Сторінка 1

21 спосiб мислити креативно
Майкл Мiхалко


Звiдки Сальвадор Далi черпав iдеi для своiх картин? Вiн сiдав у крiсло, пiд пiдлокiтник якого ставив залiзну тарiлку. Потiм клав на нього руку iз затиснутою в нiй залiзною ложкою. Коли художник майже засинав, ложка падала, голосно дзенькаючи. Митець прокидався, i цiеi митi, коли мозок перебував на межi мiж сновидiннями та реальнiстю, йому являлися знаменитi образи. Та не кваптеся бiгти на кухню за посудом! Ваша доза креативу та iдей – у цiй книжцi. Сотнi трюкiв, пiдказок, iсторiй генiiв, головоломок, вправ та мозкових штурмiв – креативу бути!





Майкл Микалко

21 спосiб мислити креативно








Жодну з частин цього видання не можна копiювати або вiдтворювати в будь-якiй формi без письмового дозволу видавництва



Дизайнер обкладинки Костянтин Кiзуб



© Michael Michalko, 1991, 2006

© Hemiro Ltd, видання украiнською мовою, 2019

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад i художне оформлення, 2019


* * *


Ця книга й моя любов присвячуються Аннi, дружинi й партнеровi, яка назавжди поселилася в моему серцi







Подяка


Дякую Шарлоттi Брунi, адмiнiстраторцi парафii Сент-Вiнсент де Пол у Черчвiллi, що в Нью-Йорку, за пробудження в менi вiри та за нагадування про найважливiшу рiч у життi, про яку я було вже давно забув. Шарлотта нагадала менi про схожiсть природи почуттiв переважноi бiльшостi сущих на землi людей. Безперечно, ми рiзнимося частиною своiх почуттiв. Бо кожен iз нас свiдомий якихось власних особливостей, кожному притаманний унiкальний характер. І саме це мають на увазi, коли говорять про рiзноманiтнiсть i зiставлення почуттiв. Але ця частина становить лишень десять вiдсоткiв вiд загального обсягу почуттiв. Дев’яносто вiдсоткiв – однаковi для нас усiх, i ми iх переживаемо однаково. На жаль, переважна бiльшiсть людей забула про спiльнiсть почуттiв, загубила ii в безладi думок, конфлiктiв i особистiсних вiдмiнностей, озвучених урядами, релiгiями, полiтиками, ученими, знаменитостями i, зрозумiло, усюдисущими та всемогутнiми медiа. Дисгармонiя та розрiзненiсть вiддалили нас одне вiд одного, тож нашi серця зачерствiли. Постала гостра потреба як у нехтуваннi голосами розбрату, так i в плеканнi пошанiвку та поваги до велетенського океану – отих дев’яноста вiдсоткiв почуттiв, однакових для нас усiх. Якби ми так вчинили, то мали б уже, мабуть, «рай на землi».




Увага! Ця книга – для мавпочок!


Ваш потенцiал у сферi новаторства, креативностi, навiть обдарованостi та успiху iстотно залежить вiд ставлення до справи. Існуе два головних види ставлення до справи, якi умовно я подiляю на «котяче» та «мавпяче», беручи до уваги реакцiю цих тварин на стреси та змiни.

Коли мале кошеня потрапляе в незвичну обстановку або вiдчувае загрозу, то воно нiчого не робить, лише нявкае й чекае, поки прийде мама й вiднесе його в безпечне мiсце. На вiдмiну вiд кошеняти, маленьке мавпеня щодуху бiжить до матерi й за найменшоi небезпеки вистрибуе iй на спину. А тодi iде собi верхи, щосили вчепившись за материну спину.

Людям iз «котячим» пiдходом до справи – тим, що починають жалiбно просити допомоги, щойно наражаються на якiсь труднощi чи небезпеку, – книга не стане у великiй пригодi. Прийоми, викладенi тут, розрахованi на «мавпочок», тобто на тих, хто прагне самостiйностi, хоче працювати над розвитком своеi дiловоi креативностi, над новими пiдходами до розв’язання завдань… На тих, що готовi скористатися реальними плодами своеi роботи.

Якщо вам притаманний «мавпячий» пiдхiд до справи й ви хочете познайомитися з оригiнальними iдеями для полiпшення дiлового й особистого життя, тодi ця книжка саме для вас. Я запрошую вас узяти участь у креативних iграх, щоб надалi ви змогли iх використати для вироблення iдей, здатних докорiнним чином змiнити ваше життя. «21 спосiб мислити креативно» – це серйознi креативнi прийоми, що наочно покажуть, як отримувати новi iдеi. Усе iнше залежить тiльки вiд вас.

(Також не варто розчаровуватися та втрачати надiю всiм тим, кому притаманний «котячий» пiдхiд до справи: якщо вас не покидае бажання змiнитися, то ви отримаете найбiльше користi з роздiлу першого «Первинна розкрутка» з усiма його вправами та заохоченнями виробити в собi «мавпячий» пiдхiд до справи.)




Передмова до нового видання


Генерал вибирае дорогу до безпеки або до загибелi.

    Сунь-цзи

Уявiть собi дерева вздовж бурхливого, вiдкритого всiм вiтрам озера. Деревам властивий патерн[1 - Зразок, система; елемент, що повторюеться. (Прим. ред.)]: коли дме сильний вiтер, усi вони синхронно схиляються, а сили в системi залишаються врiвноваженими. Патерн дерев, рослин i iхнього корiння, яким властиво згинатися, робить iх самодостатнiми й цiлiсними.

Уявiть собi тепер дуже похилу дiлянку землi, яка легко пiддаеться ерозii. Там недостатньо дерев для утримання грунту. Пiд час злив потоки води змивають черговий шар землi, i на дiлянцi утворюеться яр. Тут маемо вже iнший, несприятливий патерн дерев i рослин.

Сторінка 2

Через барк дерев i корiння земля не тримаеться купи. Тому щоразу, коли дме вiтер або йде дощ, ерозiя тiльки поглиблюеться. Патерном цiеi системи е породження сил, якi, зрештою, руйнують саму систему. Отже, ця система – саморуйнiвна. Вона не спроможна утримувати сили, що в нiй виникають.

Природi байдуже, е патерн творчим, а чи руйнiвним. Для природи важливий процес самоорганiзацii рiзних предметiв i iхня взаемодiя у створеннi когерентних патернiв. Якщо уважно придивитися до рiзних природних патернiв, то iхнiй змiст проявляеться не деiнде, як у динамiцi. У випадку з деревами маемо взаемопов’язанiсть форми та змiсту, коли вiдокремлення одне вiд одного – неможливе. Сприятливий патерн дерев синхронно згинатися створюе гармонiю та красу, а от iнший патерн виявляеться руйнiвним i незугарним.

Те саме можна сказати й про людей. У прикладi з деревами якраз вiтер, дощ, корiння та ерозiя формують iхнi патерни; у випадку з людьми патерни постають iз сукупностi людських дiй. Позитивний образ людини схожий на патерн дерев i вiтру, вiн самопiдтримний i творчий; а негативний образ – це патерн дощу та ярiв, схильнiсть до саморуйнування.

Вiзьмiть три чистих аркушi паперу й розкладiть iх на вiдстанi кiлькох сантиметрiв один вiд одного. Середнiй листок паперу залиште чистим. На аркушi праворуч виведiть невеличкий ромб. А на аркушi лiворуч поставте якусь закарлючку.

Який аркуш паперу найбiльше схожий на ваше справжне внутрiшне «я»? Який з трьох аркушiв видаеться найвдалiшим вашим зображенням з усiма вашими сподiваннями, страхами та вадами саме в оцю мить? Який з них найповнiше вiдображае вашу сутнiсть?








Бiльшiсть людей вибирають закарлючку або чистий аркуш. Майже нiхто не вибирае ромбовидноi точки. А саме вона свiдчить про велику зосередженiсть i грунтовнiсть, про багатство почуттiв i вагомий внутрiшнiй потенцiал. У чистому аркушi вгадуеться порожнеча й беззмiстовнiсть. Аркуш iз намальованою закарлючкою створюе враження безладу та непослiдовностi.

Безперечно, ви можете пiддати сумнiву правдивiсть цих тверджень. Але щоб переконати вас у iхнiй достовiрностi, хотiв би запропонувати провести невеличкий мисленневий експеримент. Припустiмо, ви перебуваете поряд з людиною, яку страшенно любите. Також припустiмо, що ви вже приготували щойно згаданi три аркушi паперу. Уявiть собi, що вам потрiбно вибрати аркуш паперу, який найбiльше виражае вашу любов до цiеi особи. Який iз трьох аркушiв ви виберете? Найiмовiрнiше той, що праворуч, бо вiн сприймаеться як щось цiннiсне, як те, що варто подарувати найдорожчiй людинi, йому притаманна певна значущiсть.

Ми часто вiдчуваемо життеву порожнечу й зауважуемо непослiдовнiсть наших дiй, а вiдтак думаемо про себе як про чистий аркуш паперу або закарлючку, але не про ромбик. Ми хотiли б вибрати ромбовидну точку, але якимось чином наше сприйняття власного «я» змушуе нас вiдчути себе негiдними цього, тому вагаемося й вибираемо закарлючку або чистий аркуш паперу. Те саме вiдбуваеться й у життi.

Нас приховано вчать, що ми живемо, а отже, е такими, якими е. Нас вчать, що люди – це вiдображення своiх генiв, довкiлля та природи. Тому ми змушенi бути об’ектами. Нас вчать висловлюватися без «я». Коли ми замiсть «я» вживаемо якусь безособову форму, то тим самим себе страшенно обмежуемо. Говорити про себе як про щось безособове, без власного «я» – це завжди самообмеження, бо в такому разi ми не дiемо й стаемо не активним суб’ектом, а пасивним об’ектом. Висловившись про себе безособово, ми вже не дiемо самостiйно, а зазнаемо впливу з боку зовнiшнiх сил.

Коли ви бачите в собi об’екта, то вiрите тому, що про вас розповiдають iншi (батьки, вчителi, ровесники, колеги тощо). Ви стаете тим, що про вас кажуть. Наприклад, вам хочеться стати артистом, але iншi кажуть, що ви не маете для цього таланту, освiти та потрiбного хисту. Отже, безособовiсть каже вам: «Та за кого ти себе маеш? Ти – пересiчна людина. Повертайся до реальностi».

Життя Рiчарда Коена, автора книги «Оглушений зненацька: пiднестися над хворобою», передовсiм позначене хворобою. Рiчард хворий на множинний склероз, по сутi, нiчого не бачить, майже не говорить i вiдчувае хронiчний бiль, що не дае йому спокою нi вдень нi вночi, тому чоловiк потерпае вiд виснаження. Два спалахи раку товстоi кишки за останнi п’ять рокiв призвели до серйозного розладу травлення. І хоча наразi вiн одужуе вiд раку, та все одно живе в страшенному дискомфортi.

Допоки Коен мав хоча б якiсь фiзичнi сили, то працював продюсером на CBS. Але хвороба та фiзичнi вади позбавили його можливостi займатися багатьма видами дiяльностi, тому вiн уже починав думати про себе як про цiлком нiкчемну людину. Друзi та родичi радили звернутися за фаховою допомогою до психологiв, але вiн вiдмовлявся, бо добре знав, що психологи завжди зосереджуються на всiляких там негараздах i вадах, а тодi пояснюють, чому людина почуваеться нiкчемною i чому в цьому нема ii вини. У такому лiкуваннi вiн не бачив жодного сенсу.

Коен усвiдомлював невiдворотнiсть наслiдкiв сво

Сторінка 3

i хвороби, але також розумiв, що його доля залежить вiд нього й тiльки вiд нього самого. «Я можу контролювати тiльки те, що вiдбуваеться в моiй головi. Найперше, що я зробив, – то подумав, хто я такий i як я можу допомогти собi в боротьбi з хворобою. Вибираючи почуття на свiдомому рiвнi, я спроможний контролювати перепади настрою й здебiльшого почуваюся добре», – пояснював вiн. Чоловiк плекав у собi позитивне ставлення до життя, трактуючи всi переживання в позитивному руслi.

Вiн казав, що його життя схоже на балансування пiд час корабельноi хитавицi. Щохвилi можна послизнутися. І щохвилi можна за щось схопитися. Щохвилi можна впасти. Тому завжди треба бути готовим пiдвестися й iти далi. «Зрештою, – каже вiн, – я почуваюся на сьомому небi, коли пiдводжуся i з усмiшкою рухаюся далi».

Рiчард Коен – суб’ект свого життя, вiн сам керуе своею долею. Люди, що живуть як суб’екти, дуже жвавi та креативнi. Одного дощового недiльного дня в однiй iз кав’ярень Старого Монреаля я бачив, як iз-за столика пiдвелася жiнка й без видимоi на те причини почала спiвати оперну арiю. На ii обличчi грала усмiшка, було видно, що вона почуваеться дуже невимушено. Мала на головi капелюшок iз великими крисами, простягла в широкому жестi руки й нi на що не звертала уваги, за винятком того, що вiдбувалося тiеi митi всерединi неi.

Коли ви читаете цi рядки, то можете собi подумати про знайомих – дуже енергiйних або, навпаки, дуже млявих людей. Та жiнка була навдивовижу жвавою та рухливою. Коли ви зустрiчаете таких людей, як Рiчард Коен або як ота жiнка з монреальськоi кав’ярнi, то у вас виникае невиразне вiдчуття, начебто ви «маете бути» чимось бiльшим. Вам, мабуть, знайоме це вiдчуття. Воно з’являеться, щойно ви помiчаете в комусь щось таке, чого й вам дуже хочеться. Вiдчуття, що вам потрiбно бути схожим на когось, здаеться настiльки тривiальним, настiльки фундаментальним, що ви вже й не наважуетеся розповiдати про нього комусь iншому. Вам раптом хочеться стати жвавiшим i креативнiшим в особистому й дiловому життi. Вiдчуття – чи не найзвичнiше з усiх тих, що властивi людинi. Настiльки ж звичне, як i вiдчуття власного благополуччя.

Схожi почуття нелегко виразити словами. Людина, яка вважае себе суб’ектом, – щира, вiдверта, вiдкрито йде вперед, вiльно сприймае ситуацiю, шукае способи розв’язання проблем i виконання поставлених завдань. Людина, котра вважае себе об’ектом, пригнiчена, пригноблена, усiма керована, дiе за командою або зi страху, рухаеться заiждженою колiею й завжди шукае причин, як би щось не зробити й пояснити, чому щось не спрацювало. Такi люди не можуть жити вiльним i щасливим життям; вони обмеженi та поневоленi власними поглядами.

Коли подивитися на лiнiю поведiнки таких генiiв креативностi, як Леонардо да Вiнчi, Томас Едiсон, Альберт Ейнштейн, Пабло Пiкассо тощо, то виявиться, що так само, як у випадку з патерном дерев, форма i змiст iхньоi поведiнки нерозривно пов’язанi мiж собою й не можуть бути вiдокремленi одне вiд одного. Творчi люди радiснi та позитивнi. Вони дивляться на те, «що е» i «що може бути», а не на те, «чого нема» й «чого не може бути». Замiсть вiдкидати можливостi творчi люди використовують усi можливостi – реальнi й уявнi. Вони вибирають тлумачення з власного свiту, а не покладаються на iнтерпретацii iнших людей. І найважливiше: творчi люди – креативнi, тому що вважають себе креативними.

Чи можете уявити Вiнсента ван Гога, який скаржиться на неможливiсть продавати своi полотна через брак таланту? Або Томаса Едiсона, що вiдмовився вiд iдеi створення електричноi лампочки пiсля 5 000 невдалих спроб? Чи Леонардо да Вiнчi, якому страшенно соромно взятися за розв’язання якогось завдання, бо вiн не мае належноi освiти? Альберта Ейнштейна, котрий побоюеться постати в очах iнших недалеким через те, що вiн клерк за освiтою, а пропонуе теорii свiтобудови? Мiкеланджело, який вiдмовляеться взятися за створення фресок на стелi Сикстинськоi капели, бо вiн, мовляв, ранiше цим нiколи не займався? Моцарта, що плаче й стогне, звинувачуючи несправедливий свiт у своiй бiдностi? Волта Дiснея, котрий вiдмовився вiд своiх вигадок, коли його вигнали з першоi роботи редактора газети через брак уяви? Генрi Форда, який розчарувався у своiй мрii пiсля того, як фахiвцi пояснили, що вiн не мае достатньо капiталу, аби скласти конкуренцiю iншим виробникам в автомобiльнiй промисловостi? Або пригнiченого Пабло Пiкассо, що з похнюпленою головою човгае вулицею й не хоче нiкого бачити?

Неможливо бути креативним при негативному налаштуваннi. Бiльшiсть людей вважають, що погляди впливають на поведiнку, i мають рацiю. Але також правильно думати, що поведiнка впливае на погляди. Ви можете виробити новий погляд на життя через уявнi або вiдвертi своi дii. Ми самi вибираемо – бути нам позитивними чи негативними.

Щоразу, коли ми навiть лишень удаемо, нiбито маемо якийсь погляд, щось робимо й кудись рухаемося, то запускаемо створенi нами емоцii й змiцнюемо погляди, якi хочемо в собi виплекати. Задумайтесь на мить про всiлякi соц

Сторінка 4

альнi заходи – вiзити, побачення, обiди з друзями, зiбрання, святкування днiв народження, весiлля тощо. Навiть коли ми сумнi та пригнiченi, такi заходи змушують нас поводитися так, нiбито нам насправдi весело. Бачачи обличчя та рухи iнших, а також чуючи iхнi голоси, ми пiдсвiдомо наслiдуемо iхнi реакцii. Ми синхронiзуемо своi рухи та голоси з iхнiми рухами та голосами. Отже, iмiтуючи поведiнку життерадiсних людей, ми самi стаемо життерадiсними.

Тут слiд зауважити, що народжуемося ми не за власним бажанням. Ми не вибираемо наших батькiв. Не вибираемо iсторичну епоху або краiну народження, як i не вибираемо безпосереднiх умов виховання. Також умираемо не з власноi волi, принаймнi бiльшiсть iз нас; ми не вибираемо анi часу, анi обставин нашоi смертi. Але в оцiй царинi всеосяжноi безальтернативностi ми все ж таки вибираемо, як жити: iти цiлеспрямовано до якоiсь мети, а чи пливти за течiею, жити радiсно, а чи похнюплено, з надiею, а чи у вiдчаi, з гумором, а чи засмучено, з позитивною далекогляднiстю, а чи з негативною приреченiстю, з гордiстю, а чи iз соромом, з натхненням, а чи з поразкою, з честю, а чи iз соромом. Ми вибираемо те, що робить нас значущими або нiкчемними. Ми вибираемо: бути креативними, а чи байдужими. Тому, попри всю безстороннiсть з боку Всесвiту до нашого вибору та рiшень, кожен вибiр i кожне рiшення ми ухвалюемо з власноi волi. Вирiшуемо ми, а не хтось iнший. І саме ми вибираемо. Зрештою, наша креативнiсть визначаеться тим, що? ми вирiшуемо робити або що? ми вирiшуемо не робити. А на основi того, що? ми вибираемо i як вирiшуемо, уже й формуються нашi долi.




Вступ. Кiшка, що гавкае


Що б ви подумали про людину, яка каже: «Я дуже б хотiла мати кицьку, але таку, що гавкае?» Ваше бажання бути креативним i думати, що цього досягти дуже легко, – це все одно, що хотiти мати «кицьку, але таку, що гавкае». Принципи розвитку мислення, якi спричиняють розвиток творчостi, не менш жорсткi, нiж бiологiчнi принципи, що визначають характеристики котiв. Креативнiсть – це не щось випадкове, вона не успадковуеться генетично. Це не результат таемного чарiвного трюку, якого легко навчитися, але наслiдок вашого твердого намiру бути таким – креативним, а також вашоi рiшучостi вивчати й застосовувати стратегii творчого мислення.

На малюнку нижче зображено слово «FLOP»[2 - Провал, хлюп-хлюп. (Прим. перекл.)], яке всi ми знаемо й розумiемо. Ще раз погляньмо на нього. Чи побачили щось нове?








Коли бачимо слово «FLOP», то, попри дивнiсть форми лiтер, ми схильнi виключити всi iншi можливостi. Якщо уважнiше придивитеся до лiтери «О» в цьому словi, то побачимо також i бiлу лiтеру «І». Якщо читатимемо бiле обрамлення лiтер, то побачимо ще й слово «FLIP». Тому «Flip-flop» – повне повiдомлення. Щойно ми це зауважили, наше вiдкриття починае здаватися настiльки очевидним, що ми аж дивуемося, чому ранiше цього не помiчали.

Змiнивши пiдхiд, ми розширили своi можливостi й побачили те, чого не бачили ранiше. Саме таке у вас буде враження пiсля використання «iгор для розуму». Ви дивитиметеся на ту саму iнформацiю, на яку всi дивляться, але бачитимете щось цiлком iнше. Погляд на звичнi речi пiд новим кутом зору приведе вас до нових iдей i унiкального, незвичного розумiння.

«21 спосiб мислити креативно» навчить вас генерувати новi iдеi. Це специфiчнi практичнi прийоми, якi дадуть вам можливiсть отримувати рiзноманiтнi – великi й малi – iдеi; iдеi, що допомагатимуть заробляти грошi, розв’язувати проблеми, перемагати конкурентiв, робити кар’еру; а також iдеi, необхiднi для створення нових продуктiв i технологiй.

Описанi в цiй книзi прийоми вiдбиралися з огляду на iхню практичнiсть. Вони ввiбрали в себе як класичний, так i найсучаснiший досвiд. Усi вони дiляться на лiнiйнi прийоми, що допомагають манiпулювати iнформацiею з метою вироблення нових iдей, та на iнтуiтивнi прийоми, що показують шляхи вiднаходження нових iдей за допомогою iнтуiцii та уяви.

Менi спадае на думку популярна дитяча головоломка з шiстьма рибалками. Волосiнi iхнiх вудок так переплелися, що з них утворився лабiринт. На однiй волосiнi впiймалася рибка, i треба визначити, який iз рибалок упiймав рибку. Щоб розв’язати головоломку, необхiдно уважно пройти вздовж кожноi волосiнi, i тут може знадобитися до шести спроб – уже як пощастить. Але однозначно легше почати з кiнця головоломки, тобто з рибки, i простежити за волосiнню, що веде до рибалки, який ii впiймав, i в цьому випадку буде потрiбна тiльки одна спроба, а не потенцiйних шiсть.

Ось так я й вiдбирав iгри для розуму. Замiсть того щоб складати каталог усiх вiдомих креативних прийомiв з розвитку творчих здiбностей i надати вам можливiсть з’ясувати, якi з них реально працюють, я розпочинаю з iдеi (рибки) i йду у своему дослiдженнi назад до ii носiя (рибалки). А тодi вже визначаю технiчний прийом, на який упiймалася iдея.

Деякi читачi вважатимуть, що бiльше користi вони отримають вiд лiнiйних методологiй i вiдмовляться вiд iнтуiтивних. Іншi волiтимуть скористатися iнт

Сторінка 5

iтивними прийомами й вiдмовлятимуться вiд лiнiйних. Ідеi можна виробляти, застосовуючи як лiнiйнi, так i iнтуiтивнi прийоми, i ви не повиннi обмежуватися тiльки одним видом – що бiльше iдей виробите, то лiпше.

Зриваючи з креативностi покров таемничостi, ця книга змiнить ваше розумiння власноi креативностi. Ви, можливо, уперше в життi побачите безкiнечнiсть можливостей, що перед вами вiдкриваються. Ви зможете:

• генерувати iдеi зi своеi волi;

• знаходити новi способи заробляння грошей;

• створювати новi можливостi в бiзнесi;

• переробляти й видозмiнювати iдею, аж поки не виробите насправдi новаторську й потужну;

• створювати новi вироби, послуги, процеси;

• удосконалювати старi вироби, послуги, процеси;

• розв’язувати складнi бiзнесовi проблеми;

• пожвавлювати ринок;

• дивитися на проблеми як на новi можливостi;

• дiяти набагато продуктивнiше;

• бути «генератором iдей» у своему офiсi;

• дiзнатися, де шукати «прорив у майбутне»;

• стати незамiнним працiвником в офiсi.



Використання iгор для розуму не дае творчого досвiду – iгри для розуму тiльки показують, як його можна набути. Уявiм собi, що я малюю на дошцi кролика. Ви кажете: «Так, це кролик», – хоча насправдi на дошцi нема нiчого, крiм крейдяних лiнiй. А кролик з’являеться, бо ви прийняли мою iдею, що частина дошки, обмежена крейдяною лiнiею, е кроликом. Лiнiя, що окреслила змiст, пропонуе значиму форму.

Хочу ще раз наголосити на недостатностi одноразового прочитання книги, бо для генерування креативних iдей вам доведеться використовувати запропонованi в книзi прийоми на практицi. Спробуйте пояснити радiсть вiд катання на лижах бушменовi, який усе життя прожив у пустелi. Ви можете показати йому лижi, фотографii заснiжених гiр, можливо, вам удасться йому навiть щось пояснити. Але, щоб отой бушмен мав хоча б приблизне уявлення, що це таке, вiн повинен сам стати на лижi та з’iхати з гори. Якщо ви лишень прочитаете про цi прийоми, то довiдаетеся, як можна отримувати такi iдеi. Ви скидатиметеся на того бушмена, що стоiть посеред пустелi й дивиться на пару лиж i фотографiю гори Маттергорн з дуже туманним уявленням про катання на лижах.

Будь-яка гра для розуму – це специфiчний метод вироблення iдей для розв’язання ваших завдань. У кожному роздiлi е план дiй з докладними вказiвками застосування конкретного методу i пояснення, як вiн працюе – використанi анекдоти й оповiдки, приклади з життя про те, як справжнi героi застосовували цей технiчний прийом для вироблення нових iдей i досягнення прориву. Я називаю цих людей героями, бо вони залишили пiсля себе якийсь слiд, якийсь знак, якусь iдею, вирiб, товар або послугу, що нагадуе нам про новаторство.

