Сторінка 1

За межами Марса та Венери. Магiя стосункiв у бурхливому сьогоденнi
Джон Грей


Через двадцять рокiв пiсля виходу його революцiйноi книжки «Чоловiки з Марса, жiнки з Венери» Джон Грей вiдкривае новий всесвiт корисних порад щодо стосункiв у книжцi «За межами Марса та Венери». Його пояснення любовi й близькостi у ХХІ столiттi змусять вас переглянути своi уявлення. Гарвi Макей, автор бестселера № 1 «Swim with the Sharks Without Being Eaten Alive» за версiею The New York Times.





Джон Грей

За межами Марса та Венери

Магiя стосункiв у бурхливому сьогоденнi



© John Grey, 2017

© Hemiro Ltd, видання украiнською мовою, 2017

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад i художне оформлення, 2017


* * *




Вiдгуки про книжку «За межами Марса i Венери»


«Нiхто не говорить про вiдносини мудрiше за Джона Грея. У книжцi „За межами Марса i Венери“ вiн пропонуе такi необхiднi настанови, що допомагають iти шляхом любовi у нинiшнiй непростий час».

Марiанн Вiлльямсон, автор бестселерiв № 1 за версiею New York Times



«Справжнiй експерт розумiе, що коли змiнюються часи, перевiренi методи слiд переглянути й оновити. Джон Грей не просто приймае унiкальнi виклики сучасних вiдносин – його прийоми та поради зараз не менш кориснi, нiж будь-коли досi».

Джек Кенфiлд, автор Chicken Soup for the Soul, найпопулярнiшоi за версiею New York Times серii реальних iсторiй, що мотивують i надихають



«Через двадцять рокiв пiсля виходу його революцiйноi книжки „Чоловiки з Марса, жiнки з Венери“ Джон Грей вiдкривае новий всесвiт корисних порад щодо побудови стосункiв у книжцi „За межами Марса i Венери“. Пропоноване ним бачення любовi та близькостi у ХХІ ст. змусять вас переглянути своi уявлення».

Харвi Маккей, автор Swim with the Sharks Without Being Eaten Alive, бестселера № 1 за версiею New York Times



«Книжка „Чоловiки з Марса, жiнки з Венери“ змiнила нашi погляди на стосунки, а ця версiя, абсолютно нова, е шифром для розумiння сучасних, iще складнiших вiдносин. Прочитайте ii – i ви та ваш партнер (партнери) не пошкодуете, що зробили це!»

Дейв Еспрi, засновник i генеральний директор Bulletproof та автор книжки The Bulletproof Diet, бестселера за версiею New York Times



«Кому, як не Джоновi Грею, що його креативнiсть надихнула розглянути гендернi вiдмiнностi в рамках планетарних термiнiв Марса i Венери, започаткувавши нескiнченну розмову про вiдмiнностi мiж чоловiками i жiнками, вийти за межi Марса i Венери i зробити цю давню дискусiю актуальною для сучасних пар? Усi пари, традицiйнi й сучаснi, дiзнаються щось нове про вiдносини вiд цього спостережливого мислителя».

Харвiлл Хендрiкс, доктор фiлософii, та Хелен ЛаКеллi Хант, доктор фiлософii, автори книжок Getting the Love You Want i Making Marriage Simple



«Як досягти справжнього кохання в сучасному напруженому, хаотичному свiтi? Скiльки разiв ми намагалися пояснити те, що не пiддаеться поясненню, словами „Ну, знаете, чоловiки з Марса…“? Цей вислiв вживаеться так часто, що вже став частиною популярного жаргону. У цьому суть – чоловiки з Марса, а жiнки з Венери. Розумiння того, що традицiйнi ролi змiнилися й еволюцiонували, а також здатнiсть пристосуватися до цiеi змiни е ключем до успiшних вiдносин. Книга Джона Грея „За межами Марса i Венери“ описуе цю еволюцiю з обох точок зору. Прийнявши своi новi ролi, ми всi отримаемо шанс бути побаченими, почутими i стати люблячими у своiх стосунках. Здатнiсть проявляти цi своi невiд’емнi складовi визначае нашi сильнi сторони i е необхiдною для подолання стресу та пiдтримання балансу. І як подарунок – бiльша близькiсть i бiльш глибока любов. Я обожнюю цю книгу».

Сюзанн Сомерс



«Вiдома книга Джона Грея „Чоловiки з Марса, жiнки з Венери“ змiнила на краще безлiч життiв (серед них i мое). Завдяки iй дуже багато людей стали щасливiшими. Цей новий посiбник пропонуе прийоми i поради, якi зараз не менш кориснi, нiж будь-коли ранiше».

Марсi Шiмофф, професiйний оратор, автор книжок Happy for No Reason i Love for No Reason, бестселерiв № 1 за версiею New York Times, та спiвавтор серii Chicken Soup for the Woman’s Soul



«Джон Грей завжди на крок попереду. Вiн навчае, спираючись на власне життя, на тi знання, якi здобув у власному шлюбi та сiм’i, вiд своiх численних клiентiв та учасникiв семiнарiв. Я досить добре знаю цього чоловiка. Інодi в книжках ви отримуете набiр неперевiрених слiв i концепцiй. Тут усе справжне, написане людиною, в якоi слова не розходяться з дiями i яка використовуе кожен день, щоб жити в гармонii з собою. Якщо ви хочете краще зрозумiти себе i додати меду у своi стосунки, ця книга виведе вас на новий рiвень».

Арджуна Ардаг, засновник Awakening Coaching та автор книги The Translucent Revolution



«Джон Грей пропонуе чудовi настанови, що допомагають зорiентуватися в умовах швидких змiн гендерних ролей у наших вiдносинах. Книжку „За межами Марса i Венери“ обов’язково мають прочитати всi пари, якi справдi хочуть зростати разом i жити

Сторінка 2

в любовi».

Арiелл Форд, автор книги Turn Your Mate into Your Soulmate



«У новiй книжцi Джон Грей спрямовуе своi зусилля i знання на покращення життя сучасних пар, продовжуючи з того мiсця, на якому закiнчився його класичний посiбник. Нова книга Грея здатна змiнювати життя. Мое вона змiнила».

Барнет Бейн, автор книжки The Book of Doing and Being: Rediscovering Creativity in Life, Love, and Work та режисер фiльму «Секрет Мiльтона»



«Мудрiсть, знання i багаторiчний досвiд Джона Грея справили вiдчутний вплив на мое здоров’я, мислення та успiх. У цiй дивовижнiй новiй книжцi вiн пропонуе революцiйнi прийоми поглиблення вiдвертостi та нашоi здатностi любити. Очевидно, немае нiчого важливiшого за це».

Марша Вiдер, генеральний директор Dream University



«Навчаючи кожного з нас пiдтримувати своiх партнерiв у iхнiх спробах бути самими собою, книжка „За межами Марса i Венери“ поглиблюе нашу любов i допомагае нам стати якомога кращими партнерами».

Воррен Фаррелл



«Джон Грей провiв бiльше часу на лiнii фронту i в траншеях, працюючи з реальними людьми, нiж будь-який автор, iдеолог або вмiлий посередник-учитель, вiдколи двадцять п’ять рокiв тому написав книжку „Чоловiки з Марса, жiнки з Венери“. Глибоку мудрiсть, духовне багатство, справжнiсть i практичнiсть „За межами Марса i Венери“ важко переоцiнити. Ще одна обов’язкова для прочитання книжка на багато поколiнь!»

Доктор Кен Драк, автор книг The Secrets Men Keep, The Real Rules of Life, Courageous Aging i Healing Your Life After the Loss of a Loved One, першопроходець у сферi навчання керiвникiв



«Ми з дружиною прочитали „Чоловiки з Марса, жiнки з Венери“ багато рокiв тому. Ця книжка змiнила наше спiлкування на краще, i ми перебуваемо у шлюбi вже понад двадцять сiм рокiв. Ми завжди рекомендували ii знайомим парам. Тепер, прочитавши „За межами Марса i Венери“, ми додамо цю надзвичайну книжку до свого списку рекомендованоi лiтератури».

Доктор Іван Мiснер, засновник BNI i популярний автор за версiею New York Times




За межами Марса та Венери

Магiя стосункiв у бурхливому сьогоденнi


З величезною любов’ю i захопленням присвячую цю книжку своiй доньцi Лорен Грей. Їi проникливi думки щодо жiнок, якi перебувають у вiдносинах, надихнули мене на дослiдження багатьох нових iдей у цiй працi.





Вступ


Я написав книжку «Чоловiки з Марса, жiнки з Венери» двадцять п’ять рокiв тому, i вiдтодi вона залишаеться бестселером. Їi прочитали мiльйони в усьому свiтi. Вона продовжуе впливати на життя людей п’ятдесятьма мовами у майже 150 краiнах. Пiд час моiх iнтерв’ю в рiзних куточках свiту найчастiше мене запитують: «Як змiнилася сфера вiдносин за останнi двадцять п’ять рокiв? Чи думки, викладенi у вашiй книжцi, й досi актуальнi?»



Як змiнилася сфера вiдносин за останнi двадцять п’ять рокiв? Чи думки, викладенi у вашiй книжцi, й досi актуальнi?



Коротка вiдповiдь така: свiт кардинально змiнився, i це вiдчутно впливае на нашi вiдносини. Невпинне зростання темпiв роботи i життя пiдсилюе стрес i у чоловiкiв, i у жiнок. Мiльйони жiнок активно працюють, а чоловiки перебирають на себе бiльше домашнiх обов’язкiв, i це позначаеться на динамiцi вiдносин.

Суттево змiнилося те, що нам потрiбно для отримання вiд стосункiв сталого задоволення. І чоловiки, i жiнки потребують емоцiйноi пiдтримки нового типу, якiй властива бiльша щирiсть, вiдвертiсть i самовираження. Час, коли жiнка мусила бути покiрною i покладатися на чоловiка, а чоловiк – самотужки нести тягар вiдповiдальностi за забезпечення сiм’i, минув.

Ця змiна вiдкрила новi дивовижнi можливостi i для вiдносин, i для особистостi. Люди бiльш нiж будь-коли досi можуть бути самими собою i проявляти риси, що виходять за межi iхнiх традицiйних гендерних ролей. Завдяки цьому й вiдносини мiж ними стають вiдвертiшими, нiж будь-коли до цього.

Однак цi змiни пов’язанi з новими непростими викликами. Нам слiд навчитися проявляти своi чоловiчi та жiночi якостi у такий спосiб, який знижуе рiвень стресу, а не пiдвищуе його. До того ж ми маемо навчитися реалiзувати новi потреби своiх партнерiв, якi вiдповiдатимуть нам тим самим.

Певною мiрою чоловiки все ще з Марса, а жiнки – все ще з Венери, i чимало iдей моеi першоi книжки залишаються слушними. Але тепер, коли ми дiстали бiльшу свободу самовираження, нам потрiбен новий набiр навичок для побудови гармонiйних вiдносин. Книжка «За межами Марса i Венери» допоможе вам сформувати цi навички.

Той факт, що жiнки в наш час працюють нарiвнi з чоловiками, а чоловiки бiльше залученi до виховання дiтей, не означае, що чоловiки i жiнки – однаковi. Нашi ролi, поза сумнiвом, змiнюються, але за бiологiчною будовою ми все ще дуже вiдрiзняемося. А оскiльки чоловiки i жiнки рiзнi, ми реагуемо на змiни у наших ролях неоднаково, i нашi партнери часто неправильно розумiють i трактують нашi реакцii. У книжцi «За межами Марса i Венери» ми детально проаналiзуемо нашi новi потреби в емоцiйнiй пiдтримцi, а також додатковi виклики, що виникають у

Сторінка 3

сучасних вiдносинах за цих обставин.



Нашi реакцii на змiни часто призводять до непорозумiнь, тому що ми рiзнi.



Цi виклики стосуються самотнiх людей не менше, нiж пар, адже змiни у вiдносинах вiдображають змiни, якi зараз вiдбуваються з нами як особистостями. Нова iнформацiя, яку ми отримаемо пiд час мандрiвки за межi Марса i Венери, необхiдна не лише для романтичних вiдносин, а й для нашого особистого щастя та щастя наших дiтей. Така iнформацiя допоможе нам стати кращими колегами, i завдяки кращому розумiнню iнших – успiшнiшими людьми. Адже самотнi ви чи перебуваете у близьких стосунках, ви завжди маете справу з представниками протилежноi статi.

Якщо ви самотнi й шукаете супутника життя, ця книга допоможе вам бути кращим партнером, коли ви його знайдете. Якщо ви самотнi й не шукаете партнера, ця книга допоможе вам зрозумiти власнi емоцiйнi потреби, що дасть можливiсть знизити рiвень стресу i вiдчувати бiльше радостi.



Ця нова iнформацiя необхiдна як для романтичних стосункiв, так i для нашого власного щастя.



Чимало самотнiх людей прагнуть одружитися, i стiльки ж подружнiх пар сумують за свободою i тим хвилюванням, яке вiдчували до одруження. Але незалежно вiд наявностi вiдносин, життя у наш час може бути складнiшим, нiж будь-коли ранiше. І не лише у матерiальному вимiрi. Адже ми прагнемо тепер i вищого рiвня емоцiйного задоволення, а коли не досягаемо його, почуваемося бiльш розчарованими.

Ми е свiдками кардинальноi змiни контексту наших вiдносин. Спроби побудувати успiшнi стосунки за допомогою навичок та iнформацii, якi грунтуються на багатовiковiй iсторii традицiйних вiдносин, будуть недостатнiми i неефективними.

І для чоловiкiв, i для жiнок надавати пiдтримку нового типу, необхiдну для побудови оптимальних вiдносин, – завдання не з простих. Бiльшiсть чоловiкiв не мають прикладiв надання такоi пiдтримки. У мене iх точно не було. Ми вчилися будувати вiдносини, спостерiгаючи за своiми батьками, якi у кращому випадку майстерно вiдтворювали стару модель стосункiв, але не нову. Нашi батьки могли реалiзувати бiльшiсть очiкувань наших матерiв вiд вiдносин, щодня йдучи на роботу i забезпечуючи сiм’ю.



Нашi батьки могли реалiзувати бiльшiсть очiкувань наших матерiв вiд вiдносин, щодня йдучи на роботу i забезпечуючи родину.



Жiнкам теж нiзвiдки взяти приклади анi для забезпечення собi тiеi пiдтримки, якоi вони потребують у наш час, анi для надання необхiдноi пiдтримки чоловiкам. Набуття ефективних комунiкативних навичок, що дають можливiсть попросити про бiльше, не було частиною програми виховання жiнок. Якщо чоловiк виконував свою роль годувальника, дружинi бiльше нiчого було просити. Якщо не виконував, iй залишалося лише скаржитись i бурчати, що, ясна рiч, не сприяло близькостi.

Ми знаходимо сучаснi приклади для наслiдування у ситкомах i фiльмах, якi чудово виконують розважальну функцiю, але не показують нам шлях до створення гармонiйних вiдносин, часом складний i тернистий. Ми смiемося з дiй i розмов персонажiв популярного ситкому «Сучасна сiм’я», якi в дещо гротескнiй формi вiдображають наш сучасний досвiд i проблеми, а в останнi п’ять хвилин усi якимось незбагненним чином доходять порозумiння i вiдчувають радiсть i любов одне до одного. Це шоу показуе результати, яких ми прагнемо, але не практичний процес трансформацii.

Ми ототожнюемо себе з персонажами класичних романтичних фiльмiв, таких як «Коли Гаррi зустрiв Саллi», «Титанiк», «Щоденник» i мiй улюблений «Одного дня», й бачимо глибоке кохання, яке стае можливим, коли зникае напруження нероздiлених почуттiв. Ми переконуемося у можливостi досягнення щастя i задоволення, що виникае, коли персонажi долають перешкоди на шляху до справжнього кохання. Ми вiдчуваемо всiм серцем те, що бачимо на великих екранах, i хочемо пережити це у своему життi. Але у фiльмах не показано, що вiдбуваеться далi, коли реалii повсякдення вступають у своi права.



Нашi уявлення про новi вiдносини породженi телебаченням i фiльмами, в яких романтичнi стосунки показанi нереалiстично.



Ми уявляемо собi, що персонажi живуть щасливо до самоi смертi, але нам не показують, як це вiдбуваеться. На певний час нас надихае споглядання таких можливостей, але зрештою конфлiкт мiж мрiями i дiйснiстю повертае нас на землю. Щоб прожити життя в любовi, щоб разом змiцнювати свою любов, необхiднi новi навички, про якi не згадують у фiльмах.

Чоловiкам не показують, як, надаючи турботу i позитивний зворотний зв’язок, можна допомогти жiнцi проявити своi кращi риси, як разом приймати рiшення, коли вона дотримуеться iншоi думки, як органiзовувати спiльне дозвiлля, коли в одного з партнерiв бiльше професiйних обов’язкiв, як планувати побачення i як не чекати до останнього, щоб повернути у вiдносини романтику, або ж як розв’язувати суперечки i прислухатися до почуттiв партнерки, не виправдовуючись при цьому.

Жiнкам не показують на практицi, як заохотити партнера проявляти своi кращi риси, як задовольнити його потреби, що вiдрiзняються вiд iхн

Сторінка 4

х власних, як без скарг розповiсти про своi потреби, зрештою, як вiдiграти свою роль у створеннi мiцних стосункiв. У фiльмах романтичний герой завжди говорить правильнi речi, а героiнi достатньо лише на них вiдповiдати. У реальному життi вiдповiдальнiсть за романтичнi стосунки не лежить на плечах одного з партнерiв – це дорога iз двостороннiм рухом.



У реальному життi вiдповiдальнiсть за романтичнi стосунки не лежить на плечах одного з партнерiв – це дорога iз двостороннiм рухом.



Перетворення на людину, яка знае власнi потреби i здатна задовольнити потреби свого партнера, вимагае часу. Але ви можете почати цей шлях уже зараз. Не варто чекати, поки до вас приеднаеться ваш теперiшнiй чи майбутнiй партнер. Для змiни вiдносин достатньо змiнитися одному з вас. Коли одна людина стае кращим партнером, врештi-решт ii супутник iде за нею.

Пiсля того, як я написав «Чоловiки з Марса, жiнки з Венери», впродовж багатьох рокiв мене запитували: «Як переконати мого партнера прочитати цю книгу?»

Моя вiдповiдь: не робiть цього. Спроби переконати партнера прочитати цю книгу можуть навести його на думку, що вiн недостатньо хороший, i вiн почне виправдовуватись. Натомiсть прочитайте цю книгу самi й застосовуйте iнструменти, якi допоможуть вам стати щасливiшими, не змiнюючи нiчого у своему партнерi. Ймовiрно, ваш партнер зрештою зацiкавиться i захоче дiзнатися, що ви читаете.

