Читать онлайн “Дим” «Леся Українка»
- 01.02
- 0
- 0
Страница 1
ДимЛеся Украiнка
Леся Украiнка
ДИМ
Дим
«Для нас у рiднiм краю навiть дим
Солодкий та коханий…» Без упину
Я думала собi оцi слова,
Простуючи в краiну iтальянську.
І мрiялись менi далекi села:
Дiвчата йдуть, спiваючи, з ланiв,
Клопочуться хазяйки невсипущi,
Стрiчаючи отару та черiдку,
Господарi вертаються з роботи,
Не прискоряючи ходи, поважно,
А нишком поглядають на димок,
Що в’еться понад комином низеньким,
І думають: «Оце ж воно й вечеря…»
І мрiялись менi росистi луки
Волинськi: здалека чорнiе лiс
Зубчастим муром, а туман на нього
Безгучним, тихим морем напливае, —
Хто в лiсi, хто у полi, стережися!
То котиться пропасниця лукава.
Але ночлiжники собi спiвають,
Простуючи до лiсу, на димок, —
Конец ознакомительного фрагмента.