З метою унаочнення рiзних методик я також використовую рiзноманiтнi малюнки, загадки, схеми, гiпотетичнi приклади. Деякi з цих гiпотетичних прикладiв – уже готовi iдеi для рiзних нових видiв бiзнесу, товарiв i послуг. Цi iдеi – справжне золото в нескiнченнiй рiчцi слiв.

Кожний роздiл розпочинаеться натхненною цитатою з книги «Мистецтво вiйни» легендарного китайського военного теоретика й полководця Сунь-цзи. Сунь-цзи написав цю незвичайну книжку 2400 рокiв тому, але викладенi в нiй засади доцiльно застосовувати не тiльки пiд час военних дiй, а й у бiзнесi. Для пiдприемцiв Японii ця книжка вже давно стала класичним посiбником, i тепер у багатьох бiзнес-школах вимагають ii прочитання. Вiд Токiо до Волл-Стрiту лiдери бiзнесу цитують Сунь-цзи й застосовують його засади на практицi.

Це нове видання мiсить такi новi осучасненi iгри для розуму, як «Квiтка лотоса» i «Правда та фальш», а також цiлком новий роздiл з мозкового штурму, пiд час якого використовуеться кiлька нових прийомiв.

Мiй друг Генк Целлер (керiвник, пiдприемець, винахiдник i поет) нещодавно дав визначення творчостi: «Коли усвiдомлюеш, що придумав щось нове – таке, що перевершуе все досi винайдене, то волосся на головi стае дибки, i ти вiдчуваеш неймовiрне благоговiння; так, нiби почув шепiт Бога».




Початок



Перший роздiл цiеi частини «Первинна розкрутка» допоможе вам подолати страхи, сумнiви та непевностi щодо своеi креативностi. У другому роздiлi «Пiдкачування розуму» подано вправи, якi пiдштовхнуть вас до дiй «людини мислячоi». Для того щоб стати креативним, ви маете думати й дiяти так, нiби ви i е креативними.

Подивiться на малюнок нижче. Здаеться, що це двi прямi лiнii, але ви можете створити третю лiнiю. Для цього нахилiть книгу перпендикулярно до ваших очей. Розташуйте ii так, аби точка пересiкання була перед вашими очима. Зосередьте погляд на точцi пересiкання. Бачите третю лiнiю? (Нагадуе коротку булавку, що стирчить зi сторiнки.)

Якщо ви вважаете себе креативним i дiете так, нiби ви креативний, то у вас народжуватимуться iдеi, як ота третя лiнiя, геть з усього.

Цiннiсть запропонованоi вами iдеi значною мiрою залежить вiд того, як ви визначаете своi проблеми. У третьому роздiлi «Вибiр завдань» показано, як сформулювати проблему, щоб остаточне формулювання викликало

Сторінка 6

iдчуття хорошого удару ключки по м’ячу для гольфу.









Роздiл перший. Первинна розкрутка


Порятунок вiд поразки в наших руках.

    Сунь-цзи

Коли ви перебуваете в пригнiченому станi, вашi думки докорiнним чином вiдрiзняються вiд думок, що виникають, коли ви в доброму гуморi. Почуваючись багатим або успiшним, ви мислите цiлком iнакше, нiж у випадку, коли б почувалися бiдним i нещасним. Так само, коли ви налаштованi творчо, вашi думки iстотно вiдрiзняються вiд тих, що з’являються, коли ви творчо не налаштованi.

Ученi встановили, що свiдомiсть здатна змiнювати фiзiологiчнi реакцii органiзму людини. Ви можете привести себе в стан, у якому запускаються певнi хiмiчнi механiзми головного мозку, що позитивно впливають на вашi погляди та мислення. У цьому роздiлi е кiлька простих вправ з подолання страху, сумнiвiв i невпевненостi, зi змiцнення вашоi самооцiнки та розвитку творчого пiдходу до життя.

Нiщо так не шкiдливе для позитивноi креативностi, як страх, сумнiви та невпевненiсть; i все ж таки бiльшiсть людей дозволяють iм керувати своiм життям.

Тому дуже корисно навчитися тримати свiй страх, сумнiви та невпевненiсть пiд контролем, а деструктивне негативне бачення перетворювати на нову позитивну реальнiсть. Аби цього домогтися, для початку просто визнайте iснування негативних почуттiв, а тодi зосередьте свою енергiю на тих почуттях, якими хочете iх замiнити.

Уявiть собi, що ви кермуете автомобiлем, аж раптом спалахуе датчик тиску оливи, попереджаючи про перегрiвання мотора. Це негативний чинник. Ви ним не нехтуете, але й не пiддаетеся страховi. Просто заiжджаете на станцiю технiчного обслуговування, усуваете неполадку та iдете далi.

Потiм у дорозi ви вже не стежите безперервно за датчиком тиску оливи – до нього вже не прикутi всi вашi думки. Бо в iншому разi ви б iхали дуже повiльно й невпевнено, якщо б узагалi вiдважилися зрушити з мiсця. Так само треба ставитися й до страху та сумнiвiв. Вам треба визнати, що вони iснують, а тодi замiнити iх позитивними думками.

Прескотт Лецкi, засновник так званоi психологii самовiддзеркалення, розробив метод, за яким суб’ектовi треба дати побачити, як його негативнi уявлення не узгоджуються з уже усталеними переконаннями. Лецкi вважав, що люди мають генетично успадковану потребу в узгодженостi та послiдовностi. Якщо якась думка не узгоджуеться з iншими, уже усталеними iдеями та поняттями, то розум таку думку вiдкидае.

Лецкi виявив два потужних важелi для проведення суттевих змiн в усталених уявленнях i подолання рiзноманiтних страхiв i переконань, властивих майже всiм:

1. Вiра в те, що людина здатна виконати свою частину роботи, так би мовити, втримати свiй «кiнець колоди», скориставшись певною незалежнiстю.

2. Вiра в те, що кожна людина мае в собi щось таке, що робить ii настiльки ж талановитою, як усi решта у свiтi, i що в жодному разi не можна себе принижувати та ставитися до себе зневажливо.

Одним з його пацiентiв був комiвояжер, що боявся заходити до клiентiв на високих службових посадах. Лецкi запитав пацiента:

– А ви можете стати рачки, заповзти до кабiнету високопоставленоi особи, а тодi ще й упасти перед ним ниць?

– Зрозумiло, що не можу! – вiдповiв комiвояжер.

– То чому у своiх думках ви повзаете й плазуете? Хiба ви не бачите, що ви приблизно саме це й робите, коли надмiрно пiклуетеся про справлене на неi враження? Хiба не бачите, що ви буквально хочете виблагати в неi схвалення себе як особи?

Тут важливою пам’ятати: для того, щоб зрозумiти та замiнити своi негативнi думки, вам аж нiяк не потрiбно змiнюватися себе чи свое життя або ж робити iз себе якусь нову, лiпшу людину.

Генерала Джорджа Паттона якось запитали, чи вiдчувае вiн перед битвою страх i непевнiсть. Вiн вiдповiв, що перед битвою й навiть пiд час битви вiн часто вiдчувае страх, але вся справа в тому, що «страх менi не порадник».


Цок-цок

«Цок-цок» – надзвичайно дiева вправа, в основi якоi лежить робота Прескотта Лецкi, покликана допомогти в подоланнi страхiв, сумнiвiв i непевностi. Для цiеi вправи вам потрiбно записати всi своi страхи, вiдкрито iм протистояти, а тодi замiнити iх на позитивнi чинники, якi дозволять вам домогтись успiху.


План дiй

1. Визначте i запишiть тi негативнi думки, що заважають вам досягти поставленоi мети. Запишiть iх у колонцi пiд «цок-».

2. Зручно вмостiться й уважно вивчiть записи про негативнi думки. Подивiться, наскiльки ви спотворили стан справ i надзвичайно перебiльшили значення негативних думок.

3. Замiнiть кожну суб’ективну, негативну думку об’ективною, позитивною. Запишiть це в колонку пiд «цок».

Нижче подано два приклади виконання вправи «цок-цок» з негативними та позитивними думками. Перший стосуеться страхiв, пов’язаних з висловленням нових iдей у присутностi керiвника, другий – страху, пов’язаного з випуском новоi продукцii.













Спочатку фiгурки на малюнку вище мають дивний i безглуздий вигляд. Оскiльки ви налаштованi бачити тiльки чорнi фiгурки, то бiлими

Сторінка 7

промiжками мiж ними нехтуете. Але якщо зосередитеся саме на бiлих промiжках, то побачите слова «FLY» i «WIN». Тепер уже бiлi форми впадають в око, а чорнi втрачають свою значущiсть.

У вправi «Цок-цок», коли позитивнi думки стають домiнантними, негативнi думки так само, як отi чорнi фiгурки, втрачають свою значущiсть. Виконавши вправу «Цок-цок» кiлька разiв, ви ментально, так би мовити, мимохiть зможете замiняти негативнi думки позитивними. Коли вас охоплюватимуть сумнiви або страх, ви автоматично сприйматимете iх як сигнал до пошуку «свiтлих» думок.


Як здiйснити початкову розкрутку

Багато рокiв тому група вчених натрапила в Новiй Гвiнеi на плем’я, яке вiрило, нiбито iхнiй свiт закiнчуеться вже за тамтешньою рiчкою. За кiлька мiсяцiв один з дослiдникiв мав повернутися додому, а для цього потрiбно було переправитися через рiчку. Коли вiн опинився на другому березi, то обернувся й помахав рукою. Але тубiльцi не вiдповiдали на його прощальнi помахи руки, бо, за iхнiми словами, вони його вже не бачили. Їхне усталене уявлення про свiт спотворило сприйняття реальностi.

Виконавчий директор одного великого видавництва висловив стурбованiсть через брак творчого пiдходу серед працiвникiв редакторського та маркетингового вiддiлiв. Вiн запросив високооплачуваних психологiв, щоб з’ясувати, чим креативна особистiсть вiдрiзняеться вiд некреативноi.

Пiсля дослiдження, що тривало протягом року, психологи виявили тiльки одну рiзницю мiж двома групами працiвникiв видавництва: творчi працiвники вважали, що вони творчi особистостi, а нетворчi так не вважали. Як i у випадку з тубiльцями з Новоi Гвiнеi, тi працiвники, якi вважали себе нетворчими, мали спотворене сприйняття дiйсностi. Тому втратили наснагу до роботи.

І от психологи порекомендували виконавчому директоровi видавництва просту програму, що складалася з двох частин i була спрямована на змiну самооцiнки тих працiвникiв, якi вважали себе нетворчими. Виконавчий директор погодився на запровадження програми, i не минуло навiть року, як «нетворчi» працiвники стали набагато креативнiшими, нiж працiвники з колись творчоi групи. Щойно змiнилося iхне ставлення до самих себе та роботи, вони почали придiляти бiльше уваги легким i складним завданням, знаходили можливiсть у незвичний спосiб напружувати своi креативнi мускули. У подальшi роки ця група розробила багато новаторських програм i видала низку прегарних книг. Люди вiдновили свою колишню розкрутку й почали перетворювати не тiльки себе, але i свiт навколо себе.

Перша частина цiеi дуже дiевоi програми стосувалася самоствердження, а друга – змiцнення вiри у своi творчi здiбностi.


Самоствердження

Для того щоб змiцнити впевненiсть у собi, призвичайтеся згадувати про своi хорошi якостi та характеристики i забувати про невдачi. І не мае значення, скiльки разiв у минулому ви зазнавали невдач – надзвичайну вагу мае успiшна спроба, про яку треба пам’ятати i яку слiд розвивати. Скажiмо, успiшний торговець, перш нiж йому пощастить домогтися свого, мае бути готовим до кiлькох невдач з укладення угод купiвлi-продажу.

Успiх породжуе успiх. Невеличка удача – це сходинка до великих звершень. Найперше потрiбно скласти перелiк власних переваг i надалi iх поповнювати.

Записуйте все, що вам у собi подобаеться: усi своi позитивнi якостi, характеристики, риси. Занотовуйте випадки, коли ви досягали успiху в будь-якiй дiлянцi життя: на роботi, удома, у школi тощо. Постiйно додавайте до перелiку щойно пригаданi випадки успiху або новi черговi досягнення. Визнання своiх заслуг, здiбностей i унiкальних якостей заохочуватиме вас до руху вперед.

Якщо ви звикнете пригадувати й пам’ятати власнi успiхи та хорошi особистi якостi, а про невдачi згадуватимете якнайменше, то вже невдовзi зауважите, що домагаетеся значно вищих результатiв. Уявiть собi людину, що вчиться грати в бейсбол. Спочатку вона не може поцiлити по м’ячу й промахуеться дуже часто. З досвiдом кiлькiсть промахiв зменшуеться, а влучання частiшають. Якби простого повторення цих ударiв було достатньо для вироблення навикiв, то людина стала б неперевершеним умiльцем з ударiв мимо цiлi. Але попри те, що спочатку промахiв значно бiльше, нiж влучань, людина дедалi частiше влучае по м’ячу тому, що ii свiдомiсть спрямована не на промахи, а на успiшнi спроби.


Змiцнення вiри у свою креативнiсть

Психологи знають ще один оманливо простий i неймовiрно дiевий прийом з використанням письмових тверджень для набуття i змiцнення власноi вiри в те, що ви творча особистiсть.

Люди вiдчувають i дiють згiдно з власним баченням того, ким вони самi е i чим е iхне оточення. Усе, що уявляеться, те, по сутi, i втiлюеться. Уявiть свiй портрет i дивiться на нього довго й уважно, а потiм виявиться, що ви вiдповiдаете тому портретовi. Досить собi уявити в усiх подробицях картину своеi поразки, як перемога стане неможливою. Уявiть собi, що ви перемагаете – i це вже зробить великий внесок у ваш успiх.

Для того щоб уявити себе творчою особистiстю, треба повiрити в те, що саме

Сторінка 8

так воно i е. Твердження – це позитивне висловлювання про те, нiбито щось уже мае мiсце. Твердженням може бути будь-яке позитивне висловлювання – загальне («Я – творча особистiсть») або конкретне («Я завжди опиняюсь у потрiбний час у потрiбному мiсцi i займаюся продукуванням чудових iдей»). А тепер витратьте трохи часу й напишiть кiлька тверджень про те, що ви дуже творча людина.

Вiдтак виберiть одне з тверджень i запишiть зо два десятки його варiантiв вiд першоi, другоi i третьоi особи. Наприклад: «Я, Майкл, дуже творча особистiсть», «Майкл – дуже творча особистiсть», «Майкле, ти – дуже творча особистiсть», «Я дiйсно дуже творчий. Майкл – надзвичайно творча особистiсть у вiддiлi. Ти, Майкле, дуже обдарована i творча людина» тощо.

Пишiть не кваплячись i ретельно продумуйте кожне слово, що виводите ручкою. Увесь час пiдбирайте у твердженнi iншi слова.

Коли маете негативнi думки, записуйте iх на зворотному боцi аркуша паперу або на окремому листi. Наприклад, ви можете написати: «За два роки Майкл не подав жодноi новоi iдеi. Іншi у вiддiлi не вважають Майкла творчою особистiстю. Майкл занадто тупий, аби придумати якусь нову iдею. Я – застарий, аби бути творчим. Для генерування iдей менi бракуе освiти». А тодi знову переходьте до написання позитивних тверджень.

Коли закiнчите, ще раз перегляньте негативнi твердження. Вони – перепони на шляху до вашоi творчостi. Нейтралiзуйте негативнi твердження, написавши додатковi, конкретнi твердження у вiдповiдь на кожне негативне. Щодо наведених вище негативних тверджень ви можете написати: «Майкл мае щодня новi iдеi. Іншi ще замало знають Майкла, щоб про нього таке казати. Майкл не тупий, просто дуже незвичайна людина. Бiльшiсть винахiдникiв i людей, якi щось придумали нове, свого часу не отримали формальноi освiти» тощо.

Записуйте висловлювання про творчiсть своеi натури щодня протягом п’яти днiв. За цей промiжок часу негативнi думки, найiмовiрнiше, зникнуть. Надалi, допоки потребуватимете, занотовуйте тiльки позитивнi твердження.

Прочитайте слова нижче.








Будь-хто скаже, що тут написано «THE CAT», правда ж? Але придивiмося до цих слiв уважнiше. І тут ви помiчаете, що лiтери «Н» i «А» написанi однаково. Отже, наше сприйняття слiв визначаеться нашими очiкуваннями. Ви очiкуете побачити «THE», а не «TAЕ», а також «CAT», а не «CHT». І це очiкування настiльки сильне, що воно певним чином впливае на наш мозок, який бачить саме те, що ви очiкуете.

Так само коли ви очiкуете вiд себе творчоi наснаги, то впливаете на свiй мозок, i вiн починае працювати у творчому ключi. Повiривши у власнi творчi здiбностi, ви починаете вiрити в значущiсть своiх iдей, а також з достатньою наполегливiстю запроваджуете цi iдеi.


На закiнчення роздiлу

Кожен з нас повинен утвердити в собi творчу натуру. Хоча багато граней людськоi креативностi схожi одна на одну, усе ж таки вони не тотожнi. Усi сосни дуже схожi одна на одну, але нема двох однакових. З огляду на широкий спектр схожостi та вiдмiнностi дуже складно зiбрати в одне цiле безкiнечну кiлькiсть проявiв творчоi натури. Кожна особистiсть мае робити щось вiдмiнне, не схоже на будь-що iнше. Митець, зрештою, – не якась особлива людина, але кожна людина – особливий митець.




Роздiл другий. Пiдкачування розуму


У давнину вмiлi воiни спочатку робили себе непереможними, а тодi вичiкували митi, коли ворог стане вразливий.

    Сунь-цзи

Тибетськi монахи не промовляють молитов, а обертають спецiальнi барабани, на яких написанi iхнi молитви. Розкручуючи своi молитви, вони посилають iх у божественний космос. Інодi монах може обертати з десяток барабанiв з молитвами, немовби якийсь жонглер, що крутить багато тарiлок на кiнчику довгих тонких стержнiв.

Крутячи молитовнi барабани, тибетський монах може думати про обiд, свое релiгiйне майбутне та про що завгодно. Так само, бувае, що священики пiд час служби Божоi не вiдчувають духовного зв’язку з лiтургiею.

Коли такi монахи або священики беруть на себе роль «релiгiйноi особи» i роблять це з усiею очевиднiстю для себе та iнших, то невдовзi iхня свiдомiсть наслiдуе вибрану ними роль. Але i для тибетського монаха, i для християнського священика недостатньо самого лишень намiру бути релiгiйним: монах повинен обов’язково обертати барабан; священик повинен правити службу Божу. Якщо хтось поводиться як тибетський монах, вiн стае монахом. Якщо хтось здiйснюе всi ритуали, якi здiйснюе священик, рано чи пiзно вiн емоцiйно долучиться до релiгii.

Якщо ви поводитеся як мисляча людина, то станете нею. Дуже важливо мати намiр i робити все так, нiби ви творча людина.

Якщо хочете стати художником i робитимете все те, що робить живописець, то з часом ви таки станете щонайменше пристойним художником. Ви, можливо, не станете ще одним Ван Гогом, але будете лiпшим художником, нiж той, хто такого намiру не мав, або той, що для цього нiчого не робив. Неможливо знати заздалегiдь, як далеко заведуть вас вашi намiри та дii. Свiт не дае гарантiй, а лишень шанси i всiлякi

Сторінка 9

повороти долi. Коли ви тягнетеся до зiрок, то не обов’язково доторкнетеся до однiеi з них, але вже точно не хапнете жменю болота.

Цей роздiл мiстить одинадцять вправ, якi заохотять вас перетворитися на виробника iдей.


Квота iдей

Навантажуйте свiй розум щодня. Установiть собi кiлькiсну квоту щодо iдей для розв’язання завдання, над яким працюете, наприклад, п’ять нових iдей щодня протягом тижня. Ви побачите, що найважче придумати першi п’ять, а тодi вже запуститься механiзм генерування подальших iдей. Що бiльше ви продукуватимете iдей, то бiльше матимете шансiв на перемогу.

Установiть кiлькiсну квоту iдей

Нацiльтеся

Не дiйте за звичкою

Давайте поживу розуму

Робiть поточний аналiз змiсту

Створiть банк даних

Подорожуйте

Схоплюйте думки

Мiркуйте правильно

Ведiть реестр iдей








Наявнiсть кiлькiсноi квоти iдей змусить вас активно генерувати iдеi та альтернативи й не чекати, коли вони самi по собi у вас виникнуть. Ви докладатимете зусиль для виконання квоти навiть тодi, коли iдеi, якi спадатимуть вам на думку, здаватимуться кумедними або притягнутими за вуха. Квота iдей не повинна заважати вам придумати бiльше iдей, нiж належиться, але убезпечить вас вiд вироблення меншоi кiлькостi iдей.








Томас Едiсон отримав 1093 патенти на винаходи. Вiн свято вiрив, що треба i самому, i його працiвникам розумово вправлятися в розв’язаннi всiляких завдань, i вважав, що без кiлькiсноi квоти не мав би стiльки досягнень. Його особиста квота для винаходiв становила щонайменше один незначний винахiд що десять днiв i один великий винахiд – що пiвроку. Для Едiсона квота iдей визначала рiзницю мiж поiданням звичайного бiфштекса й тарiлкою чорноi iкри.

Малюнок на попереднiй сторiнцi чимось нагадуе свiдомiсть, бо щоразу, коли ви дивитеся на нього, бачите щось нове. А який його змiст?

Найiмовiрнiше, ви побачили там якiсь лiтери та числа. Якщо я вам скажу, що ваша квота полягае у вiднаходженнi всiх двадцяти шести лiтер латинського алфавiту i чисел вiд 0 до 9, то це змусить вас знову й знову шукати лiтери й числа, аж поки ви iх усiх не познаходите. І ви iх познаходите, бо вони всi там насправдi е. Так само ви можете змусити свiй розум виробляти iдеi для виконання встановленоi квоти.


Нацiлювання

Коли радар починае бачити цiль, то пiлот винищувача доповiдае: «Бачу цiль!» Саме з цiеi митi пiлот i його лiтак абсолютно зосередженi на цiлi. У повсякденному життi вислiв «бачу цiль» означае зосередження на тому, що вiдбуваеться навколо.

Скiльки лiтер «п» у наведеному нижче абзацi?

Потреба у квалiфiкованих сiльськогосподарських працiвниках для роботи на першокласних фермах з вiдгодiвлi великоi рогатоi худоби непокоiть передовсiм власникiв цих першокласних ферм. Оскiльки предки фермерiв готували сiльськогосподарських працiвникiв для першокласних ферм саме передбачаючи вiдгодiвлю великоi рогатоi худоби, то теперiшнi власники цих першокласних ферм вважають, що вони зобов’язанi безперебiйно продовжувати традицiю своiх предкiв з пiдготовки сiльськогосподарських працiвникiв для роботи на першокласних фермах з вiдгодiвлi великоi рогатоi худоби, бо вони переконанi, що професiйна пiдготовка сiльськогосподарських працiвникiв е повноцiнним пiдгрунтям для пiдтримання належного господарювання у фермерському господарствi.

Загальна кiлькiсть лiтер «п» ___

Ви добре «бачили цiль», якщо нарахували 31 лiтеру «п». Але якщо менше, то ви, мабуть, не порахували якусь «п», що стоiть усерединi слова. І тепер собi думаете: «І як я не помiтив оту “п”, хоча вона весь час була перед моiми очима?»

Як правило, ми недостатньо використовуемо свою здатнiсть бачити. Ми йдемо життям, переглядаючи величезну кiлькiсть iнформацii, предметiв, сцен, i дуже часто просто дивимося i не бачимо.

Якщо ви навчитеся звертати увагу на все, що вiдбуваеться навколо, то зможете виробити в собi чудову здатнiсть бачити дива у звичайних, буденних речах. Пильно придивляючись до всього, що бачите, ви зможете розвити в собi подвiйне бачення, а це дозволить помiчати не лишень те, що бачать iншi, але й багато чого неочiкуваного.

Чи бачите ви щось неочiкуване на малюнку нижче? Якщо не бачите, то придивiться уважнiше.








Ідею можна знайти будь-де. Можливо, вона сховалася десь на пагорбi пiд листям, а може, десь у канавi. А може, ви ii так нiколи i не знайдете. А те, що вiдшукаете, якщо навчитеся на все звертати увагу, завжди приводитиме вас до чогось суттевого.


Маленькi iстини

Ця вправа повинна допомогти вам стати уважнiшим до всього, що вас оточуе. Вона була розроблена Майнором Вайтом, викладачем фотографii як дисциплiни в Массачусетському технологiчному iнститутi.

Виберiть фотографiю або картину, яка вам подобаеться i мае якнайбiльше деталей. Зручно вмостiться i розслабтеся. Поставте таймер або будильник на десять хвилин. Дивiться на фотографiю або на картину, аж поки не пролунае сигнал. Цiлковито зосередьтеся на зображеннi. Не дозволяйте розуму робити вiльнi асоцiацii. Звертайте ува

Сторінка 10

у тiльки на картину, що стоiть перед вами. Пiсля того, як пролунае сигнал, вiдвернiться вiд зображення й пригадайте все, що бачили. Спробуйте вiдновити зображення в зоровiй картинi, не словесно. Приймiть уявне, хай би чим воно виявилося. Коли ваше споглядання i ваше враження перетворяться на такий собi легкий аромат, продовжуйте займатися своiми звичними справами, намагаючись час вiд часу викликати в пам’ятi образ картини. Вам почнуть вiдкриватися малесенькi iстини, якi ви можете вiдшукати лишень за допомогою цiлковитоi уваги. Загадуйте картину часто, уявляйте ii вiзуально. Дехто вважае, що цi малесенькi iстини – це голос Бога.


Раби звички

Тi, хто дiе за звичкою, завжди чинять однаково, у них усе мае бути на своему мiсцi, i вони дуже розгублюються, коли щось порушуе звичний для них порядок речей. Оскiльки все в iхньому життi пораховано, означено й розставлено по поличках, оцi раби звички здатнi розв’язувати проблеми обмеженого кола питань. Не дiйте за звичкою.