Порада стосуеться й цiеi книжки. Слiд зосередитись на тому, щоб змiнити себе, а не партнера. Доки ваше щастя залежатиме вiд того, чи змiните ви свого партнера, йому буде складнiше змiнюватись i зростати. Так само, як i вам, йому потрiбна свобода бути собою.

Інодi даючи бiльше, ми отримуемо бiльше, але в деяких випадках ми отримуемо бiльше, коли робимо менше. Коли ми даемо бiльше тому, що отримуемо недостатньо, iснуе ризик, що таким чином ми насправдi намагаемося змiнити партнера, а це не дасть бажаного результату. Ваш партнер сприймае це як манiпуляцiю, а не як пiдтримку!



Коли ви вiддаете бiльше, щоб змiнити партнера, це сприймаеться не як пiдтримка, а як манiпуляцiя.



Немае нiчого поганого в тому, щоб хотiти бiльшого вiд вiдносин, але ви не досягнете цього, якщо намагатиметесь змiнити свого партнера. Коли ви не отримуете достатньо вiд вiдносин, перший крок – вкладати менше у партнера i бiльше в себе. Замiсть того щоб намагатися змiнити партнера, змiнiть себе. Змiни у вас спонукатимуть вашого партнера проявити себе з iншого боку. Змiнюючи свою поведiнку, ви завжди отримуете iнший результат, але змiнивши своi почуття, ви будете враженi. З книги «За межами Марса i Венери» ви дiзнаетесь про новi стратегii змiни своiх почуттiв, якi заохотять вашого партнера проявити своi найкращi риси. Якщо ви розвинете свою здатнiсть знаходити щастя у власному життi, не вимагаючи змiн вiд партнера, ви зможете давати бiльше i зрештою – бiльше отримувати.



Якщо ви знайдете спосiб бути щасливими, не вимагаючи змiн вiд партнера, ви зможете давати бiльше i почуватися при цьому щасливiшими.



Доволi часто пари, в яких виникають труднощi у вiдносинах, мають довгий список обгрунтованих скарг. У такому випадку единим рiшенням для обох сторiн е вiдiйти вiд взаемних звинувачень i взяти на себе вiдповiдальнiсть за свою роль у проблемах. Коли наше щастя залежить вiд партнера, нам залишаеться лише звинувачувати його. Пари часто втягуються у пошуки винного, якi дещо нагадують тенiсний матч: ii щось засмучуе – вiн починае виправдовуватись… i засмучуеться через неi. І вони продовжують перекладати провину одне на одного. Єдиний вихiд – припинити звинувачувати партнера i знайти новий спосiб повернути любов. Саме цього покликана навчити вас книжка «За межами Марса i Венери». Вона дасть вам новi знання, необхiднi для побудови вiдносин на основi взаемноi пiдтримки i вiдсутностi скарг.

Коли ви почуваетесь задоволеними, ви можете дати бiльше. Якщо ваше серце буде повнiстю вiдкрите i ви володiтимете новою гендерно специфiчною iнформацiею про потреби свого партнера, ви не лише почуватиметесь бiльш задоволеними, а й допоможете партнеровi краще реагувати на вашi новi потреби. Прохання про бiльше рiдко дають результат, коли ви незадоволенi тим, що отримуете. Але, що iще важливiше, прохання про бiльше цiлком безрезультатнi, коли ваш партнер не отримуе того, що йому потрiбно.



Прохання про бiльше безрезультатнi, коли ваш партнер не отримуе того, чого потребуе.



Ваш перший крок до покращення стосункiв – знову навчитися вiдкриватись, незалежно вiд змiн у вашому партнеровi. Другий крок – вiдчувати, говорити або робити те, що у ваших силах, аби допомогти йому. Якщо ви даватимете йому те, що йому потрiбно, вiн буде значно бiльше схильний вiдповiдати вам тим самим. Ваш третiй крок – просити про бiльше поступово, щедро вiддячуючи партнеровi за те, що вiн дае. Це ваша формула успiху. Очiкувати бiльшого, не збiльшивши свiй внесок, – це формула поразки. До того ж, сподiваючись отримати дуже багато i дуже швидко, ви шкодите власним зусиллям.

Багато жiн

Сторінка 5

к переконанi, що вони вже вiддають бiльше i не отримують нiчого взамiн. Часто причина полягае у тому, що жiнки дають своiм партнерам не те, чого тi найбiльше потребують. Без новоi iнформацii жiнка iнстинктивно надае таку пiдтримку, якоi хоче сама, а не ту, якоi насправдi потребуе ii партнер. Без глибшого розумiння вiдмiнностей мiж думками i почуттями чоловiкiв та жiнок ii зусилля залишаються неоцiненими, тому що вона нездатна надати нову пiдтримку, якоi потребуе сучасний чоловiк.

Так само бiльшiсть чоловiкiв вважають свiй внесок значним, бо вони часто дають бiльше, нiж iхнi батьки. Але оскiльки в наш час потреби жiнок змiнилися, вiдтворювати поведiнку i пiдходи батькiв щодо турботи недостатньо, аби зробити свою партнерку щасливою.

Чоловiки попереднiх поколiнь проявляли турботу, яка задовольняла потребу жiнки у виживаннi та безпецi. Але сучаснiй жiнцi потрiбне iнше вираження любовi, яке реалiзуе ii емоцiйну потребу в прийняттi, близькостi, романтицi, вiдвертому спiлкуваннi, повазi на рiвних, а також бiльшу потребу в незалежностi та самовираженнi. Для кращого розумiння я називаю цей новий вид пiдтримки «особистою любов’ю».



У наш час жiнкам потрiбна пiдтримка нового виду, яка задовольнятиме iхню потребу в особистiй любовi.



Чоловiки також мають новi емоцiйнi потреби, хоч i дещо iншого штибу. Вони прагнуть почуватися успiшними i знати, що iх цiнують за iхнi спроби реалiзувати емоцiйнi потреби своеi партнерки, водночас реалiзуючи власнi потреби в бiльшiй незалежностi та самовираженнi. Ранiше чоловiк мiг почуватися успiшним, забезпечуючи добробут сiм’i, але зараз у нього iншi запити: вiдчувати, що йому довiряють, його люблять i цiнують за намагання надавати нову необхiдну емоцiйну пiдтримку своiм дружинi та дiтям. Я називаю цю нову вимогу потребою чоловiка в «особистому успiху». Йому потрiбен позитивний вiдгук, завдяки якому чоловiк знатиме, що його спроби пiдтримувати сiм’ю не лише на матерiальному, а й на емоцiйному рiвнi успiшнi.



У наш час чоловiки потребують пiдтримки нового виду, яка задовольняе iхню потребу в особистому успiху.



У книзi «За межами Марса i Венери» ми детально розглянемо новi й до того ж рiзнi емоцiйнi потреби сучасних чоловiкiв i жiнок у бiльш особистiсних любовi та успiху. Ця iнформацiя необхiдна для побудови вiдносин без скарг, адже лише розумiючи, що е найважливiшим для реалiзацii вашого партнера, ви можете спрямувати свою енергiю на забезпечення йому тiеi любовi та пiдтримки, яку вiн найбiльше цiнуватиме i якою найбiльше дорожитиме.



Розумiючи, що е найважливiшим для реалiзацii вашого партнера, ви можете ефективнiше спрямовувати свою енергiю та любов.



Пiсля прочитання цiеi книжки присвятiть кiлька мiсяцiв практичному застосуванню отриманоi iнформацii – ви почуватиметесь щасливiшими i краще даватимете собi раду зi стресом незалежно вiд змiн у вашому партнеровi. Наступним кроком буде поступове надання трохи бiльшоi любовi та пiдтримки вiдповiдно до конкретних потреб вашого партнера в особистiй любовi або в особистому успiху. Нарештi, коли ви даватимете своему партнеровi те, чого вiн потребуе, ви зможете застосувати своi новi навички i попросити про бiльше – малими порцiями, водночас щедро його винагороджуючи.

І чоловiковi, i жiнцi у вiдносинах спочатку потрiбно знайти власне щастя, яке не залежатиме вiд змiн у його (ii) партнеровi. І той, хто не мае пари, теж мае знайти свое щастя, яке не залежатиме вiд того, чи знайде вiн або вона для себе iдеального партнера. Якщо ви самотнi, пiд час цього першого кроку з посилення самодостатностi припинiть шукати iдеальну людину, а натомiсть удосконалюйте своi новi навички побудови вiдносин, накопичуючи позитивний досвiд побачень. Значно легше розвинути новi навички, коли ви мало чим ризикуете. Змiнивши намiр – з пошуку iдеального партнера на набуття приемного досвiду, – ви позбудетесь надмiрноi перебiрливостi або критики щодо людей, з якими вiдпрацьовуватимете своi новi навички.



Змiнивши своi намiри i вирiшивши просто накопичити позитивний досвiд побачень, ви зможете з приемнiстю вiдпрацьовувати своi новi навички.



Щоб почуватися щасливими i задоволеними своiми вiдносинами, спочатку слiд досягти вiдчуття щастя i задоволеностi власним життям. Нерозумно покладатися на близькi стосунки як на едине джерело задоволення. Коли ми створюемо життя, в якому багато друзiв, рiдних, занять спортом, якiсноi iжi, змiстовноi працi та суспiльно корисних дiй, а також безлiч можливостей для веселощiв, розваг, навчання, особистiсного зростання i духовноi вiдданостi, любовнi стосунки зроблять нас iще щасливiшими. Щоб переживати справжне кохання у вiдносинах у наш час, треба знайти основу для щастя в реалiзацii iнших потреб, вiдокремлених вiд потреби у близьких стосунках.



Щоб почуватися задоволеними у близьких стосунках, треба спершу знайти основу для щастя в реалiзацii iнших потреб, не пов’язаних iз партнером.



Чимало людей помилково вважають, що зовнiшнiй успiх автоматично гарантуе особисте щастя. А

Сторінка 6

е це не так. Для його досягнення необхiднi любов i новi навички побудови вiдносин. Якщо успiху достатньо для щастя, чому в бульварнiй пресi так багато розповiдей про вiдомих, i успiшних людей, якi то виходять з реабiлiтацiйних центрiв, то повертаються до них? Чому так багато успiшних людей розлученi, самотнi або не спiлкуються зi своiми дiтьми? Чому багатi не застрахованi вiд симптомiв нещастя – депресii, тривоги, безсоння?

Взявши на себе бiльшу вiдповiдальнiсть за власне щастя, ви зможете безперешкодно забезпечувати своему партнеру особисту любов i пiдтвердження особистого успiху, необхiднi для розквiту ваших вiдносин. Поки ми не вiдчуемо задоволення, яке досягаеться завдяки вираженню особистоi любовi та особистого успiху i поглибленню близькостi, ми не зможемо його собi уявити. Неможливо дiзнатись, як смакуе якiсне морозиво, поки ви його не скуштуете. Багато чоловiкiв та жiнок у наш час заблукали у коловоротi сучасного свiту, який переконуе iх, що бiльша кiлькiсть грошей або речей зробить iх щасливiшими, i вони не здатнi усвiдомити силу любовi.



Важко уявити собi силу особистоi любовi, поки ви не вiдчуете ii на собi.



Я пригадую момент, коли вперше усвiдомив силу i цiннiсть особистоi любовi. Авжеж, я завжди кохав свою дружину i знаходив втiху в цьому коханнi, але я не розумiв, наскiльки важливо дарувати особисту любов. Я продовжував надавати надмiрне значення зароблянню грошей, щоб бути добрим годувальником i щоб мене любили за це.

Одного дня, на шостому роцi нашого шлюбу, пiсля любощiв я сказав Боннi: «Секс був чудовий. Такий, як на початку».

Пiсля паузи, яка тривала довше, нiж я очiкував, Боннi вiдповiла: «Менi вiн здався кращим, нiж на початку».

Тодi я запитав: «Справдi? Чому ти так думаеш?»

Вона сказала: «На початку любощi були чудовi, але ми насправдi не знали одне одного. Зараз, пiсля шести рокiв, ти бачив усе, що в менi е найгiршого i найкращого. І ти продовжуеш мене обожнювати. Завдяки цьому секс значно кращий».

У цей момент я усвiдомив, що секс став бiльш наповненим завдяки близькостi, якоi ми досягли за першi шiсть рокiв. Для мене це було важливим вiдкриттям. Секс дае можливiсть вiдчути глибоку любов до партнера, особливо чоловiкам. Але пiсля багатьох рокiв вираження бiльш особистiсноi любовi секс стае лише одним з ii проявiв. Завдяки новiй iнформацii про задоволення сучасних потреб в особистiй любовi та успiху, наведенiй у книжцi «За межами Марса i Венери», ви дiзнаетесь, що iснуе безлiч способiв вiдчути близькiсть, i секс – лише один iз них.

Пiсля тридцяти одного року в шлюбi я продовжую вiдчувати близькiсть i глибоку любов до своеi дружини, i не лише у спальнi, а й через частi обiйми, тепло, взаемну пiдтримку та доброзичливе i пiдбадьорливе спiлкування, а також завдяки веселим побаченням i часу, проведеному iз нашими дiтьми й онуками. Для мене секс перестав бути единим способом вiдчути любов до Боннi. Секс став одним iз численних способiв, за допомогою яких ми переживаемо i проявляемо любов одне до одного.



Є багато способiв вiдчути близькiсть, i секс – лише один iз них.



Слова моеi дружини про те, що через шiсть рокiв секс став кращим, допомогли менi зрозумiти, що саме любов зробила його таким наповненим. Того дня я усвiдомив силу особистоi любовi та ii здатнiсть дарувати бiльше задоволення. Коли я помiтив, що мiй характер цiнують бiльше за фiзичну або матерiальну пiдтримку, я навчився цiнувати власну здатнiсть дарувати любов так само, як i здатнiсть заробляти грошi.

Завдяки цьому розумiнню чоловiк ширше вiдкривае свое серце. Йому вже не треба вiдмовлятися вiд усiх своiх бажань i прагнень, щоб надавати фiнансову пiдтримку своiй дружинi та сiм’i. Оскiльки вони роздiляють фiнансову вiдповiдальнiсть, у нього з’являеться свобода вiдкривати силу свого серця, а не тiльки гаманець. Тепер чоловiк може не лише працювати, а й повноцiнно жити.



Коли жiнка цiнуе особисту любов чоловiка, вiн виказуе силу свого серця, а не лише можливостi гаманця.



Чимало чоловiкiв не одружуються саме через сумнiви в тому, що жiнка залишатиметься щасливою у стосунках. Такi чоловiки не знають про свою внутрiшню здатнiсть дати сучаснiй жiнцi те, що iй потрiбно. Без цих нових навичок пристрасть у шлюбi зникае; чоловiк залишае спроби зробити свою партнерку щасливою, а жiнка перестае сподiватися на його любов i пiдтримку.

Завдяки новому розумiнню сучасноi жiнки чоловiк знае, що вiн може дати, а чого нi. Вiн не бере на себе вiдповiдальнiсть за ii щастя, тому не переживае поразку щоразу, коли вона засмучена або нещаслива. Завдяки цiй iнформацii у тих випадках, коли вiд нього мало що залежить, чоловiк може не ускладнювати ситуацii й терпляче дозволити iй вiдшукати шлях до кохання. В iншi моменти, коли жiнка вiдкрита для його любовi, чоловiк знае, як зробити ii щасливiшою.

У наш час дуже багато жiнок не хочуть виходити замiж через розчарування у чоловiках. Цi жiнки прагнуть отримати вiд партнера таку особисту любов, якоi iм не здатнi забезпечити подруги чи вони самi

Сторінка 7

Не знаючи, як цього досягти, жiнки вiдмовляються вiд спроб. Але завдяки новiй iнформацii, поданiй у цiй книжцi, жiнка матиме доступ до своеi жiночоi здатностi одержувати бажане, а ii чоловiк вiдкрие для себе власну внутрiшню здатнiсть давати те, чого потребуе жiнка, водночас отримуючи у вiдповiдь те, що необхiдно йому.

Часто наводять таку цитату з Джимi Хендрiкса: «Коли сила любовi здолае любов до сили, у свiтi запануе мир». Я особисто вiрю, що люди, якi шукають i плекають у своему домi силу любовi, – це новi героi нашого часу.



Коли сила любовi здолае любов до сили, у свiтi запануе мир.



Значно легше скидати бомби, нiж вiдкинути свое его i знайти любов. Значно легше уникнути болю вiд розбитого серця, тiкаючи вiд любовi. Але тi, хто не залишае спроб, – найшляхетнiшi, i вони заслуговують на бiльшу любов та пiдтримку, навiть тодi – й особливо тодi, – коли припускаються помилок.

Сьогоднi всi ми сподiваемося бiльшого – вiд свого життя i вiд своiх вiдносин.

Гарна новина – ми можемо отримати бiльше. Але спочатку слiд цього навчитися.




1

За межами Марса i Венери


Книга «Чоловiки з Марса, жiнки з Венери» вивчала найпоширенiшi виклики i непорозумiння, що виникають мiж чоловiками i жiнками, та пропонувала рiшення для свiту, яким вiн був двадцять рокiв тому. Вiдтодi нашi вiдносини кардинально змiнилися – ми маемо бiльшу, нiж будь-коли, свободу виходити за тiснi рамки чоловiчих i жiночих стереотипiв. Внаслiдок цього звичнi якостi та характеристики Марса i Венери, приписуванi чоловiкам i жiнкам, не проявляються так чiтко, як ранiше.

Нашi потреби змiнилися – i в особистому планi, i в планi вiдносин з iншими. Оскiльки ми не знаемо про цю змiну потреб i не маемо уявлення про те, як iх задовольнити, ми вiдчуваемо посилення стресу i незадоволення своiми стосунками i життям загалом. Нам потрiбна нова iнформацiя, яка враховуе наш вихiд за межi попереднiх концепцiй Марса i Венери, вiдмiнностi мiж чоловiками i жiнками та виклики, що виникають через брак позитивного пiдходу до цих вiдмiнностей.

Численнi iдеi книжки «Чоловiки з Марса, жiнки з Венери» багато в чому й досi залишаються актуальними, але iх слiд оновити й адаптувати до нових викликiв. Ідеi щодо Марса i Венери стали частиною поп-культури i допомогли мiльйонам чоловiкiв та жiнок навчитися краще виражати своi думки, але, з плином часу i з набуттям книжкою популярностi, цi думки стали розмитими, зазнали спрощення i звуження, ба навiть перекручення.

