iдей i творчоi наснаги. Я хочу впливати на життя людей, якi мене оточують, – чи то усмiхатися iм, аби вони розумiли, що iх помiчають i люблять, чи то пiдказати щось. Добробут – це процвiтання в будь-якому сенсi: вiд суперового припливу грошей до ненастанноi щедростi духу. Це невгамовнiсть, успiх i розкiш. Я не орiентуюся лише на традицiйне визначення слова «добробут» як «матерiальне багатство». У мене своя версiя добробуту на основi «добра» i «буття». І це дивовижно!

Хоча, звiсно, не завжди. Трапляються днi, коли я б’юсь iз усiх сил, аби щось отримати, здобути, чогось досягти. І на мить забуваю про багатство, яке вже маю – кохання, здоров’я, обiзнанiсть, привiлеi захiдного свiту. Тодi я роблю те, що дае менi можливiсть створити вiдчуття добробуту. Це простi вчинки, якi не потребують особливих зусиль. Я можу ретвiтнути чийсь пост, аби збiльшити трафiк на блог автора. Можу на тиждень ранiше вiд запланованого зробити щомiсячний благочинний внесок до Women for Women International[43 - Women for Women International – неприбуткова гуманiтарна органiзацiя, що надае практичну та моральну пiдтримку жiнкам, якi пережили вiйну.]. Можу причепуритися перед тим, як iхати у справах. Можу купити сандвiч для безхатченка, що сидить на розi вулицi. Можу вiдправити пару листiв подяки. Чи пiти подивитися на стiлець Якобсена[44 - Арне Якобсен (1902—1971) – вiдомий данський архiтектор i дизайнер меблiв, засновник стилю «данський функцiоналiзм».] (я так хочу його придбати!) – щойно я сiдаю на нього, мене наповнюють гiднiсть i натхнення. А ще я можу спецiально вирушити до iталiйськоi крамницi делiкатесiв i купити там невеличку упаковку козячого сиру з iстiвною квiткою зверху – таку собi молочну розкiш. Можу перечитати старого любовного листа. Можу витратити двi хвилини й подякувати Боговi за все без винятку.

Якусь мить менi здаеться, що чогось бракуе, а потiм до мене знову повертаеться чiтке усвiдомлення того, як я хочу дiйсно почуватися. Я починаю розглядати iншi варiанти, що дають менi кращi можливостi вiдчути… добробут.

Ви прагнете бажаних почуттiв незалежно вiд того, що вiдбуваеться навколо. Яскравого свiтла – хай там яка погода за вiкном, впевненостi – незважаючи на жорстокi удари долi, добробуту – навiть iз мiзерним банкiвським рахунком.

Коли ви почуваетесь у добробутi, ви дiете й мислите в цiй хвилi, ви просто випромiнюете добробут. З приемним почуттям добробуту в душi – вiд такоi простоi речi, як телефонний дзвiнок, завдяки якому хтось отримуе роботу, до отримання вигiднiшоi вiдсотковоi ставки – ви маете доступ до iдей i стратегiй, пов’язаних з енергiею багатства. Простiше кажучи, коли ви почуваетеся добре, ви дiете розумнiше.

Коли вашими дiями керуе гнiв, зазвичай усе складаеться не надто добре. Негативнi почуття = сумнiвнi результати. А якщо у своiх дiях керуватися злагодою чи завзяттям? Або дозволити взяти гору почуттю еднання чи краси? Позитивнi почуття = розумнiшi дii = блискучi результати.




Конец ознакомительного фрагмента.



notes



1


«Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчостi» – книжка американськоi письменницi Джулii Кемерон про саморозвиток творчих здiбностей. (Тут i далi прим. перекл., якщо не зазначено iнше.)




2


«Курс чудес» – книжка, що обiцяе читачам допомогу в духовному перетвореннi; видана у США 1976 року.




3


Аланiс Морiссетт – вiдома канадська спiвачка, актриса та продюсерка; спiвавторка та виконавиця пiснi «Incomplete» («Недосконала»).




4


Джоннi Кеш (1932—2003) – вiдомий американський спiвак i композитор.




5


Mensa – мiжнародна органiзацiя, що об’еднуе людей iз надзвичайно високим коефiцiентом iнтелекту.




6


Джiдду Крiшнамуртi (1895—1986) – iндiйський фiлософ.




7


Джеймс Карвiлл (нар. 1944) – американський полiтолог, письменник, актор.




8


Округ Колумбiя – федеральний столичний округ, на територii якого розташований Вашингтон.




9


Екгарт Толле (нар. 1948) – нiмецький письменник i фiлософ, один iз духовних лiдерiв Заходу.




10


Растаман – послiдовник молодiжноi субкультури, що виникла на основi растафарiанства.




11


IP (скор. вiд Intellectual Property) – iнтелектуальна власнiсть.




12


CEO (скор. вiд Chief Executive Officer) – головний виконавчий директор.