Обов’язково запрограмуйте змiни у своему щоденному життi. Складiть список того, що ви робите за звичкою. До нього ввiйдуть здебiльшого незначнi дii, якi роблять життя зручним i затишним. А тодi вiзьмiть список звичок, перегляньте всi пункти й спробуйте свiдомо iх змiнити, один за одним, протягом дня, тижня, мiсяця…

• Змiнiть маршрут на роботу.

• Змiнiть час сну.

• Змiнiть час роботи.

• Щодня слухайте iншу радiостанцiю.

• Читайте рiзнi газети.

• Знайомтесь iз новими людьми.

• Пробуйте новi рецепти.

• Якщо ви берете вiдпустку влiтку, то вiзьмiть узимку.

• Змiнiть своi звички в читаннi. Якщо ви зазвичай читаете публiцистику, почитайте художню лiтературу.

• Змiнiть заняття пiд час перерви. Якщо ви переважно п’ете каву, тепер пийте сiк.

• Змiнiть ресторан, до якого ходите.

• Змiнiть вид вiдпочинку. Замiсть гольфу займiться веслуванням тощо.

• Приймiть ванну замiсть душу.

• Почнiть дивитися новини вiд iншого телевiзiйного каналу.


Пожива для розуму

Люди, що мислять творчо, увесь час читають, отримуючи поживу для розуму у виглядi свiжоi iнформацii та нових iдей. Гор Вiдал казав: «Мозок, що не мае поживи, зрештою, з’iдае самого себе».

Ось кiлька пiдказок, як «пiдкачати свiй розум» у процесi читання:

Уважно вибирайте книжку для читання. Перед тим як прочитати книжку, поставте собi запитання: «Наскiльки корисним буде читання цiеi книги для розвитку моiх творчих здiбностей?» Потрiбно видiляти бiльше часу на перегляд i гортання книжок, а читати тiльки обрану книжку.

Робiть нотатки. У бiографii Марка Твена, написанiй Альбертом Пейном, можна знайти такий спогад: «На столi бiля себе, а також на лiжку й на полицях у бiльярднiй вiн тримав книги, якi читав найчастiше. Усi або майже всi книги були всiянi його коментарями – мимовiльними зауваженнями на полях сторiнок, здогадками щодо заголовкiв, короткими замiтками. Цi книги вiн раз за разом перечитував, i дуже рiдко йому не було що сказати пiсля чергового перечитування».

Робiть виклад книги. Спробуйте це зробити ще до початку читання або, коли прочитали тiльки половину книги, зупинiться й напишiть виклад другоi половини. Ще до того, як ви познайомилися зi змiстом книги, помiркуйте, що в нiй знайдете для себе цiкавого. Це було улюбленою розвагою Джорджа Бернарда Шоу; а для вас таке заняття стане корисною, хоч i нелегкою вправою для уяви.

Читайте бiографii. Бiографiя – джерело цiнних iдей.

Читайте книги корисних порад на рiзнi тематики. Вправляйтеся в перетвореннi чужих iдей на власнi новi iдеi. Читайте книги про будову приладiв, автомобiлiв, читайте посiбники зi столярноi справи, садiвництва тощо. Такi книжки дадуть вам засоби до вироблення унiкальних iдей i створення нових виробiв.

Читайте спецiалiзованi журнали з рiзних галузей знань. Волт Дiсней почерпнув чимало iдей iз дайджестiв. Вiн казав: «Ваша уява може бути бiдною, хворобливою або кволою. А дайджест – це щось на кшталт гiмнастичного залу для тренування уяви».

Читайте публiцистику. Читаючи публiцистичнi книги, розмiрковуйте над розв’язанням порушених у книзi проблем ще до того, як це розв’язання знайдено. Це було одним з улюблених занять Джона Ф. Кеннедi.

Думайте. Думайте, коли читаете. Шукайте нових розв’язань старих проблем, шукайте незвiданих шляхiв у бiзнесi, нових тенденцiй у розвитку зарубiжних краiн, цiкавтеся технiчними новинками, установлюйте зв’язки та проводьте паралелi мiж тим, що читаете, i вашими проблемами.

Джон Несбiтт, автор «Мегастратегiй» i засновник «Групи Несбiтта» у Вашингтонi, округ Колумбiя, досить успiшно застосував метод визначення тенденцii, який назвав «аналiзом змiсту поточноi iнформацii». Вiн запозичив цю iдею з книжки про громадянську вiйну в США. Своею чергою iсторик, що написав цю книжку, запозичив цей метод з прочитаноi ним статтi про методи збору iнформацii ЦРУ. Ну а вже ЦРУ перейняло цей метод з прийому, який використовували Союзники пiд час Другоi свiтовоi вiйни. Союзницька розвiдка придiляла належну увагу читанню контрабандних газет, що

Сторінка 11

иходили в малих мiстах Нiмеччини. Інодi в цих газетах з’являлися цiкавi матерiали про запаси палива, продуктiв харчування й таке iнше. А у Швейцарii, скажiмо, невеличка група офiцерiв-розвiдникiв зумiла вирахувати пересування нiмецьких пiдроздiлiв, читаючи свiтську хронiку, у якiй згадувалися прiзвища високопоставлених нiмецьких офiцерiв.


Аналiз змiсту поточноi iнформацii

Ось кiлька порад щодо аналiзу змiсту поточноi iнформацii:

• Перегляньте рекламну пошту перед тим, як ii викинути в смiття. Якi тенденцii можна помiтити в рекламi, маркетингу, у нових товарах, продуктах i цiнностях?

• Збирайте рекламну пошту протягом одного-двох мiсяцiв, а потiм за один раз ii перегляньте. Тенденцii стають виразнiшi, коли бачите повторюванiсть.

• Коли ви в поiздцi, то читайте мiсцевi газети та рекламнi листки, якi роздають рекламнi агенти. Якi висновки ви можете зробити про мiсцеву економiку? Вона зростае чи занепадае? Якi новi можливостi ви бачите для бiзнесу? Що з цього можна запозичити для вашого рiдного мiста? Якi цiнностi, яке бачення й стиль життя тут переважають?

• Цiкавтесь i спостерiгайте за проявами масовоi культури. Дивiться мережеве та кабельне телебачення, берiть на прокат вiдеофiльми, читайте популярнi журнали та книжки, ходiть у кiно, слухайте популярнi пiснi. Чим цiкавляться люди? Якi цiнностi i який стиль життя тут вiтаеться? Кого вважають мiсцевими героями? Чому саме цi люди е героями?

• Подумайте над тим, як змiнилася за останнiй час ваша робота. Наскiльки iнакший вмiст вашого «портфеля» порiвняно з минулим роком? Чи змiнилися прiоритети компанii? Збiльшилося, а чи зменшилося у вас паперовоi роботи? Бiльше чи менше тепер усiляких зборiв i нарад? Куди прямуе ваша компанiя? Поговорiть з колегами та дiзнайтеся iхню думку про змiни пiдходiв, цiнностей i обов’язкiв на роботi.

• Вiдвiдуйте якнайбiльше дiлових конференцiй, семiнарiв i лекцiй.

• Щотижня слухайте iншу радiостанцiю, щоб познайомитися з рiзними поглядами. Хто слухае цю радiостанцiю? Яка ii цiльова аудиторiя? Хто дае рекламу? Чому?

• Регулярно передивляйтеся програму телебачення на тиждень i записуйте на вiдео передачi, якi вас зацiкавили. Коли маете настрiй подивитися телевiзор, то лiпше переглянути запис, нiж байдуже споглядати за тим, що вiдбуваеться в цей час на телеекранi.

Власний аналiз змiсту поточноi iнформацii буде набагато цiннiшим, нiж аналiз, проведений рiзноманiтними службами, якi iнодi за своi послуги беруть до 25 000 доларiв на рiк. Сприймаючи рiзнi цiкавi для вас тенденцii та методи розвитку, ви пiдкачуете свiй розум усiлякими iдеями та можливостями. Шукайте зв’язок мiж аналiзом змiсту поточноi iнформацii та вашими завданнями в бiзнесi.


Мозковий банк даних

Збирайте i накопичуйте iдеi, як щур у коморi накопичуе зерно. Зробiть iз банки вiд кави, з коробки для взуття, з шухляди в столi або навiть iз шафки своерiдний контейнер для зберiгання iдей i iхнiх «стартерiв». Починайте зi збирання цiкавих рекламних проспектiв, цитат, задумок, питань, карикатур, шаржiв, недоладних малюнкiв i просто слiв, що асоцiюються з iдеями.

Коли вам потрiбна нова iдея, то потрясiть контейнером i навмання виймiть iз нього двi-три пiдказки, а тодi переконайтеся, чи не допоможуть вони вам якось розвинути думку, що приведе до новоi iдеi. Якщо нi, тодi все перемiшайте знову та виймайте двi-три пiдказки, аж поки не натрапите на iнтригуючi комбiнацii корисних думок.

Днями я потрусив своiм банком даних i вийняв з нього двi газетнi вирiзки. В однiй iшлося про чоловiка, що винайшов нову домовину – дешевшу й набагато мiцнiшу за iншi. У другiй вирiзцi йшлося про чоловiка, що започаткував прокат вiдеокамер. Виникла асоцiацiя зi смертю, похороном, вiдео, прокатом тощо. І тут менi спало на думку: вiдео як данина пам’ятi про померлого. Можна робити короткi вiдеофiльми про небiжчика, до яких увiйшли б якiсь сценки з його життя, фотографii, накладенi на тло краевидiв.


Пристрасть до подорожей

Плекайте в собi пристрасть до мандрiвок. Щойно вiдчули на собi обiйми нудьги та застою, рiшуче прямуйте до крамницi, на ярмарок, виставку, до бiблiотеки, музею, на «блошиний» ринок, виставку ремесел, у дитячий свiт або в середню школу. Вибирайте що-небудь навмання, а тодi встановлюйте зв’язок мiж тим об’ектом i вашою проблемою. Блукайте собi з широко розплющеними очима й чекайте, коли щось приверне вашу увагу. А це обов’язково станеться. Ваш розум схожий на рослину. В одному грунтi чи клiматi вiн буяе, але в’яне в iншому.

На початку минулого сторiччя Джордж Смiт придумав цукерку на паличцi. Конкуренцiя на ринку солодощiв була несамовитою. Вiн щосили намагався створити не схожу на iншi цукерку. Одного дня вiн надумав трохи вiдпочити й пiшов на iподром. У перегонах брав участь дуже хороший кiнь, i Смiт поставив на нього чималу суму грошей. Той кiнь перемiг. Називався вiн Лоллi Поп. Смiт також назвав своi цукерки «лоллiпопами» i ввiйшов в iсторiю кондитерськоi промисловостi.


Упiймати «пташку думки»

Ральф Вольдо Емерсон якось н

Сторінка 12

писав: «Пильнуйте своi думки. Думка з’являеться несподiвано, немовби пташка сiдае на дерево, а коли ви вiдвертаетесь i займаетеся своiми справами, летить собi геть».

Вам слiд записувати своi новi iдеi, бо, наскiльки менi вiдомо, у жоднiй крамницi ви не знайдете довiдника мудрих думок. Щось придумав – занотуй! Погляньте на малюнок лiворуч. Над вiзерунком розташована чорна фiгурка. Знайдiть фiгурку у вiзерунку i дивiться на неi кiлька секунд. Коли дивитеся на неi всерединi вiзерунка, то вона починае зникати з поля вашого зору.








Як чорна фiгурка втiкае з-перед вашого носа, так i думки вiд вас утiкатимуть, якщо ви iх не занотуете.

Психологи довели, що ми здатнi зберiгати в пам’ятi вiд п’яти до дев’яти елементiв iнформацii одночасно. Усi ми добре знаемо, як це: знайти якийсь номер телефону в довiднику, а тодi про щось iнше подумати й забути той номер, так i не встигнувши його набрати. Це приклад витiснення староi iнформацii новою ще до того, як мозок приготував стару iнформацiю для тривалого зберiгання в пам’ятi.

Загалом короткотермiнова пам’ять здатна зберiгати iнформацiю протягом кiлькох секунд. Приблизно вже за дванадцять секунд пригадати цю iнформацiю доволi складно, а за двадцять секунд iнформацiя зникне повнiстю, якщо тiльки ви не повторюватимете ii про себе або не запишете. Записування дае мозковi сигнал, що ця iнформацiя важливiша, нiж iнша, i повинна зберiгатись у вашiй довготермiновiй пам’ятi.

Джон Петтерсон, президент компанii National Cash Register, був великим шанувальником Наполеона. Щодня рiвно о 5 годинi ранку Петтерсон разом з виконавчими директорами своеi компанii в обов’язковому порядку вирушав на прогулянку верхи на конях. Петтерсон вимагав вiд виконавчих директорiв ведення «невеличкого щоденника», у який вони мали щодня записувати своi дii, думки, iдеi тощо. Безжалiсно звiльняв з роботи всiх тих, хто з якихось причин цього не робив. Петтерсон помер у вiдрядженнi, коли робив нотатки в записнику.

Цiкаво буде дiзнатися, що мiж 1910 i 1930 роками 1/6 всiх американський компанiй очолювали колишнi працiвники National Cash Register. Том Вотсон, засновник IBM, також колись працював у National Cash Register.


Думайте правильно

Свiдомо працюйте над тим, щоб зробити свое мислення швидшим i гнучкiшим (швидкiсть означае кiлькiсть iдей, гнучкiсть стосуеться креативностi). Складання спискiв – потужний засiб збiльшення швидкостi мислення, бо змушуе вас найпродуктивнiше використовувати свою енергiю. Щоб у цьому переконатися, спробуйте за кiлька хвилин придумати якнайбiльше способiв застосування змазки WD-40. Ви однозначно матимете якусь думку, але вам усе одно буде важко зосередитися на цьому питаннi, бо ввiмкнеться внутрiшнiй цензор i багато чого забракуе, тому ви залишитеся тiльки з найочевиднiшими розв’язаннями.

Якраз складання списку можливих застосувань змазки WD-40 допоможе вам ще лiпше зосередитися i ще бiльше зацiкавитися цим питанням, i, як наслiдок, вам вдасться генерувати бiльшу кiлькiсть iдей. А якщо встановите собi якiсь часовi обмеження, то ваше мислення стане ще дiевiшим. Але самоi швидкостi мислення недостатньо – потрiбна також гнучкiсть.

Якщо ваш список мiстить такi застосування, як «швидка змазка, змащування заржавiлих частин, змащування велосипедного ланцюга» тощо, то ви продемонструете швидкiсть думання, але вкажете тiльки на очевиднi способи застосування цього продукту.

Ви проявите свою гнучкiсть, якщо до вашого списку ввiйдуть такi незвичайнi пункти, як:

• змащування забитого смiттепровода;

• змащування стовпа зi шпакiвнею, щоб по ньому не лазили коти;

• приманка для мишей у пастцi;

• запобiгання ржавiнню струн музичних iнструментiв;

• приманка для риби;

• змащування стрiчки друкарськоi машинки для чiткiших вiдбиткiв на паперi;

• засiб безпеки в машинi; зберiгайте змазку в бардачку, аби з ii допомогою вiдчинити дверi у випадку заклинення.

Гнучкiсть у мисленнi означае здатнiсть бачити далi звичайного й усталеного використання. Вона також означае, що ви схильнi до iмпровiзацii та маете iнтуiцiю, а також здатнi брати до уваги контекст i дивитися на завдання пiд незвичайним кутом – зосереджуватися бiльше на процесi, а не на самому результатi.








Психолог Дж. П. Гiлфорд, пiонер у галузi вивчення креативностi, вважав, що виконання певних вправ сприяе розвитковi швидкостi та гнучкостi мислення, а також допомагае в побудовi сюжету романiв, створеннi наукових теорiй, розробленнi планiв виробництва або в розробцi будь-якоi системи з урахуванням численних переплетень i взаемозв’язкiв.

Пограйте в цю гру з друзями. Переконайтеся, хто з вас побудуе найбiльше речень за п’ять хвилин.

Придумайте якнайбiльше речень, якi б складалися з чотирьох слiв i з чотирьох лiтер одного зi слiв.







Журнал iдей

Журнал iдей – один з найулюбленiших прийомiв ЦРУ для записування iнформацii. З кожноi проблеми в управлiннi заводиться окремий журнал, у який записують iдеi, факти, думки, запитання тощо. Це дае можливiсть

Сторінка 13

пiвробiтниковi миттево зосередитися на всiх iдеях, порiвняннях, взаемозв’язках i даних, що стосуються цiеi проблеми.

Ведiть журнал iдей. Кожен його роздiл присвятiть окремiй ланцi бiзнесу чи особистого життя. Роздiли можуть стосуватися: маркетингу, виробництва, продажу, корпоративних питань, персоналу, послуг, спецiальних проектiв i нових дiлових можливостей. У крамницях продаються рiзноманiтнi записники i щоденники, але значно цiкавiше, креативнiше й кориснiше створити власний журнал. Випробуйте рiзнi методи фiксацii iдей, а тодi виберiть той, який вам найбiльше до вподоби.

Перiодичний перегляд записаних iдей – хороший спосiб розбудити уяву. Щоразу пiд час перегляду журналу ви вiдшукуватимете зв’язки мiж записаними iдеями та вашим теперiшнiм станом справ або поточними подiями.

Уявiть собi, що для заспокоення ви жуете гумку, аж тут у вас виникае думка: а чому б менi не створити жувальну гумку для визначення рiвня нервового напруження? Ви записуете iдею у свiй журнал, а тодi час вiд часу переглядаете зроблений запис. Кiлька мiсяцiв потому ви читаете в газетi, що кисневий фактор рН може бути показником здоров’я людини. І от пiсля чергового перегляду журналу iдей вам спадае на думку: а якби придумати таку жуйку, яка б на основi рН фактора тiла визначала стан здоров’я людини, що ii жуе. Скажiмо, людина жуе гумку протягом трьох хвилин. Якщо гумка стае темно-рожевою, то вона здорова. А якщо гумка стае зеленою, то людинi потрiбно пiти додому й лягти в лiжко.


На закiнчення роздiлу

Дiевi способи «пiдкачати» розум новими iдеями:








Пiдкачування розуму – як прокладання стежки у високiй травi. Спочатку стежки взагалi не видно, але якщо ви ходите по одному й тому ж мiсцi, то вона з’являеться. Так само спочатку ви можете не мати взагалi нiякоi iдеi, але у процесi вправлянь у iхньому виробленнi iдеi почнуть з’являтися.




Роздiл третiй. Виклики


Переможе той, хто знатиме, коли можна битися, а коли нi.

    Сунь-цзи

Уявiть собi п’ятеро чудових пiдприемцiв, що зiбралися для обговорення нових iдей. Вони не зможуть розпочати обговорення, якщо нiхто з них нiчого не запропонуе. Але звiдки вiзьметься пропозицiя? Як вибрати питання для обговорення? Хто визначить тему обговорення? Як вони окреслять своi цiлi?

Якщо пiдприемцi спробують запропонувати один одному новi iдеi без конкретноi мети, то лишень витратять час намарно. Це все одного, що йти вгору по сходах – щораз вище й вище, але без жодноi мети.








Перед тим як розпочати пошук iдей, потрiбно поставити собi мету. Цей роздiл допоможе вам визначитися з вартими уваги бiзнесовими проблемами й пiдкаже, як перетворити iх на досяжнi конкретнi цiлi за допомогою прийомiв, запропонованих «21 способом мислити креативно».

Виникнення проблеми – це лише можливiсть розв’язати ii в робочому порядку. Успiшний пiдприемець пильно стежить за виникненням проблемами й перетворюе ii на можливiсть, якщо вирiшив, що нею доцiльно займатися. Вiдтак проблеми вже стають виробничими завданнями.

Будь-хто здатний навчитися зосереджувати на чомусь увагу. З цiею метою можна вибрати якийсь колiр i протягом дня шукати поглядом предмети саме цього забарвлення або такi, що мiстять у собi цей колiр. Якщо ви, наприклад, вибрали червоний, то вашу увагу приверне величезна кiлькiсть червоних предметiв: автомобiлi, книжки, одяг, будники, пожежнi автомобiлi, димарi, туфлi, капелюшки, картини тощо. Знайомi предмети нiби стануть новiшими, сам колiр здасться бiльш насиченим, i ви зауважите, що ваше бачення «червоного» змiнилося докорiнним чином. Налаштувавшись на «червоний» i нехтуючи iншими кольорами, ви досягаете глибшого розумiння червоного кольору.

Розгляньмо малюнок.








Це зображення в 1900 роцi намалював психолог Джозеф Ястроу. На ньому можна побачити i качку, i кролика. Якщо нiс праворуч, то бачимо королика; якщо лiворуч – качку. Залежно вiд того, на якiй тваринi сфокусований погляд, ми бачимо кролика або качку. Майже неможливо сфокусувати свiй погляд i бачити обох тварин одночасно.

Якщо ви не записуете своiх проблем, то ваша увага розсiюеться i ви не знаете, на чому зосередитися. Складання списку проблем – це спосiб здiйснити оцiнку цих проблем i вирiшити, за якi з них варто взятися й розв’язати. Список перетворюе набiр iнформацii в низку компонентiв, якi можна конструювати, перевiряти й дослiджувати.

Заведiть журнал питань, цiкавих для вас i вартих розв’язання. Спочатку дайте вiдповiдь на такi запитання:

• Яку ви ставите перед собою мету?

• Над якою бiзнесовою iдеею вам хочеться працювати?

• Чого ви очiкуете вiд своеi роботи?

• Що в дiлових стосунках вам хочеться полiпшити?

• Що взагалi вам хочеться полiпшити?

• На що вам не вистачае часу?

• Чого ще ви очiкуете вiд своеi роботи?

• Яких цiлей ви ще не досягли?

• Що вам подобаеться в роботi?

• Що дратуе в роботi?

• Якi непорозумiння ви маете на роботi?

• На що скаржитесь?

• Якi змiни на гiрше ви бачите в пiдходах iнших працiвникiв?

• 

Сторінка 14

ого очiкуете вiд iнших працiвникiв?

• Якi змiни вам хотiлося б запровадити?

• На що витрачаеться надто багато часу?

• Що робиться даремно?

• Що занадто складне?

• Якi «вузькi мiсця»?

• У яких випадках ви недiевi?

• Що вас утомлюе?

• Що в роботi вибивае вас з колii?

• Що хотiлося б органiзувати лiпше?

• У який спосiб ви можете заробляти на роботi бiльше грошей?

Нижче подано типовi робочi завдання:

• Якi я можу подати рацiональнi пропозицii, пов’язанi з виробництвом?

• Як знизити витрати й пiдвищити продуктивнiсть?

• Як зробити так, аби наша продукцiя вигiдно вiдрiзнялася вiд продукцii iнших виробникiв?

• Який новий продукт потрiбен на ринку? Як розширити ринок поточноi продукцii?

• У який спосiб пiдвищити рiвень продажiв на 20 вiдсоткiв?

• Якi новi способи збуту я можу придумати? Чи можу знизити затрати при теперiшньому способi збуту?

• У який спосiб я можу стати для компанii незамiнною людиною?

• Як лiпше вiдповiдати на скарги клiентiв?

• Як полiпшити роль обслуговування при збутi продукцii?

• Як полiпшити рекламу наших товарiв i послуг?

• Чи можна заохотити працiвникiв нашоi органiзацii до пошуку шляхiв активнiшого просування продукцii на ринку?

• Яку процедуру можна запровадити з метою зменшення непотрiбноi паперовоi роботи?

• Якi види заохочення будуть вагомiшi для працiвникiв?

• Як стати бiльш орiентованими на споживача?

• Чи можна змiнити iмiдж нашоi компанii на краще?

• У який спосiб перевершити конкурентiв?

• Який з наших виробiв може стати «срiбною кулею»? («Срiбна куля» – головний продукт або послуга в певнiй галузi виробництва.)

На малюнку на наступнiй сторiнцi зображено двi групи паралельних лiнiй. Мiж групами утворюеться контур. І здаеться, що лiнii з однiеi групи переходять у дiлянку iншоi. Хоча насправдi нiякоi межi мiж двома групами лiнiй не iснуе. Там немае жодноi межi. Ця iлюзiя виникае через те, що наш розум намагаеться перетворити прогалини мiж паралельними лiнiями у щось змiстовне.








У такий самий спосiб навiть факт запису завдань може пiдштовхнути наш розум до створення чогось змiстовного з метою заповнення наявних прогалин, а отже, i до розв’язання цього завдання. Один вiдставний полiцейський шукав сфер застосування своiх навикiв i вмiнь, тож записував проблеми, пов’язанi з роботою полiцейського. Однiею iз записаних ним проблем була складнiсть iдентифiкацii викраденого немовляти. Уже саме записування проблеми пiдштовхнуло його до започаткування нового комерцiйного проекту: створення банку ДНК. Тепер у його банку мiстяться зразки ДНК батькiв, якi занепокоенi iдентифiкацiею дитини у випадку викрадення або пiдмiни. Послуга вiдбору зразка ДНК i його зберiгання протягом 18 рокiв коштуе 200 доларiв США.


Вади

Ідеi iнодi виникають вiд роздратування так само, як перлина утворюеться з пiщинки, що потрапила в черепашку молюска. Одна творча людина страждала вiд своеi забудькуватостi й завжди запiзнювалася з привiтаннями з нагоди якоiсь важливi дати – рiчницi, дня народження тощо. Вiдтак ця творча людина вирiшила позбутися цiеi вади i винайшла вакуумний спосiб консервування троянд на випадок виникнення нагальноi потреби когось привiтати.

Пiсля складання списку своiх «вад» виберiть з них найцiкавiшi. Але пам’ятайте: те, що цiкаве для вас, для iншоi людини може здатися надзвичайно нудним. Бухгалтер i продавець не з однаковим ентузiазмом вiзьмуться за розв’язання тiеi самоi проблеми; справдi, навiть люди з однiеi галузi можуть по-рiзному бачити розв’язання одного i того ж завдання. Нiхто iнший, лише ви особисто маете визначити питання, якi надихають вас i спонукають до дiй.