Чимало людей, якi не читали «Чоловiки з Марса, жiнки з Венери», помилково вважають, що ця назва вказуе на неможливiсть для нас знайти порозумiння через надто великi вiдмiнностi. Це зовсiм не так. Коли ми стикаемося з вiдмiнностями, якi е спiльними для багатьох, i можемо розглядати iх у позитивному i логiчному ключi, наше спiлкування покращуеться. Саме лише розумiння вiдмiнностей не е магiчним способом розв’язання всiх проблем, але ефективне спiлкування може покращити будь-яку ситуацiю.



Погляд на вiдмiнностi мiж нами, який дае змогу побачити, у чому iх сенс, е основою ефективноi комунiкацii.



Перш нiж перейти до нових аспектiв Марса i Венери, важливо повторити основнi принципи, що були розглянутi в книжцi «Чоловiки з Марса, жiнки з Венери». Нижче перелiчено дванадцять ключових чинникiв, якi зазвичай призводять до непорозумiнь мiж чоловiками i жiнками у традицiйних вiдносинах. Однак у складному сучасному свiтi, в якому жiнки перебирають на себе чоловiчi ролi, вони автоматично виявляють у собi багато тенденцiй Марса. Так само i чоловiки, якi починають виконувати в домi традицiйно жiночi функцii, можуть побачити у себе риси, притаманнi Венерi. Читаючи цей список, подумайте про те, якi з цих рис краще описують вас. У чому ви та ваш партнер з Марса, а в чому – з Венери?

Чоловiки i жiнки завжди по-рiзному проявляли цi тенденцii Марса i Венери, але, як ви, мабуть, помiтили, з кожним роком дедалi бiльше жiнок проявляють чоловiчi риси i дедалi бiльше чоловiкiв – жiночi. Це зумовлено тим, що в цьому списку описано лише тенденцii Марса i Венери. Кожна особистiсть е iх унiкальним поеднанням. І жодне поеднання не бувае правильним або неправильним.













У випадку з вашими стосунками може здаватися, що зараз усе навпаки: i жiнки – з Марса, а чоловiки – з Венери. Або ж у ваших вiдносинах чоловiки досi з Марса, а жiнки – з Венери.

У будь-якому разi ширша поiнформованiсть про нашi характернi тенденцii допомагае краще пiдготуватися до них у тих випадках, коли вони проявляються. У наступних роздiлах ми розглянемо, як цi тенденцii могли змiнитись i як вони можуть вiдрiзнятися для вас, а також надамо нову iнформацiю, що пiдтримуватиме вас i вашi вiдносини незалежно вiд того, наскiльки ви iдентифiкуете себе з тiею чи iншою групою тенденцiй.


Змiна ролей

Те, що дедалi бiльше чоловiкiв i жiнок демонструють протилежнi гендернi тенденцii, добре, бо це означае, що ми вiдчуваемо бiльшу свободу бути тими, ким ми е насправдi, незалежно вiд суспiльних очiкувань. Але, в

Сторінка 8

дкинувши традицiйнi ролi Марса i Венери, у деяких випадках ми вiдмовляемося вiд однiеi ролi лише для того, щоб перейняти iншу, не менш обтяжливу.



Вiдкинувши нашi традицiйнi ролi Марса i Венери, в деяких випадках ми вiдмовляемося вiд однiеi ролi лише для того, щоб перейняти iншу, не менш обтяжливу.



Багато жiнок у наш час надто далеко перейшли на свою чоловiчу сторону i як наслiдок – скаржаться на стрес, виснаження, пригнiчення або нездатнiсть просто розслабитись i насолоджуватись життям.



Джоан – адвокат у великiй юридичнiй фiрмi. Вона часто почуваеться знервованою через надмiрну кiлькiсть справ i не може розслабитись, коли повертаеться додому. Джоан заробляе бiльше, нiж ii чоловiк Джек, тому вони вирiшили, що вiн працюватиме неповний робочий день i залишатиметься вдома, щоб доглядати за дiтьми. Подружжя люблять i пiдтримують одне одного, але, як це часто бувае, в iхнiх стосунках зникла пристрасть.

Джоан вважала, що гендернi вiдмiнностi не мають жодного значення. Пiд час зустрiчi на невеликiй вечiрцi я розповiв iй, що пишу нову книжку.

Джоан сказала: «„Чоловiки з Марса, жiнки з Венери“ – це точно не про мене. Я не вважаю, що чоловiки i жiнки настiльки рiзнi».

Джек на це вiдповiв: «Я думаю, в нiй багато правильних речей. Якщо ви змiните назву на „Жiнки з Марса, чоловiки з Венери“, гадаю, вона iдеально описуватиме нашi вiдносини. Мидужерiзнi!»

Пiзнiше я поспiлкувався iз Джеком сам-на-сам i запитав у нього: «У чому вiдмiннiсть мiж вами i вашою партнеркою?»

Джек засмiявся: «Їх сотня. Я прочитав книжку „Чоловiки з Марса…“, i моя дружина точно з Марса. Ви кажете, що жiнки бiльше прагнуть спiлкування, але коли Джоан повертаеться додому, вона надто зайнята, щоб спiлкуватись, а коли вона все-таки спiлкуеться, то прагне рiшень. Вона не хоче просто розповiдати про свiй день.

Встановлювати зв’язки прагну я. Я хочу поговорити про свiй день, але коли намагаюся це зробити, вона стае нетерплячою або перебивае мене своiми рiшеннями i пропозицiями i не може просто послухати. Джоан каже, що я не повинен вiдчувати того, що вiдчуваю.

Коли справа стосуеться романтики, тепла, обiймiв, iй до цього байдуже. Здебiльшого, будучи вдома, вона сидить у кiмнатi, дивиться новини або працюе через Інтернет. У нас практично немае особистого життя, а ii це, схоже, не турбуе.

У нас не було б навiть соцiального життя, якби я не наполягав. Видiляти час для нас двох – це наче виривати зуб».


У вiдносинах Джоан i Джека ми спостерiгаемо крайнiй прояв змiни ролей, але схожi трансформацii ролей i потреб у наш час набули значного поширення. Звiльнившись вiд застарiлих соцiальних очiкувань, люди тепер бiльше здатнi прийняти чоловiчi й жiночi якостi в собi та у потенцiйному партнеровi. Чоловiки, як правило, бiльше пiдтримують жiнок, якi роблять кар’еру, а жiнки охоче пiдтримують чоловiкiв, амбiцii яких пов’язанi радше з покликом серця, анiж iз зароблянням грошей, – часто це означае бiльше часу для батькiвства i побудови якiсних вiдносин.



Звiльнившись вiд застарiлих суспiльних очiкувань, люди тепер бiльш здатнi прийняти як чоловiчi, так i жiночi своi якостi.



Завдяки такiй вiдкритостi до змiн чоловiки i жiнки бiльш гнучкi у прийняттi рiзних ролей, що вiдповiдають iхнiм фiнансовим потребам, вiку, формату вiдносин або особистим уподобанням. Коли жiнки переймають бiльше традицiйно чоловiчих ролей, що сприяють вираженню маскулiнних якостей, це змiнюе певнi дiлянки iхнього мозку i впливае на гормони, якi виробляе iхнiй органiзм. Дослiдження нейропластичностi, проведенi впродовж останнiх десяти рокiв, показують, що наша повсякденна дiяльнiсть змiнюе наш мозок, який, у свою чергу, стимулюе вироблення рiзних гормонiв у нашому тiлi.

Бiльшiсть традицiйно чоловiчих професiй стимулюе вироблення чоловiчих гормонiв. Робота на будiвництвi або захист клiента в залi суду стимулюе високий рiвень тестостерону i в чоловiкiв, i у жiнок, а праця в дитячому садку або догляд за пацiентами веде до збiльшення вироблення естрогену. Коли жiнки переймають на себе традицiйно чоловiчi ролi, вдома вони часто проявляють бiльше «марсiанських» тенденцiй, описаних у книзi «Чоловiки з Марса, жiнки з Венери», тому що цi ролi стимулюють вироблення чоловiчих гормонiв i пригнiчують вироблення жiночих. Це також стосуеться чоловiкiв, якi беруть на себе бiльше традицiйно жiночих функцiй, – вони можуть демонструвати бiльше «венерiанських» тенденцiй.

Але коли жiнки переймають традицiйнi чоловiчi професii, для них iще важливiшим стае вираження своеi жiночностi вдома – це допомагае встановити здоровий баланс мiж чоловiчими i жiночими гормонами. Без правильного балансу гормонiв у жiнок посилюються вiдчуття нудьги, незадоволення, порожнечi i занепокоення. Однак коли жiнка присвячуе час тому, щоб вiдчувати, приймати i проявляти своi жiночi якостi пiсля тривалого вираження чоловiчоi сторони, ii рiвень стресу знижуеться.

Так само для чоловiкiв, якi витрачають значну частину свого робочого часу на догляд за iншими, ще важливiшою стае можли

Сторінка 9

iсть вираження iхнiх «марсiанських» якостей в особистих романтичних стосунках.

Однiею з важливих причин, через яку пари втрачають пристрасть у романтичних вiдносинах, е брак iнформацii та нових навичок для знаходження балансу мiж своiми чоловiчими i жiночими якостями. Якщо чоловiк пригнiчуе свою мужнiсть, а жiнка – жiночнiсть, це спричиняе втому або неспокiй i вбивае пристрасть. Чоловiк стае занадто м’яким або емоцiйним, а жiнка – надмiру жорсткою i вiдстороненою. Його рiвень енергii вдома може падати, а вона може ставати все бiльш знервованою i вiдчувати, що в неi забагато справ. У подальших роздiлах ми розглянемо рiзнi симптоми цього пригнiчення, а також новi стратегii для пошуку здорового балансу.


Знаходження балансу для збереження пристрастi

Однiею з головних перешкод на шляху до балансу е те, що для бiльшостi людей урiвноваження чоловiчоi й жiночоi сторiн своеi особистостi не е автоматичним i не завжди вiдразу приносить задоволення. Цей перехiд до рiвноваги мiж мужнiстю i жiночнiстю не вiдбуваеться сам собою i часто вимагае вольових зусиль.

Увечерi, коли Джоан повертаеться додому, iй хочеться побути на самотi – це тенденцiя Марса, а Джека бiльше цiкавлять розмови з метою встановлення зв’язкiв – це тенденцiя Венери. Може здаватися, що цi автоматичнi тенденцii необхiднi для того, щоб почуватися добре, але частiше вони викликають протилежний результат i вбивають пристрасть.



Урiвноваження наших чоловiчих i жiночих сторiн не вiдбуваеться автоматично i не завжди вiдразу приносить задоволення.



Наприкiнцi робочого дня i Джек, i Джоан машинально роблять те, що здаеться iм приемним. Але те, що видаеться приемним або само собою зрозумiлим, – не завжди корисне. Покупки можуть приносити задоволення, але вони точно створять додатковi проблеми, якщо ви не можете собi iх дозволити. Пiд час суперечки вам може бути приемно крикнути на партнера, але результат такоi дii буде аж нiяк не найкращий. Вам може подобатись вiдповiдати на скарги партнера власними скаргами, але зазвичай це його лише вiдштовхуе.

У своiх вiдносинах ми часто автоматично робимо те, що лише ускладнюе ситуацiю. Не маючи чiткоi альтернативи, не знаючи дiй, якi могли б дати кращий результат, ми бездумно повторюемо власнi помилки не тому, що вони ефективнi, а тому, що вони автоматичнi й приносять нам задоволення.



Вам може бути приемно вiдповiдати на скарги вашого партнера власними, але зазвичай це його лише вiдштовхуе.



Всi ми знаемо, що деякi страви кориснi для нас, а iншi – шкiдливi, хоча й смачнi. Якщо ви з’iсте трохи печива, це пiдвищить рiвень цукру у вашiй кровi. Кожен шматок приемний на смак, тому потрiбна сила волi, щоб не з’iсти ще один, а потiм iще один. Але з кожним шматочком баланс цукру в кровi порушуеться все бiльше. Робити те, що приносить нам задоволення, – не завжди найкращий план дiй.

Якщо жiнка зайшла надто далеко на свою чоловiчу сторону, спершу вона мае усвiдомити, що ii баланс порушений, i чiтко визначити, якi додатковi жiночi якостi iй слiд проявляти для вiдновлення рiвноваги. Без чiткоi iнформацii про рiзнi взаемодоповнюючi якостi ii чоловiчоi та жiночоi сторiн досягти цього балансу практично неможливо (щоб допомогти чоловiкам i жiнкам вiдшукати внутрiшнiй баланс, в одному з наступних роздiлiв ми детально розглянемо дванадцять пар найпоширенiших чоловiчих i жiночих якостей).

Коли Джоан повертаеться додому, вона продовжуе працювати або йде до своеi кiмнати, щоб вiдпочити i забути про нагальнi проблеми. Вона не знае, що можна краще розслабитись i залишити позаду своi професiйнi проблеми, якщо розвинути в собi нове вмiння – розповiдати про своi почуття i налагоджувати зв’язок iз партнером.

Джек мае справу зi схожим викликом. Якщо чоловiк частково пригнiчуе свою чоловiчу сторону протягом дня, йому теж потрiбно знайти баланс в особистому життi. Наприкiнцi дня йому варто налагодити тiснiший зв’язок зi своею чоловiчою стороною. Провiвши день у вихованнi дiтей, Джек хоче розповiсти партнерцi про своi почуття, щоб налагодити з нею зв’язок, але насправдi вiн може зробити це краще, якщо спочатку побуде на самотi або вислухае розповiдь Джоан про ii день, а не розповiдатиме про власний. До того ж, хоча на перший погляд це може здатися шокуючим, чоловiки, якi надто багато говорять про своi почуття, можуть вбити романтику у вiдносинах (ми детальнiше розглянемо причину цього в наступних роздiлах).



Хоча на перший погляд це може здатися шокуючим, чоловiки, якi надто багато говорять про своi почуття, ризикують убити романтику в стосунках.



Не маючи новоi iнформацii про потребу в балансi, Джоан удома автоматично переходить на чоловiчу сторону, а Джек так само автоматично – на жiночу. Якщо не змiнити цi тенденцii, Джоан i Джек несвiдомо збiльшать дистанцiю i пiдсилять стрес у своiх вiдносинах. Водночас за допомогою новоi iнформацii про те, як знайти цей баланс, Джек i далi може виражати свою жiночу сторону i розповiдати про свiй день, але не тодi, коли його партнерка мае в цьому бiльшу по

Сторінка 10

ребу. Джоан також може виражати свою чоловiчу сторону i проводити час на самотi, але в iнший спосiб – у той, який дасть iй змогу справдi розслабитись i повнiстю насолодитися цим часом.

Джоан i Джек – лише один iз прикладiв порушення балансу i втрати пристрастi у вiдносинах сучасних чоловiкiв i жiнок. Без нових навичок побудови вiдносин, якi насамперед пiдтримують нашi змiннi ролi, ця нова динамiка може посилювати стрес, навiть якщо вона розширюе нашу особисту свободу. Таке збiльшення стресу вiдображаеться на наших стосунках, а також на рiвнi щастя i станi здоров’я.

Звiсно, я не пропоную повернення до традицiйних ролей як спосiб упоратися з новими викликами. Незалежно вiд обраноi ролi розумiння своiх емоцiйних потреб вiдповiдно до гормональних потреб своеi бiологiчноi статi може суттево збагатити нашi близькi вiдносини. Приймаючи i враховуючи вiдмiнностi мiж нами, ми можемо пiдтримувати одне одного i себе у новий спосiб, який дае нам можливiсть бiльш ефективно вiдповiдати на новi виклики i знаходити баланс.

Знову ж таки, не iснуе правильного способу проявляти тенденцii Марса i Венери. Кожен чоловiк i кожна жiнка роблять це у власний, унiкальний спосiб. Одна жiнка вiдчувае бiльшу потребу в поглибленнi зв’язку з партнером за допомогою розмов про своi почуття, а iнша прагне бути незалежною i присвячувати бiльше часу собi. В одних чоловiкiв сильнiша потреба у незалежностi, а iншi хочуть проводити бiльше часу зi своiми дружинами. Але завдяки глибшому розумiнню своiх вiдмiнностей i гендерно специфiчних гормональних потреб у нас з’являються кращi можливостi дiстати необхiдну пiдтримку в особистому життi та надати найкращу пiдтримку своiм партнерам, незалежно вiд змiнних ролей, якi ми виконуемо на роботi.



Незалежно вiд обраноi ролi, володiючи необхiдною iнформацiею, ми можемо знайти баланс у своему життi.


Проблема змiнних ролей

Розширення можливостей вибору ролей означае, що ми отримуемо бiльше шансiв проявити тi аспекти нашоi особистостi, якi були забороненi у традицiйних ролях. Водночас це може пригнiчувати iншi аспекти. Коли ми занадто мужнi, ми частково пригнiчуемо свою жiночнiсть. Коли ми надмiру жiночнi, ми частково пригнiчуемо свою маскулiннiсть. Таке внутрiшне пригнiчення спричиняе додатковий стрес. Подолати його можна шляхом вiдновлення балансу, хоча для всiх людей вiн буде рiзним. Якщо протягом робочого дня ви пригнiчуете один з аспектiв вашоi особистостi, вдома вам потрiбно вiдновити баланс, щоб знизити рiвень стресу.



Проблема змiнних ролей полягае в тому, що вони можуть пригнiчувати iншi аспекти нашоi особистостi.



Без розумiння практичних способiв знаходження цього балансу ми, як правило, стаемо ще менш збалансованими. Це тривале пригнiчення зрештою спричиняе хронiчний стрес i призводить до вигоряння. Ситуацii, якi й без того складнi, стають iще напруженiшими. Без iнформацii, що допоможе вiдновити баланс, важче давати й приймати любов та пiдтримку, якi здатнi знизити рiвень стресу i збагатити наше життя.

Звернiмося знову до iсторii Джоан i Джека. У свiй робочий час, розв’язуючи нагальнi проблеми, поводячись жорстко i конкуруючи з iншими, Джоан пригнiчуе бiльш жiночний, уразливий i колективiстський аспект своеi особистостi. Пiклуючись удома про дiтей, ii чоловiк Джек може реалiзувати бiльш чуттеву i турботливу складову своеi особистостi, водночас пригнiчуючи чимало своiх маскулiнних якостей.

Хоча Джоан любить свою роботу, вона пригнiчуе на нiй багато своiх жiночих якостей, тому почуваеться ще бiльш напруженою i знервованою, коли повертаеться додому. В iдеалi повернення додому мае допомогти iй знайти баланс i послабити стрес, а не ставати ще одним його джерелом.



Джоан любить свою роботу, але, повертаючись додому, почуваеться виснаженою, знервованою i ще бiльш напруженою.



