Читать онлайн “Циган” «Пантелеймон Куліш»
- 01.02
- 0
- 0
Страница 1
ЦиганПантелеймон Олександрович Кулiш
Пантелеймон Кулiш
ЦИГАН
Циган
(Уривок з казки)
Був собi колись якийсь-то циган, та такий же то прогiркий п’яниця, що й не приведи господи! Чи е у його яка копiйчина, так i несе ii у шинок, чи яка жупанина — вiн i ii туди ж пре!
А жiнка з дiтьми, голi й босi, пропадають без хлiба. Танцюють-танцюють халяндри, пiшовши у Воронiж (бо вони стояли шатром бiля Воронiжа), так що ж бо? Народ не дуже заглядуеться на iх танцi, бо вже вони нiкому не в дивовижу.
А батько, я ж кажу, волочиться по шинках та п’е, та гайнуе, та б’еться навкулачки з мужиками. Поб’ють йому усю пику, попiдставляють окуляри, порозривають на ньому одежу, спакостять нiнащо чоловiка; от тодi вже вiн i тягне до господи та й лежить пiд шатром, як той кабан у берлозi, поки йому одлигне там трохи на серцi.
Такий-то вдався собi навiжений циган!
Отак раз пiзно iшов вiн з шинку додому. Чи йшов вiн, чи рачки лiз, сього вам не скажу, бо вже давно смерклось, чути тiльки було, що дуже кректав i спотикавсь, далi впав, здихнув разiв зо два та й захрiп на усе поле. На той час довелось iхати тим шляхом якомусь пановi. Аж ось конi — хвить набiк, аж трохи воза йому не перекинули.
— Стiй! Що там таке?
Конец ознакомительного фрагмента.