Згадаймо проблему з краянням хлiба. На початку минулого сторiччя ця проблема мало кого турбувала, хiба таких людей, як Отто Фредерiк Роведдер. Вiн витратив шiстнадцять рокiв життя та всi своi грошi на винайдення автоматичноi хлiборiзки – i це незважаючи на слабке здоров’я, вiдсутнiсть зацiкавлення з боку хлiбобулочноi промисловостi та фiнансовий крах. У 1930 роцi його хлiборiзку придбала компанiя Continental для Wonder Bread, а в 1933 роцi вже понад 80 % всього хлiба було куплено накраяним. Роведдер не раз казав, що ним рухало не бажання отримати багато грошей (йому так i не вдалося розбагатiти), а велике прагнення створити промислову хлiборiзку, а також вiдраза до самого процесу краяння хлiба.







Вигоди

Той, що не виплекав у собi духу звершень, але намагаеться перемогти в битвах i досягти успiху в набiгах, нещасливий, бо, як наслiдок, мае даремну трату часу й загальний застiй.

Сунь-цзи

Дуже важливо мати обгрунтування того, чому вам потрiбно виробити нову iдею для розв’язання того чи iншого питання. Перед тим як узятися за розв’язання цього питання, добре помiркуйте над власною вигодою. Найкращi iдеi народжуються в тих людей, що прагнуть успiху i плекають дух звершень.

Томас Едiсон iз власного досвiду знав, наскiльки важлива особиста вигода. Його першим винаходом став автоматичний реестратор го

Сторінка 15

осiв для Конгресу. Коли Едiсон показав свiй винахiд конгресменам, то йому пояснили, що пiдвищення продуктивностi законотворчоi дiяльностi цiкавить конгресменiв якнайменше. Опiсля Едiсон не раз заявляв, що робив винаходи винятково для заробляння грошей. Вiн не мав часу, наснаги та зацiкавлення для того, щоб переробляти свiт, пiдганяючи його пiд своi винаходи.

Перед тим, як визначитися з питанням, за розв’язання якого вам слiд узятися, складiть список вигод, що ви отримаете у випадку розв’язання поставлених завдань. Яку вигоду отримаете безпосередньо ви: грошi, задоволення, визнання, зростання добробуту чи щось iнше? Як отриманi вигоди спiввiдносяться iз затратами часу й енергii? Розв’язання яких питань принесе найвiдчутнiший результат? За розв’язання яких проблем i полiпшення стану яких справ ви готовi нести особисту вiдповiдальнiсть?

Якщо вiдчуете, що про особисту вигоду наразi не потрiбно думати, аж поки не наважитеся на розв’язання проблеми… ну, тодi низько схилiть голову i чекайте, поки з вух не впаде «навiшана локшина».

Коли ви вирiшили, якi завдання для вас найцiкавiшi й обiцяють принести солiдну вигоду, дуже важливо прийняти виклик. А прийняти виклик означае взяти на себе вiдповiдальнiсть за вироблення iдей з метою розв’язання проблем. Що бiльше ви берете на себе вiдповiдальностi та присвячуете себе генеруванню iдей, то вища ймовiрнiсть вiднаходження вами новаторського розв’язання цiеi проблеми.

Існують рiзнi рiвнi особистоi участi в розв’язаннi певного питання. Однi питання вимагають цiлковитоi вiддачi, iншi можуть потребувати незначних зусиль. Щоразу, коли я думаю про цiлковиту вiддачу, завжди пригадую собi розповiдь про самурая, який мав помститися за смерть свого господаря. Самурай загнав убивцю в глухий кут i вже був готовий устромити в нього меча, аж тут убивця плюнув йому в обличчя. Самурай поклав меч у пiхви й пiшов геть.

Чому? Бо плювок викликав у нього гнiв, а якби вiн убив людину в гнiвi, то це була б уже дiя з особистих мiркувань. А вiн узяв на себе зобов’язання вчинити iншу дiю – помститися за смерть володаря.

Пiсля того як вирiшите, якi завдання для вас е найцiкавiшими й обiцяють вам особисту вигоду, настае час формулювання тих завдань у дуже доступнiй формi. Це дозволить вам найефективнiше використати iгри для розуму з метою вiднаходження креативних розв’язань.


Формулювання завдання

Непереможне вiйсько здобувае перемогу, ще не вступивши в битву.

Сунь-цзи

Що бiльше часу витратите на чiтке формулювання свого завдання – то ближче пiдiйдете до його розв’язання. І навпаки: що менше часу витратите на визначення сутi питання, то бiльша ймовiрнiсть, що розв’язання цього питання виявиться не найлiпшим. Нашвидкуруч ви можете навiть схилитися до думки про доцiльнiсть написання коровою книжки про вирощування великоi рогатоi худоби.

Досить заглянути в записи Патентного бюро США й познайомитися з дуже кумедними зразками iдей, вироблених з огляду на нечiтко сформульованi завдання. Серед iншого тут надибаете: м’яч для гольфу, який з метою свого якнайшвидшого виявлення подае димовий сигнал пiсля приземлення; пелюшки для папуг; будильник, що б’е струменем води в обличчя того, що спить; волосiнь для виуджування глистiв зi шлунку; а також машинка для витискування ямочок на обличчi.

Сформулюйте й чiтко окреслiть свое завдання. Коли я думаю про суть завдання, то згадую боротьбу сумо. Усiм вiдомо, що в сумо змагаються отi здоровезнi японцi. Бiльшу частину поединку вони залишаються навприсядки, мiряючи один одного поглядом. Ось вони приймають позу, якийсь час у тiй позi залишаються, а тодi встають, ходять по рингу й знову присiдають. Цю дiю вони повторюють кiлька разiв, а вiдтак рiзко хапають одне одного, хтось з них падае на татамi – i сутичка закiнчена.

Пiд час усiх цих присiдань, прийняття поз i оцiнювання сил одне одного вони шукають отого свого осердя, звiдки вибухае вся потуга. Єдиний захист для борця сумо – постiйно перебувати в станi «центрування», у постiйнiй готовностi до несподiваноi атаки та негайного протистояння.

Так само, коли у вас виникае проблема, ви в письмовiй формi формулюете завдання, вивчаете його, вiдкладаете вбiк, змiнюете, розтягуете i стискаете, знову формулюете, аж поки не вiдчуете, що завдання вiдцентроване. І лишень тодi, як i борцi сумо, ви готовi до сутички.








Вiдточуйте формулювання завдання за допомогою запитань. Запитання допоможуть вам поглянути на завдання з iншоi точки зору. Інодi погляд пiд iншим кутом, як то кажуть, широко розплющить вам очi. Скiльки кубикiв ви бачите на малюнку праворуч?

Тут можна нарахувати шiсть або сiм кубикiв, залежно вiд того, сприймаете ви чорнi ромбики як вершини кубiв, а чи як iхню основу. Малюнок не змiнюеться, а змiнюеться тiльки ваше сприйняття. Запитання допомагають змiнити сприйняття.


План дiй

З метою точного формулювання завдання:

1. Запишiть завдання у виглядi запитання, що починаеться словами «Яким чином я можу?..»

2. Змiнюйте формулювання завдання, пiдбираючи си

Сторінка 16

онiми ключових слiв.

3. Розтягнiть формулювання, аби розширити перспективу.

4. Стиснiть формулювання, аби звузити перспективу.

(а) Роздiлiть завдання на кiлька складових.

(б) Розв’яжiть складовi завдання.

(в) Продовжуйте ставити запитання: «А як ще?..» або «А чому ще?..»

Для початку корисно записати формулювання проблеми певним чином. Запишiть проблему, яку ви хочете розв’язати, у формi конкретного запитання. Використайте фразу «У який спосiб я змiг би…?» на початку формулювання завдання. Цей прийом вiдомий як «запрошувальна основа» й допомагае утримати вас вiд однобiчного формулювання проблеми.

Запишiть кiлька рiзних формулювань завдання, використовуючи «запрошувальну основу»: «У який спосiб я змiг би…?» Кожне нове формулювання спонукае вас поглянути на проблему пiд iншим кутом i спрямуе вашi думки в русло нових можливостей.

Уявiть собi, що ви – людина, зображена на малюнку нижче. Ваше завдання – зв’язати докупи кiнцi двох мотузок, що звисають зi стелi. Мотузки розташованi настiльки далеко одна вiд одноi, що неможливо триматися за один кiнець i досягнути iншого. Кiмната порожня, а ви при собi маете тiльки те, що звичайно носите в кишенях. Якi вашi дii з розв’язання цього завдання?








Спочатку вам слiд сформулювати завдання у виглядi запитання, скажiмо, «Як мiг би я дотягутися до другого кiнця мотузки?» Але так ви витрачатимете свою енергiю на досягання другого кiнця мотузки, а його досягти неможливо. Якщо ви сформулюете завдання дещо iнакше: «Яким чином кiнцi двох мотузок i я можуть з’еднатися?» – то наблизитеся до розв’язання завдання, а саме того, щоб прив’язати невеликий предмет (ключi, обручку, годинник або ремiнь) до одного кiнця мотузки i, розхитавши його, як маятник, схопити цей кiнець, тримаючись другою рукою за другий кiнець мотузки.


Змiнюйте слова

Простий спосiб отримати рiзнi формулювання завдання – це використати синонiми або пiдiбрати влучнiшi ключовi слова. Перший крок полягае в тому, щоб уважно вивчити конкретне формулювання завдання й визначити в ньому ключовi слова.

Виробничий менеджер у компанii OV’ACTION з мiста Леван (Францiя) зiштовхнувся з таким завданням: «У який спосiб я мiг би розробити унiкальний продукт харчування?».

Слово «унiкальний» вiн замiнив на «дивний», а слово «розробити» – на «перетворити» i сформулював завдання вже так: «Як перетворити продукт харчування у щось дивне?»

Почав думати про все те, що могло б його здивувати, а тодi про продукти харчування, якi могли б здивувати споживачiв. Наприклад, на нього справило б велике враження, якби якийсь звичний предмет набув незвичноi форми, скажiмо, лiтак мав би обриси корови. Так само вiн здивувався б, якби знайомий продукт харчування мав незвичну форму, коли б, скажiмо, банан мав форму булки, помiдор – форму пiрамiди, а картоплина – форму квадрата. Такi думки наштовхнули його на iдею про квадратнi яйця.

Вiн придумав варенi квадратнi яйця з жовтками всерединi з термiном зберiгання протягом 21 дня, якi можна було пiдiгрiвати в мiкрохвильовiй пiчцi (на вiдмiну вiд звичайних яець, якi при нагрiваннi в пiчцi «вибухали»).

Лишень змiнивши кiлька простих слiв можна отримати пiдказку для вироблення нових iдей. Це таке собi додавання кiлькох родзинок у прiсне тiсто формулювання.


Розтягнiть формулювання

Колись самурая навчали тримати всi своi вiдчуття напоготовi. Його уява мала бути винятково широкою, аби вiн змiг швидше виявити несподiваний напад чи несподiване пересування ворога, нiж у випадку, коли б вiн був зосереджений на якомусь одному об’ектовi.








Для того щоб тримати розум вiдкритим для всiх можливостей, потрiбно «розтягти» завдання, запитуючи «чому?». Запитання «чому?» допоможе визначити головну мету й дозволить розiбратися з усiлякими припущеннями. А це, своею чергою, уможливлюе переосмислення завдання.

Припустiмо, що перед вами стоiть проблема: «У який спосiб я мiг би продати бiльше комп’ютерiв IBM?»

Крок перший: Чому я хочу продати бiльше комп’ютерiв IBM. «Тому що загальний обсяг продажу зменшуеться».

Крок другий: Чому я хочу продавати бiльше комп’ютерiв? «Тому що я хочу збiльшити обсяги продажу».

Крок третiй: Чому я хочу збiльшити обсяги продажу? «Щоб полiпшити стан наших справ».

Крок четвертий: Чому я хочу полiпшити стан наших справ? «Щоб пiдвищити рiвень свого добробуту».

Крок п’ятий: Чому я хочу пiдвищити рiвень свого добробуту? «Для того щоб заможно жити».

Тепер запитання можна сформулювати так:

«У який спосiб я мiг би продати бiльше комп’ютерiв?»

«У який спосiб я мiг би збiльшити обсяги продажу?»

«У який спосiб я мiг би полiпшити стан наших справ?»

«У який спосiб я мiг би пiдвищити рiвень свого добробуту»

«Що я мiг би зробити, щоб заможно жити?»

Ідея полягае в тому, щоб вийти на належний рiвень абстракцii i зайняти найлiпшу точку огляду, з якоi чудово видно суть проблеми. Фраза на зразок «пiдвищення свого добробуту» дозволяе вашому мисленню охопити бiльше можливостей, нiж фраза «потрiбно продати бiл

Сторінка 17

ше комп’ютерiв». Ви можете домогтися вiд начальства пiдвищення зарплатнi, можете перейти на iншу роботу i вже там будувати свою кар’еру, знайти роботу з неповною зайнятiстю, iнвестувати, продавати щось iнше тощо.

Виписуючи свое завдання якнайширше, ви нiби ставите себе на вершину гори, звiдки видно всi шляхи-пiдходи, що ведуть нагору. Якщо бачитимете не всi можливi пiдходи, то можете позбавити себе здатностi визначити найоптимальнiший маршрут на вершину гори.

Ось приклад з вантажоперевезень як наочна демонстрацiя наслiдкiв вiд нехтування всiма пiдходами до розв’язання проблеми.

У 1950-i роки фахiвцi вважали, що морськi вантажоперевезення вже вiдходять у минуле. Цiни зростали, а на перевезення товарiв витрачалося дедалi бiльше часу. Це призводило до зростання кiлькостi випадкiв крадiжок, бо вантажi перед вiдправленням накопичувалися й тривалий час лежали в доках.

Індустрiя вантажоперевезень сформулювала завдання так: «Як ми можемо зробити кораблi економiчнiшими в морi та пiд час переходу з одного порту до iншого?»

Тому новi судна мали бiльшу швидкiсть i споживали менше палива. Також вiдбувалося скорочення екiпажiв. Та цiна на вантажоперевезення продовжувала зростати, хоча представники галузi докладали величезних зусиль для зниження затрат на обслуговування в морi та виконання робiт у доках.

Вони робили все правильно, але робили не те, що треба. Їхня ефективнiсть була схожою на ефективнiсть фахiвцiв iз продажу, що тратять енергiю, час i вмiння на поквартирний обхiд з метою продати хоча б трохи телятини.

Корабель – найголовнiше обладнання, i з огляду на це його власник зазнае найбiльших збиткiв, коли воно не працюе, бо вiдсотки потрiбно сплачувати навiть тодi, коли нема жодних прибуткiв. Тому фахiвцi розширили свое завдання: «У який спосiб iндустрiя вантажоперевезень може зменшити затрати?»

Це дозволило звернути увагу на всi аспекти транспортування i, серед iншого, на завантаження та укладку товарiв. Нововведення, що врятувало галузь морських вантажоперевезень, полягало у вiдокремленнi навантажень вiд укладки, коли товари завантажувалися в контейнери ще до прибуття суден у порт. Адже набагато швидше завантажити й розвантажити наперед завантажений фрахт. Тож фахiвцi вирiшили зосередитися на затратах не пiд час роботи, а радше пiд час ii вiдсутностi i в такий спосiб скоротили час простою вантажних кораблiв. Вiдповiддю стали спецiально обладнанi кораблi для швидкого завантаження та розвантаження залiзничних вагонiв i автомобiлiв, а також контейнеровози.








Просте розв’язання стало безпосереднiм наслiдком переформування завдання. Результати виявилися приголомшливими! За останнi 30 рокiв обсяги перевезень зросли вп’ятеро, а iхня собiвартiсть знизилася на 60 вiдсоткiв. Час простою кораблiв у порту скоротився на три чвертi, а разом з цим зникли такi явища, як перевантаження та крадiжки.


Стиснiть завдання

Щойно ви отримали набагато ширше уявлення того, що намагаетеся знайти, – звузьте мету, стиснувши завдання вiд загального до конкретного. Це зробить завдання легшим для розв’язання, скоротивши дiлянку пошукiв. Уявiть собi, що вам потрiбно знайти адресу, а вiдомо тiльки те, що адресат живе десь у Монреалi. Якщо ви знаете, що це десь у захiднiй частинi Старого Монреаля, то знайти цю адресу буде значно простiше. Ну, а якби хтось вам пiдказав, що той будинок десь за кiлька хвилини ходи вiд готелю «Бонавентура», то адресу стане ще легше знайти. Так само вiдбуваеться й пiд час розв’язання всiляких завдань. Ви самi встановлюете собi межi пошуку iдей.

Стиснiть завдання й виявiть його сильнi та слабкi мiсця, а також установiть його межi, поставте спецiальнi запитання з «хто», «що», «де», «коли», «чому» i «як».

Хто допоможе знайти людей або групу людей, що орiентуються в цьому питаннi, мають потрiбний вплив, ресурси або доступ до корисноi iнформацii, а також хто може отримати користь вiд розв’язання проблеми.

Що допоможе визначати речi, предмети, об’екти в цiй ситуацii, а також сформулювати всiлякi вимоги, труднощi, винагороди, переваги та недолiки в розв’язаннi завдання.

Де мiстяться ключовi точки проблеми?

Коли звiряти графiки й дати стану справ i своечасностi дiй?

Чому так важливо мати чiтке розумiння головноi мети?

Як простежити за розвитком стану справ i дiзнатися про те, якi дii слiд було вжити, що вiдбуваеться тепер i якi кроки можна буде зробити в майбутньому?

Проектна компанiя сформулювала свое завдання так: «У який спосiб можна спроектувати оригiнальний i зручний контейнер для смiття?» З метою стискання завдання було поставлено такi запитання:

«Хто допоможе нам створити такий контейнер?»

«Який матерiл нам слiд використати?»

«Звiдки отримати потрiбнi матерiали?»

«Коли потрiбно зробити контейнер?»

«Що зробить його зручнiшим?»

«Яка форма буде оригiнальною?»

«Чому новий контейнер буде ефективнiшим за iншi, уже iснуючi?»

Тепер виникли пiдзавдання:

«Як iншi фiрми можуть допомогти в розробцi ефективнiшого контейнера?»

«Як зроб

Сторінка 18

ти цей контейнер з iнших матерiалiв?»

«Як отримати потрiбнi матерiали?»

«Як скласти графiк виконання проекту?»

«Як зробити контейнер зручнiшим?»

«Як зробити контейнер оригiнальнiшим?»

«Як зробити контейнер найкращим?»








Усi цi пiдзавдання надихнули компанiю на створення новаторського виробу: смiттевого кошика зi змiнною формою. Кошик зi змiнною формою виготовлений iз перероблюваноi пластмаси й зберiгаеться в складеному виглядi. Інструкцiя з графiчним малюнком, лапки крiплення та система швидкого розбирання дозволяють споживачевi за лiченi секунди перетворити пластиковi пласкi листи на цилiндричний контейнер. Вiн мае естетичнiший вигляд, нiж iншi контейнери й пожирае менше ресурсiв планети Земля.

Подальше стискання завдання

Якщо ви поставили собi цi запитання, то зробiть ще один крок – поставте запитання, що починаеться з «хто ще…?» або «що ще..?» Майже завжди з вашого завдання можна витиснути бiльше користi.

O. M. Scott & Co – провiдна компанiя з розповсюдження продукцii, пов’язаноi з доглядом за газонами, займаеться збутом насiння, добрив, пестицидiв тощо. Свого часу була невеличкою компанiею з роздрiбноi торгiвлi насiнням i намагалася конкурувати з такими корпоративними гiгантами, як Sears, Roebuck and Co. i Dow Chemical. Їi продукцiя була непогана, але не краща, нiж у конкурентiв.

O. M. Scott & Co сформулювала завдання так: «Як збiльшити частку нашоi продукцii на ринку?» Широке завдання було звужене до кiлькох конкретних завдань, а тодi з них постало лишень одне: «Як зробити так, щоб наша продукцiя вигiдно вирiзнялася серед продукцii iнших компанiй?».

Усi товари, пов’язанi з доглядом за газоном, загалом дуже схожi. Усi вони рекламуються як створенi на «науковiй основi», усi мають докладнi iнструкцii, скiльки i чого слiд вносити в той чи iнший грунт, а також за яких умов i при якiй температурi це слiд робити. В усiх iнструкцiях споживача переконують, що вирощування газону – дуже точний i науково контрольований процес. Тому покупцi мало звертають уваги на назву фiрми-виробника.

Продавцi компанii O. M. Scott & Co провели опитування серед покупцiв щодо того, як iхня компанiя могла б виокремитися серед собi подiбних. Споживачi скаржилися на неспроможнiсть правильно (вiдповiдно до iнструкцiй) засiювати й обробляти газони. Компанiя зосередилася саме на цiй скарзi та провела з цього питання мозковий штурм. Завдання було сформульовано так: «Як можна зменшити розчарування споживачiв?»

Ставлячи запитання зi «що ще?» i «як ще?», працiвники компанii O. M. Scott & Co вийшли з iдеею спрощення iнструкцiй та органiзацii для покупцiв курсiв з висiвання та догляду за газонами. А тодi наштовхнулися на iдею, що принесла мiльйони: простий механiчний пристрiй пiд назвою «сiялка Скотта». Такою сiялкою стали невеличкi тачки з отворами змiнноi величини для того, щоб через них рiвним потоком висипалася потрiбна кiлькiсть продукцii O. M. Scott & Co. До винайдення «сiвалки Скотта» жоден постачальник товарiв з догляду за газонами не пропонував споживачевi засiб, який змiг би контролювати процес висiвання та внесення добрив. O. M. Scott & Co створив лiнiю таких сiвалок i за короткий час невеличка фiрма з роздрiбноi торгiвлi стала лiдером на ринку товарiв з догляду за газонами.








А ось завдання, яке, здаеться, не мае розв’язання, принаймнi очевидного. На малюнку праворуч спробуйте забрати вiд шести сiрникiв три сiрники так, щоб залишилося чотири.

Як так може статися, щоб вiд шести вiдняти три i залишилося чотири? Якщо вiдповiдь не очевидна, то це ще не означае, що такоi вiдповiдi не iснуе. Запитайте: «Як ще можна отримати чотири?» або «Що таке чотири?» – i головоломка буде розгадана. Заберiть сiрник згори, знизу i справа – i ви отримаете вiдповiдь.




Роздiл четвертий. Ігри для розуму


Для того щоб виробляти новi iдеi, необхiдно бачити ту саму iнформацiю, що бачать усi, але органiзовувати ii по-новому. Це називаеться активним мисленням.

Ось арифметичний приклад, який записали римськими цифрами, виклавши його десятьма сiрниками. Вiн неправильний. А чи могли б ви виправити цей приклад i при цьому не торкатися сiрникiв, не додавати й не забирати жодного сiрника?








Для розв’язання цього завдання необхiдно вiдмовитися вiд звичного погляду на речi. Дивитися на будь-який стан справ лишень пiд одним кутом зору – це окреслити навколо себе обмежувальне коло, усерединi якого ви думаете i працюете. Щоб знайти розв’язок, необхiдно поглянути на завдання по-новому. Перевернiть книгу догори ногами – i все стане на своi мiсця.

Як назвали б ви малюнок унизу?

Бiльшiсть людей називають його квадратом, заповненим меншими квадратиками й кружечками або iхнiми рядами. Мало хто бачить на малюнку послiдовнiсть стовпчикiв з квадратикiв та кружечкiв, що чергуються. А все тому, що ми звикли до пасивного групування схожих предметiв. Але досить вказати на можливiсть сприйняття зображеного як стовпчикiв з квадратиками i кружечками, що чергуються, i ми одразу це помi

Сторінка 19

аемо.








Щоб вийти за межi звичного, необхiдно мислити активно й органiзовувати iнформацiю по-новому. Саме з формування й використання нових патернiв i постають новi iдеi.

Вiзьмiмо, наприклад, двох досвiдчених виробникiв вафель, чия продукцiя однаковоi якостi та продаеться по однаковiй цiнi. Але один виробник мислить пасивно, а другий – активно. З якихось причин люди раптом перестають купувати вафлi. Виробник, що мислить пасивно, не запроваджуе жодних змiн i згортае виробництво, а от виробник, що мислить активно, виробляе вафлi у формi конуса i створюе цiлком новий продукт – морозиво у вафельнiй трубочцi. Виробник з пасивним мисленням не здатний вийти за межi отриманоi iнформацii, а от виробник, що мислить активно, постiйно трансформуе наявну iнформацiю в новi iдеi.

Ігри для розуму – це конкретнi прийоми, за допомогою яких ви можете стати активно мислячою людиною. Ігри для розуму поеднують лiнiйне та iнтуiтивне види мислення, якi рiвнозначно необхiднi для оптимального творчого процесу. Головна рiзниця мiж двома видами мислення полягае в тому, що перший структуруе наявну iнформацiю, а другий генеруе нову iнформацiю за допомогою прозорливостi, уяви й iнтуiцii.

Ми маемо два ока, два вуха, двi руки, двi пiвкулi головного мозку. Наша лiва пiвкуля «думае» словами та символами, а права – образами. Лiнiйнi iгри для розуму призначенi для лiвоi пiвкулi, а iнтуiтивнi – для правоi.

У нижченаведенiй таблицi подано рiзницю мiж правою та лiвою пiвкулями головного мозку:








Лiва пiвкуля краще працюе в письменникiв, математикiв i науковцiв; права пiвкуля бiльше використовуеться художниками, скульпторами, музикантами. Запам’ятовування iменi людини – це функцiя лiвоi пiвкулi, а запам’ятовування обличчя – правоi пiвкулi. Читання книг про те, як грати у гольф, – це робота лiвоi пiвкулi, а от «внутрiшне вiдчуття» доброго удару по м’ячу – це вже результат працi правоi.