У Джека iнший виклик. За вiдсутностi тиску щодо повного фiнансового забезпечення сiм’i та за наявностi свободи проводити бiльше часу з дiтьми вiн може проявляти турботливу рису своеi особистостi. Хоча це може приносити йому велике задоволення i приемнiсть, якщо вiн пригнiчуватиме своi чоловiчi, змагальнi, якостi, його обов’язки з догляду за дiтьми можуть зрештою посилити його втому або залежнiсть.

Нова iнформацiя, подана в книжцi «За межами Марса i Венери», не лише допоможе таким парам, як Джоан i Джек, урiвноважити прояви своiх чоловiчих i жiночих сторiн, а й пiдтримае пари, що перебувають у бiльш традицiйних стосунках, у яких чоловiк е головним годувальником, а жiнка виконуе бiльшiсть обов’язкiв з догляду за дiтьми.

У бiльш традицiйних вiдносинах щоденнi професiйнi обов’язки чоловiка легко можуть пригнiчувати його жiночу сторону. Так само й жiнка, яка залишаеться вдома з дiтьми, зазвичай пригнiчуе свою чоловiчу сторону. І у чоловiкiв, i у жiнок пригнiчення iхньоi автентичноi особистостi впливае на здатнiсть переживати пристрасть.

На щастя, змiни в наших очiкуваннях вiд чоловiкiв i жiнок значно полегшили для нас пошук необхiдного балансу. Наприклад, у наш час багато жiнок,

Сторінка 11

якi могли б покладатися на заробiтну платню своiх чоловiкiв i бути домогосподарками, вирiшують працювати на неповнiй ставцi, щоб реалiзувати свою чоловiчу сторону; так вони почуваються значно щасливiшими. Так само багато чоловiкiв, якi е головними постачальниками коштiв для сiм’i, приймають рiшення працювати менше, витрачати бiльше часу на вiдпочинок i брати активнiшу участь у вихованнi своiх дiтей.

Цi змiни можуть звiльнити нас i привести до бiльшоi рiвноваги. Барбара Маркс Хаббард, публiцист i натхненний учитель, а також мiй друг, дуже позитивно вiдреагувала на змiну своеi ролi, коли стала старшою i мудрiшою: «Коли всi моi дiти виросли, раптом я стала почуватися, наче хлопець-пiдлiток, енергiйною i сповненою бажання досягти змiн. Я пробудилася як професiонал».

Пiсля того як вона реалiзувала свою жiночу сторону в ролi матерi, вона була готова повнiше виражати свою чоловiчу складову, розпочавши успiшну кар’еру оратора i публiциста, але зберiгши свою жiночну здатнiсть пiклуватися про iнших. Це дало iй можливiсть почуватися щасливою i реалiзованою.

Однак цi змiни можуть пригнiчувати певнi аспекти нашоi особистостi. Досягнувши «пенсiйного вiку», надто багато чоловiкiв полишають змiстовну повсякденну роботу, зосереджуючись натомiсть на задоволеннях i вiдпочинку. Це пригнiчуе iхню чоловiчу сторону i посилюе стрес, а саме цього вони й сподiвались уникнути! Таке посилення стресу може мати серйознi наслiдки – ризик розвитку серцево-судинних захворювань у чоловiкiв у першi три роки пiсля виходу на пенсiю рiзко зростае.

Окрiм власних потреб, що змiнюються в ходi опанування нових ролей, нам також слiд розумiти, як цi потреби вiдрiзняються вiд потреб наших партнерiв. Правильнi форми вираження любовi та пiдтримки можуть полегшити нашим партнерам пошук балансу. Книжка «За межами Марса i Венери» покаже вам, як пiдтримати свого партнера i водночас вiднайти власний баланс.


Нашi новi можливостi

У наступних роздiлах ми розглянемо численнi новi виклики i можливостi, якi виникають, коли чоловiки й жiнки звiльняються вiд обмежень традицiйних вiдносин. Отримавши ширший доступ до своiх внутрiшнiх жiночих i чоловiчих рис, ми живемо у час, коли наповнити життя любов’ю, досягти успiху i щастя цiлком можливо.

Так, часто люди вважають, що iм не вдаеться налагодити стосунки, тому що вони з партнером надто рiзнi. Позитивне сприйняття i розумiння наших вiдмiнностей допоможе нам вiдшукувати пояснення для дiй своiх партнерiв i реалiзовувати новi стратегii надання i прийняття любовi та пiдтримки.

Правда полягае в тому, що всi ми рiзнi, i саме це нас одне в одному приваблюе. Протилежностi, якi доповнюють одна одну, притягуються. Це – основа хiмii. Тому ми потрiбнi одне одному; кожен iз нас може дати щось особливе iншому й усьому свiтовi. Те в нас, що ми сприймаемо як цiлком звичайне й не варте уваги, забезпечуе iншим особливу пiдтримку.



Тi нашi риси, якi ми вважаемо не вартими уваги, забезпечують iншим особливу пiдтримку.



Завдяки чiткому розумiнню власного унiкального балансу мiж чоловiчими i жiночими рисами ви матимете бiльше впевненостi, схвалення i розумiння, щоб виражати свою справжню сутнiсть. Перед вами також, щоб вiдкриеться нова перспектива – отримання саме такоi пiдтримки, якоi ви потребуете. Ви не лише будете щасливiшими, а й станете кращими партнерами.




2

Вiд супутникiв до спорiднених душ


На своiх семiнарах я часто запитую в аудиторii: «У кого з вас батьки залишилися разом i не розлучилися?» Зазвичай приблизно половина присутнiх пiднiмають руки. Пiсля цього я запитую: «Хто з вас вважае, що у нього кращi навички спiлкування i побудови вiдносин, нiж у його батькiв?» Руки пiднiмають майже всi. Пiсля такоi типовоi вiдповiдi напрошуеться питання: «Якщо у нас кращi навички, чому нам складнiше пiдтримувати вiдносини? Чому стало бiльше самотнiх людей? Чому стiльки розлучень?»

Вiдповiдь складаеться з двох частин. Протягом останнiх п’ятдесяти рокiв у свiтi вiдбулися змiни, якi iстотно пiдвищили рiвень стресу. Нашi очiкування вiд вiдносин теж змiнилися. Хоча часто ми маемо кращi навички спiлкування i побудови стосункiв, нiж нашi батьки, нашi вiдносини стикаються з новими формами стресу, i тому нашi виклики е ще бiльшими. У наш час пари прагнуть стосункiв нового типу. Вони мають бiльшi очiкування, i якщо не розумiють, як iх реалiзувати, почуваються бiльш розчарованими.



У наш час пари мають бiльшi очiкування i почуваються бiльш розчарованими, коли iхнi новi потреби не задовольняються.



Нашим батькам, дiдусям i бабусям часто було достатньо, щоб iхнiй партнер виконував певну роль. Це вiдносини супутнiх ролей. Але сьогоднi ми хочемо вiдчути вищий рiвень емоцiйного задоволення у стосунках, в яких ми можемо вiльно виражати своi автентичнi та унiкальнi особистостi. Це вiдносини спорiднених душ.



У вiдносинах спорiднених душ ми можемо вiльно виражати своi автентичнi та унiкальнi особистостi.



Завдяки чудовому повороту долi з’ясувалося, що найефективнiший спосiб для пар

Сторінка 12

послабити зростаючий стрес, спричинений сучасними змiнами в зовнiшньому свiтi, – стати одне для одного спорiдненими душами. А ставши одне для одного спорiдненими душами i разом долаючи цей посилений стрес, ми можемо досягти вищих рiвнiв любовi й задоволення, нiж тi, що були можливi у вiдносинах супутнiх ролей. Як i в ситуацiях з будь-якими iншими проблемами, якщо ми готовi зустрiти виклики сьогодення, ми стаемо сильнiшими i мудрiшими.


Вiдносини супутнiх ролей

Традицiйнi вiдносини супутнiх ролей базуються на стереотипному уявленнi про чоловiчi та жiночi ролi, коли чоловiк е годувальником, а жiнка – дбайливою господинею. Головною метою вiдносин супутнiх ролей був розподiл обов’язкiв мiж чоловiками i жiнками, покликаний забезпечити виживання i безпеку племенi або громади, а також окремих сiмей. Простiше кажучи, партнерiв обирали насамперед зважаючи на iхню здатнiсть виконувати цi ролi, а не на романтичну складову.

Шекспiровi Ромео i Джульетта е класичним прикладом романтичного кохання, позаяк померли вiдразу ж пiсля одруження. Якби вони жили далi, то опинилися б у традицiйному шлюбi без пристрастi, як i всi iншi у той iсторичний перiод. Вони були б затиснутi у межi традицiйних вiдносин мiж виконавцями супутнiх ролей, i пристрасть, якою вони палали на початку, зникла б.

Без оволодiння новими навичками створення вiдносин спорiднених душ у наших сучасних стосунках пристрасть буде такою ж короткочасною, як i за часiв Ромео та Джульетти. Але за наявностi свободи й емоцiйноi пiдтримки, необхiдних для повноцiнного автентичного самовираження, пристрасть, яку ми вiдчували одне до одного на початку, можна зберегти на все життя.



Ромео i Джульетта е прикладом романтичного кохання саме тому, що вони померли вiдразу ж пiсля одруження.



У XVI столiттi, коли спалахнув короткотривалий роман Ромео i Джульетти, романтична складова та ейфорiя нового кохання сприймались як тимчасовi, а отже, й неважливi. Батьки обирали наречених своiм дiтям. Такi шлюби за домовленiстю були дуже поширенi в усьому свiтi до XVIІІ столiття i досi зберiгають свою популярнiсть у деяких регiонах Китаю, Індii та iнших краiн, що розвиваються. У шлюбi за домовленiстю визначальним чинником у виборi кандидата на супутню роль е не так наявнiсть романтичного кохання, як його практичнi якостi. У рiзнi iсторичнi перiоди i в рiзних культурах свiту вимоги до кандидатiв часто були однаковими. Ось список найпоширенiших iз них, якi вважалися важливiшими за романтичнi почуття:

1) молодiсть, незайманiсть жiнки та ii здатнiсть народжувати дiтей;

2) сила i рiст чоловiка;

3) психiчне, емоцiйне i фiзичне здоров’я;

4) заможнiсть;

5) соцiальний статус сiм’i;

6) однакова раса;

7) однакова вiра;

8) схвалення батькiв.

Хоча вiдносини супутнiх ролей були корисними для суспiльства, багато чоловiкiв i жiнок почувались у цих стосунках незадоволеними, адже iм доводилося пригнiчувати аспекти своеi особистостi, якi не вiдповiдали iхнiм ролям. Чоловiки, якi хотiли доглядати за своiми дiтьми або яким була до душi менш оплачувана, але приемнiша робота, приховували це, оскiльки мусили забезпечувати сiм’ю. Жiнки, яких приваблювали бiльш iнтелектуальнi заняття або якi мали амбiцii за межами домашнього господарства, змушенi були вiдкинути цю частину своеi особистостi, щоб зосередитись на турботi про сiм’ю.

У наш час таке самообмеження не вважаеться прийнятним. За останнi 200, i особливо в останнi п’ятдесят рокiв, ми подолали довгий шлях. Внаслiдок того, що жiнки стають бiльш фiнансово незалежними, освiченими i самодостатнiми, змiнилися й емоцiйнi вимоги обох статей у виборi партнера.

Оскiльки жiнка бiльше не мусить цiлковито покладатися на чоловiка, щоб задовольнити свою потребу у виживаннi та захистi, вона мае бiльшу свободу втiлювати своi мрii та проявляти своi почуття. Якщо шлюб виявився невдалим, розлучитись у наш час значно легше, нiж колись. У 1969 роцi кiлькiсть розлучень в Америцi протягом року зросла з 10 до 50 %. Цей карколомний стрибок був частково зумовлений полiтикою розлучення за згодою сторiн, яка була впроваджена того ж року, а також тим, що жiнки вже були бiльш фiнансово незалежними i могли забезпечувати себе самостiйно.

Для жiнок сила чоловiка, його статура, соцiальний статус або достаток втратили вирiшальне значення у процесi вибору. Цi чинники все ще вiдiграють певну роль, але жiнка також зважае на романтичну складову. Основною умовою для одруження е закоханiсть. Жiнки цiлеспрямовано шукають партнерiв, здатних дати iм емоцiйну пiдтримку нового рiвня. Вимоги чоловiкiв теж зазнали змiн. Хазяйновитiсть жiнки бiльше не е головною вимогою чоловiка пiд час вибору нареченоi. Його бiльше цiкавить, якi почуття викликае в нього жiнка, нiж ii вмiння куховарити й прибирати чи ii раса, вiросповiдання та соцiальний статус.



Чоловiка бiльше цiкавить те, якi почуття викликае в нього жiнка, нiж ii вмiння куховарити i прибирати або ii раса, вiросповiдання та соцiальний статус.



Не потерпаючи вiд тиску, пов’язаного з р

Сторінка 13

ллю единого годувальника, чоловiк вiдчувае бiльшу свободу втiлювати своi мрii або принаймнi знайти баланс мiж тяжкою працею задля заробiтку i часом для особистоi реалiзацii. Чоловiк позбувся цього добровiльного тягаря, який змушував його поступатись особистими потребами, щоб пiдтримувати фiнансово свою дружину i сiм’ю, а також звiльнився вiд соцiального тиску стосовно надання цiеi пiдтримки. На вiдмiну вiд своiх попередникiв, чоловiк мае розкiшну можливiсть вiдчувати i задовольняти своi емоцiйнi потреби в любовi, вiдпочинку та в бiльшiй участi у вихованнi дiтей.



У наш час чоловiк вiдчувае бiльшу свободу втiлювати своi мрii та насолоджуватись життям.



Завдяки доступностi контрацептивiв та сексуальнiй революцii 1960-х рокiв мiльйони чоловiкiв i жiнок дiстали можливiсть задовольняти своi сексуальнi потреби i планувати народження дiтей та одруження. Ранiше, за вiдсутностi протизаплiдних засобiв, якщо жiнка вагiтнiла, чоловiк був зобов’язаний з нею одружитися, i вона ставала залежною вiд його пiдтримки. Вимушене одруження було нормою; соцiальнi правила вимагали, щоб чоловiк i жiнка вступали у статевi стосунки лише пiсля того, як вiзьмуть шлюб.

Радикальна змiна у соцiальному дозволi на дошлюбний секс дала чоловiкам i жiнкам додатковий час на здобуття освiти i побудову кар’ери, а також бiльше часу на пошук партнера, який забезпечить iм максимальне емоцiйне задоволення.

Оскiльки сучаснi чоловiки i жiнки менше залежать одне вiд одного у планi забезпечення виживання та безпеки сiм’i, вони можуть вiдчувати потреби вищого рiвня – в емоцiйнiй пiдтримцi та вiльному й автентичному самовираженнi. Є певна iронiя в тому, що, здобувши бiльшу матерiальну незалежнiсть одне вiд одного, чоловiки й жiнки стали бiльш залежними одне вiд одного у планi емоцiйноi пiдтримки та особистiсноi реалiзацii.



І у чоловiкiв, i у жiнок е потреби вищого рiвня – в емоцiйнiй пiдтримцi та у вiльному й автентичному самовираженнi.



Психолог Абрагам Маслоу популяризував концепцiю людських потреб як певноi iерархii у 1943 роцi. Вiн запропонував iдею про те, що у будь-який момент часу в людини домiнуе певна потреба. Перед тим як потреби вищого рiвня – в любовi та емоцiйному задоволеннi – зможуть повнiстю проявитись або почати домiнувати в нашiй свiдомостi, мають бути задоволенi нижчi, бiльш базовi потреби – у теплi, даховi над головою, iжi та безпецi. Оскiльки для задоволення базових потреб чоловiки i жiнки бiльше не потребують допомоги одне одного, в iхнiй свiдомостi почали домiнувати потреби вищого рiвня. У наш час задоволення цих потреб е першочерговою вимогою для гармонiйних стосункiв.

Оскiльки жiнцi бiльше не потрiбно, щоб чоловiк забезпечував ii iжею та надавав безпеку, вищi потреби – в емоцiйному задоволеннi, любовi та самовираженнi – домiнують у ii свiдомостi й породжують новi бажання, прагнення i мотивацiю. Так само чоловiк, який бiльше не мусить одноосiбно вiдповiдати за iжу та безпеку для сiм’i, починае вiдчувати вищi потреби – в емоцiйному задоволеннi, любовi та самовираженнi. У сучасних чоловiкiв i жiнок цi потреби вищого рiвня переважають, визначаючи не лише вибiр партнера, а й бажання пiдтримувати стосунки. У наш час пари не задовольняе статус-кво безпечних i надiйних вiдносин. Вони прагнуть бiльшого, але ще не знають, як цього досягти.

Завдяки сучасним зручностям i новим можливостям, що забезпечують самодостатнiсть, наша залежнiсть вiд супутньоi ролi зменшуеться, i на переднiй план виходять вимоги до вiдносин спорiднених душ. Глибоке i тривале кохання, романтика, емоцiйна пiдтримка, а також гармонiйне спiлкування стали серед них визначальними.



Завдяки новим можливостям, якi забезпечують нам самодостатнiсть, на переднiй план виходять вимоги до вiдносин спорiднених душ.


Вiдносини спорiднених душ

І чоловiки, i жiнки шукають нового рiвня емоцiйного задоволення у своiх близьких стосунках – вiдносин спорiднених душ. У наш час пари закохуються i хочуть залишатися закоханими й надалi. Партнерства, едина мета якого – забезпечити матерiальнi потреби, iм недостатньо. Люди прагнуть вiдносин, якi виходять за межi супутнiх ролей i задовольняють глибшу потребу в емоцiйнiй близькостi та справжньому самовираженнi.

У наш час пари закохуються i прагнуть залишатися закоханими й надалi.

Любов та ii численнi прояви стали визначальними чинниками у прийняттi рiшень щодо вибору партнера i продовження стосункiв. Так само типовi причини для припинення стосункiв сьогоднi значно бiльше пов’язанi з браком емоцiйного задоволення, нiж за часiв наших батькiв, дiдусiв та бабусь.

Розгляньмо кiлька прикладiв.



Керол хоче розлучитися зi своiм партнером. Вона каже: «Я постiйно йду на поступки, але у вiдповiдь нiчого не отримую».

Я як ii терапевт запитую: «Чого саме ви не отримуете? Допоможiть менi краще зрозумiти це».

Керол вiдповiдае: «Вiн перестав бути люблячим. Мене розчаровуе те, що вiн навiть не цiкавиться моiм життям i моiми почуттями. Все змiнилося. Романтика зникла. Я досi люблю його, але я не з

Сторінка 14

кохана.

