Читать онлайн “Дорога й ластівка” «Микола Хвильовий»
- 01.02
- 0
- 0

Страница 1
Дорога й ластiвкаХвильовий Микола
Микола Хвильовий
Дорога й ластiвка
І
У перспективi — дорога.
Праворуч, лiворуч — акварелi. Далеко — лiс. Дорога до лiсу, а може, вбiк.
Дорога спокiйно вiдходить, i на нiй порожньо.
Мабуть, скоро зажовтiе листя, i в небо засумуе старий дуб. Старий дуб був колись бiля нашоi хати, в дитинствi.
Я дивлюсь на дорогу, i вона веде мене за далекi гони.
Покiрно йду за нею.
…Колись була береза, зiрвав листок i положив у книгу; книзi, здаеться, бiльш як сто лiт, пожовкли навiть рядки. А в цiй книзi лист iз берези, пожовклий. (Може, берези вже й нема… А де згадка про автора столiтньоi книги з пожовклими рядками?)
…Дивлюсь на дорогу. На дорозi порожньо, i я думаю про небуття: коли дорога вiдходить, тодi щось вiдходить, кудись вiдходить.
…Потiм згадую сливи.
Саме по цiй дорозi везли колись сливи. Я був маленький i прохав у тiтки слив.
Тодi вона дала менi жменю.
Конец ознакомительного фрагмента.