Уявiть собi довгий пасажирський потяг, що рухаеться рейками. Людина дивиться на вагони, що саме ii минають. Вона бачить тiльки ту частину потяга, що мчить повз неi, вiд вагона до вагона. Спочатку локомотив, потiм перший вагон, другий i так далi. Якщо ця людина мае хороший боковий зiр, то вона зможе охопити частини вагонiв, що ii минули, i тi частини вагонiв, якi ще до неi не доiхали.








Інша людина дивиться на цей самий потяг з лiтака. Вона бачить увесь потяг, вiд початку до кiнця. Ось така рiзниця мiж пiвкулями мозку. Лiва пiвкуля обробляе iнформацiю послiдовно, деталь за деталлю, фрагмент за фрагментом. Права пiвкуля сприймае iнформацiю всю одразу, цiлiсно, iнтуiтивно.


Керiвництво до дii

Я не рекомендуватиму проробляти цю книжку вiд першоi до останньоi сторiнки й вивчати за один раз по однiй головоломцi, нiби урок у пiдручнику. Ви матимете бiльшу користь, коли «бавитиметеся» в цi iгри у своему неповторному режимi з метою стимулювання iдей у власнiй уявi. Виберiть свiй метод застосування iгор. Вам може припасти до душi одна гра або бiльше, але, бавлячись у рiзнi iгри, ви отримаете найкращий результат.

Якщо виберете собi якусь одну гру, то вона може виявитися чудовим методом вироблення iдей, але це ще не означае, що нема якоiсь лiпшоi гри.

У школi ви додавали числа у стовпчик, шукали суму й, отримавши правильний результат, переходили до розв’язання iншого прикладу.

Люди часто переносять такий пiдхiд на креативного мислення. Щойно отримали вiдповiдь – перестають розмiрковувати. Вони цiлком задоволенi першим отриманим результатом. Але реальнiсть – не шкiльна арифметика. Подальшi вiдповiдi можуть виявитися кращими, нiж попереднi: меншi затрати, набуття вищого статусу, якiснiше зробленi речi – легшi у використаннi, красивiшi, зручнiшi в установленi тощо. Немае жодних причин вважати, що перша вiдповiдь – найкраща.

Якось я пiшов до свого улюбленого ресторану. Моi знайомi також туди вирушили з того ж мiсця i в той самий час, що i я, але дiсталися закладу значно ранiше. Я запитав, якою вони йшли дорогою. Знайомi пояснили, що вибрали найпростiший шлях: звернули на алею праворуч, i вона привела iх просто до ресторану.

Дорога, якою я ходив до ресторану, завжди здавалася менi найближчою, тому я й гадки не мав шукати кращоi. Просто не задумувався про можливiсть iснування ближчого шляху. Не раз минав тут алею, але нiколи нею не ходив i не знав, куди вона веде. Зручний пiдхiд, як правило, себе нiчим не видае й одразу не вказуе на доцiльнiсть свого вибору, але часто приводить до чогось корисного. Так само з креативними пiдходами. Допоки iх не дослiдите, нiчого не знатимете про iхню кориснiсть.

Друга причина доцiльностi використання рiзноманiтних прийомiв полягае в тому, що вони допомагають розвивати творче бачення. Хороший актор грае багато ролей i вiддаеться кожнiй з них цiлковито. Вiн пишаеться своею рiзнобiчнiстю, спроможнiстю грати рiзних персонажiв як у комедiях, так i в трагедiях. Що бiльше ролей вiн виконуе, то бiльше вдосконалюе свою майстернiсть. Багатий досвiд додае глибини в акторську гру

Сторінка 20

Так i ви повиннi пишатися своiм умiнням мислити творчо. Здатнiсть використовувати всi прийоми у своему мисленнi тiльки додасть глибини вашiй креативностi. Якщо ви випробуете всi iгри для розуму, то зможете використати принцип дii якоiсь з них для розв’язання своеi конкретноi проблеми. Деякi з цих iгор схожi на передачу реверсного ходу в автомобiлi. Така передача е в кожному автомобiлi, але нею рiдко користуються – ви рiдко бачите, як хтось iздить дорогою задом наперед. Але з iншого боку, передача заднього ходу просто необхiдна, i нею обов’язково треба вмiти користуватися для здiйснення маневрiв, коли ви, наприклад, застрягли в пробцi й не можете рухатися вперед.

Головне – навчитися застосовувати принцип дii iгор для розуму на практицi. Лишень ознайомитися з ними, але не використовувати iхнього принципу дii на практицi – усе одно, що кинути пелюстку троянди у Великий Каньйон i чекати на вiдлуння.

Ось деякi поради щодо застосування iгор для розуму:

Працюйте тiльки з однiею конкретною грою. Використовуйте ii знову й знову, аж поки цiлком не оволодiете ii прийомом. Витратьте на це вiд кiлькох годин до кiлькох днiв.

Вибирайте одну лiнiйну й одну iнтуiтивну гру, щоб використати обидвi пiвкулi мозку. Лiва пiвкуля працюе з логiкою та мовою, а права чудово впораеться з невербальними завданнями. Дослiдження процесiв мислення креативних людей продемонструвало, що вони використовують обидвi пiвкулi головного мозку.

Вибирайте iгри навмання. Напишiть назви iгор на картках i покладiть iх у контейнер. Коли у вас виникае проблема, потрясiть коробкою й навмання виймiть iз неi назву гри.

Ігри для розуму допомагають виробляти величезну кiлькiсть iдей, а кiлькiсть – ключ до креативностi. Алекс Осборн, один iз перших дослiдникiв творчостi, казав: «Кiлькiсть, кiлькiсть i ще раз кiлькiсть! Ось такий порядок денний, – а тодi додавав: – Що бiльше спроб, то бiльша ймовiрнiсть влучання в цiль». Письменник Стендаль зауважував: «Менi потрiбно три-чотири кубiчних футiв iдей на день – так само, як пароплаву потрiбне вугiлля».

Ігри для розуму виробляють стiльки хороших iдей, що ви почуватиметеся нiби той ласун у цукернi, i вам кортiтиме скуштувати геть усе поспiль. Безперечно, якщо так i вчините, то отримаете бiль у животi. Ви не зможете перепробувати всi своi iдеi також, тому потребуватимете керiвництва до дii, аби в цих iдеях розiбратися i iх правильно оцiнити.

1. Занотовуйте всi iдеi в порядку надходження.

2. Перегляньте список. Пiд час перегляду ви пiдсвiдомо розставлятимете прiоритети записаних iдей. Якщо у вас виникають труднощi з визначенням прiоритетностi, тодi спробуйте прийом, описаний у «Керiвництвi до дii з визначення прiоритетностi Варрiвiллi».

3. Виробiть критерii оцiнювання iдей. Вони мають бути iдеальними критерiями, незалежно вiд того, наскiльки складним здаватиметься iхне застосування. Безперечно, цi критерii залежатимуть вiд конкретного завдання й мiнятимуться залежно вiд поставлених цiлей. Критерii оцiнювання новоi рекламноi кампанii вiдрiзнятимуться вiд критерiiв оцiнювання нового фасону туфель. Програма виплати премiй оцiнюватиметься зовсiм iншими критерiями, нiж програма проведення перемовин. І так далi. Ось деякi ключовi запитання, якi потрiбно поставити з метою розробки критерiiв:

• Якi стандарти можуть бути застосованi до цих iдей?

• Як можна визначити iхнi сильнi та слабкi сторони?

• Якi критерii е невiд’емними? Бажаними? Вибiрковими?

• Як лiпше порiвняти чи проаналiзувати iдеi?

• Якi критерii допоможуть нам у вiдборi та розвитку iдей?

4. Для вибору найкращих iдей використовуйте оцiнювання та iнтуiцiю. Використовуючи критерii, ви повиннi зменшити величезну кiлькiсть iдей i вибрати з усiх лише кiлька. Не дозволяйте собi пiддавати аналiзу геть усе поспiль. Ваша iнтуiцiя може вибрати iдею, що не вiдповiдае критерiям, але настiльки потужна, що саме ii потрiбно взяти до уваги.

Використовуйте просту схему для маркування iдей:

• чудово пiдходить;

• iмовiрно пiдiйде, потребуе вдосконалення;

• можливо, пiдiйде, потребуе значного полiпшення;

• пiдходить наполовину, може i пiдiйти, i не пiдiйти;

• дуже ризиковано, лишень вiддалено пiдходить;

Ви можете так i не вибрати iдеi, що «пiдходить наполовину» або «дуже ризиковано», але, якщо внесете iх до свого списку, завжди матимете нагоду iх вiдкинути або полiпшити. Якщо ж не внесете до списку, то не матимете жодного вибору.

5. Вибирайте найкращi iдеi й пiдтримуйте зворотний зв’язок. Використовуйте методику, описану в роздiлi «Екзаменацiйна комiсiя».




Частина перша. Лiнiйнi iгри для розуму





Група А



Ця група трансформуе наявну iнформацiю за допомогою записування, подрiбнення, поеднування або манiпулювання й вiдкривае новi точки дотику з метою розв’язання проблем. Вiдштовхуючись вiд цих точок дотику, ми можемо перестрибувати вiд однiеi iдеi до iншоi, аж поки не знайдемо потрiбну. Так само як використовуемо каменi у водi, щоб перейти рiчку, ми можемо використати iдеi, щоб дiстатися ме

Сторінка 21

и – розв’язання нашого завдання.


Фальшивi обличчя

Прийом: змiна звичних припущень.

Короткий опис: як вiднайти iдеi з допомогою змiни звичних припущень.


До останнього гвинтика

Прийом: складання списку характерних ознак.

Короткий опис: як отримати нову iдею, вiдштовхуючись вiд характерних ознак завдання.


Вишня в розрiзi

Прийом: роздроблення.

Короткий опис: як отримати iдею за допомогою роздроблення завдання на два i бiльше складники, а тодi знову зiбрати iх докупи в iншi способи.


Бульбашки мислення

Прийом: складання схеми ходу думок.

Короткий опис: як скласти схему ходу думок так, що викресати новi iдеi.


Запитання СКАМПЕР

Прийом: ставлення запитань.

Короткий опис: як манiпулювати тим, що е в наявностi, аби отримати щось iнше.




Роздiл п’ятий. Фальшивi обличчя


Усi военнi дii грунтуються на обманi.

    Сунь-цзи

Праворуч на малюнку А зображено однаковоi довжини двi лiнii, обмеженi схожими на стрiлки кутами. На малюнку В кути на однiй з лiнiй повернутi в протилежний бiк, що змiнюе наше сприйняття i створюе iлюзiю, нiбито одна з лiнiй коротша. Але це не так: вимiряйте ii i побачите, що обидвi лiнii однаковi. Лiнii не змiнилися – змiнилося наше сприйняття.

На малюнку А кути на кiнцi лiнiй нiби розширюють потенцiйно обмежений простiр. Якщо iх повернути в протилежний бiк, то здасться, нiби площа звужуеться й обмежуеться, i це змiнюе наше сприйняття довжини лiнiй.

Просте перевертання кутiв докорiнним чином мiняе те, що ми бачимо на зображеннi. Такi самi змiни сприйняття вiдбуваються пiсля змiни наших усталених патернiв мислення з метою розв’язання рiзних проблем i ситуацiй. Коли Генрi Форд почав займатися виробництвом автомобiлiв, то звичним патерном мислення було, що пiдприемець мае «наближати людей до роботи». Вiн змiнив такий пiдхiд на «наближати роботу до людей» i досяг своеi мети, створивши складальний конвеер.

Уявiть собi, що ви будуете будинок i використовуете «метр» на один сантиметр коротший. Якщо ви думатимете, що це звичайний метр, i використаете його в будiвництвi, то отримаете неправильну висоту стель, неправильнi розмiри дверей i вiкон. Якщо ж ви почнете з перевiрки «метра», таких проблем не виникне. Це все стосуеться й усiх iнших проблем: якщо ви починаете з хибних вихiдних посилань, то це призведе до неправильних розв’язань.








Інколи нашi припущення здаються настiльки грунтовними, настiльки фундаментальними, що ми навiть не думаемо про iхню достовiрнiсть. Вiзьмiмо для прикладу малюнок на наступнiй сторiнцi. Ми вважаемо, що дальня вiд нас фiгура, яка нiчим не вiдрiзняеться вiд сусiднiх, насправдi мае бути бiльшою за iншi, бо предмети та люди на вiдстанi здаються меншими. Але в цьому випадку таке припущення хибне. Вимiряйте фiгури лiнiйкою, i ви побачите, що всi вони однаковi.

Багато припущень вважалися правильними протягом сторiч. Але це ще не гарантуе iхньоi достовiрностi й не пiдтверджуе iхньоi достеменностi. Час вiд часу припущення виставляе напоказ свое фальшиве обличчя, яке ми приймаемо за щось непорушне – за iстину, яку неможливо пiддати сумнiву.








Не вiдриваючи руки, з’еднайте дев’ять точок не бiльше, нiж трьома прямими лiнiями, якi проходять через усi дев’ять точок.








Переважна бiльшiсть людей робить одразу два припущення: (1) лiнii не повиннi виходити за межi квадрата, i (2) лiнii мають проходити через центр точок. Але жодну з умов не згадано у завданнi, а щойно ви поставите пiд сумнiв цi умови, то завдання розв’яжуться доволi легко (див. розв’язок далi).

Розповiдають, що Томас Едiсон, коли збирався когось найняти на роботу, то запрошував претендента до себе на обiд. Якщо гiсть солив суп, ще його не скуштувавши, то Едiсон не брав його на роботу. Вiн не наймав до себе на роботу людей, у чиiх дiях i думках було надто багато припущень зi щоденного життя. Едiсоновi були потрiбнi люди, якi ставили пiд сумнiв звичнi для всiх припущення.

Проблеми часто оповитi припущеннями, якi заважають креативному мисленню. Припустiмо, ви кажете архiтекторовi будинку, що вам подобаються зручнi круглi ручки на дверях мiж кухнею та вiтальнею. Таке бачення демонструе припущення, що вiдповiддю на сполучення мiж двома кiмнатами вже е дверi, а не якийсь спецiально спланований простiр, дизайн або спосiб приготування iжi та подачi ii до столу. Припущення, нiбито кругла ручка – розв’язання завдання, одразу обмежуе велику кiлькiсть iнших можливостей.

Я звертаю так багато уваги на потребу пiддавати сумнiву вихiднi припущення для того, щоб показати: будь-яке вихiдне припущення може бути пiддане сумнiву. Наприклад, багато хто вважае, що неможливо з’еднати однiею прямою лiнiею всi дев’ять точок на малюнку на попереднiй сторiнцi. Але виявляеться, що можливо, до того ж, iснуе кiлька рiзних способiв: один iз них полягае в тому, щоб вирiзати всi точки, вишикувати iх у пряму лiнiю, а тодi провести через них лiнiю (див. мал. нижче); другий спосiб: намочити широкий пензлик у фарбi й провести ним пове

Сторінка 22

х усiх точок.








Багато речей не слiд приймати як самi собою зрозумiлi, i мета не в тому, щоб показати, мовляв, хтось мае час на постiйнi суперечки, але наголосити, що не повинно бути нiчого недоторканного. Щойно ми це усвiдомимо, перед нами вимальовуються шляхи до розмаiтих вiдкриттiв. Уявiть собi, що ви стрибнули в озеро, яке всi вважали таким, що замерзае, а воно виявилося наповненим теплою водою. Допоки не стрибнете, цього не знатимете достеменно.


План дiй

Щоб змiнити завдання:

1. Сформулюйте завдання.

2. Запишiть вихiднi припущення.

3. Спробуйте пiддати сумнiву своi найголовнiшi припущення.

4. Кожне з припущень змiнiть на протилежне й запишiть.

5. Складiть список iнших точок зору, якi можуть стати вам у пригодi.

6. Запитайте себе, як реалiзувати альтернативне припущення. Складiть список з якомога бiльшоi кiлькостi точок зору та iдей.

Довгий час вважалося, що точнi показники стану органiзму людини, такi як серцебиття, дихання, температура тiла, наявнiсть небезпечних газiв тощо, можна отримати, якщо людина не рухатиметься i за допомогою проводiв буде пiдключена до медичного обладнання.

Група лiкарiв у вiйськово-морському флотi США поставила пiд сумнiв таке припущення i спiльними зусиллями придумала спосiб отримання показникiв життедiяльностi поранених бiйцiв у режимi реального часу на полi бою. Така iнформацiя надходить телекомунiкацiйним зв’язком до лiкарiв у мобiльних шпиталях. А тодi медичнi працiвники, лiкарi та члени медичних загонiв вживають заходiв з порятунку найважче поранених бiйцiв. Завдання полягало у вiднаходженнi способу вiдстеження показникiв життедiяльностi морських пiхотинцiв безпосередньо пiд час бою.

Вiйськово-морський флот США профiнансував дуже оригiнальне дослiдження, яке провели в Технiчному унiверситетi штату Джорджия. Цим проектом керували д-р Сендерсон Джаяраман i Сангмi Парк, а мета полягала в дослiдженнi синергii мiж виробництвом текстилю та комп’ютерними технологiями. Спiльними зусиллями iм вдалося концептуально з’еднати одяг i комп’ютери з метою створення «розумноi сорочки».

«Розумна сорочка» – це футболка, у тканину якоi вплетенi оптичнi й провiднi волокна з сенсорами. Сорочка функцiонуе, як комп’ютер. Вона вiдстежуе серцебиття, дихання, наявнiсть небезпечних газiв, а також низку важливих для життедiяльностi людського органiзму iнших функцiй i повiдомляе власника сорочки або медикiв про природу загрози. Данi надходять на персональний монiтор стану органiзму, звiдки перенаправляються до вiддаленого медичного загону за лiнiею бою. Вiд медичного загону надходить уже iнформацiя про способи найефективнiшого лiкування й транспортування пораненого морського пiхотинця.

«Розумна сорочка» – квантовий стрибок у галузi спостереження за станом здоров’я. Вона надае точнi данi в режимi реального часу. Перелiк потенцiйних застосувань цiеi технологii просто безмежний. Вiйськове нововведення мае величезний потенцiал у галузi телемедицини, спостереження за пацiентами пiд час вiдновлення в пiсляоперацiйний перiод, а також спостереження за астронавтами, атлетами, пожежниками, полiцейськими, хронiчно хворими пацiентами, за лiтнiми людьми без опiки, а також за дiтьми. Крiм усього iншого, таку сорочку можна прати.


Змiна вихiдних припущень на протилежнi

Змiна припущень на протилежнi розширюе ваше мислення. Ви не раз можете себе впiймати на тому, що дивитеся, як i всi iншi, на одну й ту саму рiч, але бачите щось цiлком iнше. У багатьох творчих людей виникали найчудовiшi задуми, коли вони кидали виклик очевидному, ставлячи його пiд сумнiв.

Альфред Слоун перебрав керiвництво над General Motors, коли компанiя перебувала на межi банкрутства, i дуже швидко змiнив несприятливий хiд розвитку подiй на протилежний. Його генiальний пiдхiд полягав у вмiннi взяти якесь припущення i перетворити його на «революцiйну iдею».

Наприклад, завжди вважалося, що спочатку треба купити автомобiль, а тодi вже ним користуватися. Слоун докорiнним чином змiнив це припущення: автомобiлем можна користуватися, а також сплачувати його вартiсть частинами – i створив сферу продажу автомобiлiв на виплат.

Вiн також переiнакшив американську структуру корпорацiй, пiддавши сумнiву усталенi уявлення про управлiння органiзацiями. Слоун швидко усвiдомив, що безсистемне зростання General Motors пригнiчуе потенцiал компанii. Тому змiнив уявлення про те, що на чолi великих компанiй мають стояти всесильнi керiвники, а тодi створив нову теорiю, яка дозволяла ухвалювати рiшення на рiзних рiвнях управлiння, коли керiвник компанii повинен здiйснювати тiльки загальний контроль. Пiд орудую Слоуна General Motors перетворилася на одну з найбiльших компанiй у свiтi, а його нововведення стали зразком для наслiдування в дiяльностi сучасних американських корпорацiй.

Отже, переiнакшуйте, змiнюйте деякi зi своiх уявлень про пiдприемництво на протилежнi. Наприклад, можна розпочати з твердження «продавцi органiзовують роботу у своiй торговiй зонi» i змiнити його на протилежне: «торговел

Сторінка 23

на зона органiзовуе (контролюе) продавцiв».

Таке незвичне бачення змусить переглянути питання попиту на додаткових продавцiв, якщо торговельнi зони розширюватимуться. Продавець iз великою торговельною зоною може цiею ж зоною настiльки добре «контролюватися», що матиме можливiсть реагувати на новi можливостi з облiку та продажу.








Іншим незвичним поглядом на стан справ може стати: «Продавцi дезорганiзовують роботу у своiй торговельнiй зонi». Тут треба подумати про вдосконалення роботи продавцiв. У цьому випадку можна додати всiлякi офiснi та маркетинговi технiчнi засоби з метою оптимiзацii торговельних зон для продавцiв.

Гаррi Сейферт, виконавчий директор компанii Winter Gardens Salads, використав незвичний пiдхiд i матерiально заохочував своiх працiвникiв з метою пiдвищення продуктивностi iхньоi працi. Замiсть того, щоб видавати працiвникам премii пiсля напруженоi роботи в передсвятковi днi, вiн почав це робити заздалегiдь.

Скажiмо, напередоднi Поминання полеглих воiнiв, коли компанiя мае найбiльше замовлень на салати з картоплi та капусти, Сейферт виплатив по 50 доларiв кожному зi своiх 140 працiвникiв з метою заохочення iх до якнайлiпшого виконання замовлень. «Працiвники розумiють, за що працюють, – зауважив вiн. – Вони не почуваються, нiби перепрацьовують у цi напруженi днi». Продуктивнiсть працi зросла на 50 вiдсоткiв.


Як це робити?

Пiсля того як ви переглянете вихiднi припущення щодо своiх завдань, запитайте себе, як цi переiнакшення можна використати. Не намагайтеся знайти едину правильну вiдповiдь, але погляньте на наявну iнформацiю з рiзних точок зору.

Скажiмо, потрiбно розв’язати завдання iз заохочення мiських мешканцiв до утилiзацii використаного паперу (газет, журналiв, картону). Головне припущення полягае в тому, що люди вiддають папiр збирачам макулатури для ii подальшоi переробки.

Змiнiмо це припущення на протилежне: збирачi макулатури дають людям папiр. Але як це може допомогти переробцi паперу?

Ідея. Збирач макулатури видае певну кiлькiсть рулонiв туалетного паперу або коробок паперових рушникiв залежно вiд ваги зiбраноi макулатури. Ось у такий спосiб, коли люди не тiльки вiддаватимуть, а й отримуватимуть, iх можна заохотити до сприяння переробцi макулатури.

Припустiмо, ви хочете вiдкрити новий ресторан, але вам складно придумати щось нове. З метою вироблення новоi iдеi спробуйте такi переiнакшення:

1. Перелiчiть усi припущення на цю тему.

Наприклад, ось деякi для всiх звичнi припущення щодо ресторану:

А. У ресторанах е меню – письмовi, уснi або такi, що маються на увазi.

Б. У ресторанi за iжу беруть грошi.

В. У ресторанi подають iжу.

2. Змiнiть кожне з таких припущень на протилежне.

Наприклад, протилежними припущеннями стануть:

А. У ресторанi нема нiякого меню.

Б. Ресторани роздають iжу безплатно.

В. У ресторанi взагалi не подають iжу.

3. Запитайте себе, як використати кожне зi змiнених на протилежне припущень. Як ми можемо вiдкрити ресторан, у якому нема взагалi нiякого меню, але вiн працюе?

Приклад:

А. Ресторан без меню.

Ідея. Шеф-кухар повiдомляе кожному вiдвiдувачевi про закупи того дня на м’ясному, рибному й овочевому ринках. Вiн пропонуе гостевi вибрати продукти, якi йому подобаються, i готуе з них страву спецiально для цього вiдвiдувача.








Б. Ресторан, у якому роздають iжу.

Ідея. Кав’ярня на вулицi, у якiй вiдвiдувачi платять грошi за час, а не за iжу. Використовуйте часовi вiдмiтки й берiть плату за кожну хвилину. Вибранi страви та напоi безплатнi або продаються по собiвартостi.

С. Ресторан, у якому не подають iжу.

Ідея. Створiть ресторан з незвичайною обстановкою й екзотичним оточенням, а тодi здавайте в оренду примiщення. Люди приноситимуть своi продукти та напоi (кошики для пiкнiка тощо) i платитимуть за надання iм мiсця.

4. Виберiть один зi змiнених на протилежний пiдходiв i перетворiть його на реалiстичну iдею. У нашому прикладi ми вирiшили попрацювати з iнверсiею «ресторан без меню». Називаемо це ресторан «Креативний кухар». Кухар створюе страву з вибраних iнгредiентiв i називае ii на честь замовника. Кожен замовник отримуе комп’ютерну роздрукiвку рецепта.

Змiна припущень на протилежнi порушуе звичнi патерни мислення, звiльняе iнформацiю для появи в новий провокацiйний спосiб. Наприклад:

• Водii стежать за часом стоянки своiх автомобiлiв. Змiнiть це уявлення на протилежне, i вийде, що автомобiлi стежать за часом стоянки. Це наштовхуе на думку, що стоянка можлива будь-де доти, доки ввiмкненi фари.

• Стоматологи мають стоматологiчнi iнструменти. Переiнакшiть це на «стоматологи не мають стоматологiчних iнструментiв». А як дантист може виконувати свою роботу без стоматологiчних iнструментiв? Це наштовхуе на думку про те, що пацiенти самi купують собi стоматологiчнi iнструменти, якi стоматолог надалi зберiгае в стерильних контейнерах з метою недопущення передачi iнфекцii.

• Мандрiвники платять за житло пiд час подорожей. Змiнiть це припущення на протилежне: «

Сторінка 24

андрiвники не платять за житло пiд час подорожi». Система публiчних бiблiотек – велике досягнення у сферi надання людям безкоштовного доступу до книг та iнформацii. А чому б не використати той самий пiдхiд до надання людям безкоштовного постою? Вiдведiть у рiзних мiстах землю для безоплатного перебування людей. І ви отримаете такий собi «бiблiотечний абонемент», що дозволятиме вам на якийсь час зупинятися в конкретному мiстi. Велика допомога безхатьками i тим, хто хоче подорожувати економнiше.