На початку вiн був не таким. Зараз ми схожi на двох сусiдiв по квартирi, якi живуть кожен своiм життям пiд одним дахом. Я хочу бiльшого у своему життi. Я хочу вiдчувати, що мене люблять i цiнують».


Керол не скаржиться на те, що ii партнер неналежно виконуе свою супутню роль, – у нього гарна робота. Вона незадоволена тим, що не реалiзуються ii емоцiйнi потреби. Керол хоче, щоб ii чоловiк був бiльш люблячим i бiльше цiкавився ii життям. Вона хоче вiдчувати зв’язок, почуватися особливою i закоханою.



Том теж хоче розлучитись зi своею партнеркою. Вiн каже: «Що б я не робив, iй цього недостатньо для щастя. Коли вона така напружена, важко почуватися добре, приходячи додому».

Я як терапевт запитую: «Чому ви не можете почуватися добре? Допоможiть менi зрозумiти, чому ii щастя для вас настiльки важливе».

Том вiдповiдае: «Коли вона щаслива, усi щасливi. Але коли вона нещаслива, то дивиться на мене так, наче проблема в менi. Я хочу почуватися добре, а не так, нiби я недостатньо добрий.

Ранiше, коли ми поверталися з роботи, вона була дуже рада мене бачити. Я був щасливий, що змiнив ii життя на краще. Я вiдчував, що мене люблять i цiнують.

Зараз дружина постiйно здаеться знервованою. Ранiше ми дуже любили проводити час разом, але це змiнилося, i у спальнi, й за ii межами».

Тодi я запитую: «Як це „змiнилося у спальнi“?»

Том вiдповiдае: «Коли мене цiкавить секс, вона майже завжди погоджуеться, але це вiдповiдь бiльше з обов’язку, вона не радiе при цьому».

Тодi я запитую: «Як це змiнило вашi сексуальнi стосунки?»

Том вiдповiдае: «Секс став рутинним i нудним. Я не хочу втрачати надiю на чудовi сексуальнi вiдносини. Я не хочу жити у шлюбi без пристрастi. Я хочу вiдчувати взаемну любов i зв’язок, як це було на початку».


Том не очiкуе, що його партнерка стане кращою господинею, кулiнаркою або матiр’ю для iхнiх дiтей. Вони обидва беруть участь у приготуваннi iжi, прибираннi та вихованнi. Його розчарування пов’язане з браком емоцiйного задоволення, яке безпосередньо пов’язане з ii емоцiйним задоволенням.

На вiдмiну вiд свого батька, якому було достатньо того, що дружина задовольняла його сексуальнi потреби, Том хоче, аби його партнерка сяяла в його присутностi й насолоджувалась сексом так само, як на початку iхнiх стосункiв.

Історii Тома i Керол е типовими прикладами викликiв, якi постають перед парами пiсля виходу за межi традицiйних ролей Марса i Венери. Вони прагнуть тривалоi пристрастi, але не навчилися пiдтримувати романтичне кохання, яке вiдчували на початку.


Нашi сучаснi виклики

Щоб створити тривалу любов i пристрасть, маемо навчитися не лише задовольняти новi потреби та очiкування, а й мiнiмiзувати негативний вплив сучасного стресу на нашi вiдносини.

За останнi п’ятдесят рокiв життя стало складнiшим i напруженiшим. Довший робочий день, додатково обтяжений виснажливою дорогою до офiсу та iнтенсивнiшим дорожнiм рухом; пiдвищення вартостi медичних послуг, житла, продуктiв харчування, накопичення боргiв на кредитних картках, спiльна вiдповiдальнiсть за працю i виховання дiтей у сiм’ях, в яких працюють обое батькiв, – це лише деякi з джерел стресу в сучасному життi з його стрiмкими темпами. Бiльш нiж будь-коли ранiше нам потрiбно опанувати новi способи пiдтримувати одне одного i себе самих.

Незважаючи на новi технологii, покликанi поеднати нас, такi як Інтернет та мобiльнi телефони, перевантаження iнформацiею i цiлодобовий доступ звели значну частину нашого спiлкування до рiвня листiвок. І чоловiки, i жiнки працюють на межi своiх можливостей, i в них залишаеться мало енергii на особисте життя. Здобувши бiльшу незалежнiсть та ширшi можливостi для досягнення успiху на роботi, вдома ми часто почуваемось iзольованими i виснаженими.



Отримавши бiльшу незалежнiсть та ширшi можливостi для досягнення успiху на роботi, вдома ми часто почуваемось iзольованими i виснаженими.



Небачений рiвень стресу, який зараз вiдчувають чоловiки i жiнки, позначаеться на наших романтичних вiдносинах i обмежуе нашу здатнiсть досягати успiху на роботi. Незалежно вiд того, чи ми самотнi, чи перебуваемо у серйозних стосунках, часто ми надто зайнятi або втомленi, щоб зберiгати взаемний потяг, зацiкавленiсть i прихильнiсть. Щоденний стрес поглинае нашу енергiю i терпiння. Як наслiдок, ми почуваемося надто виснаженими або знервованими, щоб насолоджуватись присутнiстю одне одного i пiдтримувати одне одного вдома чи надавати ефективну пiдтримку своiм колегам i клiентам.



Стрес посилюе нашi домашнi проблеми.



Ми часто настiльки зайнятi, що не помiчаемо, як нашi повсякденнi рiшення руйнують нашу здатнiсть отримувати задоволення вiд стосункiв. Чоловiк вiддае серце й душу, щоб заробити достатньо грошей для своеi сiм’i, i повертаеться додому надто втомленим навiть для того, щоб розмовляти з рiдними, не кажучи вже про надання iм пiдтримки. Жiнка працюе увесь день, а потiм повертаеться додому, щоб надати своему чоловiковi ту пiдтримку, якоi вiн, на ii думку, потребуе, але ко

Сторінка 15

и вiн не надае необхiдноi пiдтримки iй, почуваеться ображеною i замикаеться в собi.

Пiд впливом стресу чоловiки i жiнки забувають, чому ми робимо те, що робимо. Ми забуваемо, що працюемо так тяжко заради забезпечення добробуту i щастя тих, кого ми найбiльше любимо. Ми любимо наших партнерiв, але ми бiльше в них не закоханi.


Надто зайнятi й надто втомленi

Подорожуючи свiтом з розповiдями про Марс i Венеру, я помiтив нову тенденцiю у вiдносинах, яка пов’язана з посиленням стресу. І пари, й одинаки вважають, що вони надто зайнятi або виснаженi, щоб розв’язувати проблеми у своiх вiдносинах, i часто думають, що iхнiй партнер надмiру вимогливий або надто несхожий на них, щоб його можна було зрозумiти.

Намагаючись упоратись iз посиленням стресу в нашому швидкоплинному життi, вдома чоловiки i жiнки почуваються знехтуваними. Тодi як однi пари вiдчувають посилення напруження, iншi здалися й мовчать про своi емоцiйнi потреби. Можливо, вони непогано уживаються, але пристрастi мiж ними немае.

Бiльш традицiйнi причини розлучень, такi як економiчнi проблеми, зрада, наркотична залежнiсть, насилля, досi iснують, але зараз iх живить зростаюче емоцiйне незадоволення, яке пiдсилюеться зростанням стресу.

Глобальнi дослiдження довели, що у жiнок, якi стають бiльш освiченими i фiнансово незалежними, зростае ризик залишитися самотнiми або розлучитися, зменшуеться рiвень щастя i пiдвищуеться рiвень стресу. Так не повинно бути. Хоча зростання частоти розлучень, кiлькостi прикладiв безрадiсного iснування i рiвня стресу зараз е статистичною нормою, багато освiчених i фiнансово успiшних жiнок перебувають у щасливому шлюбi й менше потерпають вiд стресу. Проблема полягае зовсiм не у рiвнi освiти чи фiнансовiй незалежностi, а в тому, що ми не навчилися задовольняти потреби, зумовленi цими викликами.

Звiсно, кращi умови на роботi допомагають знизити рiвень стресу, але зовсiм уникнути його неможливо. Наше професiйне життя завжди створюватиме новi виклики i проблеми. І у чоловiкiв, i у жiнок якiсть особистих вiдносин i побуту великою мiрою впливае на здатнiсть ефективно протистояти стресу. Навiть якщо мiй день сповнений неприемностей, розчарувань i клопотiв, усе це вiдходить на заднiй план, коли я думаю про повернення додому, до люблячоi дружини i щасливого сiмейного життя.



Якiсть особистих вiдносин значною мiрою впливае на нашу здатнiсть ефективно протистояти стресу.



Звiсно, iснуе також багато стратегiй особистiсного розвитку, якi допомагають зменшити стрес i пiдвищити самооцiнку, але найважливiше – дарувати й отримувати любов у вiдносинах. Рiзнi прийоми можуть допомогти нам вiдкрити свiй розум i серце, але без нового бачення вiдносин важко зберегти позитивнi почуття.

Якщо ми навчимось ефективно протистояти стресу, покращуючи якiсть наших особистих стосункiв, то зможемо насолодитися тим, чого всi так прагнемо, – вiдчуттям наповненостi життя, щастя, любовi й задоволення, а також наявностi мiсii, сенсу i мети.

Замiсть того щоб бути ще однiею проблемою, яку нам доводиться розв’язувати, вiдносини можуть стати рiшенням. Замiсть того щоб повертатися додому як до ще одного клубка проблем i джерела стресу, ми можемо приходити туди як у безпечну гавань, де на нас чекають турбота i спокiй.



Замiсть того щоб бути ще однiею проблемою, яка потребуе розв’язання, вiдносини можуть стати рiшенням.



Ми можемо почуватися жертвами i звинувачувати зовнiшнiй свiт у нових викликах, якi вiн кидае нашим вiдносинам. Або ж ми можемо усвiдомити, що, опанувавши новi навички побудови вiдносин, ми зможемо не лише краще протистояти стресу, що зростае, а й досягати успiху. Спiльно зустрiчаючи новi джерела стресу, ми зможемо не лише зменшити його вплив, а й стати ближчими i вiдчувати бiльшу любов i пристрасть одне до одного.



Навчившись зменшувати рiвень стресу за допомогою кращих комунiкативних навичок, ми станемо ближчими i вiдчуватимемо бiльшу любов та пристрасть.


Зростаемо в любовi разом

Коли ми вiддаемо комусь часточку свого серця, мiсце, яке ми посiдаемо в його свiдомостi, вiдчутно впливае на наше ставлення до самих себе i на нашу готовнiсть дарувати любов. Якщо нам вiдмовила незнайома людина, ефект вiд цього незначний; але якщо вiдмовляе людина, яка нам небайдужа, бiль може бути таким сильним, що ми вiддалимось i замкнемось у собi, щоб захиститися, i почнемо автоматично зводити стiни та укрiплення.

Вiдтак ми чiпляемось за численнi причини, щоб утримувати серце пiд замком, i продовжуемо вiдчувати бiль глибоко в душi. Але цього разу причиною болю е не iнша людина, а наше намагання стримати любов. Найбiльшого емоцiйного болю у життi ми зазнаемо, коли перестаемо дiлитися любов’ю з найдорожчими для нас людьми.



Найбiльший бiль ми вiдчуваемо, коли перестаемо дiлитися любов’ю з найдорожчими для нас людьми.



Осягнувши новi iдеi, викладенi у цiй книжцi, ви навчитеся знову вiдкривати свое серце через спiвчуття i вдячнiсть, замiсть того щоб захищатися, ховаючи його за стiною звинувачень i образ.

Сторінка 16

Ви навчитеся краще розумiти i любити себе, щоб не почуватися так прикро i не закриватися, коли ваш партнер переживае стрес i не може пiдтримати вас так, як вам потрiбно. Часом ваша Спорiднена Душа i далi дратуватиме й розчаровуватиме вас, але нова iнформацiя про ii унiкальнi гендерно специфiчнi виклики, емпатiя i спiвчуття зроблять вас лагiднiшими i дадуть силу зазирнути всередину i вiдмовитись вiд своiх, часом дрiб’язкових, вимог, нереалiстичних очiкувань, однобоких звинувачень i суворих суджень.



Завдяки iнформацii, яка пояснюе новi виклики, що постають перед вашим партнером, допомагаючи йому в подоланнi стресу, ви зможете проявити бiльше терпiння та поблажливостi.



У тi днi, коли партнер зможе надавати вам любов i пiдтримку, вони проллють свiтло на вашу справжню сутнiсть i пiдтвердять, що ви гiднi любовi – i його, i власноi. Але в iншi моменти, коли ваш партнер потерпае вiд стресу i не в силах дати вам любов, якоi ви потребуете, ви зможете змiнити тактику i витратити цей час на щось приемне. За такого пiдходу ви бiльше не впадатимете у вiдчай щоразу, коли партнер не надае вам пiдтримки. Зате вiдчуваючи його любов, ви зможете пiднестися ще вище.

Навiть якщо ми любимо самих себе, отримання любовi вiд iншого мае дуже велике значення. Одна рiч знати, що ви вродливi, й зовсiм iнша – дивитися у дзеркало, насолоджуючись сяйвом своеi краси. Побачивши себе в очах своеi Спорiдненоi Душi, ви вiдчуватимете бiльше задоволення, нiж могли б вiдчути на самотi.



Любов партнера може стати основою для пробудження у вас iще бiльшоi й вищоi любовi.



Коли ви отримуете доступ до свого внутрiшнього щастя, яке не залежить вiд любовi та пiдтримки вашого партнера, ви можете спiвпереживати його боротьбi, приймати його недолiки i цiнувати його намагання зробити все якнайкраще. З часом ви вiдкриете для себе здатнiсть виявляти його найкращi риси.

Завдяки цьому фундаменту з любовi до себе та внутрiшнього щастя вам не потрiбна любов партнера, щоб бути щасливими, але вона необхiдна, аби почуватися щасливiшими. У гарний день любов вашого партнера може зробити вас iще щасливiшими i спонукати дiлитися своею любов’ю. Отже, вiдносини збагачують наше життя в такий спосiб, який для нас самих е недоступним.

Коли ви знаете й цiнуете своi сильнi сторони i приймаете своi обмеження та внутрiшнi виклики, ви готовi змiцнювати свою любов i ставати ще ближчими. Завдяки цьому кращому самоусвiдомленню i любовi до себе ви можете залишати серце вiдкритим, поглиблюючи разом зi своiм партнером свою любов, прийняття i довiру. Ця нова здатнiсть допоможе вам створити справжнi вiдносини спорiднених душ.

Такий вид зростання неможливий у звичайних вiдносинах. Для мене пiсля кiлькох рокiв шлюбу було несподiванкою, наскiльки кращим стало мое подружне життя з Боннi. Ми продовжували долати нашi проблеми i вчилися помiчати й цiнувати сильнi сторони одне одного, водночас приймаючи й розумiючи своi обмеження, i на нашому шляху було багато злетiв i падiнь. Ми досягали успiху, залишаючись разом i змiцнюючи нашу здатнiсть кохати.

Для нас шлях любовi був схожим на дорогу навколо гори. За кожним поворотом – новий краевид, якого ми навiть не могли б собi уявити. Вiдколи ми почали нашу спiльну подорож сорок рокiв тому, ми не раз збивалися зi шляху, потребували дозаправки, перегрiвали радiатор, а також отримали декiлька талонiв за перевищення швидкостi й пробили декiлька шин. І якимось незбагненним чином пiсля цих пригод рiзноманiтнi краевиди здавалися нам ще гарнiшими i милiшими.



Подолання викликiв вiдносинам наповнило наше спiльне життя ще бiльшим сенсом i красою.



Вiдносини спорiднених душ не виникають автоматично. Це винагорода за наше внутрiшне зобов’язання бути щирими iз собою i знайти вище кохання, за свiдомий намiр прощати помилки, за мудрiсть виправляти те, що не вдаеться, за розумiння i готовнiсть безумовно приймати обмеження нашого партнера i, нарештi, за вiдвагу, з якою ми щоразу вiдкриваемо своi серця.




3

Ваше унiкальне Я


Однiею з головних переваг вiдносин спорiднених душ е iхня здатнiсть пробудити та пiдтримати природний розвиток i реалiзацiю нашого унiкального Я.



Вiдносини спорiднених душ пiдтримують природний розвиток i реалiзацiю нашого унiкального Я.



Звiльняючись вiд традицiйних чоловiчих i жiночих ролей, ми раптом отримуемо доступ до тих частин своеi особистостi, якi ранiше пригнiчували або приховували. Замiсть того, щоб обмежуватись проявом рис, якi пов’язанi з iхнiми традицiйними ролями, чоловiки тепер мають бiльший доступ до своеi жiночоi сторони, а жiнки – до чоловiчоi.

Сучасному чоловiковi бiльше не треба притлумлювати свою жiночу сторону, щоб вважатися «справжнiм чоловiком», а жiнка бiльше не мусить приховувати свою чоловiчу сторону, аби ii сприймали як «справжню жiнку». Внаслiдок цього ми отримуемо доступ до нашого справжнього, унiкального Я – унiкального поеднання чоловiчих i жiночих рис.



Чоловiковi бiльше не треба притлумлювати свою жiночу сторону, щоб вважатися

Сторінка 17

«справжнiм чоловiком». Жiнка бiльше не мусить приховувати своi чоловiчi гранi, щоб вважатися «справжньою жiнкою».



Прояв нашоi пригнiченоi чоловiчоi або жiночоi сторони вивiльняе величезну енергiю. Вираження самого лише присмаку нашого автентичного Я вiдчутно посилюе нашу активнiсть, енергiю i пристрасть до любовi та життя.

У жiнцi це наближення до себе пробуджуе ii чоловiче вiдчуття мiсii, що гармонiюе з жiночим вiдчуттям мети. Маскулiнна мiсiя жiнки – досягти змiн через вираження своiх унiкальних талантiв, а ii фемiнне вiдчуття мети, зрештою, – кохати i бути коханою. Хоча любов завжди е прiоритетом у ii життi, жiнка хоче досягати змiн, виражаючи ii. Прагнучи бути бiльш люблячою вдома, жiнка приносить цю любов i на свое робоче мiсце, намагаючись проявляти себе з кращого боку i вiдкривати найпривабливiшi риси в iнших.



Доступ до унiкального Я жiнки пробуджуе ii чоловiче вiдчуття мiсii.



Доступ до унiкального Я чоловiка повнiше розкривае його жiноче вiдчуття любовi та вiдданостi. Для чоловiка зараз е цiлком нормальним зiзнатися, що вiн «закоханий». Змiцнення любовi в серцi додае його мiсii сенсу, а його мета виходить за межi власних потреб i поширюеться на потреби iнших.