13


COO (скор. вiд Chief Operating Officer) – головний операцiйний директор.




14


COB (скор. вiд Close of Business) – закриття робочого дня.




15


ROI (скор. вiд Return on Investment) – коефiцiент рiвня прибутковостi чи збитковостi бiзнесу.




16


Пола Коул (нар. 1968) – американська спiвачка, авторка пiсень.




17


Згiдно iз законом притягнення, зосереджуючись на позитивних або негативних думках, люди притягують у свое життя вiдповiдно позитивнi чи негативнi подii.




18


TED (скор. вiд Technology, Entertainment, Design) – щорiчна конференцiя, що мае на метi поширення iнновацiйних iдей. Вiдома лекцiями на теми науки, культури, мистецтва, розвитку суспiльства тощо. Проводиться американським некомерцiйним приватним фондом.




19


Оахака – штат у Мексицi.




20


Твайла Тарп (нар. 1941) – американська танцiвниця, хореограф; володарка численних премiй i Нацiональноi медалi мистецтв США.




21


«Ї Цзiн» («Канон Змiн») – стародавнiй китайський фiлософсько-окультний трактат.




22


Бос – прiзвисько Брюса Спрiнгстiна.




23


Джозеф Джон Кемпбелл (1904—1987) – вiдомий американський дослiдник мiфологii.




24


Джек Керуак (1922—1969) – американський письменник, провiдний представник лiтератури бiтникiв.




25


Au naturel (фр.) – Природне.




26


Переклад украiнською Д. Шостака.




27


Маркус Бакiнгем (нар. 1966) – британський соцiолог, учений, бiзнес-тренер, автор бестселерiв.




28


«Подорож героя» – термiн, який набув популярностi з публiкацiею книжки Джозефа Кемпбелла «Герой iз тисячею облич». Вiдтодi широко використовуеться в лiтературi, кiно, вiдеоiграх. Як правило, головний персонаж, подiбно до героя мiфу, чуе заклик до мандрiв, виходить за межi звичного середовища, потрапляе в невiдомий свiт i мусить проходити там важке випробування. Як винагороду за здiйснене вiн отримуе якийсь дар, з яким i повертаеться героем додому.




29


Стiвен Р. Ковi. 7 звичок надзвичайно ефективних людей. – Харкiв: Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля» (https://www.bookclub.ua/ukr/catalog/books/?listmode=2&f_dbookv57=9744), 2012.




30


Джеймс Гiллман (1926—2011) – американський психолог, психотерапевт, дослiдник. Прихильник аналiтичноi психологii К. Г. Юнга.




31


Даяна Кролл (нар. 1964) – канадська джазова спiвачка та пiанiстка.




32


Сiдонi Габрiель Колетт (1873—1954) – французька письменниця, визнаний класик французькоi лiтератури.




33


«Даймон» – вiд грец. ??????  – «божественне».




34


Томас Мур (нар. 1940) – американський психотерапевт, автор популярних книжок про духовний розвиток.




35


Лао-цзи – давньокитайський фiлософ, письменник; уважаеться засновником даосизму.




36


Кобаясi Ісса (1763—1827) – вiдомий японський поет, майстер хайку.




37


На Заходi бiлий комiрець асоцiюеться з розумовою працею, синiй – з фiзичною.




38


Марi Форлео (нар. 1975) – американська мотивацiйна спiкерка, лайф-коуч (тренер з особистiсного чи професiйного розвитку), авторка i ведуча каналу на YouTube.




39


Rich Happy & Hot – проект, мета якого – навчити жiнок будувати свiй фiнансовий, духовний, емоцiйний добробут. Охоплюе проведення тренiнгiв з особистiсного розвитку, мотивацiйних зустрiчей у режимi онлайн, самоосвiтнi програми, блоги тощо.




40


Шарон Зальцберг (нар. 1952) – американська буддiйська вчителька, письменниця.




41


Девiд Аллен (нар. 1945 (https://uk.wikipedia.org/wiki/1945)) – американський спецiалiст i консультант з питань особистоi продуктивностi, автор популярноi методики управлiння часом, письменник, блогер.




42


Фраза (англ. «You’ve got to take some action, Jackson») асоцiюеться з полiцейським детективом на прiзвисько Action Jackson з однойменного американського бойовика. Автор використовуе гру слiв: action можна перекласти як дiя i як бойовик.




43


Women for Women International – неприбуткова гуманiтарна органiзацiя, що надае практичну та моральну пiдтримку жiнкам, якi пережили вiйну.




44


Арне Якобсен (1902—1971) – вiдомий данський архiтектор i дизайнер меблiв, засновник стилю «данський функцiоналiзм».


  
Текст предоставлен ООО «ИТ»
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию:https://tellnovel.com/ru/laport_dan-ella/rozpali-vogon-poradi-dlya-tih-hto-shuka-sv-y-shlyah