• Батьки повиннi платити за iграшки. Змiнiть це припущення на протилежне: «Іграшки – безплатнi». Знову використайте модель з бiблiотекою й надавайте на якийсь час дiтям з членськими правами усiлякi головоломки, iгри, вiдеоiгри, високотехнологiчнi або навчальнi iграшки тощо. Малюки могли б навiть бавитися iграшками протягом кiлькох тижнiв перед тим, як повернути iх назад до бiблiотеки. Такий пiдхiд став би стимулом для розвитку дитини без необхiдностi мати комiрчину, наповнену непотрiбними iграшками.

• Стiлець мае висоту. Переiнакшiть це на «стiлець – плаский». Таке припущення наштовхуе на думку про шматок повстяного матерiалу, який можна покласти, скажiмо, на великий камiнь або повалене дерево i так зробити стiлець.

• Усi iгри – змагальнi. Змiнiмо це припущення на протилежне й отримаемо гру, що потребуе спiвпрацi. Скажiмо, двое хлопцiв рiзного вiку й навикiв грають у бадмiнтон. Старший хлопець грае значно лiпше, нiж молодший i виграе кожен гейм. Молодший хлопець – знеохочений i вiдмовляеться далi грати. Оскiльки розвага для старшого хлопця тепер закiнчуеться, то постае питання: як домогтися участi молодшого в подальшiй грi? Той, хто використовуе звичну схему, запропонуе старшому хлопцевi давати молодшому фору або переконати його, що вiн не так уже й легко здався. Але, змiнивши припущення на протилежне, ми можемо перетворити гру на спiвпрацю, поставивши за мету якнайдовше тримати волан у повiтрi.

Припустiмо, передi мною стоiть завдання: «Яким чином можна створити новий вид пiдприемницькоi дiяльностi, пов’язаний з аеропортами та залiзничними вокзалами?»:

• в аеропортах та залiзничних вокзалах перебувають люди, що подорожують вiд одного пункту призначення до iншого;

• лiтаки та поiзди постiйно прибувають i вiдправляються;

• люди вiд’iжджають, довго не затримуючись.

А тепер я змiнюю цi твердження на протилежнi:

• в аеропортах та залiзничних вокзалах перебувають люди, що не подорожують вiд одного пункту призначення до iншого;

• лiтаки та поiзди не прибувають i не вiдправляються;

• люди вiд’iжджають iз затримками.

Тепер я маю зовсiм iнший погляд на завдання. Можливо, я змiг би зайнятися пiдприемницькою дiяльнiстю з обслуговування пасажирiв, що затримались у зв’язку з поганою погодою, страйками, запiзненням на лiтак або потяг, як i пасажирiв, чий рейс вiдклали, або тих, хто повинен зробити пересадку й хоче вiдпочити – людей, якi з рiзних причин затрималися в аеропорту чи на вокзалi. Їм треба десь зупинитися, але вони на хочуть чи не можуть покинути термiнал.

Ідея. Капсульний готель, у якому надаються основнi побутовi зручностi в модульному, складеному виглядi, зi спiльними двоярусними або триярусними купе в стилi готелiв «Пульман». Кожна капсула мае телевiзор, радiо, будильник i свiтло для читання. Також вiдвiдувачi можуть користуватися спiльним душем. На рецепцii двадцять чотири години на добу перебувае готельний працiвник, який на прохання вiдвiдувачiв видае бритву, мило, зубну пасту й щiтку тощо. Тож цiна за добу проживання виявиться на 50 вiдсоткiв нижчою, нiж у будь-якому готелi при аеропорту, до того ж з’явиться можливiсть платити погодинно, скажiмо, 10 доларiв за годину. Такi готелi вже давно функцiонують у Японii i е дуже популярними.

Капсули мають конструкцiю, яку легко мити й пiдтримувати в належному станi. А оскiльки вони складанi, то iх легко перенести в iнше мiсце. Також iх може винаймати мiська рада для тимчасового розмiщення безхатькiв або людей, що залишилися без даху над головою через пожежi або повенi.

Малюнок на наступнiй сторiнцi – це сходи Шрьодера. Вони ведуть у протилежний бiк, якщо iх перевернути догори ногами.

Так само думки можуть пiти в iнший бiк i привести до новоi iдеi. Розглянемо, наприклад, уявлення про те, що банки надають позики людям на купiвлю землi. А тепер змiнiмо це припущення на протилежне й отримаемо: «Люди вiддають землю в користування банкам». На яку думку може наштовхнути це припущення? Про що ви подумаете?

Ідея. Власники землi, що не використовуеться, укладають угоду, вiдповiдно до якоi вони вiддають землю в користування банку з метою забудови. Банк вiднаходить джерела фiнансування, наймае будiвельникiв, бере в оренду землю й управляе нею; а власник землi регулярно отримуе вiд банку дивiденди за користування його майном. У кiнцi обумовленого угодою термiну власнiсть повертаеться до власника. Завдяки змiнi вихiдного припущення на протилежне можна отримати взаемну вигоду, надавши банку позику у виглядi користування землею.


На за

Сторінка 25

iнчення роздiлу

Уявiть собi клiтку з п’ятьма мавпочками. Всерединi клiтки висить банан на мотузцi, а пiд ним е драбина. Незабаром якась iз мавп пiдiйде до драбини й пiдiйметься нею до банана. Щойно вона доторкнеться банана, оббризкайте всiх мавп крижаною водою. За якийсь час iнша мавпа зробить спробу й отримае той самий результат – решта мавп знову будуть оббризканi крижаною водою. І вже невдовзi, щойно черговiй мавпi схочеться вилiзти на драбину, решта мавп не дадуть iй цього зробити.

Тепер вiдключiть холодну воду. Заберiть одну мавпочку з клiтки, замiнивши ii iншою. Нова мавпочка побачить банан i схоче вилiзти на драбину. На ii превеликий подив, на неi накинуться всi iншi мавпи. Пiсля наступноi спроби та чергового нападу вона вже знатиме: щойно спробую вилiзти на драбину – на мене нападають.

Потiм заберiть ще одну з тих перших мав i знову ii замiнiть новенькою. І ось ця вже новенька також спробуе вилiзти на драбину й одразу зазнае нападу. І як не дивно, але та попередня новенька вiзьме участь у ii покараннi i то з великим завзяттям.

Знову ж таки, замiнiть третю мавпочку новенькою. Вона пiдiйде до драбини i також зазнае нападу. Двi з чотирьох мавпочок, що на неi нападатимуть, не мають найменшого уявлення, чому iм не дозволяеться вилазити на драбину або чому вони долучаються до побиття найновiшоi мавпочки. Пiсля замiни четвертоi та п’ятоi мавпочки новенькими в клiтцi вже не буде жодноi мавпочки, на яку бризкали крижаною водою. Але жодна з них не пiдiйде до драбини. Чому? А тому що тут так заведено.

Не будьте такою мавпочкою. Кидайте виклик будь-якому припущенню.









Роздiл шостий. До останнього гвинтика


Того, що единий, роздiли.

    Сунь-цзи

Уявiть собi, що потрiбно зробити ремонт у багатокiмнатному будинку. Кожна з кiмнат – невiд’емна частина функцii цiлого будинку, але ми схильнi думати про «будинок» загалом, а не про будiвлю, що складаеться з багатьох рiзних кiмнат.

Але кожна з кiмнат вiдокремлена вiд iнших, тому можна про них думати як про окремi примiщення: спальня, ваннi кiмнати, гараж, вiтальня, кабiнет, кухня тощо. Якщо так про них думати, то вони е окремими ознаками та властивостями, якi вкупi складають будинок.

Для змiни призначення будинку аж нiяк не потрiбно його зносити й будувати iнший. Потрiбно зосередитися не на «будинку», а на окремих «кiмнатах» i за один раз змiнювати лишень одну з них. Ось так, змiнюючи кiмнату за кiмнатою, ви зможете перетворити великий будинок, що складаеться з багатьох кiмнат, на особняк.

Кожна проблема – будинок з багатьма кiмнатами. З метою стимуляцii нових iдей окреслiть i складiть список рiзних складових завдання й почергово працюйте над розв’язанням кожноi.

Уявiть собi, що малюнок унизу – це ваше завдання в сукупностi, де кожен квадратик – це його складова. Тепер скажiть, скiльки квадратiв ви бачите на малюнку? Скiльки iх буде разом?








Хтось побачить шiстнадцять або сiмнадцять (якщо порахують квадрат, у якому мiстяться меншi), хтось iнший побачить ще бiльше квадратiв i лишень окремi побачать усi тридцять. Що бiльше ви бачите у своему завданнi складових, то бiльше характерних ознак цього завдання зможете вдосконалити чи змiнити. Намагайтеся бути всеосяжним, бо якщо ви щось пропустите, то потiм уже не зможете повернутися до нього. На цiй стадii кiлькiсть мае бiльше значення, нiж якiсть.

Люди визначають складовi по-рiзному. Коли перелiчуете складовi завдання, то просто думайте про них як про частини, а створюючи загальний список, не переймайтеся його правильнiстю. Довiра до самого себе зробить вашi розв’язання унiкальними, а ви зможете запропонувати прегарну iдею.

Зазвичай для описування складових завдання виокремлюють такi характернi ознаки, як описовi, фiзичнi, функцiональнi, соцiальнi, цiновi й екологiчнi.

Звичайними описовими (фiзичними) характерними ознаками е: змiст, структура, колiр, форма, текстура, звук, смак, запах, розмiри i щiльнiсть.

Звичайними функцiональними характерними ознаками е: маркетинг, виробництво, продаж, роль, тривалiсть.

Звичайними соцiальними характерними ознаками е: обов’язки, соцiальна полiтика, а також пов’язанi iз законнiстю та мораллю обмеження.

Звичайними цiновими характерними ознаками е: собiвартiсть, гуртовi та роздрiбнi цiни, споживчi цiни.

Звичайними екологiчними характерними ознаками е: позитивний або негативний вплив на довкiлля.

Скажiмо, характерними ознаками олiвця можуть бути такi: використовуеться для писання, жовтий, простий, з гумкою, гострий, шестигранний, мае на поверхнi напис, цилiндричний.

Характерними ознаками комерцiйноi угоди можуть бути: розмiр виплати, час виплати, форма виплати, безпечнiсть угоди, джерело фiнансування, вiдповiдальнiсть сторiн, корпоративна полiтика, висвiтлення в пресi, час завершення угоди та ставлення до неi працiвникiв компанii.


Характеристики викрутки

Розглянемо характернi ознаки звичайноi викрутки.

1. Кругла.

2. Стальний стержень.

3. Дерев’яне рукiв’я.

4. Клиновидний кiнець.

Сторінка 26

. Для ручного використання. Сила докладаеться обертовими рухами.

6. Використовуеться для закручування та викручування гвинтiв.

З метою вдосконалення викрутки необхiдно зосередитися на кожнiй ii характернiй ознацi, а тодi спробувати почергово iх покращити. Погляньте на кожну характерну ознаку або складову й запитайте: «У який ще спосiб це могло б бути зроблено?» або «Чому мае бути саме так?»

Представники шведськоi компанii AB Bacho Tools звернули увагу саме на рукiв’я викрутки. Вони зауважили, що бiльшiсть майстрiв пiд час роботи з викруткою тримають ii обома руками, хоча рукiв’я для цього не пристосоване. Тому вони створили рукiв’я для викрутки, яке можна тримати обома руками, i назвали його «бачо-ергокрутка», а те, що вони окреслили концепцiею «ерго», невдовзi перетворилося на цiлу лiнiйку iхнiх iнструментiв. Вiдтодi так званi «ергоiнструменти» отримують рiзноманiтнi дизайнерськi нагороди i виставляються в музеях. Представники AB Bacho Tools стверджують, що вдосконалення рукiв’я звичайноi викрутки дозволило iм змiцнити своi позицii на ринку iнструментiв.

Звичайно ми описуемо якийсь предмет, перелiчуючи його функцii. Те, як ми ним користуемося, не закладено в самому предметi, але постае з досвiду та спостережень. Викрутка передовсiм призначена для закручування або викручування шурупiв. Аби виявити нове застування та вийти з якоюсь новою iдеею, знадобиться гнучкiсть мислення.

На малюнку праворуч нашу увагу привертае одинока точка. Ми схильнi думати, що предмети, якi розташованi поруч, мають бiльше спiльного, нiж тi, що вiддалiк. Вiдокремлюючи одну з характерних ознак викрутки, скажiмо, «стальний стержень» вiд iнших характерних ознак, ми отримуемо можливiсть дистанцiюватися вiд цих iнших ознак i зосередитися на однiй ознацi, не зазнаючи впливу з боку iнших. Що бiльше зосереджуемося на окремiй характернiй ознацi, то бiльша ймовiрнiсть, що мислення стане гнучкiшим i нам вдасться запропонувати альтернативнi iдеi.








Розглядаючи «сталевий стержень» як конкретну характерну ознаку, ми можемо спробувати вiддалитися вiд нашого стереотипного бачення викрутки i пiдiйти до ii нового застосування. Викрутку також можна використовувати як зброю, щуп, указку, корок, пристрiй для чищення каструль, паличку для чухання голови та спини, ложку для взуття, вiдкривачку для банок з фарбою, «сантиметр», стержень для дiставання застряглого паперу з принтера, як шкребок, паличку для набирання телефонного номера, молоточок, важiль, вiдмичку, штир тощо. А чи можете ви придумати ще якесь застосування? Який вплив економiчних мiркувань на можливе використання? А як щодо естетичних мiркувань?


План дiй

1. Сформулюйте завдання.

2. Проаналiзуйте завдання i складiть список якнайбiльшоi кiлькостi характерних ознак.

3. Розглядайте кожну характеристику окремо й думайте, як ii змiнити або полiпшити. Ставте запитання: «У який ще спосiб це могло б бути зроблено?» i «Чому це мае бути саме так?»

4. Намагайтеся надати своiм думкам гнучкостi i жвавостi.

Уже минули роки, вiдколи виробники велосипедiв iстотно вдосконалили свою продукцiю, уважно придивившись до таких складових велосипеда:

1. Рама.

2. Кермо.

3. Педалi.

4. Гальма.

5. Шини.

6. Ланцюг.

7. Ведуча зiрочка.

Виробники полiпшили кожну складову, зокрема шляхом:

1. Полегшення ваги рами, виробленоi з нових матерiалiв.

2. Замiни звичайного керма гоночним.

3. Виготовлення педалей з ремiнцями та застiбками.

4. Установлення ручних гальм.








5. Замiни надувних шин легкими твердими шинами.

6. Установлення спецiального фiксатора для спрощення замiни ланцюга.

7. Використання нових зiрочок на 10 швидкостей.

Якщо ви спробуете вдосконалити велосипед, думаючи про нього в цiлому, то можете щось залишити поза увагою. А що, якби вони вдосконалили все, крiм шин? Адже виробники гiрських велосипедiв удосконалили майже всi цi складовi, а найновiшi велосипеди вже мають двадцять шiсть передач, змiцнену раму й овальну (замiсть круглоi) ведучу зiрочку. А що вони не врахували?

Прочитайте таке:

Слова «Я люблю Париж на навеснi» близькi бiльшостi людей, але, мабуть, не всi помiтили, що префiкс «на» написаний двiчi. Якщо б ви зосередилися на читаннi кожного слова, то обов’язково б помiтили це друге «на». Так само прийом «до останнього гвинтика» змушуе вас раз за разом методично звертати увагу то на одну, то на iншу характерну ознаку.

Деколи навiть тривiальнi ознаки дають ключ до розв’язання проблеми. Кожна з них мае значення, попри свою, на перший погляд, простоту чи неiстотнiсть. Навiть маленькi ялиновi голки дають чистий свiжий запах. Численнi незначнi вдосконалення невеличких мiсць у пiдсумку дають суттеве оновлення будь-якого товару чи послуги. Коли звертаете увагу на характернi ознаки й удосконалюете iх одна за одною, то крапля за краплею генеруете хвилю iдей.

Компанiя U. S. Precision Lens Co. розробила високотехнологiчну проекцiйну пластмасову лiнзу для телевiзорiв. Задоволена рiвнем продажiв, компанiя пер

Сторінка 27

йшла на виробництво iнших товарiв. Ось так, не розсунувши меж своеi початковоi iдеi щодо лiнзи, розробники нiвелювали ii потенцiал, так i не зробивши жодноi спроби полiпшити чи вдосконалити початкову iдею.

Натомiсть у Японii представники компанii Matsushita Electric уважно вивчили характернi ознаки цiеi лiнзи, геть усi до найменших дрiбниць. Виявили, що пластмаса, з якоi вона виготовлена, не пiдходить для таких лазерних пристроiв, як DVD та CD-ROM, i взялися за усунення цього недолiку.

Лiнзи завжди були вузьким мiсцем у багатьох лазерних пристроях, тому в компанii дуже наполегливо й методично працювали над удосконалення винаходу U. S. Precision Lens Co. І от у 1986 роцi вони оголосили про винайдення асферичноi лiнзи зi скла. Створюючи тоншi й точнiшi, нiж оригiнальнi лiнзи, а також знизивши собiвартiсть товару майже на 90 %, Matsushita Electric досягла чергового трiумфу завдяки вдосконаленню однiеi складовоi вже успiшного продукту. Це також стало прикладом недогляду з боку американськоi компанii у сферi використання власного креативного капiталу.

Якщо вас запрошують на бенкет, то ви вдовольняетеся тим, що вам подають. Якби ви почали вимагати вiд господаря подати якийсь особливий вид риби або якийсь незвичайний сорт хлiба, то вас би назвали невдячним i нахабним гостем. Тому приймайте своi завдання в тому виглядi, у якому отримали, а тодi розберiть iх до найменшого гвинтика своiм гострим, як нiж, розумом.

Фахiвцi з Boatmen’s National Bank у Сент-Луiсi шукали ефективнiших пiдходiв у рекламi готiвкового обслуговування клiентiв. Вони проаналiзували всi характернi ознаки своiх послуг i виявилося, що iхне швидке повiдомлення про надходження коштiв компанii е унiкальною послугою. Це i лягло в основу новоi рекламноi кампанii.








Замiсть чергового розсилання вже традицiйних рекламних буклетiв своiм 1400 потенцiйним клiентам вони вiдправили iм посилку з булочкою, баночкою варення, ножем та серветкою. А в долученому зверненнi зазначалося: «Поки ви снiдаете, банк Boatmen’s уже пiдготував дуже потрiбну iнформацiю про стан вашого рахунку на початку робочого дня». Новаторська реклама виявилася вельми успiшною й отримала схвальнi вiдгуки вiд потенцiйних клiентiв.

Яка з фiгур на малюнку найширша?

Справа в тiм, що всi вони однаковi. Але що бiльше смуг мае квадрат, то вiн здаеться ширшим (це вiдома iлюзiя Опель-Кундта, уперше продемонстрована 1895 року).

Так само, коли розподiляете завдання на кiлька окремих частин, його природа не мiняеться. Але ваше сприйняття цього завдання змiнюеться. Розширення свiдомостi спричиняеться до виникнення нових iдей.

Виробник замороженоi риби був стурбований недостатньо хорошим смаком своеi продукцii. Як вiн тiльки не намагався надати рибi природного свiжого смаку, навiть тримав рибу в емкостях з проточною водою аж до самоi розфасовки. Але все намарно; риба й далi не мала високих смакових якостей. Щоб знайти розв’язання проблеми, вiн склав список характерних ознак риби:

Живе у водi

Мае зябра та плавники

Холоднокровна

Змiнюе колiр без води

Щоб розв’язати завдання, вiн проаналiзував кожну характерну ознаку окремо. І нарештi йому вдалося знайти розв’язання: у емкiсть з рибою вiн помiстив маленьку акулу. Риба безперестанку рухалася, рятуючись вiд акули, тому жила довше, а це сприяло полiпшенню ii смакових якостей.

Завдання не змiнилося, але, роздiливши його на пiдзавдання, вiн розширив свое бачення проблеми, а це привело до iдеi з акулою i стало ключем до розв’язання.

Інодi виникненню iдеi сприяе складання списку й розбивання характерних ознак на групи за якимось принципом. Власник закладу швидкого харчування мав клопiт з плиннiстю кадрiв. У нього здебiльшого працювали школярi старших класiв.

За допомогою пiдходу «до останнього гвинтика» вiн виокремив такi характернi ознаки старшокласникiв.








Вiн зосередився на такiй групi iхнiх характерних ознак:








Тож у нього виникла думка на основi кiлькох характерних ознак i вже, як нав’язлива мелодiя, безперестанку крутилась у головi.

Ідея. Виплата премiальних на основi середнього балу успiшностi в школi. Кожен старшокласник, що працюватиме в нього цiлий семестр i матиме середнiй бал вiд 4 до 4,5 за п’ятибальною системою, отримае додатково по 15 центiв за кожну годину роботи протягом семестру. Премiальнi зростуть до 25 центiв за годину, якщо середнiй бал успiшностi становитиме понад 4,5 бали за п’ятибальною системою.

Затрати виявилися невеликими – не бiльше 5 вiдсоткiв фонду заробiтноi плати. А от переваг було багато:

• Старшокласники отримали заохочення до роботи протягом цiлого семестру.

• Виплата премiальних привабила найкращих учнiв, якi зазвичай вiдповiдальнiшi на роботi.

• Шкiльнi радники та вчителi рекомендували його заклад швидкого харчування старшокласникам, якi хотiли пiдзаробити.

• Батьки заохочували дiтей до роботи в його закладi.

• Велика реклама закладу. Безплатне висвiтлення в пресi й на телебаченнi.


На закiнчення роздiлу

Інко

Сторінка 28

и iдея – це нова iнформацiя, прищеплена на характерну ознаку й удобрена iншою думкою. Якось два манхеттенських психотерапевти розмiрковували про найпоширенiшi характернi звернення своiх пацiентiв (сором’язливiсть, надмiрна зайнятiсть, прив’язанiсть до дому тощо). Оцi характернi риси iхнiх пацiентiв наштовхнули iх на оригiнальну думку – надання консультацiй поштою. І вони органiзували центр з надання психотерапевтичноi допомоги поштою для соромливих, надмiру зайнятих, надмiру домашнiх людей.

Люди з креативним мисленням можуть до останнього гвинтика розiбрати завдання, розбити його на характернi складовi, а тодi знову iх об’еднати в рiзноманiтнi комплекснi утворення.




Роздiл сьомий. Вишня в розрiзi


Хто скаже, де щось закiнчуеться й починаеться iнше?

    Сунь-цзи

Інколи розв’язання завдання лежать усерединi самого завдання. Прийом «вишня в розрiзi» дозволяе вам роздiлити завдання на двi частини, а тодi зiбрати його в нову iдею. Назва «вишня в розрiзi» походить вiд схожостi цього пiдходу на роздiлення вишнi на двi половинки, як це ви бачите на малюнку нижче.

Якщо ви подаруете дитинi готовий iграшковий будиночок, то це стане початком кiнця ii креативностi: вона не матиме iншого вибору, як використовувати його за призначенням. Але якщо ви подаруете iй будiвельний конструктор, то дитина побудуе з нього численнi новi незвичнi споруди.

Прийом «вишня в розрiзi» передбачае роздiлення завдання на окремi складовi, якi потiм можна зiбрати докупи в рiзному поеднаннi з метою отримання будь-якоi кiлькостi альтернативних iдей.

Чи бачите ви квадрат?








Зрозумiло, тут нема чiткого квадрата. Але, уявно роздiливши фiгуру на двi половинки, ми побачимо квадрат там, де його насправдi нема (отой простiр мiж опуклими частинами, що рiзко обриваються, ми схильнi сприймати як сторони квадрата). Розклавши завдання на характернi ознаки, ми здатнi формувати та переформовувати зi складових цього завдання такi iдеi, яких ранiше не iснувало.


План дiй

1. Коротко, кiлькома словами викладiть суть вашого завдання. Якщо, наприклад, його можна сформулювати у виглядi запитання: «Як я можу збiльшити обсяг продажу копiювальноi технiки «Кенон»?», то суть вашого завдання мiститиметься у фразi з трьох слiв: «продаж копiювальноi технiки». Наступне завдання можна сформулювати як запитання: «Як я можу полiпшити технологiю збору вишнi?». Тут суть виражаеться трьома словами: «технологiя збору вишнi».

2. Роздiлiть завдання на двi окремi частини. Отримаемо «вишню» i «збiр».

3. Роздiлiть двi характернi ознаки на подальшi пов’язанi з ними характернi ознаки. Наприклад, сама «вишня» подiляеться на «високоякiсну» i «браковану», а «збiр» – на «зривання з дерева» й «транспортування».

Не переймайтеся правильнiстю подiлу на ознаки; у природi нема двох людей, якi б однаково бачили характернi ознаки. Одна людина подивиться на дорогу й побачить неймовiрну гру свiтлотiней, а обабiч – цеглянi стiни, темнi ганки, холоднi замети. Інша – лишень бруд i щебiнь. Ви самi визначаете ознаки, вдаючись до використання власних пiдходiв.








4. Продовжуйте розщеплювати характернi ознаки, допоки не вiдчуете, що маете iх уже досить. У випадку з вишнею я роздiлив би ознаку «нiжна» на «пошкоджена» i «зiпсута», а «вiдокремлення» на «вибирання» i «близькiсть одна до одноi», «збiр» на «доторкання» i «зривання», а «транспортування» – на «землю» i «ящики».

5. Помiркуйте над кожною ознакою з метою виходу на нову iдею. Кориснiсть цього методу в тому, що найвагомiшi iдеi можуть ховатись у звичних ознаках, як, скажiмо, запах свiжостi цiлого океану може вмiститись у краплi води.

6. Знову й знову поеднуйте рiзнi ознаки. Новi поеднання приводять до нових розв’язань i нових iдей. Розбиття завдання на кiлька ознак – це як усунення перегородки мiж камерами з дуже холодним i дуже теплим повiтрям: сили зiштовхуються i виробляють нову iдею.