Доступ до унiкального Я чоловiка вiдкриваеться через його жiноче вiдчуття любовi й вiдданостi.



Навiть у роки мого дитинства «справжнi чоловiки» не визнавали вiдкрито своеi потреби в любовi, як i емоцiй, що робили iх уразливими. Це були чоловiки дii, жорсткi, здатнi без скарг долати труднощi й небезпеки. Це притлумлення вразливостi знайшло вiдображення в героях вестернiв 50-х рокiв, якi, врятувавши жiнку, iхали на захiд сонця… в гордiй самотностi.

Але 60-тi принесли великi змiни в гендерних ролях. Тодi як жiнки створювали групи пiдтримки, щоб розвивати i виражати свою незалежнiсть та силу, чоловiки почали вiдрощувати волосся, вдягати рожевi сорочки i влаштовувати антивоеннi демонстрацii. Їхнiм девiзом було: «Займайтеся коханням, а не вiйною».

Силу цього масового пробудження найвиразнiше засвiдчила оргазмiчна реакцiя молодих жiнок, якi знемагали вiд крику на концертах «Бiтлз» та iнших рок-гуртiв шiстдесятих.

У недiльний вечiр 9 лютого 1964 року дiвчата-пiдлiтки в Америцi вперше почули про «Бiтлз» на iсторичному Шоу Еда Саллiвана, i iхня драматична реакцiя вразила всiх. Четверо довговолосих юнакiв-музикантiв на сценi спiвали в такт, вiльно виражаючи свою невинну й неприховану любов i вiдданiсть жiнкам. Слова iхнього найбiльш пам’ятного хiта «Я хочу тримати тебе за руку» (I want to hold your hand) говорять самi за себе.



Масове пробудження виразно засвiдчила оргазмiчна реакцiя молодих жiнок, якi знемагали вiд крику, слухаючи «Бiтлз».



«Бiтлз» вдалося розповiсти про чоловiчу любов у такий спосiб, до якого ранiше рiдко хто вдавався. Моя дружина Боннi пригадуе, що теж несподiвано для себе заплакала пiд час виступу «бiтлiв».

Боннi сказала: «Нарештi хтось промовляв до мене».

«Бiтлз» спiвали серцем, i iхнiй спiв знаходив вiдгук у душах мiльйонiв молодих жiнок. Цi четверо талановитих юнакiв встановлювали зв’язок зi своею романтичною, жiночою стороною, i у жiнок з’являлася нова можливiсть вiдкриватися i проявляти свое справжне Я, а отже, бiльша свобода виражати свою чоловiчу сторону. Ця зростаюча хвиля незалежних жiнок у шiстдесятих i сiмдесятих звiльнила чоловiкiв вiд споконвiчноi традицiйноi необхiдностi бути единими годувальниками. Так само зростання кiлькостi люблячих i романтичних чоловiкiв, що вiдображено в музицi «Бiтлз» та iнших рок-гуртiв шiстдесятих, дало поколiнню молодих жiнок можливiсть звiльнитися вiд традицiйних стереотипiв.

Таким чином, музика «Бiтлз» вивiльнила – особливо в жiнок – ранiше не бачену вибухову енергiю. Бiтломанiя i була за своiм змiстом драматичним вивiльненням цiеi енергii. У цей час я також вiдчув приплив новоi енергii. Це було пробудження.

Пам’ятаю, як у чотирнадцять я вiдвiдав концерт «Бiтлз». Перед концертом я заприсягся не вставати i не волати, але щойно «бiтли» вийшли на сцену, я встав i закричав, як i всi iншi. Вочевидь, у менi й моему поколiннi було вивiльнене щось нове.

Змiни, якi почались у 60-х роках, продовжують поширюватись i в нашi днi. Завдяки зростанню рiвноправ’я статей i прийняттю суспiльством ширшого спектра правил i моделей поведiнки люди в наш час мають бiльшу свободу бути собою, нiж будь-коли досi.


Вiльне вираження нашого унiкального Я

У доiсторичнi часи чоловiки i жiнки мали однакову взаемну повагу до вiдмiнних, але взаемодоповнюючих ролей одне одного. Жiнка цiнувала готовнiсть чоловiка загинути в бою, захищаючи свою сiм’ю, i терпiти дискомфорт i труднощi пiд час полювання та покладалася на неi. У свою чергу чоловiк покладався на готовнiсть жiнки з любов’ю дбати про задоволення фiзичних потреб його дiтей та його власних i цiнував це.

Упродовж бiльшоi частини iсторii нашi вiдокремленi ролi здавалися менш обтяжливими, тому що вiдповiдали нашим найважливiшим потребам у виживаннi та безпецi. Але з плином часу потреба у вiд

Сторінка 18

кремлених ролях зменшувалась, i вiдносини супутнiх ролей стали надто обтяжливими. І чоловiки, i жiнки вiдчували дедалi бiльше бажання виражати всi аспекти своеi особистостi без обмежень, як iндивiдуально, так i у вiдносинах. Ця нова вимога сформувала i визначила нашу нову потребу у вiдносинах спорiднених душ.



У давнину нашi вiдокремленi ролi здавалися менш обтяжливими, позаяк вони вiдповiдали нашим найважливiшим потребам – у виживаннi та безпецi.



Ця трансформацiя (яка тривае й дотепер) вiд супутнiх ролей до спорiднених душ е безпрецедентною в нашiй iсторii й не менш важливою, нiж перехiд вiд мисливства i збиральництва до сiльського господарства та торгiвлi або вiд аграрноi до iндустрiальноi доби та iнформацiйноi епохи. Вона закладае новий фундамент для справжнього рiвноправ’я статей i потенцiйно здатна привести нас до миру, любовi та порозумiння в усьому свiтi.



Перехiд вiд супутнiх ролей до вiдносин спорiднених душ закладае новий фундамент для рiвноправ’я статей.



Однак поява нашого унiкального Я не лише збiльшуе потенцiал для досягнення щастя. Зростае i потенцiал болю. Тепер, коли ми спробували на смак вiльне та автентичне самовираження, пригнiчення певних аспектiв наших чоловiчих i жiночих сторiн може стати для нас найбiльшим джерелом болю та страждань.

Наприклад, оскiльки жiнки в наш час мають можливiсть виявляти свою незалежнiсть (рису своеi чоловiчоi сторони), вони можуть сильно страждати, коли iм доводиться обмежуватись повною взаемозалежнiстю (риса iхньоi жiночоi сторони) у вiдносинах.

Так само й чоловiки, якi зараз дiстали можливiсть виражати взаемозалежнiсть i слухатись свого серця (риса iхньоi жiночоi сторони), страждають не менше, коли iм доводиться обмежуватись традицiйною роллю единого годувальника i нехтувати своiми бажаннями, прагненнями i мрiями.

Коли ми пригнiчуемо будь-яку рису нашоi чоловiчоi або жiночоi сторони, яка прагне проявитися, ми втрачаемо зв’язок зi своiм вiдчуттям щастя i життевою силою. З цiеi точки зору важливим джерелом внутрiшнього болю, бiологiчного стресу i страждань е наш свiдомий чи несвiдомий опiр вираженню рiзних аспектiв свого унiкального Я.



Причина наших страждань – внутрiшнiй опiр вираженню певних аспектiв свого унiкального Я.


Нашi новi виклики

Випадки, коли жiнки проявляли такi маскулiннi риси, як незалежнiсть i вiдстороненiсть, траплялися протягом усiеi iсторii, але були аж нiяк не типовими, особливо якщо жiнка бажала мати сiм’ю. Не маючи доступу до протизаплiдних засобiв, жiнки були вагiтними або вигодовували грудьми бiльшу частину свого життя. Майже постiйно зайнятiй доглядом за дiтьми матерi доводилось покладатися на свого чоловiка в планi фiнансовоi пiдтримки i безпеки. Виростити дiтей без допомоги годувальника було практично неможливо.

Але в наш час жiнки вiльно реалiзують свою незалежну чоловiчу сторону. Це дае великi переваги. Здобувши освiту перед тим, як вийти замiж або народити дiтей, жiнки здобувають бiльшу свободу обрати собi кар’еру до душi, а також проявити i показати свiтовi своi таланти i стати фiнансово незалежними. Жiнки можуть дозволити собi розкiш присвятити бiльше часу пошукам бажаних стосункiв, а не виходити замiж за першого чоловiка, з яким у них буде секс. Бiльша самодостатнiсть i можливiсть задовольняти своi рiзноманiтнi iнтереси, не зважаючи на схвалення iнших, приносить iм радiсть.



Завдяки бiльшiй незалежностi жiнки мають розкiшну можливiсть присвятити бiльше часу пошукам бажаних стосункiв.



Оскiльки жiнки бiльше не пригнiчують важливi аспекти своеi особистостi, вони отримують бiльше задоволення i повнiше реалiзуються як на роботi, так i вдома. Але ця нова свобода загрожуе пригнiченням чоловiками i жiнками iнших аспектiв своiх унiкальних особистостей.

Для жiнки виражати свою жiночу сторону не менш важливо, нiж чоловiчу. Щоб бути абсолютно щасливою, пiсля вираження своеi чоловiчоi сторони вона повинна повернутися до жiночоi для забезпечення належного балансу. Кожна жiнка i кожен чоловiк мае власний унiкальний баланс чоловiчих i жiночих якостей. Якщо потреба жiнки в балансi не задовольняеться, це призведе до зростання стресу, незадоволення i рiзних проявiв душевного болю, починаючи вiд депресii й тривоги i закiнчуючи безсонням та харчовою залежнiстю. Без новоi iнформацii про вiдновлення балансу жiнка намагатиметься впоратись iз ситуацiею у такий спосiб, який лише пiдсилюватиме i дисбаланс, i ii бiль.

Наприклад, щоб уникнути болю самотностi, який вiдчувае жiнка, коли ii жiноча потреба кохати i бути коханою не реалiзуеться, вона може покладатися на свою незалежну чоловiчу сторону i намагатися реалiзувати себе через успiх, а не через любов. Замiсть того щоб присвятити бiльше часу створенню близьких стосункiв, вона вiддае всю себе розвитку кар’ери.

Зосереджуючись бiльше на своiй чоловiчiй сторонi, яка прагне до незалежностi й успiху, жiнка ще бiльше вiддаляеться вiд своеi жiночоi природи з ii потребою кохати i бути коханою. Вона поглиблюе розрив зi своею жiночою сторо

Сторінка 19

ою i тому не може позбутися джерела болю.



Щоб уникнути болю самотностi, жiнка вiдгороджуеться вiд потреби кохати i бути коханою, що робить ii уразливою.



Чоловiки також можуть вiдчувати бiльше задоволення, виходячи за межi своеi незалежноi чоловiчоi сторони, щоб повнiше приймати i вiдчувати свою потребу кохати i бути коханими. Отримавши доступ до своеi жiночоi сторони, чоловiки можуть повнiше вiдчувати любов до свого романтичного партнера, своеi сiм’i та роботи.

Замiсть бездумно дотримуватись регламентованих суспiльством моделей поведiнки i робити те, чого вiд них завжди очiкували, чоловiки можуть слухати свое серце i виявляти, що приносить iм щастя. Звiльнившись вiд тиску традицiйноi вимоги задовольняти своi сексуальнi потреби лише пiсля одруження, чоловiки також отримали ширшi можливостi для пошуку пари.

Але коли чоловiк вiдкривае свое серце й одержуе доступ до своiх почуттiв, це приносить новi ризики i виклики. Його потреби несподiвано зростають. Чоловiковi уже недостатньо заробляти на життя i забезпечувати свою дружину i дiтей. Вiн хоче йти за покликом серця, а не жертвувати своiми потребами i бажаннями заради сiм’i; вiн прагне насолоджуватись життям.

Отримавши цей бiльший доступ до своеi жiночоi сторони, вiн ризикуе втратити баланс i надмiрно зосереджуватись на власних потребах, нехтуючи потребами партнерки. Якщо вiн бiльше виражатиме свою жiночу сторону, вiддаляючись вiд чоловiчоi, це посилюватиме стрес i незадоволення.



Ідучи за покликом серця, чоловiки ризикують втратити баланс.



Переходячи надто далеко на свою жiночу сторону i керуючись переважно емоцiями, чоловiки дуже ризикують стати надмiру надокучливими або сварливими й вимогливими. Надто часто менi доводилося бачити чоловiкiв, якi несвiдомо руйнували своi вiдносини, вимагаючи бiльшого вiд своiх партнерок i звинувачуючи iх, замiсть того, щоб отримати доступ до своеi чоловiчоi сторони, щастя якоi не залежить цiлковито вiд партнерки. В iнших випадках чоловiки не можуть взяти на себе зобов’язання у вiдносинах, позаяк вони надто зосереджуються на власних потребах, емоцiях i почуттях, замiсть того щоб вiдкривати новi способи задовольняти потреби своеi партнерки.

Зараз вiдбуваеться перехiд вiд традицiйних способiв встановлення зв’язкiв до тих, що створюють можливiсть для повного вираження нашого унiкального Я, i не варто очiкувати, що цей процес завжди буде легким або автоматичним. Зростання очiкувань веде до збiльшення викликiв нашим вiдносинам, але те саме можна сказати й про переваги вiд прийняття цих викликiв. Завдяки цiй новiй iнформацii любовнi вiдносини можуть вказати нам шлях до балансу.

Наш новий пошук вiдносин спорiднених душ задля справжнього самовираження несе чимало нових викликiв, але вiн пропонуе i значно вищий рiвень реалiзацii. Поза сумнiвом, успiшнi традицiйнi вiдносини супутнiх ролей могли дарувати радiсть i задоволення, але нездатнi були забезпечити зростання пристрастi й життевоi сили, що виникае тодi, коли чоловiк i жiнка виражають обидвi сторони своеi унiкальноi особистостi.



Вiдносини супутнiх ролей здатнi принести радiсть i задоволення, але лише у вiдносинах спорiднених душ пристрасть може тривати нескiнченно.



Стан закоханостi такий приемний тому, що, перебуваючи в ньому, ми почуваемося достатньо безпечно для повного самовираження. Нове поеднання наших чоловiчих i жiночих сторiн створюе можливiсть для прояву вищоi, безумовноi, любовi, в якiй е пристрасть, спiвпереживання й мудрiсть. Але для пiдтримання цiеi дивовижноi любовi необхiднi новi навички i нова iнформацiя щодо того, як збалансувати нашi чоловiчi й жiночi сторони.



Щоб стати джерелом невичерпноi пристрастi, вiдносини мають забезпечувати постiйну можливiсть вираження як чоловiчоi, так i жiночоi сторiн.


Нашi чоловiчi та жiночi сторони

У наступних роздiлах ми детальнiше розглянемо рiзнi елементи наших чоловiчоi й жiночоi сторiн, а також наслiдки iх пригнiчення, поки що ж вашiй увазi пропонуеться простий опис наших чоловiчих i жiночих рис. Не забувайте, що кожен чоловiк i кожна жiнка мають як чоловiчу, так i жiночу сторони.

Наше справжне унiкальне Я – це наш внутрiшнiй баланс, поеднання цих взаемодоповнюючих рис. Не iснуе iдеального балансу, який був би однаковим для всiх. Кожен чоловiк, як i кожна жiнка, мае власне унiкальне спiввiдношення чоловiчих i жiночих риса. Усвiдомлюючи, приймаючи i виражаючи свое унiкальне поеднання чоловiчого i жiночого, ви зможете досягти вищоi любовi й щастя.



Кожному чоловiковi й кожнiй жiнцi притаманний власний унiкальний баланс мiж чоловiчими i жiночими рисами.



Нижче наведу дванадцять рис, або якостей, наших чоловiчих i жiночих сторiн. (Я використовую термiни «сторони», «якостi» i «риси» для рiзноманiтностi, але в них закладено однаковий змiст, i вони е взаемозамiнними.) Звiсно, насправдi цих рис набагато бiльше, але заради полегшення iх iдентифiкацii та обговорення я обмежився дванадцятьма.

Справжне унiкальне Я людини може являти собою будь-який рiвень

Сторінка 20

бо комбiнацiю цих рiзних рис, незалежно вiд ii бiологiчноi статi. Крiм того, наш унiкальний чоловiчий i жiночий баланс може проявлятися по-рiзному в рiзних ситуацiях. Наприклад, я можу бiльшою мiрою виражати свою чоловiчу сторону на роботi, а жiночу – з дiтьми. На рiзних етапах життя нашi потреби змiнюються, i сторона, яку ми виражаемо бiльше, нерiдко змiнюеться слiдом за ними. Будучи самотнiми, ми, природно, розвиваемо свою незалежну сторону, а у шлюбi, як правило, бiльше виражаемо взаемозалежнiсть.


Дванадцять чоловiчих i жiночих рис








Потенцiал для виявлення, а отже, й вираження власного унiкального поеднання цих рiзних рис, приваблюе нас до певних людей i ситуацiй.

Людину (чоловiка чи жiнку), яка бiльш упевнена (чоловiча якiсть), приваблюватиме бiльш довiрлива (жiноча якiсть) особа (чоловiк чи жiнка), i навпаки. Зростаючи в любовi разом з партнером, бiльш довiрлива людина пiдсилюватиме свою впевненiсть, а впевнена – ставатиме бiльш довiрливою.

Бiльш незалежну особу (чоловiча якiсть) приваблюватиме людина, яка бiльше орiентуеться на вiдносини i дуже цiнуе взаемозалежнiсть (жiноча якiсь), i навпаки. Завдяки спiльному зростанню в любовi бiльш незалежний партнер пiдсилюватиме свою здатнiсть дорожити вiдносинами i вiдвертiстю, а бiльш залежний усе бiльше цiнуватиме i виражатиме свою незалежнiсть.

Таким чином, нас часто приваблюють люди, якi бiльш повно проявляють риси, що доповнюють нашi найяскравiше вираженi якостi. Приймаючи цi доповнюючi якостi партнера, ми пробуджуемо iх у собi. Це допомагае нам змiцнювати цiлiснiсть i пристрасть, водночас вiдшукуючи новi способи пiдтримувати любов, розумiти, приймати i цiнувати свою пару.


Чоловiче i жiноче – це не просто соцiальнi конструкцii

Хоча декому розподiл наших визначальних рис на чоловiчi й жiночi може видатись довiльним або штучним, насправдi вiн зумовлений бiологiчними вiдмiнностями мiж чоловiками i жiнками.



Розподiл наших якостей на чоловiчi й жiночi зумовлений бiологiчними вiдмiнностями мiж чоловiками i жiнками.



Прояв будь-якоi з дванадцяти чоловiчих рис, перелiчених у списку, пiдвищуе рiвень тестостерону як у чоловiкiв, так i в жiнок. У чоловiкiв рiвень цього гормона значно вищий, тому вiн справедливо вважаеться чоловiчим. Прояв будь-якоi з дванадцяти жiночих якостей зi списку пiдвищуе рiвень естрогену i в чоловiкiв, i в жiнок. У жiнок рiвень естрогену значно вищий, тож вiн по праву вважаеться жiночим гормоном.

Концепцiя гендеру – не просто «соцiальна конструкцiя», як нас намагаються переконати. Звiсно, нашi традицiйнi чоловiчi й жiночi ролi багато в чому визначаються культурою, але звiльнившись вiд них для того, щоб повною мiрою виражати свое унiкальне Я, чоловiки i жiнки не стають раптово однаковими. Отримуючи доступ до своiх чоловiчих якостей i виражаючи iх, жiнка все ж залишаеться жiнкою i дуже вiдрiзняеться вiд чоловiка. Чоловiк, що мае повний доступ до своiх жiночих якостей, залишаеться чоловiком i вiдрiзняеться вiд жiнки.

Через вiдмiнностi у бiологiчнiй будовi чоловiкiв та жiнок вiдрiзняються й нашi гормональнi потреби. А позаяк рiзна поведiнка стимулюе вироблення рiзних гормонiв, прiоритети щодо певних видiв емоцiйноi пiдтримки у чоловiкiв i жiнок теж неоднаковi. Вони потребують дуже рiзних комбiнацiй гормонiв, щоб не вiдчувати стресу, бути щасливими i задоволеними.



Чоловiкам i жiнкам потрiбнi дуже рiзнi комбiнацii гормонiв, щоб не вiдчувати стресу.



Розумiння вiдмiнностей у наших бiологiчних гормональних потребах може суттево посилити нашу здатнiсть давати i приймати любов та пiдтримку, необхiднi для того, аби протистояти посиленню стресу в нашому життi.

Існуе два види стресу – внутрiшнiй i зовнiшнiй. Як уже було сказано, нинi ми всi маемо справу з новими, потужнiшими, нiж дотепер, зовнiшнiми стресорами. Зовнiшнi стрес-чинники, такi як затори на дорогах, напружений графiк роботи, розчарування та суперечки в подружньому життi, стимулюють вироблення гормона кортизолу, який спричиняе внутрiшнiй стрес i негативно впливае на нашу здатнiсть почуватися спокiйними, люблячими, щасливими i задоволеними.

У книжцi «За межами Марса i Венери» слово «стрес» було вжито у значеннi внутрiшньоi стресовоi реакцii на зовнiшнi чинники.

Стимулюючи вироблення гендерно специфiчних гормонiв i послаблюючи таким чином наш внутрiшнiй стрес (який визначаеться рiвнем кортизолу), ми отримуемо кращi можливостi для вiдкриття розуму й серця, вираження свого унiкального поеднання чоловiчих i жiночих рис та пiдтримання в цьому своiх партнерiв.



Створюючи гормональний баланс, ми отримуемо бiльшу свободу виражати свое унiкальне Я.



Тестостерон часто називають чоловiчим гормоном, оскiльки в будь-якого чоловiка, незалежно вiд рефлексiв, сформованих у дитинствi, культурного виховання чи сексуальних уподобань, його рiвень принаймнi вдесятеро вищий, нiж у здоровоi жiнки. У деяких чоловiкiв вiд народження маскулiннi якостi вираженi сильнiше, що зумовлено iхньою ДНК, а також гормональним балансом матерi

Сторінка 21

перiод внутрiшньоутробного розвитку. Переважання чоловiчих якостей над жiночими обумовлюватиме потребу у пiдтриманнi високого рiвня тестостерону для найкращого самопочуття.

Іншi чоловiки, в яких сильнiше вираженi жiночi якостi, вiдчуватимуть меншу потребу в тестостеронi. Хоча деякi здоровi чоловiки мають удесятеро вищий рiвень тестостерону, нiж жiнки, в iнших здорових чоловiкiв, з бiльш вираженими чоловiчими якостями, цей показник вищий у тридцять разiв.

Так само деякi жiнки народжуються з сильнiше вираженими фемiнними якостями i бiльшою потребою в дiях, що стимулюють вироблення естрогену та iнших жiночих гормонiв, тодi як iншi, з яскравiше вираженими чоловiчими якостями, вiдчувають меншу потребу у високому рiвнi естрогену. Естроген часто називають жiночим гормоном, позаяк у будь-якоi здоровоi жiнки, незалежно вiд рефлексiв, сформованих у дитинствi, культурного виховання чи сексуальних уподобань, його рiвень принаймнi вдесятеро вищий, нiж у здорового чоловiка. Надмiрна кiлькiсть тестостерону в жiнок може призводити до зниження рiвня естрогену. Щоб урiвноважити надлишок тестостерону, утворений протягом робочого дня, iм потрiбно виробляти бiльше естрогену в особистому життi.


Природа чи виховання?

Дехто стверджуе, що те, як ми проявляемо своi чоловiчi й жiночi якостi, визначаеться впливом суспiльства або дитячим досвiдом. Ця думка слушна, адже наша здатнiсть проявляти свiй унiкальний баланс чоловiчих i жiночих якостей цiлковито залежить вiд виховання. Цей баланс природний, але те, як ми виражаемо себе, визначаеться отриманим (або не отриманим) вихованням. Нашi чоловiчi й жiночi вiдмiнностi е водночас природними i соцiальними.

Ми всi народжуемось з унiкальним автентичним балансом чоловiчих i жiночих якостей, вiдповiдно до ДНК i внутрiшньоутробного впливу гормонiв. Цей унiкальний баланс – наш природний автентичний стан. У деяких чоловiкiв бiльше жiночих якостей, а в деяких жiнок переважають чоловiчi.

Якщо в нашому дитинствi було багато любовi та пiдтримки, у нас формуеться здатнiсть вiльно проявляти автентичний баланс своiх чоловiчих i жiночих якостей. Якщо ж любовi та пiдтримки бракуе, це може призвести до пригнiчення деяких рис.

Наприклад, жiнка, яка в дитинствi почувалася знехтуваною або покинутою, ймовiрно, була змушена дбати про себе сама. Як наслiдок, ii чоловiча сторона, впевнена i незалежна, виражена надмiрно, а такi жiночi якостi, як довiра i взаемозалежнiсть – пригнiченi. Без довiри до потенцiйного партнера жiнка не може вiдкрити свое серце i закохатися. Якщо ж у неi виникають романтичнi стосунки, вона може зайти надто далеко в протилежному напрямi й почати надмiрно виявляти свою жiночу сторону, поводячись надокучливо, вимогливо, авторитарно або прискiпливо.

Так само й чоловiк, що не мав у дитинствi турботливого батька як прикладу для наслiдування i нiколи не бачив свою матiр щасливою, iмовiрно, придушуватиме свою незалежну чоловiчу сторону, стане надто несамостiйним i надокучливим у вiдносинах, або ж, навпаки, збунтуеться i перетвориться на такого собi мачо, пригнiчуючи свою жiночу сторону в прагненнi вiднайти мужнiсть.

Це лише два приклади численних способiв, якими ми придушуемо свою автентичнiсть через суспiльний тиск або брак турботи в дитинствi. Заперечення певних аспектiв своеi автентичностi або й вiдмова вiд них може допомогти нам вижити в короткотермiновiй перспективi, однак таке психологiчне пригнiчення впродовж тривалого часу впливае на наш гормональний баланс, зменшуючи вироблення антистресових гормонiв. Без правильного балансу гормонiв ми не можемо ефективно боротись зi стресом i тримати свое серце вiдкритим. Навчившись приймати i чоловiчi, й жiночi складовi своеi особистостi, ми отримаемо ключ до любовi та пристрастi тривалiстю в життя.


Сила гормонiв

Тестостерон та його баланс з естрогеном (а також iншими жiночими гормонами) вiдчутно i безпосередньо впливае на настрiй, почуття, емоцii, енергетичнiсть, швидкiсть реакцii, рiст м’язiв i фiзичну силу, мотивацiю, здоров’я, лiбiдо, витримку, щастя чоловiка, а також на його здатнiсть вiдчувати любов, благополуччя i прихильнiсть.



Тестостерон вiдчутно i безпосередньо впливае на настрiй, почуття, енергетичнiсть, силу, лiбiдо i щастя чоловiка.



Естроген i його баланс з тестостероном та iншими чоловiчими гормонами не менш виразно впливае на настрiй, почуття, емоцii, енергетичнiсть, швидкiсть реакцii, вiдкладення жиру, витривалiсть, мотивацiю, здоров’я, лiбiдо, щастя жiнки, а також на ii здатнiсть вiдчувати любов, благополуччя i прихильнiсть.



Естроген вiдчутно i безпосередньо впливае на настрiй, лiбiдо, енергетичнiсть жiнки, а також на ii здатнiсть вiдчувати любов, благополуччя i щастя.



І у чоловiка, i у жiнки прояв чоловiчих якостей, згаданих вище, стимулюе вироблення тестостерону: незалежнiсть, емоцiйна вiдстороненiсть, активне розв’язання життевих проблем тощо пiдвищують рiвень тестостерону. Прояв цих чоловiчих якостей, що сприяе продукуванню тестостерону, може бути однаково приемним i

Сторінка 22

для чоловiкiв, i для жiнок. Однак у напружених ситуацiях цей гормон послаблюе внутрiшнi стресовi реакцii чоловiка, але не жiнки. Щоб зменшити вплив стресу, вона мае проявляти фемiннi якостi, що стимулюватиме вироблення жiночих гормонiв.

І у чоловiкiв, i у жiнок вираження жiночих якостей пiдвищуе рiвень естрогену. Вiра в пiдтримку партнера, покладання на iнших, емоцiйнiсть, пiклування тощо стимулюють вироблення цього гормона. Звiсно, цi речi можуть бути однаково приемними i для чоловiкiв, i для жiнок, проте в напружених ситуацiях вони послаблюють внутрiшнi стресовi реакцii жiнки, не чоловiка, адже, як ми знаемо, чоловiкам для послаблення стресу потрiбен тестостерон.

За часiв вiдносин супутнiх ролей внутрiшнiй стрес часто виникав унаслiдок надмiрного прояву рис, пов’язаних iз гендерними ролями. Для чоловiкiв потужним джерелом стресу був культурний тиск, який змушував iх пригнiчувати свою жiночу сторону. Багато в чому чоловiковi доводилось бути мачо: вiн мав за будь-яких обставин пiдтримувати сiм’ю, не скаржачись i не виражаючи хвилювання чи страху. У жiнок сильний внутрiшнiй стрес часто спричинювався необхiднiстю бути максимально жiночними й iгнорувати свое прагнення до незалежностi та iнтелектуальних здобуткiв.



За часiв вiдносин супутнiх ролей внутрiшнiй стрес часто виникав як наслiдок надмiрного прояву рис, пов’язаних iз гендерною роллю людини.



Але все змiнилося. У наш час жiнки нерiдко переходять надто далеко на свою чоловiчу сторону i пригнiчують жiночу, а чоловiки часто задалеко заходять на жiночу i пригнiчують рiзною мiрою свою вiдсторонену i незалежну чоловiчу сторону.



У нашому складному сучасному свiтi жiнки переходять надто далеко на свою чоловiчу сторону, а чоловiки задалеко заходять на жiночу. В обох випадках це посилюе стрес.



Для чоловiкiв, якi отримали бiльшу свободу проявляти свою емоцiйну та взаемозалежну жiночу сторону, основною причиною внутрiшнього стресу е пригнiчення чоловiчоi сторони i надмiрне вираження жiночоi; натомiсть для жiнок головною причиною внутрiшнього стресу е придушення iхньоi жiночоi сторони i надмiрне вираження чоловiчоi.

Понад сорок рокiв консультуючи чоловiкiв i жiнок, я постiйно спостерiгав неминучi наслiдки цього гормонального дисбалансу в обох статей. Коли чоловiк вiдчувае будь-якi симптоми внутрiшнього стресу, зокрема злiсть, втрату статевого потягу до своеi партнерки i пристрастi в життi загалом, незадоволення, нудьгу, зазвичай це зумовлено тим, що вiн зайшов надто далеко на жiночу сторону: його переповнюють емоцii, а отже, рiвень тестостерону в його органiзмi знизився, а рiвень естрогену перевищуе норму. Навчившись зосереджуватись на дiях, якi пiдвищують рiвень тестостерону i знижують рiвень естрогену, чоловiк зможе послабити свiй внутрiшнiй стрес.



У ситуацii емоцiйного напруження пiдвищення рiвня тестостерону i зниження рiвня естрогену завжди послаблюе стрес у чоловiкiв.



У жiнки все навпаки: якщо вона напружена, бiльш активний прояв ii чоловiчоi сторони i пiдвищення рiвня тестостерону не послабить ii стрес, а посилить.

Коли сучасна жiнка напружена, зосередження на дiях, що пiдвищують рiвень естрогену i знижують рiвень тестостерону, завжди зменшуватиме концентрацiю гормонiв внутрiшнього стресу.



Коли жiнка напружена, пiдвищення рiвня естрогену i зниження рiвня тестостерону завжди послаблюе ii стрес.



І навпаки: якщо чоловiк напружений, бiльш iнтенсивний прояв його жiночоi сторони i пiдвищення рiвня естрогену не послабить його стрес, а посилить.


Розвиток автентичностi

Як уже було сказано, кожна людина народжуеться з унiкальним балансом чоловiчих i жiночих якостей. На кожному етапi життя, починаючи з дитинства i далi, в пiдлiтковому та дорослому вiцi, якщо нам дозволяють вiльно проявляти власне автентичне Я i пiдтримують у цьому, ми можемо поступово проявляти, розвивати, виражати, навiть одночасно, цi рiзнi якостi. Завдяки поеднанню наших автентичних чоловiчих i жiночих якостей ми дозрiваемо до вищоi любовi, про яку детальнiше поговоримо в останньому роздiлi.



Завдяки поеднанню наших автентичних чоловiчих i жiночих якостей ми можемо дiйти до переживання вищоi любовi.



У загальному розумiннi мета першоi половини нашого життя – вiдкривати, розвивати i проявляти численнi чоловiчi та жiночi якостi свого автентичного Я з акцентом на наших бiологiчних вiдмiнностях i вiдповiдних потребах. У пiдлiтковому вiцi рiвень тестостерону в органiзмi хлопця зростае у двадцять разiв, рiвень естрогену в дiвчини – до шести. Якщо цей баланс нестiйкий, вони вiдчуватимуть зайвий внутрiшнiй стрес.

Дiвчина-пiдлiток, в якоi сильнiше вираженi чоловiчi якостi, менше потребуе стимуляцii жiночоi сторони для пiдтримання здорового рiвня естрогену, а дiвчина з переважанням жiночих якостей потребуватиме бiльшоi пiдтримки. Однак незалежно вiд проявленостi iхнiх чоловiчих якостей, послабити внутрiшне напруження обох дiвчат у стресовiй ситуацii можна, тимчасово посиливши пiдтримку жiночоi сторони i вiдновивши здоровий

Сторінка 23

рiвень естрогену. Так само коли у хлопця-пiдлiтка виникае стрес, йому слiд тимчасово зосередитись на вираженнi своеi чоловiчоi сторони i вiдновити таким чином свiй рiвень тестостерону незалежно вiд того, яким е його здоровий баланс порiвняно з iншими хлопцями.

Пiсля пiдлiткового вiку рiвень естрогену в органiзмi жiнки поступово знижуеться, а рiвень тестостерону пiдвищуеться i досягае свого пiку приблизно у тридцять п’ять рокiв (чимало жiнок повiдомляють про розквiт iхньоi сексуальностi приблизно в цьому вiцi). У чоловiкiв вiдбуваються протилежнi змiни. У вiцi тридцяти п’яти рокiв рiвень тестостерону в органiзмi чоловiка може почати знижуватись. Перед цим падiнням рiвень естрогену в його органiзмi поступово пiдвищуеться, i це пiдвищення продовжуеться й надалi (зауважимо: поступове зниження рiвня тестостерону е типовим для чоловiкiв у нашому суспiльствi, але не для представникiв корiнного населення).

Саме в цей перiод, коли органiзм чоловiка природно виробляе бiльше естрогену, а органiзм жiнки – тестостерону, ми вирушаемо у подорож з метою поеднання наших чоловiчих i жiночих якостей задля досягнення вищоi любовi.

Якщо жiнка не навчилася забезпечувати i пiдтримувати вироблення жiночих гормонiв, зi збiльшенням рiвня тестостерону вiдносно рiвня естрогену вона вiдчуватиме низку симптомiв менопаузи. Припливи, безсоння, тривога або депресiя е типовими симптомами менопаузи в сучасному суспiльствi, але у корiнних народiв, в яких жiнкам допомагають виражати свою жiночу сторону, вони не проявляються. Перед менопаузою, пiд час i пiсля неi, якщо жiнка не спираеться на свою жiночу сторону, в ii органiзмi починае домiнувати тестостерон, вiдповiдно, пiдвищуеться рiвень стресу. Це породжуе незадоволення, безрадiснiсть, злiсть, вiдчуття нереалiзованостi.



Перед менопаузою, пiд час i пiсля неi в органiзмi жiнки може почати домiнувати тестостерон, що пiдвищуе рiвень стресу.



У середньому вiцi й надалi, якщо жiнка спираеться на свою жiночу сторону, в усiй повнотi проявляючи своi фемiннi якостi, посилений вплив чоловiчих гормонiв не затьмарюватиме й не пригнiчуватиме ii жiночностi. І вона зможе вчитися поеднувати своi чоловiчу й жiночу сторони в кожному почуттi, думцi, рiшеннi та дii. Цей баланс вiдкривае дверi до вищоi любовi, до невичерпноi енергii та пристрастi.

Подiбний, але протилежний сценарiй розгортаеться у чоловiкiв. Пiсля статевого дозрiвання i до кiнця життя рiвень тестостерону в органiзмi чоловiка принаймнi у десять разiв перевищуе його рiвень в органiзмi жiнки. Пiзнiше, коли чоловiк переживае середнiй вiк, у його органiзмi починае природно зростати рiвень естрогену. Якщо цей чоловiк не розвинув своi маскулiннi якостi у повному обсязi вiдповiдно до свого унiкального рiвня, пiдвищення рiвня естрогену почне пригнiчувати тестостерон.



Органiзм чоловiка запрограмований протягом усього життя виробляти принаймнi вдесятеро бiльше тестостерону, нiж органiзм жiнки.