Збiр вишнi

Завдання: «Як можна полiпшити технологiю збору вишнi?»













Зi схеми видно, що ми розбили наше завдання на кiлька характерних ознак:








Тепер можна зосередитися лишень на якiйсь однiй ознацi, скажiмо, на «нiжна» й ухвалити рiшення про виведення нового сорту вишнi зi щiльнiшою шкiркою з метою зменшення пошкодження ягiд пiд час збору врожаю.

Можна також поеднати такi ознаки, як «зривання», «вибирання» i «збiр», а тодi подумати над новою iдеею. Однiею з них може стати струшування ягiд з дерева на розтягнену сiтку з метою мiнiмiзацii ушкоджень.

Або можна поеднати «доторкання та вiдривання», «зривання» й «транспортування на землю» в одне цiле. Таке поеднання ознак може наштовхнути на думку про використання гiдравлiчного пiдйомника, який пiдiйматиме збирачiв вишнi до самiсiньких ягiд. Зривання ягiд з пiдйомника зменшить кiлькiсть взаемодii ягiд з рiзними поверхнями, а отже, i рiвень iхнього пошкодження.

Виокремленi ознаки заохочують до перегрупування наявноi iнформацii й пошуку нових способiв реалiзацii задумiв. Не мае значення кiлькiст

Сторінка 29

використаних вами ознак або те, як ви iх поеднуватимете з метою вироблення нових iдей. Це лишень спосiб пiдкинути до своеi уяви кiлька нових пробних куль.


Проблема обслуговування покупцiв

Уявiмо собi, що в компанii не все добре склалося з обслуговуванням покупцiв. Характернi ознаки, пов’язанi з обслуговуванням покупцiв, можна розбити так.

Тут можна зосередитися на характернiй ознацi «ввiчливiсть» i помiркувати над шляхами пiдвищення культури обслуговування покупцiв. Добре було б запровадити щоденну «п’ятихвилинку винятковоi ввiчливостi».













Також можна поеднати «iнформування», «телефоном», «незадоволений покупець» i запропонувати практику, коли б представники компанii телефонували незадоволеним покупцям, записували iхнi скарги, складали звiти з пропозицiями вдосконалення стану справ, а тодi розповсюджували цi звiти серед зацiкавлених осiб.

Або можна поеднати «незадоволений покупець», «доставка з запiзненням», «iнформування» i «телефоном», а тодi запропонувати, аби представники компанii телефонували покупцям про можливi затримки доставок товару, а потiм щодня iнформували про стан надходжень. Суть такого кроку в тому, щоб завчасно попереджувати покупця про можливi незручностi ще до того, як вiн з ними зiткнеться.

Застосування методу «вишнi в розрiзi» дозволяе вам замiнити складне завдання креативною ситуацiею, коли ви маете справу з кiлькома характерними ознаками й здатнi утворити з них стiльки комбiнацiй, скiльки потрiбно для того, аби завдання постало в iншому свiтлi

Ось ще один приклад. Скажiмо, перед видавцем спортивного журналу постало завдання: «У який спосiб розширити коло читачiв спортивного журналу?»

Вiн застосовуе прийом «вишнi в розрiзi»:

Зiбравши докупи «види спорту», «журнал», «дiти», «школа», «юнi спортсмени», видавець виходить з iдеею про необхiднiсть зробити журнал привабливим не тiльки для дорослих, але також для дiтей. Тому ухвалюе рiшення про випуск щомiсячного додатка до журналу зi статтями про найвiдомiших юних спортсменiв. Видавництво проводить передплату в школах, а також забезпечуе безкоштовною передплатою дiтей з малозабезпечених сiмей у межах Дитячоi програми грамотностi, вiдповiдно до якоi журнал розповсюджуеться в школах i мiсить рiзноманiтнi навчально-виховнi матерiали. Дитяча версiя журналу в майбутньому дасть змогу розширити коло дорослих читачiв, бо теперiшнi школярi через кiлька рокiв передплачуватимуть уже дорослу версiю журналу.












Групова вправа

З метою використання прийому «вишня в розрiзi» пiд час виконання груповоi вправи поставте перед членами групи завдання й запропонуйте виокремити в ньому якнайбiльшу кiлькiсть характерних ознак. Записуйте ознаки в черговостi iхнього надходження, допоки виникатимуть пропозицii щодо подальшого подiлу. Байдуже, що деякi пропозицii перекриватимуть одна одну, але нехай кожен, хто вносить схожу пропозицiю, пояснить, чим вона вiдрiзняеться вiд iнших. Якщо така пропозицiя мiстить, на думку автора, щось нове, то не задумуйтесь i включайте ii до списку.

Запропонуйте членам групи поеднати ознаки дещо в iншому ключi, так щоб поглянути на завдання пiд iншим кутом зору. Розпочнiть з якоiсь озвученоi iдеi, а iншi члени групи нехай ii доповнюють, допоки не вичерпаються всi можливi варiанти. Тодi переходьте до iдеi вiд когось iншого й усе повторюйте знову й знову, аж поки не вiдчуете, що назбирали достатню кiлькiсть креативних iдей.

Кiлька рокiв тому одна пивоварня надумала розширити асортимент своеi продукцii. У груповiй вправi вони розбили поставлене завдання на кiлька грон характерних ознак. Нижче подано одне з таких грон.

дистриб’юторська мережа

сiльська

рiдина

ароматизована

упаковка по шiсть пляшок

джерельна вода

Саме з оцього грона характерних ознак i виникла iдея новоi лiнii джерельноi води в пляшках. Наразi вода в пляшках часто продаеться в мiських крамницях, але набагато рiдше реалiзовуеться в сiльськiй мiсцевостi. Пивоварня з налагодженою дистриб’юторською мережею виявилася готовою до проникнення на сiльський ринок.

Вода надходить з тих самих джерел, що й для виробництва пива. І продаеться (чиста й ароматизована) в упаковках по шiсть пляшок.

До такого очевидного розв’язання завдання пивоварня вдалася пiсля того, як виконавчi директори проаналiзували завдання та розбили його на характернi ознаки, пов’язанi з продажем пива.


На закiнчення роздiлу

Прийом «вишня в розрiзi» дозволяе розбити завдання на окремi частини. Пiсля «розсiкання» завдання ви отримуете новий матерiал, який був колись частиною чогось iншого. Коли ви вперше спробуете з’еднати «розсiченi» частини, то нагадуватимете малюка, який уперше намагаеться збудувати хатинку з цеглинок будiвельного конструктора – незграбно та повiльно ви покладете цеглинку на цеглинку, але коли одна цеглинка зайде в паз iншоi, то з вас почнуть випурхувати iдея за iдеею, немовби зграя сполоханих пташок.




Роздiл восьмий. Бульбашки мислення


Лад i безлад залежать вiд органiзацii.

Сторінка 30

    Сунь-цзи

Коли подивитися на стелю кiмнати, то можна сказати, що лампи увiмкненi або що свiтло увiмкнене. У першому випадку ви наголошуете на окремих лампочках, а в другому – на наслiдку того, що вони ввiмкнутi. У другому випадку акцентуете не на лампочках, а на самому процесовi, тобто освiтленнi.

Коли вивчаете завдання, то можна акцент робити на окремих думках або на досягненнi головноi мети, тобто розв’язаннi завдання в цiлому. При складаннi уявного плану завдання не так важливий акцент, як сам процес. Вiн пов’язаний iз вашим розумом.

«Бульбашки мислення» – це такий собi графiчний прийом органiзацii думок. Вiн створюе справжню, фiзичну картину того, як розум малюе завдання. «Бульбашки мислення» дозволяють вам записувати, зберiгати та манiпулювати пов’язаною iз завданням iнформацiею рiзними способами, а також дае можливiсть вам побачити зв’язки мiж рiзними частинами завдання.

Як би ви описали малюнок на наступнiй сторiнцi?

Це дванадцять окремих, мiж собою не пов’язаних точок. Але завдяки iхньому розташуванню ми сприймаемо цю низку точок як три окремих групи точок. По сутi, побачити тут щось iнше дуже важко. Органiзовуючи точки в групи, ми додаемо до них якусь нову ознаку.








Те саме вiдбуваеться, коли ви берете окремi своi думки й органiзовуете iх на паперi, скажiмо, складаете якусь схему. Думки одразу набувають нових якостей. Отриманi новi якостi можна оцiнити, розвинути й розв’язати, застосувати пiд час розв’язання проблеми за умови, що таке розв’язання можливе; змiнити або вiдкинути, якщо розв’язання неможливе. Щойно ви зобразили своi розмитi, нечiткi думки на паперi, можете переходити до процесу оцiнювання iдеi.








Оскiльки ваше схематичне зображення повинне допомогти не комусь iншому, а саме вам у комунiкацii iз самим собою, то не буде нiчого дивного, коли в цьому зображеннi зв’язки мiж складовими завдання розумiтимете тiльки ви. Так само ваше схематичне зображення може бути доволi недбалим, але ви його повиннi добре розумiти. Деякi схеми нагадуватимуть слiди щура, що прийшов з комори та для розваги погарцював на аркушi паперу. З досвiдом ви собi виробите настiльки досконалi методи схематичного позначення, що вашi схеми стануть унiкальними. Головне, аби вони були зрозумiлi для вас, тобто для того, хто iх створив.


План дiй

Зазвичай складання схем вiдбуваеться так: перед вами постало якесь завдання, ви складаете схему своiх думок i вражень щодо його розв’язання. Проаналiзуйте свою схему. Якщо пiсля тривалого вивчення не виникае жодноi iдеi, то вас це трохи турбуватиме. У такому разi вiдкладiть схему на кiлька днiв. Коли ви повернетеся до неi, то вiдчуете, що вже зосередженiше обмiрковуете розв’язання завдання, i ось-ось мае настати мить просвiтлення. Пiсля цього вiдбуваеться ще бiльша концентрацiя думки, i просвiтлення переростае в повноцiнну iдею. Хоча схеми можуть i повиннi бути дуже iндивiдуальними, усi вони повиннi мiстити п’ять найголовнiших складових:

1. Органiзацiя. Схеми мiстять iнформацiю, органiзовану вiдповiдно до вашого способу мислення. Вони демонструють хiд ваших думок разом з усiма патернами та взаемозв’язками й володiють дивовижною здатнiстю надавати точну iнформацiю, незважаючи на недбалiсть свого виконання.

Можна зробити схему «бульбашок мислення» – дуже простих або дуже складних – це вже як у вас вийде. Можете iх малювати на великому аркушi паперу, на дошцi, на будь-чому. Можете розташувати групи взаемопов’язаних рiвнозначних iдей по горизонталi, використавши для iхнього з’еднання стрiлки, або позначати рiзноманiтнi види вiдносин рiзним кольором. Вiзуальна гнучка природа схем виявляеться надзвичайно корисною для того, щоб зобразити, проаналiзувати й обмiркувати навiть дуже складнi завдання.

Потiм таку схему вам буде легко розширити, тому маете бути готовими до того, що перша схема заледве чи приведе до вироблення iдеi, яка вiдповiдатиме всiм вашим критерiям.

2. Ключовi слова. Нехтуйте всiма словами та фразами, що не стосуються справи, зосереджуйтеся тiльки на всьому суттевому, а також на тих асоцiацiях, якi воно у вас викликае.

3. Асоцiацii. Встановлюйте зв’язки та спiввiдношення мiж нiбито iзольованими та непов’язаними частинами iнформацii. Такi зв’язки вiдчиняють дверi нових можливостей. Не вагайтесь, розвивайте будь-якi асоцiацii, що вам подобаються, не переймаючись, чи iншi iх розумiтимуть.

Пiдприемець у пошуках нового продукту схематично зобразив своi рiзноплановi iдеi на паперi. Схема нагадала йому про аналiз, який, своею чергою, нагадав уже про психоаналiз, а психоаналiз – про Зигмунда Фройда. Пiдприемець написав «Зигмунд Фройд» i обвiв написанi слова лiнiею у формi бульбашки. Бульбашка нагадала йому про наволочку, а вже ця асоцiацiя привела пiдприемця до новоi iдеi.

Ідея. Вiн налагоджуе виробництво наволочок з портретом Фройда й виходить на ринок з гаслом «Сам собi аналiтик».

4. Кластери. Складання схем ваших думок дуже нагадуе концепцiю функцiонування у свiдомостi кластерiв, коли виражена в схемах

Сторінка 31

iнформацiя стае легшою для розумiння. Щойно ви об’еднали своi iдеi в грона-кластери, спробуйте прийняти точку зору критика, який бачить вашi iдеi вперше. Це дозволить вам перевiрити своi асоцiацii, виявити пропущену iнформацiю та визначити дiлянки, у яких бракуе доладних думок. Пам’ятайте, що складання схем – генератор iдей. У схемах немае сирого матерiалу, тому вони виявляють дiлянки з недостатнiми обсягами iнформацii.

5. Свiдома участь. Складання схем ходу думок вимагае зосередження уваги на вашому завданнi, що сприяе переходу iнформацii з короткочасноi в довготривалу пам’ять. Також безперервна свiдома участь дозволяе вам групувати та перегруповувати концепцii, заохочуе до проведення порiвнянь i зiставлень. Перемiщення «бульбашок мислення» на новi позицii часто приводить до народження нових iдей.

Припустiмо, що перед вами стоiть завдання «Як я можу розширити ринок консультативних послуг?»

Записуемо посерединi сторiнки «Розширення ринку консультативних послуг» i обводимо цi слова лiнiею у виглядi бульбашки. Вiдтак даемо волю асоцiацiям – i в нас виникае перша думка щодо розв’язання завдання. Записуемо цю думку. Обводимо записану думку лiнiею у виглядi бульбашки i з’еднуемо ii з початковою думкою. Продовжуемо записувати все, що приходить на гадку, обводимо все це лiнiею у виглядi бульбашки та з’еднуемо лiнiями те, що видаеться нам взаемопов’язаним. Одну з таких схем помiщено на наступнiй сторiнцi.

Грона бульбашок наштовхують на думки, якi допоможуть менi розширити ринок консультативних послуг:

1. Маркетинг за допомогою скерувань i рекомендацiй колишнiх клiентiв i неклiентiв, таких як банкiри та виконавчi директори торгiвельних пiдприемств.

2. Персонiфiкований маркетинг: здiйснення персональних «холодних дзвiнкiв», надсилання персональних запрошень, листiв, вступ у професiйнi органiзацii.

3. Неперсонiфiкований маркетинг. Надсилання поштою, звернення у вiддiли зв’язкiв з громадськiстю, публiкацii, реклама.

4. Сфери впливу. Іншi професiонали, якi обслуговують тих самих клiентiв; особи, що ухвалюють рiшення в клiентських органiзацiях; менеджери i керiвники з рiзних професiйних об’еднань; керiвники галузевих пiдприемств.

5. Пошук можливостей. Включатиме новi потреби старих клiентiв; потенцiйно нових клiентiв; не зайнятi на ринку нiшi.

Складений на основi цiеi схеми думок маркетинговий план передбачае отримання рiзних рекомендацiй i просування своiх послуг на ринку завдяки персонiфiкованому i неперсонiфiкованому маркетингу. До того ж, схема думок показуе, у яких дiлянках нам бракуе iнформацii, зокрема, у сферi пошуку нових можливостей.

Скажiмо, вiце-президентовi компанii з випуску електричних лампочок потрiбно збiльшити обсяги продажiв. Посерединi сторiнки вiн пише «Електричнi лампочки» i з’еднуе iх iз процесом, тобто з «освiтленням», а тодi – з мережею «чотирьох тисяч дистриб’юторiв». Вiце-президент записуе кожну свою думку, обводить ii лiнiею у виглядi бульбашки i з’еднуе «бульбашки» мiж собою стрiлками.

Схему його думок подано на стор. 90.

Ключовi концепцii вихiдноi схеми такi:

1. Характернi ознаки електричних лампочок: термiн служби, потужнiсть, колiр, зовнiшнiй вигляд.

2. Ринок збуту: промисловi пiдприемства, заклади й установи, роздрiбна торгiвля.

3. 4 000 дистриб’юторiв на ринку електричних лапочок.

4. Рацiональне використання енергii з метою недопущення збiльшення затрат.

5. Полiпшення зовнiшнього вигляду, пiдвищення якостi освiтлення.

З часом схема ставала дедалi складнiшою i спонукала пiдприемця думати про свою дiяльнiсть пiд рiзними кутами зору. Бульбашка, що пiдштовхнула його до остаточноi iдеi, мiстила слова: «рацiональне використання енергii».













Ідея. Вiце-президент створив пiдроздiл з рацiонального використання енергii, який в обхiд усiх дистриб’юторiв зосередився на ринку галузевих пiдприемств i закладiв, що, зрештою, дозволило клiентам скоротити своi витрати на електроенергiю. Як наслiдок, компанiя уклала великi угоди на постачання електричних ламп. А пiдприемець заявив: «Схема викликала каскад iдей i спонукала нас до створення цiлком нового пiдроздiлу».


На закiнчення роздiлу

Схематичне зображення iдеi або завдання дозволяе викресати таку собi розумову iскру. Вона осявае свiдомiсть i водить нашою рукою, вихлюпуеться на папiр i спалахуе вогником, що замикае коло, потрапляючи через зiр глибоко у пiдсвiдомiсть.

Інколи цi малесенькi вогники стають саме тими iдеями, якi нам дуже потрiбнi для розв’язання завдання; часом до них потрiбно долити олii додатковоi iнформацii перед тим, як вони запалахкотять новими iдеями. Інколи цi малесенькi вогники тлiють днями, тижнями, навiть мiсяцями – i аж тодi займаються. Але якщо ви пiсля першого спалаху iскри у свiдомостi сидiтимете склавши руки, то вона дуже швидко погасне й забудеться.




Роздiл дев’ятий. Запитання СКАМПЕР


Того, хто вмiе змiнювати тактику щодо свого супротивника й за рахунок цього отримати перемогу, можна назвати небесним воiном.

    Сунь-цзи

Сторінка 32

Манiпуляцiя – сестра креативностi. Якщо ваша уява порожня, як погляд в офiцiанта, то вiзьмiть якийсь предмет i перетворiть його на нову iдею. Пам’ятайте, що все нове – це лишень добре забуте старе з деякими доповненнями та змiнами.








Ви, мабуть, помiтите, що роздiл «Питання СКАМПЕР» – найдовший. Це тому, що вiн мiстить дев’ять способiв перетворення будь-якого предмета, послуги або процесу на щось нове. Значна частина «21 способу мислити креативно» присвячена конкретним прикладам, якi можна лишень переглянути або й узагалi пропустити. Але ось на цi дев’ять прийомiв вам слiд звернути особливу увагу. Коли читатимете про них, запитуйте себе, як можна вдосконалити телебачення, валiзу, гамбургер, заставну на будинок чи будь-який iнший предмет чи процес? Ідеi з’являтимуться майже мимовiльно.

Чи можете ви перетворити кролика на качку?

Якщо вам це не вдаеться, то зробiть манiпуляцiю з наступною сторiнкою, перекосiть ii лiвим боком донизу – i тут уже й набирае обрисiв качка. Так само ви можете манiпулювати iснуючими iдеями та речами, перетворюючи iх на щось iнше.

А тодi оте нове можна перетворити знову на щось iнше. Обмежитися початковою iдеею – катастрофа для вашоi уяви. Найкращий спосiб отримати хорошу iдею – це виробити якнайбiльше варiантiв. Будь-яка точка зору – тiльки одна з багатьох можливих. Якщо в мiшку ви маете тисячi мармурових кульок i серед них – одну червону, то ймовiрнiсть того, що хтось навмання вибере саме червону кульку, надзвичайно мала. Якщо ви додаете щоразу бiльше червоних кульок у мiшок, то така ймовiрнiсть зростатиме. Генерування альтернативних iдей – настiльки ж надiйна i багатообiцяюча методика, як i додавання в мiшок червоних кульок. Можливо, ви й не виймете саме червоноi, але збiльшення своiх шансiв на успiх, як то кажуть, не просить iсти. Створюючи новi варiанти, ви нiчого не втрачаете, а отримати можете надзвичайно багато – якщо не все.








Коли ви шукаете альтернативних варiантiв, вiдбуваеться таке:

1. Одна з альтернативних iдей може виявитися розв’язанням вашого завдання.

2. Альтернативна iдея може допомогти переставити складовi завдання i таким непрямим способом його розв’язати.

3. Альтернативна iдея може стати зручнiшою вiдправною точкою, нiж початкова.

4. Одна з альтернатив може виявитися революцiйною iдеею, яка не мае нiчого спiльного з вашим завданням. Коли таке стаеться, тобто коли вдаеться зробити в чомусь прорив, то вам дух перехоплюе, нiби ви пiдноситесь у височiнь, у вас пересихае в ротi, вам хочеться кричати вiд радостi. Александр Грегем Белл досяг свого прориву, коли намагався створити слуховий апарат, а винайшов телефон. Рей Крок намагався розширити ринок збуту для своiх мультимiксерiв, а розробив концепцiю «швидкого харчування», яка змiнила харчовi звички цiлоi Америки.

5. Ви також можете виробити низку альтернатив, а тодi все ж таки повернутися до початковоi iдеi. Компiляцiя великоi кiлькостi альтернативних iдей у жодному разi не заважае вам використовувати найочевиднiший пiдхiд, а робить його використання обгрунтованiшим. Адже вибiр робиться не тому, що вiн единий, а тому що вiн найлiпший серед наявних.

Скiльки, на вашу думку, ви можете дати вiдповiдей на запитання: «Що таке половина тринадцяти?» Безперечно, напрошуеться вiдповiдь – шiсть з половиною. І все ж таки перед тим як читати далi, спробуйте дати якнайбiльше вiдповiдей на це запитання.

Існуе шiсть альтернатив: можна подiлити навпiл цифру 13, i ви отримуете 1 i 3 (1/3). Можна подiлити кiлькiсть лiтер у словi «тринадцять» i вийде по п’ять лiтер. Якщо число 13 позначити римськими цифрами i подiлити навпiл, до вийде 11 i 2 (ХІ/ІІ). Якщо дiлити ХІІІ ще iнакше, по горизонталi, то вийде двi вiсiмки (VIII/VIII).

Альтернативи провокують; вони змушують вiдмовлятися вiд шаблонного мислення. Пiсля прочитання цього роздiлу ви опинитеся на незвiданих шляхах, прямуючи до дивовижних прозрiнь та iдей – настiльки ж неочiкувних, як форель у вiвсянцi на снiданок.


План дiй

СКАМПЕР[3 - СКАМПЕР (SCAMPER) – це абревiатура, де кожною лiтерою позначено слово, яке описуе самостiйний спосiб роботи з характерними ознаками проблеми, що вивчаеться. (Прим. перекл.)] – це список питань, якi спонукають до вироблення нових iдей. Деякi з цих питань уперше були запропонованi Алексом Осборном, першим дослiдником креативностi. Вiдтак вони були впорядкованi Бобом Еберле i зведенi до мнемiчних вказiвок.

Замiнiть щось. (Substitute something.)

Поеднайте це з чимось iншим. (Combine it with something else.)

Адаптуйте до цього щось. (Adapt something to it.)

Модифiкуйте або збiльшiть щось. (Modify or Magnify it.)

Запропонуйте iнше застосування. (Put it to some other uses.)

Викиньте щось. (Eliminate something.)

Помiняйте щось на протилежне або реорганiзуйте його. (Revers or Rearrange it.)

Застосування методу СКАМПЕР:

1. Виокремте завдання або проблему, якi ви хочете обмiркувати.

2. Пiд час розв’язання завдання чи проблеми щоразу ставте запитання СКАМПЕР i див

Сторінка 33

ться, якi з’являються новi iдеi. Коли ви ставите самому собi запитання СКАМПЕР, то нiби молоточком простукуете завдання з метою виявлення в ньому порожнин.

Розгляньмо таке завдання: «Як я можу збiльшити обсяги продажiв?» Передовсiм потрiбно виокремити всi стадii збуту (перспективи, презентацii, подолання заперечень, «паперова робота», рацiональне використання часу тощо). Вiдтак поставте запитання СКАМПЕР i дайте на них вiдповiдi з метою вироблення якнайширшого кола iдей щодо перетворень i вдосконалення кожноi стадii в процесi збуту.

Наприклад, ви виокремлюете стадiю «перспективи». Тепер поставте до неi запитання СКАМПЕР. Запитайте себе:

• Якою процедурою я можу замiнити теперiшню процедуру вивчення перспектив?

• Як вивчення перспектив я можу поеднати з iншими процедурами?

• Що можна пристосувати або що скопiювати з iнших методiв вивчення перспектив?

• Як я можу модифiкувати або змiнити свiй метод вивчення?

• Як я можу розширити чи збагатити свiй метод вивчення перспектив?

• Як я можу застосувати свiй метод до чогось iншого?

• Що я можу забрати зi свого методу вивчення?

• Що станеться, якщо змiнити метод вивчення на альтернативний?

• Як реорганiзувати метод вивчення?

Розворушiть свою увагу за допомогою запитань СКАМПЕР, а тодi продовжуйте запитувати «Як…?», «Чому…?», «Як iще…?» Якщо ви застосуете цю процедуру до кожноi стадii збуту, то виробите якнайбiльшу кiлькiсть iдей з метою вдосконалення прийомiв збуту.

Припустiмо, що виробник скрiпок для паперу хоче вдосконалити свою продукцiю. Пошук iдей вiн може розпочати з таких запитань:

• Що можна замiнити в скрiпцi?

• З чим я можу поеднати скiпку, щоб вона стала чимось новим?

• Що я можу пристосувати до скрiпки?

• Як я можу модифiкувати скiпку?

• Чим я можу доповнити скрiпку?

• Якi iншi застосування я можу знайти для скрiпки?

• Що можна забрати зi скрiпки?

• Що можна помiняти в скрiпцi на протилежне?

• Який вигляд матиме найкраща скрiпка?

Один виробник надумав замiнити метал пластмасою, додав кольору й випустив скрiпки рiзних кольорiв, тому вони не тiльки скрiплюють аркушi паперу, але й помiчають його кольором, тобто скрiпки отримали ще одне застосування.