Якщо чоловiк навчиться пiдтримувати належний рiвень тестостерону в першiй половинi життя, то коли в середньому вiцi у нього почне пiдвищуватись рiвень естрогену, вiн також зможе виробляти тестостерон у належнiй кiлькостi. Завдяки пiдтриманню цього балансу гормонiв вiн зможе вiдчувати вищу любов, мудрiсть, спiвпереживання, безумовне прийняття, надовго збереже енергiйнiсть, мужнiсть i здоров’я.


Культурнi норми i самовираження

Вiльнi прояви у середньому вiцi жiночоi сторони чоловiком (з одночасним пiдтриманням високого рiвня тестостерону) i чоловiчоi сторони жiнкою (за збереження високого рiвня естрогену) ще зовсiм недавно були неможливi, позаяк i чоловiкiв, i жiнок попереднiх поколiнь обмежували культурнi норми, через якi вони були змушенi пригнiчувати свою особистiсть протягом усього життя. Рiзною мiрою чоловiки були змушенi пригнiчувати свою жiночу сторону, а жiнки – чоловiчу. Внаслiдок цього тривала пристрасть пiсля багатьох рокiв у шлюбi була неможливою.

Якщо в унiкальному поеднаннi маскулiнних i фемiнних якостей жiнки переважали чоловiчi риси, вона почувалася бiльш обмеженою i пригнiченою впродовж усього життя, а отже, вiдчувала брак душевного спокою, любовi, щастя й задоволення. Також жiнка потерпала вiд сильного стресу – окрiм тих випадкiв, коли iй вдавалось звiльнитися вiд суспiльних норм i виражати свою чоловiчу сторону. Але цей шлях до щастя не завжди був надiйний, адже для того, щоб виражати свою чоловiчу сторону, iй часто доводилось пригнiчувати своi взаемозалежнi жiночi якостi. Така жiнка часто залишалася самотньою, позаяк iй було важко знайти чоловiка, який би з любов’ю пiдтримував ii незалежнiсть i самодостатнiсть.



Бiльш маскулiнна жiнка могла послабити свiй внутрiшнiй стрес, кинувши виклик культурним нормам.



У наш час жiнки можуть вiльно виражати своi чоловiчi якостi, але тi з них, у яких переважають фемiннi якостi, вiдчувають бiльший стрес, оскiльки для пристосування i конкуренцii на роботi iм доводиться пригнiчувати свою жiночнiсть. До того ж вони мають бiльшу потребу в тому, щоб пiклувати

Сторінка 24

я про iнших i самим вiдчувати турботу, нiж тi жiнки, в яких переважають чоловiчi якостi.

Це не означае, що в наш час жiнки з бiльш вираженими чоловiчими якостями не вiдчувають стресу. Вони часто краще дають собi раду зi стресами на робочому мiсцi, але у вiдносинах стикаються зi значно бiльшими труднощами. Оскiльки iхня жiноча сторона не така сильна, вони не навчилися гармонiйно ii реалiзовувати. У них погано виходить приймати пiдтримку i просити про допомогу.



Жiнкам, у яких домiнують чоловiчi якостi, як правило, погано вдаеться приймати пiдтримку або просити про допомогу.



Знову ж таки, у чоловiкiв ситуацiя схожа, але протилежна. Зараз бiльше чоловiкiв iдуть за покликом серця i роблять те, що iм подобаеться. Це активуе iхню жiночу сторону, але водночас може пригнiчувати чоловiчi якостi, незалежнiсть i вiдстороненiсть. Замiсть того щоб бути незворушними, спокiйними i зiбраними, вони невпевненi й нерiдко проявляють агресивнiсть, надмiрну вимогливiсть або надокучливiсть у близьких стосунках.

Коли чоловiки переходять надто далеко на свою жiночу сторону i пригнiчують певнi аспекти своеi чоловiчоi сторони, вони часто поводяться надмiру емоцiйно i легко стають незадоволеними своiми вiдносинами. Цi чоловiки залишаються самотнiми, бо iм здаеться, що жодна жiнка не вiдповiдае iхнiм вимогам. Вони дуже романтичнi й зворушенi, коли вперше зустрiчають жiнку, але це швидко минае. Часто чоловiки просто не можуть визначитися: в один момент вони не здатнi жити без коханоi (взаемозалежнiсть), а в наступний повертаються до своеi незалежноi, вiдособленоi сторони i втрачають до неi iнтерес.



В один момент вiн не може жити без коханоi, а в наступний повертаеться до своеi незалежностi й вiдособленостi i втрачае до жiнки iнтерес.



Іншi чоловiки одружуються, але, намагаючись догодити партнерцi, пригнiчують своi маскулiннi якостi. Хоча в цей момент така поведiнка може приносити iм задоволення, з часом вони перестають почуватися по-справжньому живими, а iхня пристрасть до партнерки згасае.

Деякi чоловiки, навпаки, вiдмовляються розширюватись у своiх вiдносинах, щоб дати можливiсть проявитися своiй жiночiй сторонi, i це мае той самий прикрий наслiдок – зникае пристрасть, яку вони вiдчували на початку.

Щоб пiдтримувати пристрасть, усi ми, i чоловiки, i жiнки, маемо постiйно поглиблювати усвiдомлення i прояв свого унiкального балансу чоловiчих i жiночих якостей.



Щоб пiдтримувати пристрасть, маемо постiйно поглиблювати усвiдомлення i прояв свого унiкального балансу чоловiчих i жiночих якостей.



Це зумовлено тим, що коли ми втрачаемо свiй унiкальний баланс мiж чоловiчими i жiночими якостями, його важче вiдновити без чiткого розумiння обох наших складових. Поширеним наслiдком цього i для чоловiкiв, i для жiнок е зростання iхнього внутрiшнього напруження замiсть зростання в любовi.

Гарна новина полягае у тому, що завдяки новiй iнформацii ми можемо нормалiзувати свiй гормональний фон, вживши конкретних заходiв, якi не залежать вiд наших партнерiв. У наступних роздiлах ми обговоримо iх, а також те, як ми можемо пiдтримати потребу свого партнера у налагодженнi гормонального балансу. Ви дiзнаетесь, як допомогти йому знизити рiвень стресу, а також як дiстати необхiдну пiдтримку, щоб вiдшукати власний баланс.

Однак спершу спробуймо розiбратися, чому усвiдомлення цих вiдмiнностей мiж чоловiками i жiнками таке важливе.




4

Протилежностi притягуються i створюють тривалу пристрасть


Пари починають вiдносини, будучи переконаними, що в них особливе кохання i iхня пристрасть нiколи не згасне. Але у бiльшостi випадкiв пристрасть зникае, навiть якщо любов залишаеться.

Питання номер один, яке хвилюе пари у сучасних складних вiдносинах: як створити тривалу пристрасть? Вiдповiсти на нього легко, хоча здiйснити це на практицi складнiше: використовуймо нашi вiдмiнностi. Навчившись виражати свое унiкальне Я, яке вiдрiзняеться вiд унiкального Я партнера, можна не лише пiдтримувати пристрасть, а й змiцнювати ii.

Закоханiсть у партнера схожа на пристрасне захоплення новою пiснею. Спершу ви не можете нею наслухатись, i здаеться, що вона подобатиметься вам завжди. Однак якщо ви слухаете ii знову й знову, навiть коли спочатку вона збуджувала кожну клiтину вашого тiла, з часом ii вплив послаблюеться. Пристрасть, яку ви вiдчували на початку, зникае. Поки пiсня нова й незвична, вона автоматично стимулюе вироблення певних хiмiчних речовин мозку i гормонiв, завдяки яким ви почуваетесь жвавiшими. Коли пiсня стае звичною, цi речовини i гормони бiльше не стимулюються.



Якщо ви слухатимете одну й ту саму пiсню знову i знову, навiть якщо спочатку вона збуджуе кожну клiтину вашого тiла, з часом ефект вiд неi послабиться.



Гарна новина для наших вiдносин: люди – не аудiозаписи. На вiдмiну вiд статичного запису, люди можуть змiнюватись i рости, i вони це роблять. Коли вiдносини сприяють автентичному вираженню нашого унiкального Я, ми продовжуемо щоденно змiнюватись i рости. Ця постiйна новизна

Сторінка 25

оже пiдтримувати потяг i пристрасть.

Але коли ми придушуемо певнi аспекти своiх чоловiчих i жiночих сторiн для того, щоб заробляти собi на життя, вiдповiдати на соцiальний тиск i очiкування або просто, щоб догодити партнеровi, ми перестаемо рости, i наш потяг до нього послаблюеться.

Зберiгати новизну у вiдносинах за допомогою змiн i зростання важливо, але ще важливiшим е автентичне вираження наших чоловiчоi й жiночоi складових. Маскулiннi якостi чоловiка, проявленi у такий спосiб, який сприяе реалiзацii фемiнних якостей жiнки, захоплюють i пробуджують ii романтичнi почуття. Коли жiнки кажуть, що iм потрiбен «справжнiй чоловiк», вони мають на увазi саме це.

Посилене вираження фемiнних якостей чоловiка, таких як любов, уразливiсть, спiвпраця i взаемозалежнiсть, допомагае йому надавати жiнцi бiльшу пiдтримку в проявi нею своеi чоловiчоi сторони. Але якщо вiн не поеднуе прояви цих жiночих якостей iз повноцiнним вираженням своеi чоловiчоi сторони, з такими ii якостями, як незалежнiсть, упевненiсть i компетентнiсть, можливо, жiнка його любитиме, але вiн не приваблюватиме ii. У багатьох випадках ii кохання набуде рис платонiчного, або вона матиме до нього радше материнськi почуття.

Так само фемiннi якостi жiнки, вираженi в такий спосiб, який сприяе вираженню маскулiнних якостей чоловiка, пробуджують i пiдтримують його романтичний iнтерес до неi. Часто сильнi жiнки пояснюють свою самотнiсть тим, що чоловiкiв вiдлякуе iхня сила, та насправдi багато хто з них пригнiчуе своi жiночi якостi, i саме з цим пов’язана вiдсутнiсть iнтересу до них з боку чоловiкiв.

Коли прояв маскулiнних якостей жiнки, таких як незалежнiсть, наполегливiсть, упевненiсть i сила, зростае, але вони збалансованi з ii жiночими рисами, це дае чоловiковi можливiсть почуватися ще успiшнiшим у вiдносинах. Його сприяння в тому, щоб жiнка повернулася до своеi фемiнноi сторони пiсля робочого дня, посилюе ii здатнiсть цiнувати його. Це, у свою чергу, додае йому вiдчуття успiху.

Але якщо вона не поеднуе прояв цих маскулiнних якостей iз повноцiнним вираженням своеi жiночоi сторони, i насамперед таких якостей, як любов, сприйнятливiсть, спiвпраця i взаемозалежнiсть, можливо, чоловiк любитиме ii, але вона його не приваблюватиме. Хоча на початку вiн може мати до неi сильний потяг, пристрасть дуже швидко вивiтриться, тому що вiн не вiдчуватиме, що потрiбен iй.


Новий погляд на нашi вiдмiнностi

Ця нова нагода об’еднатись у рiвноправних вiдносинах, якi сприяють повноцiнному, але унiкальному вираженню наших чоловiчоi й жiночоi сторiн (з урахуванням наших вiдмiнностей), допомагае створити тривалу пристрасть. Хоча на змiну новизнi вiдносин зрештою приходить спокiй, комфорт i розумiння, чого варто сподiватися, ми можемо вiдчувати тривалу пристрасть, пiдтримуючи i беручи до уваги нашi природнi й автентичнi вiдмiнностi.

Деякi суперзiрки вмiють приваблювати слухачiв до своеi музики ще довго пiсля того, як вона втрачае новизну. Цей сталий iнтерес i пристрасть до iхньоi музики зумовленi не лише ii новизною, а й оригiнальнiстю!

Музикант стае незабутнiм завдяки не лише своему таланту i вмiнням, а й власному унiкальному прояву цього таланту i вмiнь. Перегляньте поданий нижче список вiдомих музикантiв i гуртiв, якi продали понад 75 мiльйонiв альбомiв i зберiгають популярнiсть донинi. Звернiть увагу на те, наскiльки унiкальним i оригiнальним е iхне звучання та спосiб самовираження:

Лучiано Павароттi

Beatles

Доллi Партон

Майкл Джексон

Дайана Росс

Стiнг

Принц

Боб Дiлан

Барбара Стрейзанд

Вольфганг Амадей Моцарт

Rolling Stones

Елтон Джон

Pink Floyd

Людвiг ван Бетховен

Bee Gees

Нiл Даймонд

Мадонна

Йоганн Себастьян Бах

Вiтнi Х’юстон

Queen

ABBA

U2

Боб Марлi

Елвiс Преслi

Ви впiзнаете цих митцiв вiдразу, щойно почуете iхнiй голос або музику. Вони унiкальнi, справжнi й нi на кого не схожi.

Так само, якщо нашi вiдносини сприяють унiкальному прояву наших чоловiчих i жiночих якостей, ми можемо пiдтримувати й навiть вiдродити в них пристрасть i взаемну привабливiсть.


Розумiння чоловiчоi й жiночоi полярностi

Вагому роль у створеннi та пiдтриманнi взаемноi привабливостi в наших стосунках вiдiграють нашi чоловiчi та жiночi вiдмiнностi. Цi природнi вiдмiнностi мiж чоловiками й жiнками е фiзичною i гормональною основою хiмii кохання. Чоловiки i жiнки – наче магнiти: нас притягуе одне до одного, тому що в нас рiзнi полярностi. Якщо ми однаковi, ми вiдштовхуватимемось, опинившись занадто близько.

Вiзуалiзацiя поведiнки i рухiв магнiту допоможе нам осягнути чоловiчу i жiночу полярнiсть. Протилежнi полюси магнiтiв притягуються, а однаковi – вiдштовхуються.

Якщо наша чоловiча сторона – це пiвнiчний полюс, а жiноча – пiвденний, чоловiк, який перебувае на чоловiчiй сторонi, i жiнка, що перебувае на жiночiй, притягуватимуть одне одного. Це взаемне тяжiння не дасть згаснути пристрастi у вiдносинах. Але якщо обое партнерiв застрягли на однiй сторонi, вони вiдштовхуватимуть одне одного.

Сторінка 26

Як i на дiаграмi, наведенiй нижче, протилежностi притягуються, а однаковi полюси вiдштовхуються.








Ця аналогiя мае шiсть варiантiв прояву:

1. Коли чоловiк виражае своi маскулiннi якостi, вiн найбiльше приваблюе жiнку, що виявляе своi фемiннi риси. Його чоловiча та ii жiноча сторони е протилежними полюсами, якi притягуються.

2. Коли жiнка проявляе своi жiночi якостi, ii найбiльше приваблюватиме чоловiк, що проявляе свою маскулiннiсть. Їi жiноча i його чоловiча сторони е протилежними полюсами, i вони притягуються.

3. Коли чоловiк надмiрно проявляе своi жiночi якостi й пригнiчуе свою чоловiчу сторону, вiн найменше приваблюватиме жiнку, яка проявляе свою фемiннiсть. Що ближчими вони ставатимуть, то бiльше iхнi жiночi сторони вiдштовхуватимуться. Вони можуть бути чудовими друзями, але мiж ними не буде пристрастi.

4. Коли жiнка надмiрно проявляе своi чоловiчi якостi й пригнiчуе свою фемiннiсть, вона найменше приваблюватиме чоловiка, який виражае свою маскулiннiсть. Що ближчими вони ставатимуть, то бiльше iхнi чоловiчi сторони вiдштовхуватимуться. Вiн цiнуватиме i поважатиме ii маскулiнну компетентнiсть на вiдстанi, й вони зможуть гармонiйно працювати разом, але вiн не прагнутиме романтичноi близькостi з нею.

5. Коли чоловiк надмiрно проявляе своi жiночi якостi й пригнiчуе чоловiчi, вiн найбiльше приваблюватиме жiнку, яка надмiрно виражае свою маскулiннiсть i пригнiчуе жiночу сторону своеi особистостi. Що ближчими вони ставатимуть, то бiльше нагадуватиме про себе ii жiноча сторона, адже iхне кохання неодмiнно робитиме ii бiльш уразливою, взаемозалежною i сприйнятливою. Зi змiною полярностi вона втрачатиме повагу або iнтерес до нього. Хоча спочатку вiн ii приваблював, з часом вiн почне ii вiдштовхувати.

6. Коли жiнка надмiрно проявляе свою маскулiннiсть i пригнiчуе фемiннiсть, вона найбiльше приваблюватиме чоловiка, який надмiрно виражае свою жiночу сторону за рахунок чоловiчоi. Що ближчими вони ставатимуть, то бiльше проявлятиметься ii жiноча сторона, позаяк кохання неодмiнно зробить ii бiльш уразливою, взаемозалежною i сприйнятливою. Зi змiною ii полярностi вiн втрачатиме романтичний iнтерес до неi.

З цих рiзних прикладiв можна зробити висновок: для того, щоб чоловiк i жiнка прагнули бути разом, мiж ними мае iснувати сумiсна полярнiсть.



Для пiдтримання пристрастi впродовж тривалого часу необхiдна здорова полярнiсть.



Коли обидва партнери повертаються додому з роботи, перебуваючи на чоловiчiй сторонi, для чоловiка важливо знайти спосiб вiдновити свiй рiвень тестостерону, щоб пiдтримувати зв’язок зi своею чоловiчою стороною, а для жiнки – знайти спосiб повернутися до своеi фемiнностi, вiдновити свiй рiвень естрогену.

Якщо жiнка продовжуе пригнiчувати свою жiночу сторону, в ii партнера може виникнути автоматична тенденцiя проявляти бiльше власних жiночих якостей. Замiсть проводити час у «печерi», вiн може захотiти поговорити, поскаржитись або подiлитися своiми почуттями. Коли вiн переходить на свою жiночу сторону i хоче поговорити, вона намагаеться його почути i опиняеться ще далi на чоловiчiй сторонi, а це лише посилюе ii стрес.

Щоб допомогти жiнцi повернутися до своеi сприйнятливоi i взаемозалежноi жiночоi сторони, чоловiк мае повернутися до своеi маскулiнностi, замiсть того, щоб дiлитися своiми почуттями. Тодi йому не потрiбно буде бути почутим, щоб почуватися ближчим до неi, i вiн зможе ii вислухати.



Коли чоловiк слухае, це допомагае жiнцi повернутися до своеi жiночоi сторони.



З iншого боку, перебуваючи надто далеко на своiй чоловiчiй сторонi, жiнка може не вiдчувати потреби в розмовах або розповiдi про своi почуття, оскiльки вона пригнiчуе свою жiночу сторону. Навчившись розповiдати партнеровi про своi почуття у прийнятний для нього спосiб, вона зможе повернутися до своеi фемiнностi й водночас заохотить чоловiка повернутися до своеi маскулiнностi.




Конец ознакомительного фрагмента.