Застосування запитань СКАМПЕР до гамбургера

Рей Крок походив iз середнього класу, школи так i не закiнчив, був пiанiстом, агентом з нерухомостi, а вiдтак упродовж сiмнадцяти рокiв продавав паперовi стаканчики. Коли йому виповнилося п’ятдесят рокiв, вiн покинув займатися збутом паперових стаканчикiв i зайнявся торгiвлею невеликих побутових мультимiксерiв, здатних за один раз збити шiсть молочних коктейлiв.

Одного дня в 1954 роцi невеликий заклад харчування в Калiфорнii замовив у Крока вiсiм мультимiксерiв. Тож здивований продавець поiхав на своему авто подивитися, що ж це за чудасiя. І був приголомшений розмахом дiяльностi Дiка та Морiса МакДональдсiв. Вони безоглядно захопились iдеею швидкого харчування – однотипними продуктами харчування, якi легко й швидко готуються. МакДональдси спростили, здешевили, зробили економiчно вигiдним звичайний кiоск iз продажу гамбургерiв.

У пiдсумку Крок i МакДональдси утворили спiлку, яка дала першому можливiсть вiдкривати й успiшно керувати новими точками швидкого харчування. Але успiх не прийшов до них одразу, а став наслiдком кропiткоi й наполегливоi роботи з подолання багатьох перешкод i виправлення численних помилок. Рей Крок заробив мiльярднi статки, бо ставив перед собою правильнi завдання й умiло манiпулював наявною iнформацiею з метою вироблення нових iдей для розв’язання цих завдань.

Нижче наведено кiлька завдань, що постали перед Кроком, а також способи, у якi вiн розв’язав цi завдання за допомогою прийому СКАМПЕР.


Замiнити

Проблема. МакДональдси виявилися не вельми активними дiловими партнерами. Тож Крок непокоiвся, що вони можуть продати свою справу тому, хто не захоче iх бачити на ринку.

Рiшення СКАМПЕР. Замiнити партнерiв. Крок не мав готiвкових грошей, але був сповнений рiшучостi викупити в МакДональдсiв бiзнес. Крок звернувся з проханням надати йому кредит i отримав 2,7 мiльйона доларiв вiд фiнансиста Джона Брiстола, клiентам якого (фондам пiдтримки навчальних закладiв) опiсля було повернуто 14 мiльйонiв доларiв. Наступним ходом Крока стала ще одна замiна – вихiд на широку публiку, що вiн i зробив у 1963 роцi, також збагативши не одного iнвестора.


Поеднувати

Проблема. Перший заклад громадського харчування Рей Крок запланував вiдкрити в мiстi Дес-Плейнс, штат Іллiнойс, але не мав коштiв на його будiвництво.

Розв’язання СКАМПЕР. Поеднати своi цiлi з кимсь iншим. Вiн продав свою частку будiвельноi компанii в обмiн на спорудження першоi будiвлi.


Пристосувати

Проблема. Рей Крок був зацiкавлений у розвитку нового напрямку у сферi громадського харчування, але йому бракувало iдей.

Розв’язання. Пристосувати чиiсь iдеi. Крок був приголомшений надзвичайно жвавою торгiвлею в МакДональдсiв гамбургерами та смаженою картоплею, якi загортали в паперовi пакетики.

Сторінка 34

Крокова iдея полягала в тому, щоб пристосувати простi методи МакДональдсiв i створити нову концепцiю – концепцiю швидкого харчування.


Модифiкувати

Проблема. Смажена картопля, яку подавали в першому закладi громадського харчування в штатi Іллiнойс, вiдрiзнялася за смаком i то в гiршiй бiк вiд картоплi МакДональдсiв. Крок раз за разом намагався застосувати рецепт МакДональдсiв, але безуспiшно. Зрештою, хтось iз його друзiв спромiгся розгадати загадку: Крок зберiгав картоплю в пiдвалi, а от МакДональдси тримали свою картоплю в дротяних кошиках, у яких картопля продувалась i пiдсушувалася степовими вiтрами.

Рiшення СКАМПЕР. Змiнити мiсце зберiгання. Крок почав пiдсушувати картоплю встановленими в пiдвалi великими електричними вентиляторами.


Збiльшувати

Проблема. Багато власникiв фiлiалiв швидкого харчування хотiли розширити головне меню.

Розв’язання СКАМПЕР. Збiльшити в розмiрах звичайний гамбургер, а в меню додати ще кiлька пунктiв. Провiвши конкурс «Створимо бiг-мак», вартiстю 10 мiльйонiв доларiв, Рей Крок почав продавати всiм вiдомий «бiг-мак». Потiм з’явилися «егг-макмаффiни», «фiле-о-фiш», а також «чiкен-макнаггетс».


Запропонувати iнше застосування

Проблема. Кроковi було потрiбно знайти iншi джерела грошових надходжень.

Рiшення СКАМПЕР. Залучити до операцiй з нерухомiстю самих МакДональдсiв. Компанiя Крока розпочала здавати в оренду й будувати торговi площi, вiдтак повторно здавати iх в оренду франшизоотримувачу, якому доводилося платити за оренду, а також за франшизу. Нинi 10 вiдсоткiв надходжень компанiя отримуе у виглядi орендноi плати. На початку 1960-х рокiв Крок викупив стiльки початкових торгових площ, скiльки змiг. Хоча спершу така полiтика призвела до великоi заборгованостi, але була на руку МакДональдсам i сприяла iхнiй боротьбi з конкурентами, якi час вiд часу наражалися на небезпеку банкрутства з огляду на зростання орендноi плати.


Забрати або зменшити

Проблема. Дистриб’ютори булочок для гамбургерiв поставляли гамбургери в упаковцi, вигiднiй тiльки для них, а це означало, що працiвникам МакДональдсiв доводилося iх переупаковувати так, щоб булочки зiсподу не розплющувались i зберiгали свiй товарний вигляд.

Розв’язання СКАМПЕР. Усунути проблему. Крок просто вiдмовився мати справу з тими постачальниками, якi не погоджувались упаковувати меншу кiлькiсть булочок в одну коробку. І його працiвникам надалi вже не потрiбно було переупаковувати булочки, що економило час i грошi МакДональдсiв. Окрiм усього iншого, вiн також вiдмовився вiд послуг посередникiв i почав скуповувати цiлi врожаi картоплi вiд компанii Idaho Russet Burbank.


Реорганiзувати

Проблема. Кроковi захотiлося й зовнiшнiх вiдмiнностей вiд закладiв конкурентiв.

Розв’язання СКАМПЕР. Змiнити архiтектуру. Крок змiнив початковий червоно-бiлий коробчастий логотип на теперiшнi всiм знайомi «золотi арки», що позначали лiтеру «М», а також додав «замовлення з автомобiля» на початку 1970-х.


Ставте запитання СКАМПЕР

Навiть добре вiдомий нам хот-дог з’явився внаслiдок постановки потрiбного запитання в потрiбний час. 1904 року Антуан Фейхтвангер продавав сосиски на Луiзiанськiй виставцi. Спочатку вiн подавав iх на тарiлочках, але це було занадто дорого. Потiм, щоб клiенти не обпiкали пальцi, вiн пропонував iм бiлi бавовнянi рукавички. Але рукавички також були дорогуватi, до того ж покупцi мали звичку iх забирати з собою. Антуан i його швагер, пекар за спецiальнiстю, почали думати, як би щось таке недороге додати до сосиски, що допомогло б тримати сосиску в руцi, не обпiкаючи пальцi. Тож його швагер запропонував: «А якби я почав пекти подовгастi булочки й робити поздовжнi розрiзи, у якi можна було б поклали сосиску? Ти продаватимеш сосиски, а я продаватиму тобi подовгастi булочки. Може, щось i вийде в нас».








Коли лiнii на малюнку лiворуч скласти докупи так, щоб вийшов малюнок праворуч, то початкових лiнiй нам уже майже не видно. Натомiсть ми бачимо суцiльну хвилясту лiнiю, що перетинае низку вертикальних рисок.

Манiпулюючи лiнiями, ми створили щось цiлком нове з уже iснуючих елементiв. Користуючись прийомом СКАМПЕР, ми також беремо щось уже iснуюче й перетворюемо його на щось iнше. Вiдтак знову це перетворюемо. І так робимо, допоки не з’являеться оригiнальна самостiйна iдея. Пiд час групового розв’язання проблеми запитання СКАМПЕР допомагають тримати в напруженнi уяву всiеi групи та спрямовувати ii в потрiбне русло.

Надалi в книзi ви знайдете понад сотню запитань СКАМПЕР i цiлу колекцiю прикладiв, що демонструють, як цей прийом сприяе виробленню новаторських iдей. Наведенi приклади – широкого дiапазону: вiд давнiх часiв до сучасностi, вiд окремих особистостей до цiлих корпорацiй, вiд дрiбних пристосувань до справдi великих вiдкриттiв. Питання миготять, як свiтлячки, упродовж усiеi iсторii нововведень, вiд винайдення сухого корму для собак до реструктуризацii корпоративних зв’язкiв усiеi Америки.


Замiнюйте

Можна замiнювати предмети, мiсця, процедури, людей, iдеi

Сторінка 35

 навiть почуття. Замiна – це метод спроб i помилок, коли один елемент замiнюеться iншим, допоки не вiднаходиться правильне поеднання. Учений Пауль Ерлiх випробував понад п’ятсот барвникiв, перш нiж знайшов потрiбний для забарвлення кровi пiддослiдних мишей, чим уможливив проведення багатьох нових дослiдiв.

З метою вiднаходження iдей за допомогою замiни ставте такi запитання:

• Що можна замiнити? Кого можна замiнити? Що ще можна замiнити?

• Чи можна змiнити правила?

• Іншi складовi? Іншi матерiали?

• Іншi процеси або процедури?

• Інша енергiя?

• Інше мiсце?








• Інший пiдхiд?

• Що ще можна запропонувати замiсть цього? Яку iншу частину можна запропонувати замiсть цiеi?


Що може бути замiнене?

Менеджер мереж кав’ярень Starbuck’s змiшувала всiлякi напоi, раз за разом замiнюючи один одного, аж поки не створила сумiш, яку дала спробувати своiм працiвниках. І напiй iм сподобався, тож Starbuck’s дуже навiть успiшно випробував його на теренах пiвденноi Калiфорнii. Його назвали фраппучино, i нинi цей готовий до вжитку напiй разом з пепсi-колою приносить компанii 500 мiльйонiв доларiв прибутку щорiчно.

Кавовi дрова для камiнiв – дiтище Рода Спрулса, який експериментував з усiлякими складниками та способами виробництва з метою створення екологiчно чистих дров. Якось вiн поеднав використану кавову гущу з воском, спресував ii у формi полiна й отримав високоенергетичний паливний продукт, що повнiстю згорае.


Кого можна замiнити?

Японська компанiя вийшла на ринок з унiкальною послугою, поставивши запитання «Хто ще може виконати цю роль?» У Японii, якщо на весiлля не прийдуть поважнi офiцiйнi особи або керiвники, то воно вважаеться невдалим. Тому була створена компанiя з надання послуг таких собi «дублерiв» поважних гостей. Наприклад, на весiллi актор грае роль керiвника компанii, у якiй працюе наречена: вiн виголошуе п’ятихвилинну промову та вихваляе ii за чудову роботу в офiсi. Сам наречений знае, що начальник пiдставний, але анi його батьки, анi навiть теща й тесть про це не здогадуються. На iншому весiллi компанiя вже забезпечуе присутнiсть сiмдесяти п’яти гостей з усiх вiсiмдесяти вiд нареченого.


Чим можна замiнити грошi?

Один пiдприемець придумав, як монети в паркувальних автоматах замiнити на розумнi картки (картки зi вбудованими електричними даними). Водiй поповнюе таку картку на певну суму; а тодi пiд час паркування авто активуе картку за допомогою вiдповiдного зональого коду i помiщае ii на лобовому склi автомобiля. Картка виконуе роль паркувального лiчильника. Коли водiй сiдае в автомобiль, то деактивуе картку, i з неi вираховуеться сума, що вiдповiдае точному часовi паркування. Працiвники стоянки перевiряють правильнiсть платежу за допомогою ручного зчитувального пристрою, який також надсилае iнформацiю про платежi та час паркування до центральноi мiськоi системи обробки даних. Оскiльки система працюе з безготiвковими операцiями, то крадiжки в нiй практично неможливi.


Якi матерiали можна замiнити?

Деякi люди позбуваються своiх татуювань за допомогою хiрургiчного втручання, що е дуже болiсним i дорогим процесом. Іншi або приховують татуювання, або намагаються використати косметику. А от одна компанiя замiсть косметики розробила мiкрошкiру – косметичну штучну шкiру, яку можна використовувати для маскування татуювань, родимок та iнших небажаних утворень на тiлi.

Непотрiбнi мобiльнi телефони – дедалi бiльша екологiчна проблема. Британськi вченi розробили телефоннi полiмернi корпуси, що розкладаються в природi, тому iх можна просто викинути в купу компосту й удобрювати ними квiти. А ще в таких корпусах мiститься насiння, яке пiсля потрапляння в грунт i розкладання телефона починае проростати, а тодi виростае вибраною вами квiткою. Дослiдження проводяться iнженерами та фахiвцями з сiльського господарства Ворвiкського унiверситету та компанiею PVAXX Research and Development.


Яке мiсце або сценарiй можна замiнити?

ФБР хотiло знищити мiжнародне злочинне угруповання, яке займалося контрабандою наркотикiв, фальшивих грошей i контрафактних сигарет до краiни. План полягав у тому, щоб зiбрати всiх зловмисникiв в одному мiсцi й заарештувати. Розробили хитромудру операцiю за участi двох агентiв пiд прикриттям, чоловiка та жiнки, якi кiлька рокiв взаемодiяли з контрабандистами. Отi агенти пiд прикриттям вдавали iз себе заручених, а тодi запросили контрабандистiв вiдгуляти свое весiлля, що мало вiдбутися на яхтi Royal Charm у затоцi поблизу Антлантик-Сiтi. Були розiсланi запрошення та призначено день проведення весiльноi церемонii; запрошення отримали члени угруповання по всьому свiту. Гостей запевняли, що iх вiдвезуть на яхту з прикрашеного святковими стрiчками складу. Зловмисникiв, якi прибували в смокiнгах i модних сукнях, одного за одним арештовували бiля складу. Унаслiдок операцii було вилучено фальшивих сигарет на суму 52 мiльйони доларiв, фальшивих купюр – на 25 мiльйонiв доларiв i наркотичних речовин – також на суму 25 мiльйонiв доларiв (екс

Сторінка 36

азi, метамфетамiн i вiагра). Вдало вибравши мiсце, ФБР за один день зумiло знешкодити одне з найпiдступнiших злочинних угруповань.


Якi iншi пiдходи можна використати?

Унiкальний пiдхiд до продажу музики полягае в тому, щоб попросити покупця наспiвати мелодiю пiснi. Дослiдники з Фраунгоферського iнституту цифрових медiа-технологiй у парi з сайтом musicline.de, нiмецькою звукозаписною iнтернет-платформою, розробили систему пiд назвою Query by Humming для споживачiв, якi мають комп’ютер, звукову карту, мiкрофон i доступ до Інтернету. А чи е такi пiснi, якi вам хотiлося б купити, але ви не знаете iх назв? Пiсля записування вашого п’ятнадцятисекундного «ла-ла-кання» Query by Humming зiставляе його зi своеi базою даних, що налiчуе близько двох мiльйонiв пiсень, а тодi показуе вам десять найiмовiрнiших варiантiв разом з посиланнями на iнформацiю про виконавцiв i сайти, де ви можете купити треки. Уже невдовзi система дозволятиме знайти композицii за записами музичних iнструментiв. Нововведення може стати у великiй пригодi крамницям з продажу платiвок i радiостанцiям, якi швидко знаходитимуть улюбленi мелодii шанувальникiв музики.


Якi ще формати можна використати?

Пол Сейджел винайшов смужки для вiдбiлювання зубiв Crest, якi ще називаються Whitestrips. Вони виявилися найуспiшнiшою комерцiйною новинкою за всю iсторiю Procter & Gamble. Ключовий момент просування на ринку цiеi iнновацii настав пiд час представлення продукту вищому керiвництву компанii.








У Procter & Gamble iснуе стандартна процедура презентацii нових iдей, але Полу Сейджеловi вдалося змiнити формат презентацii одразу двома способами. По-перше, вiн принiс усi частини для складання зразка та зiбрав його буквально на очах у керiвництва компанii на самiй презентацii, показавши, наскiльки простим е його винахiд. По-друге, вiн вiдбiлив собi зуби за кiлька днiв до презентацii. Вони в нього аж блистiли. Тож Сейджел сам собi став моделлю!


Поеднуйте

Справдi креативне мислення вимагае синтезу, тобто процесу поеднання досi не зв’язаних мiж собою iдей, предметiв або послуг. Друкарський станок було винайдено, коли Гутенберг поеднав карбування монет iз пресом для чавлення винограду. Грегор Мендель поеднав математику з бiологiею та створив нову науку – генетику.

Подивiться на малюнок нижче. Тримайте книжку горизонтально й пiднесiть олiвець приблизно на середину вiдстанi мiж вами та малюнком, а тодi сфокусуйте погляд на загостреному кiнчику олiвця. Очi поступово «схрестяться», i обидва малюнки зiллються в одну тривимiрну пiрамiду. Також цей ефект можна побачити, якщо сфокусувати погляд на точцi мiж двома фiгурами й повiльно пiдносити книгу до кiнчика носа.








Тривимiрна пiрамiда виникла вiд злиття двох не зв’язаних мiж собою об’ектiв. Так i нова iдея може виникнути вiд злиття з iншою iдеею.

Поеднуючи, запитуйте:

• Якi iдеi можна поеднувати?

• Чи можемо поеднати цiлi?

• Як щодо асортименту товарiв?

• Як щодо створення сумiшi, сплаву, ансамблю?

• Чи можна поеднати пристроi?

• Який iнший предмет можна з’еднати з цим предметом?

• Як можна скомпонувати комбiнацiю?

• Що можна поеднати, щоб примножити кiлькiсть можливих застосувань?

• Якi матерiали можна поеднувати?

• Чи можна поеднувати потреби?


Якi матерiали можна поеднати?

Угорський архiтектор поеднав цемент з оптичним волокном, аби створити новий вид бетону, здатного пропускати свiтло. Новий бетон мав мiцнiсть звичайного, але завдяки вставленим у ньому пучкам скляних волокон можна було побачити предмети зовнi, наприклад, обриси дерев. Тiнi зi свiтлого боку скидалися на рiзкi контури з темного боку. Навiть кольори залишалися такими самими. Поеднання цих матерiалiв склало враження, нiби товщина та важкiсть бетону просто кудись зникли.


Якi елементи можна поеднувати?

Новий багатоцiльовий центр комунiкацiй i розваг на кухнi дозволяе зайнятим сiм’ям почуватись у безпецi. iCEBOX, розроблений у Beyond Connected Products, тобто в одному з пiдроздiлiв Salton Inc., – це мультимедiйний прилад зi складаним монiтором, на якому члени сiм’i можуть дивитися DVD, телевiзiйнi передачi, користуватись Інтернетом, замовляти продукти харчування, скачувати рецепти для сiмейного кухаря. Пристрiй також дозволяе проводити спостереження за цiлим домом: скажiмо, батьки на кухнi бачать, хто пiдiйшов до вхiдних дверей або як граються дiти в будинку чи у дворi.


Якi iдеi можна поеднувати?

Проаналiзуйте першу-лiпшу iдею, що спаде на думку, i спробуйте зрозумiти, чи можна ii поеднати з iншими iдеями для створення чогось ефективнiшого. Усерединi 1880-х новi технологii дозволили Джорджу Істмену розробити легку целюлозну плiвку, що, на вiдмiну вiд важких скляних фотопластинок, так легко не псувалася. Сама iдея була чудовою! Тож Істмен розробив легку камеру, яку використовував уже з новою плiвкою. Усього за якихось десять рокiв це поеднання перетворило компанiю Eastmen Kodak на свiтового лiдера в галузi фотографii.


Якi цiлi можна поеднувати?

Сторінка 37

Розробники автомобiлiв поеднали рух автомобiля та гвинтокрила, а тодi застосували це поеднання в повноцiнному автомобiлi, який у прямому сенсi слова може iхати боком, оскiльки всi його колеса повертаються на 45 градусiв в одному напрямку.

Припустiмо, що ви поеднали домашнiй туалет iз пристроем для аналiзу сечi, вимiрювання артерiального тиску, пульсу, температури та ваги тiла. А саме це й зробила одна японська компанiя. Їi винахiд називаеться «Смарт-туалет» i робить вищезазначенi аналiзи користувача, а тодi вiдображае iх на вбудованому екранi.

Що станеться, коли поеднати здатнiсть до переконання з iжею та музикою? Одне маркетологiчне дослiдження показало, що пiддослiднi, яким пропонували арахiс i пепсi-колу, легше пiддавалися впливовi тексту на упаковцi, нiж люди, яким цього не пропонували. Інший експеримент продемонстрував, що пiддослiднi, якi слухали фольк-музику, бiльше пiддавалися впливовi рекламного повiдомлення, нiж тi, хто такоi музики не слухав. Тому не випадково, що фахiвцi, вiдповiдальнi за рекламу кандидатiв на посаду президента, охоче використовують приемну фонову музику в кожному рекламному ролику.

Виробник саке в японському мiстi Фукусiмi поеднав класичну музику з ферментацiею свого продукту. І тепер усiх запевняе, що смак горiлки полiпшився, вiдколи ii почали виробляти пiд музику. Тож попит на саке «Моцарт» тiльки зростае.


Що можна поеднувати, аби збiльшити кiлькiсть можливих застосувань?

Розробники продукцii в компанii Sheaffer Pen створили ручку Prelude MPI, у якiй поеднали функцii ручки та лiхтарика. Компанiя назвала ii «iнструментом для писання». Знiмiть ковпачок – i ви маете кулькову ручку. Покрутiть чорний поясок – i навколо самоi ручки, а також на паперi з’являеться жовте пiдсвiчування.

Японська панчiшна компанiя насичуе кожну пару колготок мiльйонами мiкрокапсул з вiтамiном С й екстрактами морських водоростей, багатих на мiнерали. Передбачаеться, що вони при одяганнi колготок розкриваються, а поживнi речовини всмоктуються в шкiру.


Якi ресурси можна поеднувати?

Дослiдники вже давно працюють над автомобiльним двигуном, що працюватиме на змiшаному паливi. Аби домогтися якнайбiльшоi ефективностi й вiдповiдати вищим екологiчним стандартам, транспортнi засоби «заправляються» комбiнацiями рiзноманiтних джерел енергii: бензин, етанол, електрика i природний газ. Вони можуть працювати на бiльше нiж одному видi палива, також обладнанi комп’ютером, що здiйснюе аналiз обстановки на дорозi й пiдбирае паливну сумiш для найефективнiшого використання енергii та досягнення найвищого коефiцiента корисноi дii двигуна.


Пристосовуйте

Один iз парадоксiв креативностi полягае в тому, що для креативного мислення нам спочатку потрiбно ознайомитися з iдеями iнших. Томас Едiсон про це каже так: «Вiзьмiть собi за звичку шукати новi та цiкавi iдеi, якi успiшно були використанi iншими людьми. Ваша iдея мае стати оригiнальною тiльки в пристосуваннi ii до проблеми, над розв’язанням якоi ви працюете». Багато iсторикiв культури погоджуються з Едiсоном у тому, що все рiзноманiття нових iдей та об’ектiв грунтуеться на вже iснуючих об’ектах та iдеях. Пристосування – розповсюджена й невiд’емна частина креативностi. Наприклад, гiмн США «Зоряно-смугастий прапор», точнiше його мелодiя, була написана як виклик Англii, але, по сутi, аж надто нагадуе популярну пiсню, яку колись спiвали чи не в усiх англiйських пабах.

Щоб стати фахiвцем iз пристосування, запитуйте:

• На що ще це схоже?

• На якi ще iдеi це наштовхуе?

• Чи були в минулому ще якiсь паралелi?








• Що я можу скопiювати?

• Кого я можу наслiдувати?

• Яку iдею я мiг би iнкорпорувати?

• Якi ще процеси можуть бути пристосованi?

• Що ще може бути пристосоване?

• У якi ще контексти я можу помiстити свою концепцiю?

• Якi iдеi поза межами моеi сфери дiяльностi я можу iнкорпорувати?


Яка iдея може бути iнкорпорована?

А як щодо ресторанплексу? Люди ходять до кiнотеатру-мультиплексу, щоб подивитися найсвiжiшi новинки кiнематографа, але якщо квитки на фiльм, який хотiлося б iм переглянути найбiльше, розпроданi, то вибирають iнший, на iхню думку, найцiкавiший. Якщо в одному мiсцi розташовано кiлька рiзних кiнотеатрiв, то це означае, що люди не поiдуть додому, не подивившись одного з найновiших фiльмiв, тому за такоi умови продаеться значно бiльше квиткiв. А тепер вiзьмiть i застосуйте цю iдею до ресторанiв. Люди вiдвiдуватимуть ресторанну систему мультиплекс, бажаючи повечеряти в якомусь конкретному закладi, але знатимуть, що у випадку, коли в бажаному ресторанi не буде вiльних мiсць, вони все одно отримають можливiсть скушувати смачних страв. Можна навiть органiзувати телефонну лiнiю, за якою легко зателефонувати й дiзнатися про вiльнi мiсця в певному ресторанi.




Конец ознакомительного фрагмента.



notes


Виноски





1


Зразок, система; елемент, що повторюеться. (Прим. ред.)




2


Провал, хлюп-хлюп. (Прим. перекл.)




3


СКАМПЕР (SCAMPER) – це абрев

Сторінка 38

атура, де кожною лiтерою позначено слово, яке описуе самостiйний спосiб роботи з характерними ознаками проблеми, що вивчаеться. (Прим. перекл.)